Ідапен: інструкція, застосування, ціна

Індапен – лікарський засіб на основі індапаміду – діуретику, який затримує зворотнє всмоктування натрію в кортикальному шарі нирок. Така властивість діючого компоненту підвищує виділення натрію, хлоридів та, меншою мірою, калію з магнієм, підвищуючи процес діурезу.

Індапамід не змінює метаболізм ліпідів та не впливає на засвоєння вуглеводів.

Склад і форма випуску

діюча речовина: indapamide; 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить 2,5 мг індапаміду;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, магнію стеарат;

оболонка: целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза, кислота стеаринова, титану діоксид (Е171).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою. Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, круглі, двоопуклі, з шорсткуватою поверхнею.

Фармакотерапевтична група. Нетіазидні діуретики з помірною діуретичною активністю. Сульфонаміди, прості препарати. Індапамід. Код АТС: С03В А11.

Показання до застосування

Лікарський засіб Індапен призначається при есенціальній гіпертензії артерії (гіпертонічній хворобі) для лікування дорослих пацієнтів.

Протипоказання

Препарат не використовується, якщо у пацієнта виявлено:

• підвищену чутливість до індапаміду, до будь-яких інших компонентів препарату або до інших сульфонамідів;
• тяжку ниркову недостатність;
• печінкову енцефалопатію та тяжкі порушення функції печінки;
• гіпокаліємію.

Спосіб застосування та дози

Для досягнення клінічного ефекту протягом доби призначається одна таблетка Індапену. Рекомендується застосовувати препарат в першій половині дня, бажано – після пробудження. Препарат використовується виключно перорально, не розжовується та запивається достатньою кількістю рідини.

Дози, які перевищують рекомендовані 2,5 мг індапаміду, не покращують антигіпертензну дію препарату, однак дещо збільшують діуретичний ефект.

Застосування для особливих груп пацієнтів.

Хворим з хронічною та тяжкою формою уремії (нирковою недостатністю) протипоказане призначення лікарського засобу. Вважається, що діуретики можуть продемонструвати найбільшу ефективність у пацієнтів зі здоровими нирками або ж у тому разі, якщо порушення функцій нирок незначне.

Пацієнти літнього віку приймають препарат тільки за умови, що рівень креатиніну відповідає віковим стандартам. Індапен для таких пацієнтів призначається після підтвердження, що функція нирок знаходиться в нормі або виявлені порушення не є значними та не будуть критичними в разі застосування діуретиків.

Тяжкі та хронічні порушення печінки є протипоказанням до застосування Індапену.

Діти.

Недостатньо клінічних даних, які б підтвердили ефективність та безпеку від використання Індапену для дітей молодшого віку та підлітків.  

Лікування дітей за допомогою Індапену не проводиться.

Особливості застосування

Якщо у пацієнтів, які використовують тіазидоподібні діуретики розвинулася печінкова енцефалопатія внаслідок порушення балансу електролітів, слід негайно припинити використання індапаміду.

Діуретики можуть провокувати реакції світлочутливості (подразнення шкіри), тому пацієнтам, які приймають препарат, рекомендується використовувати захисні засоби, які зможуть забезпечити захист від сонця та ультрафіолету. У разі виявлення реакцій світлочутливості – використання індапаміду припиняють.

Перед призначенням лікарського засобу слід виміряти рівень натрію в плазмі крові пацієнта. Надалі процедура повторюється регулярно протягом всього періоду лікування препаратом. На перших етапах лікування діуретиками, знижений рівень натрію не має яскраво виражених ознак та проходить безсимптомно. Через це постійне вимірювання натрію необхідне, оскільки таким чином можна запобігти розвитку гіпонатріємії, яка особливо часто спостерігається в пацієнтів з цирозом печінки та людей літнього віку. Часто в пацієнтів з підвищеним чи зниженим рівнем натрію проявляється дегідратація та зниження систолічного артеріального тиску; а втрата іонів хлору, яка може розвиватися паралельно, здатна розвинути метаболічний алкалоз.

Також при використанні Індапену перевіряють показники рівню калію. Пацієнти з пониженим рівнем калію не застосовують діуретики, оскільки таке лікування може призвести до гіпокаліємії. Найбільш вразливими до гіпокаліємії є люди літнього віку, ослаблені пацієнти з цирозом печінки, ішемічною хворобою серця, подовженим інтервалом QT, а також ті хворі, які проходять полімедикаментозне лікування. Для таких груп рекомендується частіше вимірювання рівню калію. Якщо у хворих виявлено гіпокаліємію варто провести її корекцію, оскільки такий стан може стати передумовою аритмії та тахікардії.

Слід зважити на те, що діуретики знижують виведення кальцію з організму, що призводить до гіперкальцемії. Якщо спостерігається порушення функцій паращитовидної залози – терапію скасовують.

Пацієнти з діабетом повинні отримувати систематичні аналізи рівня глюкози в крові. Пацієнти з гіперурикемією повинні бути попередженими про ризик збільшення частоти та інтенсивності нападів подагри.

Якщо через прийом препарату втрачається надто велика кількість води у пацієнта може виникнути зниження клубочкової фільтрації, що збільшує концентрацію сечовини в крові та креатиніну у плазмі крові. У пацієнтів з нормальним функціонуванням нирок побідні реакції не спостерігаються, однак людям з попередніми порушеннями нирок слід здійснювати застережні заходи, які допоможуть уникнути розвитку ниркової недостатності.

Препарат може показувати хибні результати, що слід врахувати спортсменам, які повинні пройти допінг-контроль.

Вплив на швидкість реакцій

Як правило, Індапен не впливає на швидкість реакції. Окремі пацієнти зазначали, що початок лікування супроводжувався зниженням артеріального тиску, який погіршував здатність працювати зі складними механізмами та керувати транспортом.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Досвід застосування індапаміду для вагітних жінок обмежений. Вважається, що тіазидні діуретики в третьому триместрі вагітності знижують об’єм циркулюючої крові жінки та змінюють матково-плацентарне кровонаповнення. Такі зміни можуть негативно вплинути на розвиток плода.

Попри те, що дослідження на тваринах не продемонстрували токсичності препарату, слід обмежити використання індапаміду в період вагітності.

Препарат не продемонстрував впливу на фертильність тварин. Очікується, що результати для людей будуть аналогічними.

Період годування груддю.

Даних недостатньо. Однак, якщо індапамід проникне в молоко матері, новонароджені діти можуть отримати реакції гіперчутливості. Окрім цього, тіазидоподібні діуретики пригнічують лактацію. Тому не слід використовувати препарат в період грудного вигодовування.

Передозування

Токсичні ефекти від використання надмірних доз препарату не підтверджені.

Серед симптомів гострого отруєння: порушення рівня натрію та калію. Індапамід може спровокувати блювання, нудоту, артеріальну гіпотензію, судоми, сонливість, запаморочення, поліурію або олігурію, які можуть перейти в анурію.

Для терапії пацієнтів рекомендується швидке промивання шлунка, прийом активованого вугілля та відновлення електролітного та водного балансу.

Побічні реакції

При використанні препарату повідомлялося про розвиток надмірної чутливості, яка спостерігалася в хворих зі схильностями до алергій та астматичних реакцій.

Клінічні дослідження виявили, що при прийомі препарату спостерігається:

• гіпокаліємія (у 25% пацієнтів),
• гіперкалімія (10% пацієнтів).

Зазвичай, усі побічні реакції спровоковані використанням надмірних доз препарату та зникали після врегулювання прийому лікарського засобу.

З різною частотою в пацієнтів розвивалися:

• агранулоцитоз, анемія (апластична або гемолітична), лейкопенія, тромбоцитопенія;
• гіперкальціємія, гіпокаліємія, гіпонатріємія, підвищення рівня глюкози крові;
• вертиго, підвищена втомлюваність, парестезія, непритомність;
• міопія, порушення зору та погіршення його чіткості;
• аритмія, шлуночкова тахікардія типу пірует;
• артеріальна гіпотензія;
• блювання, закреп, панкреатит, сухість в роті;
• порушення роботи печінки, печінкова енцефалопатія, гепатит;
• розвиток реакцій гіперчутливості та фоточутливості, макулопапульозні висипання, пурпура, ангіоневротичний набряк, кропив’янка, ТЕН, синдром Стівенса-Джонсона, загострення системного червоного вовчака;
• ниркова недостатність;
• подовження інтервалу QT на електрокардіограмі, підвищення в крові рівня сечової кислоти.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Комбінації, яких варто уникати під час лікування діуретиками:

Літій підвищує свої концентрації в плазмі крові через що у пацієнтів, які застосовують комбіновану терапію посилюються ознаки передозування.

Комбінації, призначення яких потребує обережності:

• антиаритмічні препарати класу І а та III, антипсихотичні препарати (фенотіазини, бензаміди, бутирофенони) та такі препарати, як бепридил, дифеманіл, еритроміцин мізоластин, пентамідин, моксифлоксацин, вінкамін для внутрішньовенного застосування) можуть стати причиною розвитку пароксизмальної шлуночкової тахікардії, а також викликати шлуночкові аритмії.
• нестероїдні протизапальні препарати та саліцилати мінімізують дію індапаміду та провокують ризик ниркової недостатності (у пацієнтів з порушеним водним балансом).
• інгібітори АПФ провокують розвиток артеріальної гіпотензії або ниркової недостатності.
• глюко- та мінералокортикоїди, амфотерицин В, тетракозактид, проносні препарати можуть стати причинною гіпокаліємії.
• серцеві глікозиди в комбінації для пацієнтів з гіпокаліємію можуть збільшити свою токсичність.

Уваги потребує:

• поєднання з алопуринолом може збільшити ймовірність розвитку реакцій гіперчутливості до препарату;
• поєднання з калійзберігаючими діуретиками провокує розвиток гіпокалімії;
• поєднання з метформіном збільшує ймовірність розвитку молочнокислого ацидозу при нирковій недостатності;
• поєднання з йодоконтрастними препаратами:  у разі порушення водного балансу виникає ймовірність розвитку ниркової недостатності;
• поєднання з антидепресантами та нейролептиками може викликати розвиток ортостатичної гіпотензії;
• поєднання з солями кальцію призводить до гіперкальціємії.

Умови та термін зберігання

Препарат придатний для вживання протягом трьох років. Не використовувати після терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Рекомендується зберігання за температури, яка не перевищує 25°C. Зберігати в оригінальній упаковці в місці, недоступному для дітей.