АнтиГрипін: інструкція, застосування, ціна

Купити на Liki24 зі знижкою 30% Купити

АнтиГрипін шипучі таблетки – комбінований препарат (парацетамол + аскорбінова кислота + хлорфенаміну малеат) для зменшення проявів ГРВЗ та грипу.

Інструкція до препарату АнтиГрипін шипучі таблетки №30 (30 розчинних у воді таблеток)

Склад

Діючі речовини: парацетамол (Paracetamolum), кислота аскорбінова (Acidum ascorbicum), хлорфенаміну малеат (Chlorpheniramini maleas).

В одній таблетці міститься 500 мг парацетамолу, 200 мг кислоти аскорбінової (вітаміну С) і 10 мг хлорфенаміну малеату.

Допоміжні речовини: бікарбонат натрію, Е 420 (сорбіт), сахарин натрію (Saccharinum natricum), поліетиленгліколь, ароматизатор лаймовий, кислота лимонна безводна (Acidum Citricum Anhydricum), полівінпіролідон, карбонат натрію безводний,

додецилсульфат натрію.

Допоміжні речовини (шипучі таблетки з малиновим смаком): бікарбонат натрію, Е 420, натрію сахаринат, безводний карбонат натрію, додецилсульфат натрію, ароматична фруктова добавка "Малина", порошок з соку столового буряка, лимонна кислота безводна, полівінпіролідон, Е 951 (аспартам), макрогол (Macrogolum), добавка Е 106, коректор смаку.

Допоміжні речовини (шипучі таблетки з грейпфрутовим смаком): натрій гідрокарбонатний, сорбіт, Е 951, поліетиленгліколь, рибофлавін-5'-фосфат натрію, ароматичні фруктові добавки "Грейпфрут"/"Лимон", кислота цитринова безводна, полівідон, натрію карбонат безводний, лаурилсульфат натрію, коректор смаку.

Форма випуску, основні фізичні і хімічні властивості лікарського засобу (ЛЗ)

АнтиГрипін випускається у формі круглих, пласких, білих або майже білих (як варіант – рожевих, рожевувато-бузкових або бузкових), з "мармуровою" поверхнею (світлими чи більш темними вкрапленнями) таблеток. Краї таблеток – скошені. З одного боку – риска, яка "ділить" таблетку навпіл. Таблетки володіють специфічним фруктовим ароматом і смаком (малини або грейпфрута) і є розчинними у воді. Випускаються у стрипах. В одному стрипі – шість таблеток. У картонній упаковці – п’ять стрипів.

Фармакотерапевтична група

АнтиГрипін шипучі таблетки належить до двох груп: жарознижувальних та знеболювальних препаратів і парацетамолу (комбінацій без седативних засобів).

Фармакологічні властивості, якими володіє лікарський препарат (ЛП)

Фармакодинаміка. АнтиГрипін є комбінованим медикаментом. Парацетамол, що входить до його складу, виявляє знеболювальний та антипіретичний ефект, долає різні види болю (передусім головний), усуває гіпертермію.

Вітамін С задіяний у регуляції обміну вуглеводів та окисно-відновних реакцій, зміцнює імунітет.

Хлорфенаміну малеат, блокуючи Н1-гістамінові рецептори, виявляє антиалергічний ефект, зменшує закладеність носа, полегшуючи тим самим дихання, і зменшує інтенсивність сльозотеч, чхання, свербіж слизової очей, що є наслідком запалення.

Фармакокінетика. Медичний препарат добре абсорбується із ШКТ. Піку концентрації у сироватці крові парацетамол досягає через пів години-годину після прийому. При порушеній роботі нирок і хронічних захворюваннях печінки елімінація цього фармінґредієнту та його метаболітів відбуватиметься із певною затримкою.

Показання до прийому засобу

АнтиГрипін шипучі таблетки призначається з метою симптоматичної терапії ГРВІ та грипу:

усунення головного болю, артра- та міалгії, болю у горлі;
зменшення закладеності носі;
зниження підвищеної температури тіла.

Протипоказання

Гіперчутливість до активних та допоміжних субстанцій, інших протигістамінних препаратів;
підвищення рівня білірубіну у сироватці крові, що спостерігалось з народження;
зловживання спиртним;
анемія (у разі вираженості скарг хворого);
артеріальна гіпертензія, яка важко піддається лікуванню;
важкі порушення провідності серця;
атеросклероз з важким перебігом;
дифузний токсичний зоб;
непрохідність шийки сечового міхура;
загострення виразкової хвороби;
утворення згустків крові у порожнинах серця/кровоносних судинах;
цукровий діабет з важким перебігом;
похилий вік пацієнта;
виділення продуктів обміну з сечею (фенілкетонурія);
важкі порушення роботи нирок і/або печінки;
нестача глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
патології крові;
зниження кількості лейкоцитів;
важка перехідна ішемія міокарда з нестабільним перебігом;
інфаркт міокарда (гострий період);
декомпенсована серцева недостатність;
гіпертрофія простати з гострою затримкою сечі;
пілородуоденальний стеноз;
глаукома закритокутового типу;
утворення згустку крові на внутрішній поверхні вени, що викликає її запалення;
хронічний розлад мозкової діяльності, який характеризується повторюваними нападами (епілепсія);
непереносимість фруктового цукру.

Протипоказано поєднувати з інгібіторами моноаміноксидази і впродовж 14 днів після припинення застосування цих медикаментів. Забороняється приймати хворим, які одночасно застосовують у лікуванні трицикліки або бета-блокатори з метою терапії уролітіазу – за умови прийому аскорбінової кислоти у дозі, яка перевищує 1 г у розрахунку на добу застосування.

Спосіб застосування АнтиГрипін шипучі таблетки. Розрахунок оптимальної дози

Вказаний медичний препарат призначений для перорального прийому. Дозування для дорослих і дітей, старших 15-ти років – по одній таблетці двічі або тричі на день. Таблетку розчиняють у 200 мл теплої (не гарячої!) води. Розчин необхідно відразу випити. Найкраще застосовувати між прийомами їжі. Протягом доби можна прийняти не більше трьох таблеток з мінімальним інтервалом у чотири години. У разі ниркової або печінкової дисфункції і у пацієнтів похилого віку – з мінімальним інтервалом у вісім годин.

Тривалість терапії (за умови самолікування) – три дні максимум.

Небажана побічна дія

Застосування АнтиГрипіну шипучі таблетки може супроводжуватися недокрів’ям, зокрема гемолітичним, надлишком згортувального фактору протромбіну у крові, еритро-, лейко- і тромбоцитопенією, лейкоцитозом, що характеризується збільшенням кількості нейтрофілів, метгемо- і сульфгемоглобінемією, які провокують посиніння шкіри та слизових, біль у ділянці серця і задишку, утворенням тромбів у кровоносних судинах/порожнинах серця, зниженням кількості гранулоцитів у крові, дрібноточковими капілярними крововиливами у шкіру і/або слизові, гематомами та геморагіями; бронхоспазмом (у разі гіперчутливості хворого до аспірину або інших нестероїдних протизапальних засобів); зниженням рівня глюкози у крові до 3,2 ммоль/л і нижче або до 2,2 ммоль/л і нижче; в окремих хворих - прискореним серцебиттям, постуральною гіпотензією, дистрофією серцевого м’яза (поява цього побічного ефекту зумовлена тривалою терапію і застосуванням високих доз медикаменту); ішурією, наявністю гною у сечі, порушеннями сечовипускання, нирковими кольками; сухістю слизової очей, порушенням акомодації зору, розширенням зіниць; анафілактичними реакціями (аж до розвитку анафілактичного шоку), ангіонабряком, синдромом Лайєлла або Стівенса-Джонсона, реакціями підвищеної чутливості з боку шкіри і слизових, у тому числі свербежем і висипаннями, такими як кропив’янка або еритема; сухістю у ротовій порожнині, відчуттям дискомфорту під грудною кліткою, що поширюється в епігастральну ділянку, болем у цій ділянці, закрепом, діареєю, підвищенням рівня печінкових ферментів (у більшості випадків за відсутності жовтяниці), нудотою, блюванням, порушеннями роботи печінки, загибеллю клітин цього органу (остання побічна дія залежить від дози медичного препарату); екземою; рідко – болем голови, розладами сну, відчуттям сильної втоми, галюцинаціями, тремором, вертиго, інсомнією, змінами свідомості, підвищеною нервозністю, в окремих пацієнтів – повною втратою свідомості з розладом життєво важливих функцій, раптовими мимовільними рухами у різних групах м'язів, їх скороченням, підвищеною нервовою збудливістю, змінами у поведінці, порушеннями рівноваги та ходи, труднощами з концентрацією уваги і розладами пам'яті (останні три побічні реакції виникають здебільшого у хворих похилого віку); порушеннями обміну речовин (міді і цинку); при тривалій терапії високими дозами ліків – ушкодженням інсулярного апарату підшлункової залози, що викликає зниження швидкості утилізації глюкози і більш швидке її надходження у кров та появу у сечі, порушенням обміну глікогену, що може призвести до цукрового діабету, ушкодженням гломерулярного апарату нирок, підвищенням вмісту кристалічних сольових залишків біологічно активних кислот у сечі з подальшим утворенням каменів у системі сечовиділення (уратів, оксалатів, цистинових конкрементів).

Прийом Acidum ascorbicum (за умови, що доза перевищує 1 г у розрахунку на добу застосування) може супроводжуватися подразненням слизової шлунково-кишкового тракту, порушенням роботи нирок і зниженням артеріального тиску.

Передозування

Ознаки передозування пов’язані з прийомом активних речовин, які входять до складу засобу:

Аскорбінової кислоти.

Вітамін С добре переноситься організмом. Розчинний у воді. Його надлишок екскретується нирками. У разі тривалого прийому у високих дозах може пригнічуватися функція інсулярного апарату підшлункової, що передбачає необхідність моніторингу стану залози. При передозуванні лікарського засобу виведення кислот (сечової та аскорбінової) нирками у процесі ацетилування сечі може змінюватися, у результаті чого можуть випадати в осад оксалати, що згодом стане причиною утворення каменів. При прийомі вітаміну С у високих дозах може виникати обтяжливе відчуття "під ложечкою", блювання або діарея. Всі ці симптоми зникають після припинення прийому Acidum ascorbicum.

Хлорфенаміну малеатом.

Передозування цим активним компонентом може супроводжуватися запамороченням, проблемами зі сном, надмірним скороченням м'язів (здебільшого у дітей), нервовим збудженням, депресивним настроєм, частково збереженою свідомістю або повною нездатністю реагувати на зовнішні подразники.

Парацетамолом.

Прояви гострого отруєння цією діючою речовиною виникають у перші 6-14 годин після її прийому. Хронічного – у перші 2-4 доби.

Найбільший ризик розвитку патологічного стану внаслідок дії на організм Paracetamolum спостерігається у людей похилого віку (зазвичай при випадковому прийомі надмірних доз ЛЗ) і дітей дошкільного віку (навіть у разі прийому парацетамолу у терапевтичних дозах).

Передозування цією активною субстанцією може призвести до летальних наслідків.

Ознаки. Передозування АнтиГрипіном шипучі таблетки можна визначити за обтяжливим відчуттям "під ложечкою" та у глотці, блюванням, повною втратою апетиту, інтенсивним потовиділенням, неоформленими випорожненнями тричі на добу і частіше - блідістю шкірних покривів, абдомінальним болем, які виникають у першу добу при перевищенні рекомендованих доз лікарського препарату.

Гостра ниркова дисфункція, яка супроводжується змертвінням ниркових канальців і проявляється сильним болем у попереку, появою білка та крові у сечі, розвивається не лише на тлі важких порушень роботи печінки. Може виникати також запалення підшлункової залози та розлади скорочень міокарда (їхньої ритмічності, послідовності та сили).

У разі тривалого прийому ЛП у високих дозах він може негативно впливати на органи кровотворення, у результаті чого може уражатися червоний кістковий мозок, знижуватися кількість тромбоцитів і лейкоцитів (у тому числі зернистих), спостерігатися дефіцит всіх форменних елементів крові; ЦНС, що викличе порушення рівноваги, дезорієнтацію і підвищену рухову активність; систему сечовиділення, виявляючи токсичний вплив на нирки, що зі свого боку може спровокувати ниркову кольку, некроз капілярів нирок і тубулоінтерстиціальний нефрит; травний тракт, призводячи до загибелі гепатоцитів.

При прийомі Paracetamolum однократно у дозі понад 10 г дорослими або у дозі 150 мг у розрахунку на 1 кг ваги дітьми може виникнути синдром відключення печінки, що призведе до масивного незворотного змертвіння клітин печінки, наслідком чого стане печінкова недостатність, накопичення кислот і печінкова енцефалопатія. Це може призвести до розладу функцій кровообігу, обміну речовин і дихання та, як результат, - смерті хворого.

При підвищенні рівня протромбіну через пів доби (дві доби максимум) після прийому препарату підвищуються рівні АЛТ і АСТ, білірубіну та ЛДГ (лактатдегідрогенази).

За наявності чинників ризику ( при тривалому застосуванні карбамазепіну, фенітоїну, рифампіну, фенобарбітону, звіробою, інших лікарських препаратів, які стимулюють печінкові ферменти; синдромі виснаження, що виник як результат порушення травних процесів, ВІЛ-інфекції, раку, муковісцидозу або внаслідок голодування; зловживанні спиртними напоями) при прийомі парацетамолу у дозі >5 г може ушкоджуватися печінка.

Алгоритм надання невідкладної допомоги:

пацієнта слід якомога швидше доправити до лікарні;
визначити вихідну концентрацію Paracetamolum у сироватці його крові;
вивести ЛП з організму, промивши шлунок;
ввести у вену (якщо пацієнт без свідомості) або (якщо пацієнт залишається у свідомості) застосовувати альтернативну лікарську форму, тобто для перорального прийому - антидот ацетилцистеїну. Зробити це треба якнайшвидше, але не пізніше ніж через 10 годин після передозування;
провести симптоматичне лікування метіоніном.

Особливості застосування АнтиГрипіну шипучі таблетки

За наявності ниркових або печінкових патологій при застосуванні варфарину або інших антикоагулянтів необхідно попередньо проконсультуватися з лікарем.

У пацієнтів з цирозом печінки, спровокованим тривалим прийомом алкоголю, ризик токсичного впливу парацетамолу на цей орган зростає. При важких інфекціях, у т.ч. сепсисі, при яких рівень глутатіону знижується, прийом Paracetamolum викликає стан, коли утворення кислот є підвищеним, а їх виведення – зниженим, внаслідок чого вони накопичуються в організмі. Це проявляється глибоким, прискореним або ускладненим диханням, обтяжливим відчуттям у підложечній ділянці, мимовільними поштовховими викидами вмісту шлунка через рот, анорексією. При появі цих ознак потрібно якомога швидше звернутися по медичну допомогу.

При порушенні обміну заліза (надлишковому відкладенні гемосидерину у тканинах, аномальній продукції гемоглобіну та пігментному цирозі печінки) медикамент призначають з обережністю.

З огляду на те, що аскорбінова кислота володіє легким стимулюючим ефектом, приймати її перед сном небажано. Зважаючи на те, що вона стимулює виробництво корою наднирників кортикостероїдів, при прийомі високих доз необхідно моніторити роботу нирок і показники кров'яного тиску.

У разі пришвидшеної коагуляції медичний препарат застосовують з обережністю.

Прийом вітаміну С у високих дозах підвищує ризик утворення осаду оксалатів у нирках і сечовивідних шляхах. Відтак призначення Acidum ascorbicum пацієнтам з сечокам’яною хворобою в анамнезі вимагає особливої обережності.

При тривалому застосуванні аскорбінової кислоти у високих дозах її власна біотрансформація може прискорюватися, внаслідок чого після припинення терапії може виникнути парадоксальна нестача вітаміну С.

Антигрипін шипучі таблетки не рекомендується поєднувати з ліками, до складу яких також входить Acidum ascorbicum.

При порушенні перистальтики кишечника, пригніченні секреції шлункового соку і запаленні тонкої кишки абсорбція вітаміну С може порушуватися.

Потрібно враховувати, що прийом ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах може впливати на результати лабораторних аналізів, зокрема на показники рівнів сечової кислоти, фосфору, глюкози та креатиніну у крові. Попри наявність у калі прихованої крові, аналіз може показувати її відсутність.

Пацієнтам, температура тіла яких перевищує +38,5ºС і яка (хоч і необов’язково) утримується впродовж трьох діб прийому засобу, або за наявності симптомів, що вказують на повторне інфікування, необхідно проконсультуватися з фахівцем, який визначить, чи доцільно й надалі застосовувати цей лікарський засіб.

Цукровий діабет не є протипоказанням до прийому ЛЗ, але такий діагноз вимагає обережності з боку пацієнта та лікуючого лікаря.

Спиртовмісні напої посилюють токсичний вплив парацетамолу на клітини печінки і заспокійливий ефект хлорфенаміну малеату.

Ризик психологічного узалежнення від лікарського препарату з'являється лише за умови перевищення терапевтичних доз і тривалої терапії вказаним ЛП.

Щоб уникнути передозування, потрібно переконатися, що хворий не приймає інших препаратів, до складу яких входить Paracetamolum.

Дорослим пацієнтам, що важать понад 50 кг, протягом доби можна прийняти не більше 4 г парацетамолу.

Застережлива інформація.

Прийом заспокійливих препаратів (передусім похідних барбітурової кислоти), так само як і вживання алкоголю, посилює заспокійливу дію Chlorpheniramini maleas, тому такої комбінації під час застосування АнтиГрипіну шипучі таблетки потрібно уникати.

Взаємодія з іншими медикаментами. Інші види взаємодій

Поєднання, які є небажаними.

Хлорфенаміну малеат володіє седативним ефектом. З огляду на це, при прийомі АнтиГрипіну шипучі таблетки від управління автомобільним транспортом і роботи з іншими потенційно небезпечними машинами необхідно відмовитися. На час терапії слід також відмовитися від алкоголю і не застосовувати медичні препарати, до складу яких входить етанол, оскільки він посилює заспокійливу дію блокаторів Н1-рецепторів.

Поєднання, які вимагають підвищеної обережності.

При одночасному застосуванні Chlorpheniramini maleas з іншими седативними ліками, зокрема похідними морфіну (з метою знеболення, проведення замісної підтримувальної терапії або пригнічення кашлю), солями/складними ефірами барбітурової кислоти, транквілізаторами (у тому числі Meprobamatum), снодійними препаратами, блокаторами Н1-рецепторів із заспокійливим ефектом, Baclophenum, антипсихотичними речовинами, бензодіазепінами, антидепресантами седативної дії (Amitriptylinum, Mianserinum, Trimipraminum, Doxepinum, Mirtazapinum), антигіпертензивними препаратами центральної дії і Thalidomidum може пригнічуватися ЦНС.

Медикаменти, фармінґредієнтом яких є хлорфенаміну малеат, у т.ч. Imipraminum, більшість блокаторів Н1-гістамінових рецепторів, а також антихолінергічні і спазмолітичні препарати, активним компонентом яких є Atropinum, нейролептики фенотіазинового ряду, препарати, що застосовуються при хворобі Паркінсона, Disopyramidum і Clozapinum можуть викликати небажані атропінові реакції, зокрема неможливість випорожнення сечового міхура, сухість у порожнині рота і закреп.

При поєднанні Paracetamolum у дозах, що перевищують 4 г на добу, з антикоагулянтами, призначеними для прийому внутрішньо, протягом чотирьох днів як мінімум терапевтична дія останніх посилиться, внаслідок чого зросте ризик кровотечі. Таким пацієнтам необхідно систематично контролювати міжнародне нормалізоване відношення. За потреби дозу антикоагулянта переглядають (робити це можна як під час, так і після застосування парацетамолу).

При прийомі парацетамолу результати визначення рівня глюкози у крові із застосуванням методу глюкозооксидази-пероксидази можуть виявитися хибними (рівень буде аномально високим). Аналогічно хибними можуть виявитися результати аналізу на визначення рівня сечовини у крові із застосуванням методу фосфорновольфрамової кислоти.

У разі комбінації з Domperidonum і Metoclopramidum швидкість абсорбції Paracetamolum може збільшуватися, а при поєднанні з Cholestyraminum, навпаки, - зменшуватися. Похідні барбітурової кислоти зменшують антипіретичну дію парацетамолу.

Оскільки медичні препарати, які призначають при судомах, у тому числі фенітоїн, карбамазепін і похідні барбітурової кислоти індукують активність ферментів печінки, вони посилюють у такий спосіб гепатотоксичність Paracetamolum (у процесі біотрансформації утворюється більше гепатотоксичних метаболітів парацетамолу). При поєднанні з тубазидом ризики гепатотоксичності зростають.

Paracetamolum зменшує ефективність сечогінних засобів. Забороняється поєднувати його зі спиртовмісними напоями.

Acidum ascorbicum посилює абсорбцію заліза із ШКТ, знижує вміст похідних фенотіазіну та антипсихотичних речовин, збільшує концентрацію Aethinyloestradiolum, Tetracyclinum і Penicillinum у крові. Глюкокортикоїди зменшують депо вітаміну С в організмі. При комбінації аскорбінової кислоти з Deferoxaminum токсичний вплив заліза на тканини посилюється (передусім на міокард), що може призвести до розвитку хронічної серцевої недостатності. Acidum ascorbicum можна прийняти щонайраніше через дві години після ін’єкції Deferoxaminum. Високі дози вітаміну С знижують терапевтичну дію трицикліків. При поєднанні з контрацептивними препаратами для перорального прийому, лужними напоями і соками (овочевими та фруктовими) всмоктування аскорбінової кислоти знижується.

Діти

Дітям, яким ще не виповнилося 15 років, АнтиГрипін шипучі таблетки застосовувати протипоказано.

Застосування АнтиГрипін шипучі таблетки вагітними пацієнтками і пацієнтками, які годують дитину грудьми

З огляду на відсутність досліджень профілю безпеки та ефективності вказаного медикаменту у жінок у період вагітності і лактації, застосовувати його цій категорії хворих не рекомендується.

Здатність медичного препарату впливати на швидкість психомоторних реакцій при управлінні транспортними засобами і роботі з іншими машинами та механізмами

АнтиГрипін шипучі таблетки може викликати відчуття сильного розслаблення, тому під час прийому цих ліків небажано сідати за кермо чи працювати з іншими механізмами, які при неправильній експлуатації можуть становити потенційну небезпеку як для самого хворого, так і оточуючих його людей.

Середня ціна в аптеках

Від 139 до 200 гривень за АнтиГрипін шипучі таблетки №30 (30 таблеток, розчинних у воді).

Категорія відпуску

Відпуск лікарського засобу відбувається без рецепта.