Астер: інструкція, застосування, ціна

Астер – лікарський комбінований препарат для усунення болю та жару на основі парацетамолу та кофеїну. Дія препарату Астер зумовлена діючими компонентами, які входять до складу засобу.

Анальгетик парацетамол з антипіретичними властивостями інгібує синтез простагландинів у ЦНС. Дію парацетамолу підсилює кофеїн. Обидва компоненти швидко засвоюються травним трактом та рівномірно розподіляються усіма органами організму.

При застосуванні мінімальних доз парацетамол практично не зв’язується з білками крові.

Діючі компоненти метаболізуються у печінці та виділяються з сечею.

Час напіврозпаду парацетамолу – 2 години, кофеїну – орієнтовно 5 годин.

Склад і форма випуску

діючі речовини: парацетамол, кофеїн;

1 таблетка шипуча містить 500 мг парацетамолу та 65 мг кофеїну;

допоміжні речовини: кислота лимонна безводна; натрію гідрогену карбонат; лактоза безводна; сорбіт (Е 420); повідон; полісорбат 80; макрогол 6000; лейцин; аспартам; ацесульфам калію; ароматизатор лайм.

Лікарська форма. Таблетки шипучі.

Основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, округлі пласкі таблетки з рискою з одного боку, діаметром 18 мм. Таблетка може бути поділена на рівні дози.

Фармакотерапевтична група. Анальгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків. 

Показання до застосування

Препарат застосовуються для усунення помірного болю та незначного підвищення температури тіла з жаром.

Серед показань:

• головний біль та мігрень;
• зубний біль;
• ревматизм;
• невралгія;
• менструальний біль у жінок;
• симптоми грипу та застуди, а також біль у горлі.

Протипоказання

Підвищена чутливість до парацетамолу, кофеїну або до будь-якого іншого компонента препарату.

Тяжкі порушення функції печінки та/або нирок, гострий гепатит, вірусний гепатит, вроджена гіпербілірубінемія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм, захворювання крові, виражена анемія, тяжка гемолітична анемія, лейкопенія, тромбоз, тромбофлебіт, стани підвищеного збудження; порушення сну; виражене підвищення артеріального тиску; органічні захворювання серцево-судинної системи; закритокутова глаукома; епілепсія, гіпертиреоз, декомпенсована серцева недостатність, порушення серцевої провідності, тяжкий атеросклероз, тяжка гіпертонічна хвороба, схильність до спазму судин, гострий інфаркт міокарда, пароксизмальна тахікардія, ішемічна хвороба серця, астма, риніт, кропив’янка або тяжкі алергічні реакції, що виникали після прийому ацетилсаліцилової кислоти або інших болезаспокійливих лікарських засобів; гострий панкреатит, гіпертрофія передміхурової залози, тяжкі форми цукрового діабету, активна виразкова хвороба або рецидив виразки в анамнезі.

Вік пацієнта понад 60 років.

Період вагітності або годування груддю.

Не застосовувати разом з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та протягом 2 тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО; протипоказано пацієнтам, які приймають трициклічні антидепресанти або бета-блокатори.

Спосіб застосування та дози

Астер – шипучі таблетки для усунення болю, які використовуються виключно перорально. Перед вживанням слід розчинити призначену кількість таблеток у ½ склянки води.

Діти від 12 років та повнолітні пацієнти використовують по одній таблетці 4 рази на добу. При тяжких болях можна застосовувати дві таблетки одноразово. Між прийомами слід дотримуватися інтервалу в 4 години. Не рекомендується приймати понад 8 таблеток протягом доби.

Не перевищувати максимально допустиму дозу парацетамолу (4000 мг).

Якщо це можливо, варто застосовувати найнижчу дозу лікарського засобу, яка допоможе підтримувати терапевтичний ефект.

Астер не застосовується з іншими препаратами парацетамолу

Діти

Препарат не призначається для дітей до 12 років.

Особливості застосування

Основою лікарського засобу є парацетамол. Тому застосування Астеру з іншими препаратами парацетамолу може призвести до передозування. В разі передозування в пацієнтів спостерігається порушення функціонального стану печінки. Інколи це стає причиною печінкової недостатності та, як наслідок, пересадження органу.

Якщо в пацієнтів діагностовано проблеми з нирками чи печінкою, перед лікуванням варто проконсультуватися в лікаря. Для пацієнтів з легкими порушеннями органів, а також в разі довготривалого лікування, важливо контролювати стан печінкових проб. Важливо врахувати, що люди з порушеннями печінки більш схильні до серйозних передозувань.

Гепатотоксичність парацетамолу проявляється при застосуванні доз понад 6-8 грам на день. Ураження можуть виникати навіть внаслідок застосування терапевтичних доз лікарського засобу. Інколи реакція на препарат розвивається у пацієнтів без попередніх побічних порушень печінки.  Розлади спостерігаються й при прийомі низьких доз засобу в комбінації з алкогольними напоями чи іншими гепатотоксичними речовинами.

Пацієнтам з чутливістю до НПЗП варто дотримуватися особливої обережності.

Лікування може провокувати імунокомплексні та шкірні побічні реакції, тому якщо на тлі прийому таблеток проявляються симптоми захворювання Стівенса-Джонсона чи захворювання Лаєлла (серед яких висипання, пухирі, ураження слизових оболонок), варто негайно відмовитися від терапії та звернутися за допомогою медпрацівників.

Препарат застосовується з обережністю, якщо у пацієнтів діагностовано хвороби верхніх відділів травного тракту.

Вживання алкогольних напоїв підвищує ймовірність розвитку гепатотоксичності лікарського засобу. Найбільш чутливими до парацетамолу є люди з алкогольною залежністю.

Для пацієнтів, які отримують пероральні антикоагулянти або вищі дози парацетамолу, варто встановити контроль за протромбіновим часом.

Астер протипоказано для людей з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази та з гемолітичною анемією.

Препарат впливає на показники лабораторних досліджень щодо вмісту глюкози та сечової кислоти в крові. Якщо до призначення препарату Астер пацієнти отримували довготривале лікування іншими аналгетиками, варто проконсультуватися з лікарем.

Інколи на тлі застосування парацетамолу в пацієнтів зі зниженим рівнем глутатіону спостерігається порушення печінки. Препарат не рекомендується пацієнтам з загальним виснаженням організму, анорексією та низькою вагою.

Знижений рівень глутатіону, спричинений тяжкими інфекціями (наприклад, сепсисом), підвищує ризик розвитку метаболічного ацидозу. Серед ознак метаболічного ацидозу: ускладнене/прискорене дихання, блювання, нудота, порушення апетиту. При виникненні подібних симптомів варто звернутися до лікаря.

Кофеїн може провокувати безсоння, тому Астер не застосовується перед сном. Для уникнення проблем зі сном варто відмовитися від застосування інших напоїв, які містять високу кількість кофеїну. При передозуванні кофеїном може проявлятися тремор, порушення сну, відчуття пришвидшеного серцебиття, дискомфорт в грудині.

Якщо після тривалого застосування препарату біль зберігається, необхідно отримати консультацію лікаря. Якщо попри отримання терапевтичних доз Астер в пацієнта спостерігаються ознаки постійної мігрені, слід звернутися до лікаря для виявлення першопричини болю.

Якщо препарат не проявляє бажаної дії, слід звернути увагу на препарати, які застосовуються одночасно з засобом Астер. Наприклад, барбітурати можуть знижувати жарознижувальну дію парацетамолу. Пропантелін затримує засвоєння парацетамолу, а саліциламід порушує концентрацію парацетамолу в плазмі крові.  

Вплив на швидкість реакції

Лікування препаратом Астер може провокувати запаморочення, тому його не рекомендують для лікування водіїв та людей, які працюють з потенційно небезпечними приладами.

Діти.

Лікарський засіб не призначається для дітей, яким не виповнилося 12 років.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Застосування високих доз кофеїну під час вагітності може підвищувати ризик викидня, тому препарат протипоказаний під час вагітності. 

Як парацетамол, так і кофеїн можуть проникати у молоко жінки. Для того, щоб вберегти новонародженого від побічних реакцій, спричинених препаратом Астер, рекомендується відмовитися від лікування анальгетиком під час грудного вигодовування.

Кофеїн, який просочується в грудне молоко, може здійснювати стимулюючий ефект на нервову систему дітей. Оскільки спеціальних досліджень на людях не проводили, потенційні токсичні реакції залишаються невідомими.

Передозування

При тривалому вживанні високих доз парацетамолу у пацієнтів може проявлятися печінкова недостатність. Інколи ураження настільки серйозні, що стають причиною пересадження органу чи навіть летального наслідку. Порушення роботи печінки відбувається при застосуванні 10 та більше грам парацетамолу дорослими пацієнтами чи 150 мг/кг маси тіла – дітьми.

Якщо перед призначенням лікування у пацієнтів було діагностовано деякі з факторів ризику (лікування препаратами, які індукують ферменти печінки; залежність від алкоголю, розлади травлення, голод, глутатіонова кахексія, ВІЛ-інфекція), передозування може відбутися навіть при застосуванні 5 г парацетамолу протягом доби.

Протягом перших 24 годин після передозування в пацієнтів може виникнути: блідість обличчя, нудота, анорексія, біль у животі. Навіть через 48 годин після передозування можливе проявлення ураження печінки. Також у пацієнтів спостерігається порушення перетравлення глюкози та метаболічний ацидоз.

В разі тяжкого передозування печінкова недостатність може переростати в енцефалопатію, гіпоглікемію, серйозні крововиливи та кому. Перші 48 годин після передозування варто моніторити рівні печінкових трансаміназ, білірубіну та лактатдегідрогенази, оскільки часто спостерігається їх суттєве зниження. Подовжений протромбіновий час є ознакою розладів печінки.

Гострі ниркові розлади проявляються болем в попереку, гематурією та протеїнурією. Також через застосування високих доз парацетамолу проявлялися аритмія та панкреатит.

Застосування високих доз протягом тривалого часу може провокувати розлади системи кровотворення. В пацієнтів фіксувалася апластична анемія, лейкопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, панцитопенія, тромбоцитопенія.

Серед порушень нервової системи фіксувалися психомоторне збудження, вертиго, дезорієнтація.

Також слід пам’ятати про можливість порушень сечовидільної системи, зокрема ймовірність розвитку нефротоксичності, яка супроводжується коліками нирок, нефритом та некрозом.

Передозування кофеїном загрожує больовими відчуттями в животі, блюванням, прискореним диханням, тахікардією, екстрасистолією та серцевою аритмією. Серед реакцій на нервову систему виділяють порушення сну, дратівливість, запаморочення, тривожність, нервове збудження, стан афекту, судоми та тремор.

Передозування парацетамолом вимагає негайної госпіталізації та медичного втручання, направленого на усунення симптомів. Терапія розпочинається з призначення активованого вугілля. Концентрацію парацетамолу визначають через 4 години після прийому надмірної дози препарату. Якщо з часу передозування не минуло 24 години, можливе застосування N‑ацетилцистеїну. Втім найвища ефективність засобу проявляється до 8 годин після передозування парацетамолом.

Якщо в пацієнтів немає блювання, можливе застосування метіоніну перорально.

Специфічного антидоту проти кофеїну немає. Проводиться симптоматична терапія. В межах підтримуючих заходів можливе застосування антагоністів бета-адренорецепторів. Проводиться промивання шлунку. В разі судом призначається діазепам.

Побічні реакції

Небажані реакції відбуваються рідко. Найчастіше розлади проявляються в пацієнтів з іншими захворюваннями, а також в тих, хто перевищує терапевтичні дози лікарського засобу.

Серед порушень органів, які відповідають за кровопостачання: анемія, тромбоцитопенія, порушення стовбурових клітин, агранулоцитоз, ціаноз сульфгемоглобінемія, біль у серці, поява синців або підшкірної кровотечі.

Рідко фіксують набряки, бронхоспазм, функціональні розлади зору, головний біль, тремор, депресію, порушення свідомості та галюцинації.

Порушення нервової системи рідко супроводжується анафілаксією, реакціями надмірної чутливості, підвищеною пітливістю, синдромом Стівенса-Джонсона, ангіоневротичним набряком, синдромом Лайєлла, мультиформною ексудативною еритемою, гострим екзантематозним пустульозом, медикаментозною еритемою.

Можливі порушення кишкового тракту та гепатобіліарної системи: нудота, кровотеча, діарея, печія; порушення функціональних показників печінки, активізація печінкових ферментів, печінкова недостатність.

Застосування препарату Астер з напоями, які містять кофеїн, може посилювати побічні ефекти, спровоковані кофеїном: вертиго, безсоння, надмірна збудливість, неспокій, головний біль, порушення функцій ШКТ, прискорене серцебиття.

Умови та термін зберігання

Препарат придатний до вживання не більше трьох років. Зберігати за температури, яка не перевищує  25°C. Зберігати в оригінальній упаковці, оскільки вона захищена від потрапляння вологи. Зберігати в місцях, захищених від дітей.