Діклосейф: інструкція, застосування, ціна

Купити на Liki24 зі знижкою 30% Купити

Діклосейф – нестероїдні протизапальні супозиторії для ректального введення на основі диклофенаку натрію. Завдяки активному компоненту, препарат чинить протизапальний та аналгетичний ефект, знімаючи симптоми ревматизмів, артритів, спондилітів та остеоартритів різних форм, а також ефективно усуває біль хребта, післяопераційні больові синдроми, напади мігрені та подагри.

Склад і форма випуску

діюча речовина: диклофенак (diclofenac);

1 супозиторій містить диклофенаку натрію 50 мг;

допоміжна речовина: твердий жир.

Лікарська форма: супозиторії.

Основні фізико-хімічні властивості: супозиторії від білого до світло-жовтого кольору, торпедоподібної форми. Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Код АТС: M01A B05.

Показання до застосування

Супозиторії Діклосейф використовуються для:

терапії запальних та дегенеративних форм ревматизму (в тому числі ювенільного ревматоїдного та ревматоїдного артриту, анкілозуючого спондиліту, остеоартриту);
усунення больових синдромів зі сторони хребта;
усунення ревматизму в позасуглобових м’яких тканинах;
лікування посттравматичних і післяопераційних больових синдромів (в тому числі й тих, які супроводжуються набряком та/або запаленням);
усунення болю та запалення при гінекологічних захворюваннях (первинній дисменореї та аднекситі);
зменшення болю при гострих нападах мігрені чи подагри.

Часто препарат використовується в комплексній терапії для лікування запальних хвороб ЛОР-органів. Важливо врахувати, що Діклосейф – не препарат для першочергового лікування захворювання. Наприклад, лихоманка потребує лікарського засобу базисної терапії.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.
Кровотеча або перфорація шлунково-кишкового тракту в анамнезі, пов’язані з попереднім лікуванням нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП).
Активна форма виразкової хвороби/кровотечі або рецидивуюча виразкова хвороба/кровотеча в анамнезі (два або більше окремих епізоди встановленої виразки або кровотечі).
ІІІ триместр вагітності.
Запальні захворювання кишечнику (наприклад, хвороба Крона або виразковий коліт).
Печінкова недостатність.
Ниркова недостатність.
Застійна серцева недостатність (NYHA II-IV), ішемічна хвороба серця у пацієнтів, які мають стенокардію, перенесений інфаркт міокарда.
Лікування післяопераційного болю при аорто-коронарному шунтуванні (або використання апарату штучного кровообігу).
Цереброваскулярні захворювання у пацієнтів, які перенесли інсульт або мають епізоди транзиторних ішемічних атак.
Захворювання периферичних артерій.
Проктит.

Диклофенак натрію, як і інші НПЗП, протипоказаний пацієнтам, у яких у відповідь на прийом ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП виникають напади бронхіальної астми, кропив’янка, ангіоневротичний набряк або гострий риніт.

Спосіб застосування та дози

Щоб мінімізувати негативний вплив препарату, рекомендується знизити дозу до найменшої ефективної та використовувати її протягом якомога коротшого часу. Такий запобіжний захід допоможе досягнути бажаного результату для окремого пацієнта без побічної шкоди.

Препарат виключно для ректального застосування. Перед введенням препарату рекомендується очищення кишечнику. Для досягнення швидкого ефекту, супозиторії вводяться якомога глибше. Перед використанням супозиторії не варто роздроблювати їх чи вводити частинами, оскільки це може змінити розподіл активної речовини в організмі та порушити ефективність препарату.

Для дорослих пацієнтів: початкова добова доза – 100-150 мг препарату. Якщо больові симптоми виражені не надто сильно – добова доза може знижуватися до 75 мг. Денну дозу слід розділяти на два-три прийоми.

Первинна дисменорея передбачає індивідуально встановлену денну дозу препарату. Як правило, вона становить 50-100 мг на добу. В окремих випадках її збільшують до 200 мг на добу. Слід зважити, що 200 – є максимально допустимою денною дозою препарату. Препарат призначається після виникнення гострого болю. Лікування триває декілька днів, відповідно до реакцій пацієнта та регресії больових симптомів.

Для терапії мігрені рекомендована початкова доза препарату становить 100 мг. Препарат приймається при перших проявах нападу мігрені. Якщо одноразова доза в 100 мг не продемонструвала бажаних ефектів, дозволено повторити ще одне застосування з аналогічною дозою. Інтервал між такими застосуваннями має становити щонайменше 3 години. Якщо симптоми мігрені зберігаються – лікування можна продовжити ще на кілька днів. Доза використаного препарату не повинна перевищувати 150 мг. Дозу слід розділяти на 2-3 прийоми.

Для дітей (від 14 років): рекомендоване використання препарату в дозуванні 50 мг.

Для пацієнтів літнього віку: вік не впливає на засвоєння та розподіл диклофенаку натрію, однак призначення НПЗП для пацієнтів літнього віку потребують обережного застосування. Літній вік, а також низька маса тіла пацієнтів вимагають зниження доз препарату для уникнення розвитку небажаних реакцій. Слід пам’ятати, що НПЗП здатні провокувати шлункові кровотечі, тому ослаблені пацієнти повинні пройти попереднє обстеження щодо роботи ШКТ.

Пацієнти з тяжкими порушеннями функції нирок та печінки не використовують препарат, оскільки дослідження, які б довели безпеку такого лікування не проводилися.

Пацієнти з легкими та помірними порушеннями функції нирок та печінки потребують спеціальної корекції дози. Лікування слід здійснювати під наглядом лікаря.

Діти.

Застосування Діклосейфа протипоказане пацієнтам, які не досягли 14-річного віку.

Особливості застосування

Щоб уникнути збільшення потенційних побічних реакцій, рекомендується уникати комбінації Діклосейфу із системними НПЗП, оскільки синергетичний ефект від застосування препарату не доведений.

Пацієнти від 65 років, ослаблені пацієнти та люди з низькою масою тіла повинні застосовувати препарат з обережністю, зокрема приймати найнижчу ефективну дозу.

Діклосейф здатний маскувати симптоми та ознаки різноманітних інфекцій.

Вплив на ШКТ.

Диклофенак, як і інші НПЗП, є подразником шлунково-кишкових кровотеч. Препарат здатний провокувати виразки та/або перфорації, які можуть розвинутися без особливих передумов та бути летальними. Особливо вразливими є пацієнти літнього віку. При перших проявах кровотеч, мелені чи блюванні з кров’ю – слід негайно припинити використання супозиторіїв.

Пацієнти з передумовами порушення травного тракту повинні пройти попередній огляд перед отриманням призначення на диклофенак. Навіть якщо аналізи показали незначні відхилення, лікування слід проходити під ретельним наглядом лікарів. Ймовірність виникнення кровотеч, виразок та перфорації підвищується зі збільшенням доз НПЗП та при комбінації НПЗП з засобами, які підвищують ризик виникнення кровотеч (антикоагулянти, антитромботичні засоби, кортикостероїди). Пацієнти з виразкою та хворобою Крона повинні отримати попередження про те, що НПЗП здатні загострити захворювання.

Щоб мінімізувати вплив на ШКТ, пацієнтам рекомендується приймати найменші ефективні дози препарату протягом найкоротшого часу. Як запобіжний захід рекомендоване застосування інгібіторів протонної помпи чи мізопростолу.

Зазначення щодо порушень ШКТ в анамнезі передбачають сповіщення про будь-які відхилення під час лікування Діклосейфом.

Вплив на печінку.

Якщо препарат призначається для пацієнтів з легкими та помірними порушеннями печінки – слід встановити постійний нагляд за їх станом, оскільки Діклосейф може загострювати гепатотоксичність.

Диклофенак здатний підвищувати рівні ферментів печінки, а довготривале використання препарату може стимулювати прогресуюче захворювання печінки. При тривалому лікуванні слід забезпечити постійний нагляд за змінами функцій печінки. Якщо робота печінки погіршується – слід розглянути питання про припинення використання Діклосейфу та отримати призначення на альтернативну терапію.

Використання препарату може спровокувати гепатит, який може виникнути без продромального періоду перебігу хвороби. Діклосейф провокує напади порфірії, на що варто зважити пацієнтам з печінковою порфірією.

Вплив на нирки.

НПЗП можуть затримувати рідину в організмі та провокувати набряки. Така властивість препаратів вимагає особливої обережності при застосуванні для пацієнтів з порушеними функціями нирок та серця. Щоб уникнути небажаних реакцій та зменшити негативний вплив препарату, рекомендується моніторинг роботи нирок. Подібний застережний захід рекомендується для пацієнтів з артеріальною гіпертензією, ослабленим пацієнтам та пацієнтам, які планують лікування з одночасним прийомом діуретиків. Зазвичай, після припинення використання диклофенаку, робота нирок нормалізується.

Вплив на шкіру.

При прийомі препарату спостерігалися випадки небажаних реакції зі сторони шкіри (дерматит, Стівенса-Джонсона синдром та ТЕН). Найбільш виражено ці реакції проявлялися на початку терапії. Якщо ж вплив на шкіру загострюється, виникають реакції підвищеної чутливості, серйозні висипи чи ураження слизової оболонки — використання препарату скасовують.

СЧВ та захворювання сполучної тканини.

Група пацієнтів з системним червоним вовчаком та захворюваннями сполучної тканини володіє вищим ризиком виникнення та прогресування асептичного менінгіту.

Вплив на серце, судини та цереброваскулярні ефекти.

Діклосейф може стимулювати кардіоваскулярні явища. Тому призначати препарат можна тільки після клінічної оцінки стану пацієнта. Кардіоваскулярні ризики збільшуються разом з підвищенням дози препарату, слід проводити попередню корекцію доз та тривалості їх використання.

Артеріальна гіпертензія або легка/помірна застійна серцева недостатність потребують моніторингу стану пацієнта під час використання НПЗП. Високі дози та тривале використання препарату пов’язують зі збільшенням ризику розвитку інфаркту міокарда/інсульту.

Пацієнти з гіпертензією, недостатністю серця, ішемічною хворобою та хворобами периферичних артерій повинні використовувати диклофенак після консультації з лікарем.

Гематологічні показники.

Довготривалий прийом препарату потребує результатів аналізів крові, оскільки в окремих груп пацієнтів (хворі з відхиленням гемостазу, гематологічними відхиленнями та геморагічним діатезом) можуть отримати пригнічення агрегації тромбоцитів, внаслідок застосування диклофенаку.

Пацієнти з бронхіальною астмою.

Астма, сезонний алергічний риніт та інші порушення легень чи дихальних шляхів можуть стати передумовами виникнення та загострення бронхіальної астми. Через ризик погіршення стану таких пацієнтів, їх лікування повинне супроводжуватися постійним наглядом медиків які зможуть надати невідкладну допомогу в разі різкого розвитку небажаних реакцій з летальним наслідком.

Вплив на швидкість реакцій

Надходили повідомлення про те, що деякі пацієнти, які використовують диклофенак натрію можуть отримати запаморочення, порушення зору, сонливість та інші порушення ЦНС різної інтенсивності та тривалості. Якщо у пацієнта зустрічаються подібні побічні явища, слід утриматися від управління автомобілем та від роботи з іншими складними пристроями.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Застосування диклофенаку натрію у першому та другому триместрі вагітності призначається тільки в разі гострої потреби. Щоб зменшити потенційний ризик для плоду, препарат приймається в найменших ефективних дозах. Бажано припинити терапію диклофенаком, як тільки зникають виражені симптоми захворювання.

Диклофенак протипоказаний в останній період вагітності, оскільки таке застосування пригнічує здатність матки до скорочування та провокує форсоване закриття артеріальної протоки у плода. Клінічні дослідження виявили, що препарат може порушити розвиток плода, розвинути серцеві вади та підвищити ймовірність викидня.

Застосування інгібіторів синтезу простагландинів у третьому триместрі вагітності може:

розвинути серцево-легеневу токсичність;
порушити функцію нирок та розвинути ниркову недостатність;
подовжити час кровотечі та пригнічувати скорочення матки.

Період годування груддю.

Незначна кількість диклофенаку проникає у грудне молоко. Для уникнення небажаних реакцій препарат не слід використовувати в період грудного вигодовування.

Вплив на фертильність.

НПЗП можуть порушувати жіночу фертильність, тому препарат не призначається пацієнткам, які планують вагітність

Передозування

Невідомо, чи існують симптоми передозування характерні виключно для Діклосейфу. При прийнятті надмірної дози препарату спостерігаються типові симптоми отруєння, серед яких біль в голові, блювання, нудота, біль внизу живота, запаморочення. Повідомлялося про шлункові кровотечі, збудження, сонливість, дезорієнтацію, шум у вухах, судоми та кому. У разі тяжкої інтоксикації організму проявлялися випадки розвитку ниркової недостатності.

Для усунення симптомів передозування проводиться відповідна симптоматична терапія, після першої години застосування надмірної дози препарату – можна приймати активоване вугілля. Для дорослих пацієнтів проводиться промивання шлунка. У разі інтенсивних судом – використовується введення діазепаму.

Побічні реакції

При застосуванні препарату спостерігалися такі порушення:

агранулоцитоз, анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія;
анафілактичні та анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, гіперчутливість;
безсоння, дезорієнтація, депресія, підвищена дратівливість, психотичні порушення;
асептичний менінгіт, головний біль, загальне нездужання, занепокоєння, запаморочення, інсульт, парестезії, підвищена втомлюваність, порушення пам’яті, розлади смаку, сонливість, сплутаність свідомості, судоми, тремор;
диплопія, затуманення зору, неврит зорового нерва;
вертиго, загальні розлади слуху, дзвін у вухах;
артеріальна гіпертензія або гіпотензія, біль у грудях, ангіїт, інфаркт міокарда, серцева недостатність;
астма, запалення легеневих тканин;
біль в епігастральній ділянці, блювання, виразки шлунка і кишечнику, гастрит, блювання з кров'ю, нудота, запалення язика, диспепсія, діарея або закреп, коліт, чорна хвороба, панкреатит, стеноз кишечнику, стоматит, кровотеча в ШКТ;
гепатит, розлади печінки, жовтяниця, некроз печінки, печінкова недостатність;
випадіння волосся, висипання, екзема, еритема, кропив’янка, мультиформна еритема, Хвороба Верльгофа, реакції фоточутливості, синдром Стівенса-Джонсона, ТЕН, ексфоліативний дерматит;
гематурія, гостра ниркова недостатність, ІН (інтерстиціальний нефрит), некроз нирок, протеїнурія;
загострення геморою, подразнення та набряк у місці введення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Комбінація з літієм та дигоксином. Диклофенак збільшує рівень літію та дигоксину в організмі. Важливо встановити аналіз за концентрацією літію та дигоксину в крові.

Комбінація з діуретиками та антигіпертензивними засобами може знизити антигіпертензивну дію препаратів. Одночасне застосування здійснюється з застереженням та під постійним контролем лікарів (вимірювання артеріального тиску, моніторинг функції нирок, постійна гідратація).

Одночасне використання з лікарськими засобами, які можуть спричинити гіперкаліємію, суттєво збільшує рівень калію у крові. Рекомендується проводити систематичні аналізи пацієнтів.

Комбінація з антикоагулянтами, протитромбоцитарними засобами та іншими НПЗП підвищує ризик кровотеч (в тому числі ШКТ кровотеч та виразок).

Супутнє застосування НПЗП та СІЗЗС може збільшувати ризик шлунково-кишкових кровотеч.

Комбінація з метотрексатом небажана, оскільки диклофенак пригнічує кліренс метотрексату та підвищує його рівень.

Комбінація з циклоспорином та такролімусом збільшує нефротоксичність препаратів.

Комбінація з антибактеріальними хінолонами може стати причиною розвитку судом.

Комбінація з колестиполом та холестираміном зменшує засвоювання диклофенаку. За потреби одночасного застосування слід подбати про інтервал між прийомами препаратів.

Комбінація з серцевими глікозидами здатна посилити серцеву недостатність та збільшити рівень серцевих глікозидів.

Одночасне застосування з міфепристон не рекомендується, оскільки НПЗП зменшують дію міфепристону.

Інгібітори CYP2C9 та СУР2С9 в поєднанні з диклофенаком потребують особливої обережності, оскільки така комбінація призводить до експозиції диклофенаку.

Умови та термін зберігання

Препарат придатний до вживання протягом двох років.

Температура зберігання не повинна перевищувати 25°C. Зберігати у місці, недоступному для дітей.