Дексалгін саше: інструкція, застосування, ціна

Дексалгін саше – нестероїдний протизапальний засіб у формі гранул, призначених для приготування розчину (для перорального прийому). Призначається при легкому/середньої важкості болю, у т. ч. у м’язах і суглобах, спровокованому каріотичним ураженням зубів,  при менструальному болю (у жінок) тощо. Застосування у високих дозах протягом довшого періоду часу суттєво підвищує ймовірність виникнення низки небажаних побічних ефектів.

Склад

Діюча речовина: декскетопрофену трометамол. В одному пакетику (одній дозі лікарського засобу) міститься 36,90 мг декскетопрофену трометамолу, що можна прирівняти до 25 мг декскетопрофену.

Допоміжні речовини: амонію гліциризат, Е 104 (хіноліновий жовтий), сахароза, неогесперидину дигідрохалькон, лимонний ароматизатор.

Форма випуску та основні фізичні і хімічні властивості

Препарат випускається у формі жовтих гранул, призначених для приготування розчину (для перорального прийому). Гранули надають готовому розчину лимонного смаку і запаху. В упакуванні, виготовленому з картону, - по 10/30 саше. В одному пакетику – одна доза.

Фармакотерапевтична група

Лікарський засіб належить до двох груп: нестероїдних протизапальних і протиревматичних засобів, а також похідних пропіонової кислоти.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Діюча речовина нестероїдного протизапального засобу (трометамінова сіль (S)-(+)-2-(3-бензоїлфеніл) пропіонової кислоти) володіє знеболюючим, жарознижуючим і протизапальним ефектом. Пригнічуючи активність циклооксигенази, зменшує продукцію простагландинів. Ейкозаноїди TxA2 і TxB2, а також циклічні ендопероксиди, такі як PGH2 або PGG2, що відповідають за синтез похідних ненасичених жирних кислот (PGE1 і PGE2, PGD2, PGF2α та простацикліну PGI2) утворюються з арахідонової кислоти. Нестероїдні протизапальні засоби блокують цей процес, впливаючи тим самим (як опосередковано, так і безпосередньо) на інші медіатори запальних процесів, зокрема кініни.

Те, що декскетопрофену трометамол блокує активність ЦОГ-1/ЦОГ-2, було доведено у ході лабораторних досліджень, котрі проводилися як на людях, так і на тваринах. Клінічні дослідження (під час яких вивчався вплив декскетопрофену на різні види болю) продемонстрували виражений знеболюючий ефект, яким володіє ця діюча речовина і який настає через півгодини (30 хвилин) після прийому гранул та триває чотири, максимум шість годин.

Фармакокінетика. При прийомі гранул внутрішньо діюча речовина препарату швидко абсорбується тканинами організму. Піку своєї концентрації у сироватці крові досягає через 15, максимум 20 хвилин. Сумарна концентрація фармацевтичного інгредієнту лікарського засобу у формі таблеток, який має стандартну тривалість вивільнення є біологічно еквівалентною діючій речовині препарату у формі гранул (як у дозуванні 12,5, так і 25 мг), проте пік концентрації останньої у плазмі крові є майже на 30% вищим порівняно з прийомом цих ліків у формі таблеток.

Половину рівноважної концентрації (між тканинами організму і сироваткою крові) декскетопрофену трометамол досягає через 21 хвилину. Половину фармакологічної активності втрачає через одну годину 39 хвилин. Зв'язуючись із протеїнами сироватки крові майже на 100% (99%), розподіляється тканинами в об'ємі < 250 мл/кг. Кон'югуючись з глюкуроновою кислотою, виводиться з організму зі сечею. Вміст у сечі виключно оптичного ізомера S-(+) вказує на те, що діюча речовина не перетворюється в організмі на оптичний ізомер R-(-).

У ході фармакокінетичних досліджень, під час яких неодноразово вводився (у вену чи товщу м'язової тканини) вказаний лікарський засіб, показники максимальної концентрації декскетопрофену трометамолу у плазмі крові і його фармакологічної еквівалентності у разі однократного введення не відрізнялися від показників при багаторазовому введенні (до уваги бралися показники, які були зафіксовані при останньому введенні препарату).

Прийом їжі жодним чином не впливає на AUC діючої речовини, натомість змінюються такі показники як показник піку, якого декскетопрофену трометамол досягає у плазмі крові (збільшується час його досягнення) і показник швидкості його абсорбції тканинами організму (знижується темп всмоктування фармацевтичного інгредієнту).

Показання до застосування

Дексалгін саше призначається з метою усунення легкого/середньої важкості болю, зокрема у м'язах і суглобах, зубах (наприклад, при карієсі), при дисменореї (болісних менструаціях) тощо.   

Протипоказання

• Гіперчутливість до діючої або однієї із допоміжних речовин лікарського засобу, а також інших нестероїдних протизапальних препаратів;
• фототоксичні/фотоалергічні реакції, які виникли як побічна реакція у результаті застосування фібратів чи кетопрофену;
• хронічна диспепсія;
• кровотечі (у т.ч. у черевній порожнині) в активній фазі, підвищена кровоточивість;
• БА (бронхіальна астма), що мала місце у минулому;
• помірна/важка ниркова недостатність, при якій коефіцієнт очищення нирок є меншим, ніж 50 мл/хв.;
• порушений процес згортання крові, зокрема геморагічний діатез;
• ІІІ триместр вагітності (з 6-ого по 9-ий місяць)/період лактації (більше інформації на цю тему – у розділі «Застосування Дексалгіну саше вагітними пацієнтками/пацієнтками, що годують дитину грудьми»);
• ризик появи нападів БА, бронхоспазму, кропив’янки, назальних поліпів, розвитку гострого риніту і набряку Квінке у пацієнтів, у яких такі небажані побічні ефекти виникали при застосуванні препаратів з аналогічним механізмом дії, наприклад, ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) чи інших нестероїдних протизапальних засобів;
• виразкова хвороба органів ШКТ (в активній фазі/з рецидивуючим перебігом), наявна кровотеча/підозра на неї/кровотеча, що була у минулому – щонайменше два підтверджених факти загострення виразки чи кровотечі;
• кровотечі/перфорації у ШКТ, які мали місце у минулому і були пов’язані з прийомом нестероїдних протизапальних агентів;
• неспецифічний виразковий коліт або хвороба Крона;
• важка серцева недостатність;
• важка печінкова недостатність (10-15 балів згідно з критеріями Чайлда);
• виражене зневоднення організму (внаслідок недостатнього прийому рідини, діареї чи блювання).

Спосіб застосування

Оптимальна доза для дорослих – 25 мг (максимально допустима добова – 75 мг). Приймати не частіше, ніж тричі на добу (інтервал прийому ліків – вісім годин). Аби зменшити ризик появи небажаних побічних реакцій, слід застосовувати мінімальну дозу, яка зможе забезпечити бажаний терапевтичний ефект протягом нетривалого періоду часу, який дозволить покращити стан пацієнта.

Вміст саше необхідно розчинити у склянці води і розмішати. Гранули повинні повністю розчинитися. Після приготування розчин потрібно відразу випити.

Препарат не можна застосовувати у терапії довший час. Призначається лише як засіб для симптоматичного лікування.

Якщо прийняти Дексалгін саше під час їжі, це вплине на його абсорбцію (уповільнить її). Відтак якщо біль гострий, для його ефективного усунення лікарський засіб треба прийняти щонайпізніше за чверть години (15 хвилин) до прийому їжі.

Якщо пацієнт – особа старшого віку, починати застосування препарату слід із дози у 12,5 мг. Для цього потрібно застосовувати іншу форму декскетопрофену, яка передбачає таке дозування. Хворим похилого віку протипоказано приймати впродовж доби більше 50 мг цього лікарського засобу, але якщо людина добре його переносить, дозу можна збільшити до 75 мг. Зважаючи на те, що у таких пацієнтів терапія Дексалгіном саше частіше супроводжується небажаними побічними реакціями, такі особи потребують більш ретельного медичного нагляду.

У разі патології печінки, що проявляється легкою або помірною дисфункцією цього органу, починати терапію потрібно з найменшої дози. Максимальна не може перевищувати 50 мг. Такі хворі потребують постійного контролю за їхнім самопочуттям. Якщо патологія печінки має важкий перебіг, застосовувати вказаний лікарський засіб забороняється.

Якщо порушена функція нирок (у разі легкої дисфункції цього органу), при якій коефіцієнт очищення нирок становить від 50 до 80 мл/хв., максимально допустима доза, розрахована на добу прийому, не повинна перевищувати 50 мг. У разі середнього/важкого ступеня дисфункції нирок приймати препарат протипоказано.

Небажані побічні реакції

Як було з’ясовано у ході клінічних досліджень та постмаркетингових спостережень, прийом Дексалгіну саше може супроводжуватися:

рідше, ніж в одному випадку на 10000 – нейтро- і тромбоцитопенією; анафілактичними реакціями (зокрема анафілактичним шоком); затуманенням зору; дзвоном у вухах; тахікардією; зниженням кров'яного тиску; диспное і бронхоспазмом; запаленням підшлункової залози (панкреатитом); ушкодженням гепатоцитів; синдромом Стівенса-Джонсона/Лайєлла (токсичним епідермальним некролізом), ангіонабряком, підвищеною чутливістю до UV-променів, свербежем шкіри, набряком обличчя; нефротичним синдромом/нефритом;

рідше, ніж в одному випадку на 1000, але частіше, ніж в одному на 10000 – анорексією; втратою свідомості і парестезіями; артеріальною гіпертензією; брадипное; виразковою хворобою, що може ускладнюватися кровотечею чи перфорацією; ураженням печінки; підвищеним потовиділенням, вугровою висипкою, кропив'янкою; болем у спині; поліурією; порушенням функції простати (у чоловіків)/менструального циклу (у жінок); периферичними набряками; відхиленням від норми показників роботи печінки (печінкових проб);

рідше, ніж в одному випадку на 100, але частіше, ніж в одному на 1000 – відчуттям наростаючої тривоги, безсонням; болем голови, сонливістю, запамороченням; прискореним серцебиттям; припливами; запаленням слизової шлунка, сухістю у ротовій порожнині, закрепами, здуттям живота; висипаннями на шкірі; постійною втомою, астенією, погіршенням самопочуття, болем, ригідністю м'язів;

рідше, ніж в одному випадку на 10, але частіше, ніж в одному на 100 – нудотою і/чи блюванням, діареєю, болем з локалізацією у шлунку, диспепсичними явищами;

невідомо, з якою частотою (наявні дані не дозволяють провести точний підрахунок) – набряком гортані; запаленням печінки; гострою нирковою недостатністю.

Проте, як правило, небажані побічні реакції виникають з боку ШКТ, зокрема пацієнтам загрожує пептична виразка, перфорація, кровотеча, що можуть навіть призвести до летальних наслідків, особливо якщо хворий – людина похилого віку. Прийом препарату може супроводжуватися нудотою, блюванням, здуттям і болем у животі, діареєю/закрепом, появою крові у калі/блювоті, виразок у ротовій порожнині, загостренням хвороби Крона/коліту, диспепсією. Рідше – запаленням слизової шлунка. Існує також інформація, що прийом Дексалгіну саше (як і будь-якого іншого нестероїдного протизапального препарату) може призвести до появи набряків, розвитку серцевої недостатності і підвищення кров'яного тиску.

Як було доведено у ході клінічних та епіддосліджень, застосування окремих нестероїдних протизапальних засобів (особливо якщо дози ліків – високі і пацієнт приймає їх довший час), здатне призвести до тромбозу артерій і, відповідно, розвитку захворювань і станів, які можуть становити загрозу для життя такої особи.

Прийом Дексалгіну саше, як і інших нестероїдних протизапальних препаратів може супроводжуватися асептичним менінгітом (зазвичай, у разі системного червоного вовчака), змішаними колагенозами і небажаними побічними ефектами з боку крові, зокрема гемолітичною та гіпопластичною анемією і пурпурою, рідко – гіпоплазією кісткового мозку та агранулоцитозом.

Передозування

Передозування проявляється болем голови, млявістю, болем у животі, кровотечею органів шлунково-кишкового тракту, зниженням артеріального тиску, посинінням шкірних покривів, запамороченням, втратою свідомості, нудотою/блюванням, порушенням роботи нирок, пригніченим диханням. У дітей – міоклонічними судомами. Проте у більшості випадків передозування супроводжується порушеннями з боку центрально-нервової системи.

Якщо пацієнт випадково прийняв надто високу дозу ліків, потрібно якомога швидше приступити до симптоматичної терапії. Підбір лікарських засобів та їх дозування слід корелювати зі станом хворого. У разі прийому декскетопрофену трометамолу у дозі більш ніж 5 мг у розрахунку на 1 кг ваги пацієнта (неважливо, дорослий це чи дитина), рекомендується прийняти сорбент (активоване вугілля).

У деяких випадках (з метою виведення діючої речовини з організму) доцільним є проведення діалізу.

Особливості застосування

Якщо у пацієнта у минулому діагностували алергічні реакції, препарат слід застосовувати з обережністю.

За можливості не поєднувати з іншими нестероїдними протизапальними агентами, зокрема вибірковими блокаторами ЦОГ-2!

Аби зменшити ризик появи небажаних побічних реакцій, необхідно застосовувати найменшу дозу ліків, яка може забезпечити бажаний терапевтичний ефект впродовж найкоротшого (наскільки це можливо) періоду часу, який дозволить покращити стан хворого.

Розлади з боку ШКТ.

Неважливо, виявляли у пацієнта у минулому важкі захворювання органів шлунково-кишкового тракту чи ні, при прийомі будь-якого нестероїдного протизапального препарату у нього може утворитися виразка та наскрізний отвір у шлунку і/або 12-палій кишці, що призведе до кровотечі, яка може мати летальні наслідки. Потрібно враховувати, що таке ускладнення не завжди має ознаки-передвісники. У разі виникнення кровотечі з органів ШКТ прийом Дексалгіну саше слід негайно припинити.

Якщо у хворого у минулому виявляли виразку, особливо, якщо вона супроводжувалася перфорацією і кровотечею або якщо пацієнт – особа похилого віку, водночас приймає високі дози декскетопрофену трометамолу, ризик появи виразки/перфорації/кровотечі у такого хворого є вищим.

В осіб похилого віку при прийомі НПЗП частіше виникають небажані побічні реакції, особливо перфорації/кровотечі органів ШКТ, які у деяких випадках можуть мати летальні наслідки. Це пояснює, чому згадана категорія хворих розпочинати терапію цим лікарським засобом повинна з найменшої дози, яка може забезпечити бажаний терапевтичний ефект.

У разі езофагіту, виразкової хвороби чи гастриту приймати Дексалгін саше (як і будь-який інший нестероїдний протизапальний засіб) можна, але тільки після того, як вдасться досягнути ремісії. Якщо у пацієнта виявляли патології ШКТ у минулому або відповідні ознаки захворювання наявні у нього станом на сьогодні під час терапії цим препаратом потрібно відстежувати прояви порушень роботи шлунково-кишкового тракту (у першу чергу – кровотеч).

Якщо у хворого у минулому виявляли хворобу Крона чи виразковий коліт, нестероїдні протизапальні препарати мусить приймати з обережністю, що дозволить уникнути загострення цих патологій.  

Таким пацієнтам, а також хворим, які застосовують у лікуванні малі дози ацетилсаліцилової кислоти чи інших препаратів, прийом яких пов'язують з підвищеним ризиком виникнення небажаних побічних ефектів з боку органів ШКТ, рекомендується одночасно приймати препарати-протектори (блокатори протонної помпи чи мізопростол).

Якщо у хворого (особливо якщо це – особа похилого віку) у минулому виникали небажані побічні ефекти з боку травного тракту, пацієнт зобов’язаний інформувати лікаря-куратора про всі ознаки розладів роботи органів ШКТ. Передусім звертати увагу на симптоми кровотеч. Необхідно зауважити, що такі ознаки виникають переважно на початках терапії вказаним лікарським засобом.

У разі одночасного прийому препаратів, застосування яких пов'язують з ризиком утворення виразки у шлунку/12-палій кишці, що може ускладнюватися кровотечею (кортикостероїдів, призначених для перорального прийому, вибіркових блокаторів зворотного захоплення серотоніну, антикоагулянтів, зокрема варфарину чи антиагрегантів, у т. ч. ацетилсаліцилової кислоти), Дексалгін саше призначають, але перед тим оцінюють співвідношення можливої користі від прийому цього лікарського засобу та потенційних ризиків для здоров'я пацієнта.  

Порушення ниркової функції.

Зважаючи на те, що нестероїдні протизапальні агенти можуть негативно впливати на роботу нирок, затримувати воду в організмі, викликаючи появу набряків, пацієнтам, в яких порушена функція нирок, Дексалгін саше призначають з обережністю. Оскільки вказаний лікарський засіб виявляє токсичний вплив на нирки, у разі застосування сечогінних засобів чи підвищеного ризику розвитку гіповолемії такий хворий потребує більш пильного контролю з боку лікаря-куратора.

Прийом препарату вимагає дотримання питного режиму, що унеможливить дегідратацію організму та зменшить токсичний вплив декскетопрофену трометамолу на нирки.  

Дексалгін саше, як і будь-який інший нестероїдний протизапальний препарат, може підвищувати рівень креатиніну і концентрацію азоту сечовини у сироватці крові. На тлі прийому вказаного лікарського засобу (як і будь-якого іншого блокатора продукування простагландинів) можуть виникати порушення роботи нирок, а ті, своєю чергою – ускладнюватися гломерулонефритом, папілярним некрозом, гострою нирковою недостатністю, інтерстиціальним нефритом або нефротичним синдромом.

Найчастіше порушення ниркової функції діагностують у пацієнтів похилого віку.  

Порушення печінкової функції.

Якщо у пацієнта – порушена робота печінки, Дексалгін саше призначають з обережністю. Як і будь-який інший нестероїдний протизапальний засіб, він може призводити до підвищення (незначного, яке швидко минає) показників функції печінки і вираженої активності аланіна- та аспартатамінотрансферази. При значному погіршенні печінкових проб прийом лікарського засобу припиняють.

Як правило, порушення роботи печінки виявляють у пацієнтів літнього віку.  

Серцево-судинні розлади/порушення мозкового кровообігу. 

У разі легкої або помірної серцевої недостатності (СН) та/чи артеріальної гіпертензії, що мали місце у минулому, хворий потребує відповідного медичного нагляду та мусить неухильно дотримуватися рекомендацій лікаря-куратора. З огляду на те, що прийом нестероїдних протизапальних засобів підвищує ймовірність розвитку СН і може викликати затримку рідини в організмі та появу набряків (такі випадки були описані у медичній літературі), якщо у хворого у минулому діагностували серцеві патології, застосовуючи Дексалгін саше у терапії повинен виявляти максимальну обережність.

Як продемонстрували клінічні та епіддослідження, прийом окремих нестероїдних протизапальних препаратів (особливо якщо дози – високі, а лікування – тривале), підвищує ризик розвитку тромбозів артерій (гострого порушення мозкового кровообігу/інфаркту міокарда). Наскільки небезпечним у цьому плані є декскетопрофену трометамол – вичерпна інформація на цю тему відсутня.

Якщо у пацієнта виявили неконтрольовану артеріальну гіпертензію, ІХС, застійну СН, захворювання судин головного мозку або патології периферичних артерій, перед прийомом препарату необхідно оцінити його загальний стан. Такий же підхід слід застосовувати при призначенні вказаного лікарського засобу з метою проведення довгострокової терапії хворим з групи ризику розвитку патологій серця та/або судин, зокрема хворим на артеріальну гіпертензію і цукровий діабет, особам з аномально підвищеним рівнем ліпідів у крові і курцям.       

Неселективні блокатори ізоферментів ЦОГ-1 і ЦОГ-2 пригнічують синтез простагландинів, зменшуючи тим самим злипання тромбоцитів та подовжуючи тривалість кровотеч. Тож якщо пацієнт приймає лікарські засоби, які виявляють вплив на процес утворення тромбів у судинах, що зазнали ушкоджень (приміром, варфарин, інші природні сполуки на основі бензо-ɑ-пірону або сульфатовані глюкозаміноглікани, які мають змішану полісахаридну природу), призначати йому Дексалгін саше небажано.

Порушення функціонування серця та судин виявляють, зазвичай, в осіб похилого віку.  

Реакції з боку шкіри.

Існує інформація, що хоч і рідко, але прийом нестероїдних протизапальних засобів може супроводжуватися ексфоліативним дерматитом, токсичним епідермальним некролізом, синдромом Стівенса-Джонсона та іншими серйозними реакціями з боку шкіри, деякі з яких можуть навіть призвести до летальних наслідків. Як показала практика, такі реакції, як правило, виникають на початках застосування препарату (переважно впродовж першого місяця). Якщо у хворого з’явилися перші прояви токсичної шкірної реакції (ураження слизових, висипання на шкірі, інші ознаки підвищеної чутливості до декскетопрофену трометамолу чи інших допоміжних речовин вказаних ліків), від подальшого прийому Дексалгіну саше необхідно відмовитися.

Інші важливі дані.

У разі вроджених порушень метаболізму порфіринів (зокрема, гострої переміжної порфірії), дегідратації, невдовзі після проведення об’ємних оперативних втручань препарат призначають з особливою обережністю.

Якщо пацієнт довший час приймає Дексалгін саше, потрібно постійно відстежувати, як працюють його нирки та печінка.

Розвиток важких гострих реакцій підвищеної чутливості до діючої або допоміжних речовин лікарського засобу (у т. ч. анафілактичного шоку) є дуже рідкісним. При появі перших симптомів слід відмовитися від подальшого прийому препарату і звернутися по медичну допомогу. У таких випадках призначають симптоматичне лікування.

Якщо людина хворіє на вітряну віспу, при застосуванні декскетопрофену трометамолу (як і будь-якого іншого нестероїдного протизапального препарату) у неї потенційно можуть розвинутися важкі шкірні інфекційні ускладнення, а також ускладнення з боку м’яких тканин, тому при цьому захворюванні Дексалгін саше не призначають.

У разі порушень гемопоезу, змішаних патологій сполучної тканини, системного червоного вовчака вказаний лікарський засіб також не призначають.

Увага!  Декскетопрофену трометамол, як і будь-який інший нестероїдний протизапальний агент маскує прояви інфекцій!  

До складу препарату входить сахароза, тому при низці спадкових хвороб (непереносимості фруктози, нестачі сахарози-ізомальтази, синдромі мальабсорбції глюкози-галактози) приймати його – протипоказано.

Взаємодія з іншими медикаментами. Інші види взаємодій*

Не поєднувати з:

• іншими нестероїдними протизапальними засобами (зокрема саліцилатами), якщо їх загальна добова доза перевищує 3 г, оскільки ці препарати посилюватимуть дію один одного, що може призвести до утворення пептичної виразки;
• кортикостероїдними препаратами – з огляду на те, що така комбінація може призвести до формування пептичної виразки з ризиком кровотечі у ШКТ;
• метотрексатом, якщо його загальна добова доза перевищує 15 мг у розрахунку на тиждень прийому. Метотрексат гірше виводитиметься з організму із сечею, відтак підвищиться його концентрація у крові і він виявлятиме токсичний вплив на гемокоагуляцію;
• гепарином та антикоагулянтами непрямої дії (приміром, варфарином) - декскетопрофену трометамол посилюватиме терапевтичний ефект препаратів, які гальмують процес згортання крові. У разі, якщо такого поєднання з об’єктивних причин не уникнути, потрібно постійно моніторити стан пацієнта, звіряючи його з лабораторними показниками;
• препаратами літію – через те, що літій буде гірше виводитися з організму із сечею, що призведе до підвищення його концентрації у крові і, як наслідок, система гемостазу зазнає токсичного впливу;      
• сульфамідами та гідантоїном, оскільки це посилить їх токсичний вплив на організм хворого.

Поєднувати можна, але з обережністю з:

• сечогінними засобами, антибактеріальними препаратами з групи аміноглікозидів, блокаторами ангіотензинперетворюючого ферменту і блокаторами ангіотензинових рецепторів АТ2. Дія лікарських засобів, які володіють антигіпертензивним ефектом, і діуретиків на тлі одночасного прийому декскетопрофену трометамолу послабиться. Якщо у пацієнта – порушена робота нирок (через дегідратацію або орган нормально не функціонує з огляду на вікові зміни), при комбінації вказаного препарату з інгібіторами ЦОГ та ангіотензинперетворюючого ферменту, антибактеріальними препаратами з групи аміноглікозидів або блокаторами ангіотензинових рецепторів АТ2, функціональна спроможність нирок може погіршитися. У більшості випадків такий негативний ефект минає сам по собі. Якщо хворий приймає сечогінні засоби, необхідно переконатися, що в його організм надходить достатня (з огляду на вікові потреби) кількість рідини і регулярно перевіряти, як працюють його нирки;
• пентоксифіліном – така комбінація підвищує вірогідність виникнення кровотеч. Якщо є необхідність у проведенні одночасної терапії цими препаратами, потрібно постійно моніторити стан пацієнта, а у разі появи кровотечі – контролювати її тривалість;
• похідними сульфонілсечовини, оскільки нестероїдні протизапальні агенти, витісняючи їх із зв’язків з протеїнами крові, здатні посилювати цукрознижуючий ефект цих препаратів;
• такролімусом і циклоспорином – зважаючи на те, що нестероїдні протизапальні препарати пригнічують синтез простагландинів, посилиться токсичний вплив такролімусу і циклоспорину на організм хворого. Якщо такого поєднання неможливо уникнути, необхідно систематично перевіряти, як функціонують нирки такого пацієнта;
• вибірковими блокаторами зворотного захоплення серотоніну і блокаторами злипання тромбоцитів – з огляду на те, що таке поєднання може призвести до формування пептичної виразки з ризиком виникнення кровотеч у ШКТ;
• серцевими глікозидами – через підвищення концентрації діючих речовин у сироватці крові;
• хінолоновими препаратами (за умови прийому високих доз) – при поєднанні з нестероїдними протизапальними засобами зростає ризик появи нападів судом, що було доведено у ході досліджень, які проводилися на тваринах;
• метотрексатом, якщо його загальна добова доза < 15 мг у розрахунку на тиждень прийому. Оскільки згаданий фармацевтичний інгредієнт не так активно виводитиметься з організму із сечею, виявлятиме на нього більший токсичний вплив. У разі крайньої необхідності, коли з об’єктивних причин неможливо відмовитися від проведення такої терапії, необхідно кожного тижня перевіряти показники крові хворого, особливо якщо це – особа похилого віку та/або її нирки працюють з незначними порушеннями;
• зидовудином – зважаючи на те, що таке поєднання може посилити токсичний вплив препарату на клітини-попередники еритроцитів (ретикулоцити), наслідком чого може стати важка анемія. Це захворювання може розвинутися вже через тиждень паралельного застосування у лікуванні нестероїдного протизапального агента. Тому якщо пацієнт приймає зидовудин і є потреба прийняти нестероїдні протизапальні препарати, у перший тиждень (а краще – у перші два) рекомендується регулярно перевіряти показники його крові, особливу увагу приділяючи ретикулоцитам (їх кількості);
• ß-адреноблокаторами, оскільки нестероїдні протизапальні препарати пригнічують синтез простагландинів, при одночасному прийомі ß-адреноблокаторів останні виявлятимуть гірший терапевтичний ефект, тобто гірше знижуватимуть артеріальний тиск;
• тромболітиками – з огляду на те, що така комбінація підвищує ризик виникнення кровотеч;
• пробенецидом – при одночасному прийомі декскетопрофену трометамолу, процес утворення сечі та глюкуронізації вповільниться, внаслідок чого зросте рівень діючої речовини у сироватці крові. Якщо поєднання цих препаратів неможливо уникнути, дозування декскетопрофену трометамолу необхідно переглянути;
• міфепристоном – оскільки нестероїдні протизапальні засоби зменшують синтез простагландинів, згаданий лікарський засіб виявлятиме гірший лікувальний ефект. Тому якщо пацієнт приймав міфепристон, потрібно вичекати мінімум вісім діб (найкраще – 10-12) і тільки після цього розпочати терапію НПЗП.

Дослідникам вдалося зібрати обмежені дані, які дозволяють припустити, що одночасне (протягом однієї доби) застосування нестероїдних протизапальних засобів із простагландином не погіршує терапевтичного ефекту ані простагландину, ані міфепристону (маються на увазі такі ефекти, як дозрівання ШМ (шийки матки)/скорочення матки), а також жодним чином не впливає на клінічну дію препаратів для медикаментозного переривання вагітності.

*Наведена у розділі інформація стосується всіх нестероїдних протизапальних препаратів, зокрема, Дексалгіну саше.

Застосування  вагітними пацієнтками/пацієнтками, що годують дитину грудьми

Застосування Дексалгіну саше у період вагітності. Якщо жінка – вагітна або годує грудьми, приймати препарат їй протипоказано. Оскільки лікарський засіб пригнічує синтез простагландинів, його прийом може загрожувати такій пацієнтці потенційним ускладненням перебігу вагітності, а також порушеннями розвитку зародку і плоду. Як показали епіддослідження, терапія ліками, які пригнічують продукування високоактивних тканинних регуляторів з 1-ого по 6-ий місяць вагітності (І-ІІ триместр) підвищує ризик мимовільного аборту, формування вад розвитку передньої черевної стінки/серця у плоду. Призначити препарат може лише лікар-куратор, попередньо оцінивши потенційну користь для здоров’я жінки і можливу шкоду, яку лікарський засіб може завдати плоду. У таких випадках застосовується найменша з усіх можливих доза, а терапія триває мінімум часу, протягом якого ліки будуть здатні виявити очікуваний ефект. Такий самий підхід застосовується у разі, якщо жінка планує вагітніти.

Прийом блокаторів синтезу простагландинів з 6-ого по 9-ий місяць вагітності (впродовж ІІІ триместру) може призвести до:

• порушення роботи нирок. Є ризик, що ця дисфункція буде прогресувати і призведе до розвитку ниркової недостатності та олігогідрамніону (маловоддя);
• токсичного впливу на серце/легені, зокрема передчасного закриття артеріальної протоки і легеневої гіпертензії;
• запізнення/пролонгації пологової діяльності, що є наслідком зменшення скорочувальної активності матки;
• блокування процесу злипання тромбоцитів, що може призводити до пролонгації часу кровотеч (навіть якщо жінка приймала дуже низькі дози препарату).

Вплив ліків на репродуктивну функцію. Дексалгін саше може негативно впливати на фертильність жінок, тому якщо пацієнтка планує вагітність, вказаний лікарський засіб їй не призначають. Якщо пацієнтка не може зачати дитину (зокрема обстежується з приводу безпліддя), подальший прийом препарату їй протипоказаний.

Застосування препарату у період лактації. Чи може діюча речовина проникати у материнське молоко – інформація на цю тему відсутня, тому якщо пацієнтка годує дитину грудьми, Дексалгін саше їй не призначають.

Вплив на швидкість реакції при управлінні автомобільним транспортом

Прийом препарату може супроводжуватися нудотою, сонливістю, порушенням функції зору, що може негативно впливати на психомоторні реакції.

Діти

Питання, чи можна проводити терапію Дексалгіном саше пацієнтам, яким ще не виповнилося 18-ти років, не досліджувалося, відтак цей препарат не призначають згаданій категорії хворих.

Ціна

Від 126 до 147 гривень за 10 пакетиків Дексалгіну саше.

Умови і термін зберігання лікарського засобу

Препарат не вимагає спеціальних умов зберігання. Зберігати можна не довше трьох років від дати виготовлення. Після закінчення терміну придатності ліки не застосовувати!

Категорія відпуску

Дексалгін саше можна придбати в аптеці лише за наявності рецепта від лікаря.