Аспекард: інструкція, застосування, ціна

Аспекард – лікарський антитромботичний засіб на основі ацетилсаліцилової кислоти. Завдяки механіці діючої речовини, препарат пригнічує об‘єднання тромбоцитів, які не можуть ресинтезувати ЦОГ-1. Враховуючи інгібуючі ефекти препарату, його призначають для лікування васкулярних захворювань.

Аспекард належить до НПЗЗ та, як й інші засоби з цієї групи, володіє знеболюючою, протизапальною та жарознижувальною дією. Препарат застосовується перорально в тих випадках, коли потрібно негайно полегшити больові синдроми, зумовленні фебрильними станами (порушення температури тіла, грип, застуда, біль в м’язах та суглобах, запальні захворювання тощо).

Склад і форма випуску

діюча речовина: acetylsalicylic acid; 1 таблетка містить кислоти ацетилсаліцилової 0,1 г (100 мг);

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, кислота стеаринова.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, верхня і нижня поверхні яких плоскі, краї поверхонь скошені.

Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби.

Показання до застосування

Препарат призначається для зменшення ризику:

• настання смерті внаслідок гострого інфаркту міокарда (при підозрі на інфаркт, а також в разі, якщо пацієнт переніс некроз);
• розвитку TIA та інсульту у хворих з TIA;
• настання смерті внаслідок стабільної та нестабільної стенокардії;
• розвитку інфаркту міокарда, якщо у пацієнтів існує ймовірність прояву серцево-судинних ускладнень або декілька факторів виникнення захворювань серця (цукровий діабет, літній вік, гіпертонія, ожиріння, тютюнопаління, гіперліпідемія).

А також для запобігання:

• розвитку тромбів і емболій внаслідок перенесених операцій на судинах;
• розвитку тромбів в глибоких венах і емболій легеневої артерії внаслідок тривалої іммобілізації.

Часто Аспекард застосовується для вторинної профілактики інсульту.

Протипоказання

• Гіперчутливість до ацетилсаліцилової кислоти, інших саліцилатів або до будь-якого компонента препарату.
• Астма, спричинена застосуванням саліцилатів або речовин з подібною дією, особливо НПЗЗ, в анамнезі.
• Гострі пептичні виразки.
• Геморагічний діатез.
• Ниркова недостатність тяжкого ступеня.
• Печінкова недостатність тяжкого ступеня.
• Серцева недостатність тяжкого ступеня.
• Комбінація з метотрексатом у дозуванні 15 мг/тиждень або більше підвищує гематологічну токсичність метотрексату (зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними агентами та витіснення саліцилатами метотрексату зі зв’язку з протеїнами плазми).
• ІІІ триместр вагітності — застосування протипоказане.

Спосіб застосування та дози

Лікарський засіб приймається за одну годину до прийому їжі. Таблетки не розжовуються, не подрібнюються, для легшого проковтування – запиваються водою.

Для зменшення ризику настання смерті внаслідок гострого інфаркту міокарда (при підозрі, а також в разі, якщо пацієнт переніс некроз): препарат призначається в дозі 100–300 мг протягом дня. Після перенесеного інфаркту препарат використовується ще 30 днів. Тривала терапія Аспекардом передбачає перехід на підтримуючі дозування (не більше 100–300 мг протягом дня).

Після тридцяти днів прийому препарату призначається лікування, направлене на запобігання рецидиву. Щоб визначити оптимальний курс терапії, перед переходом на профілактичне лікування здійснюється моніторинг стану пацієнта.

Вважається, що перша призначена таблетка краще засвоюється після розжовування. Усі наступні таблетки вживати в цілому вигляді.

Вторинна профілактика інсульту відбувається за допомогою денної дози в 100–300 мг.

Для зменшення ризику розвитку TIA та інсульту у хворих з TIA: лікування відбувається за допомогою денної дози в 100–300 мг.

Для зменшення ризику настання смерті внаслідок стабільної та нестабільної стенокардії: лікування відбувається за допомогою денної дози в 100–300 мг.

Для запобігання розвитку тромбів і емболій внаслідок перенесених операцій на судинах: лікування відбувається за допомогою денної дози в 100–200 мг або 300 мг через день.

Для запобігання розвитку тромбів в глибоких венах і емболій легеневої артерії внаслідок тривалої іммобілізації: лікування відбувається за допомогою денної дози в 100–200 мг або 300 мг через день.

Для профілактики розвитку інфаркту міокарда, якщо у пацієнтів існує ймовірність прояву серцево-судинних ускладнень або декілька факторів виникнення захворювань серця (цукровий діабет, літній вік, гіпертонія, ожиріння, тютюнопаління, гіперліпідемія): лікування відбувається за допомогою денної дози в 100–200 мг або 300 мг через день.

Діти.

Аспекард не використовується в педіатричній практиці, оскільки ацетилсаліцилова кислота не є повністю безпечною для пацієнтів до 16 років. Наявні дані засвідчують, що діюча речовина, прийнята пацієнтами молодшого віку, розвиває синдром Рея з постійним блюванням.

Особливості застосування

Ацетилсаліцилова кислота не рекомендується для пацієнтів з:

• підвищеною чутливістю до анальгетиків, протиревматичних та протизапальних препаратів;
• виразками ШКТ (в тому числі з хронічними та пептичними виразками, а також зі шлунковими кровотечами в історії захворювань);
• хворобами нирок та серця (ураження судин нирки, недостатність серця, зниження об'єму циркулюючої крові, сепсис та кровотечі);
• дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, оскільки речовина провокує ушкодження еритроцитів та/або гемолітичну анемію. Найчастіше порушення проявляються при вживанні надмірних доз препарату, виникненні інфекцій чи підвищеної температури тіла;
• хворобами печінки.

Перед застосуванням препарату варто врахувати взаємодію ацетилсаліцилової кислоти з іншими речовинами. Аспекард в поєднанні з ібупрофеном може втрачати здатність інгібувати агрегацію тромбоцитів. Якщо така комбінація необхідна для усунення больових синдромів, варто проконсультуватися з лікарем. Інші препарати з вмістом ацетилсаліцилової кислоти здатні підсилювати кровотечі під час/після операцій.

Аналогічно до інших НПЗЗ, Аспекард може стати причиною бронхоспазму чи бронхіальної астми Також препарат провокує розвиток реакцій надмірної чутливості та/або алергічних реакцій. Зазвичай подібні реакції розвиваються в пацієнтів з відповідними передумовами в анамнезі: астма, поліпоз, сінна лихоманка, респіраторні хвороби, кропив’янка тощо.

Навіть незначні дози ацетилсаліцилової кислоти можуть порушувати виведення сечової кислоти, як наслідок, в чутливих пацієнтів, які перебувають в групі ризику розвитку артритів, може проявитися подагра.

Препарат не застосовується для пацієнтів з ознаками ГРВІ, якщо таке лікування не було призначене лікарем. Аспекард не використовується для лікування грипу, вірусів та вітряної віспи в дітей, оскільки ацетилсаліцилова кислота, прийнята пацієнтами молодшого віку, провокує синдром Рея. В разі виявлення патології пацієнта госпіталізовують та проводять усі необхідні заходи, направлені на покращення стану.

Вплив на швидкість реакції

Ацетилсаліцилова кислота не впливає на когнітивні функції пацієнта, його психомоторику, швидкість реакцій та концентрацію уваги, тому препарат можна застосовувати перед керуванням автомобілем та роботою з потенційно небезпечними механізмами.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Дія препарату направлена на пригнічення синтезу простагландинів, що є несприятливим фактором для перебігу вагітності. Застосування препарату під час вагітності може порушити внутрішньоутробний та ембріональний розвиток плоду. Застосування препарату під час першого триместру вагітності виявилося небезпечним як для матері, так і для плоду. Щоб уникнути потенційних ризиків та ускладнень, препарати ацетилсаліцилової кислоти не призначаються під час I та ІІ триместру вагітності. В разі нагальної потреби препарат призначається в мінімальних дозуваннях та застосовується протягом якомога коротшого часу.

Вплив на вагітність є дозозалежним.

В клінічній практиці не доведено, що ацетилсаліцилова кислота є причиною викиднів чи фактором розвитку мальформацій. Однак відомо, що компонент підвищує ризик гастрошизису.

Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність, спричинену навіть невеликими дозами ацетилсаліцилової кислоти.

Застосування препарату на пізніх етапах вагітності може:

• розвивати серцево-легеневу токсичність;
• порушувати роботу нирок;
• подовжувати час кровотеч;
• порушувати скорочення матки, що ускладнює пологи.

Зважаючи на перераховані порушення, ІІІ триместр вагітності є протипоказанням для призначення ацетилсаліцилової кислоти.

Невелика кількість саліцилатів проникає у грудне молоко жінки.

Невелика кількість ацетилсаліцилової кислоти, яка проникає в молоко, не чинить несприятливого впливу на новонароджених, тому лікування може продовжуватися. В разі виявлення індивідуальної чутливості дитини до компонентів препарату годування груддю слід скасувати або припинити лікування під час лактації.

Передозування

Отруєння саліцилатами відбувається після багаторазового застосування препарату в дозуванні 100 мг/кг. Гостра інтоксикація, яка відбувається під час такого передозування, може бути летальною.

Часто отруєння не супроводжується специфічними симптомами та має прихований характер.

Серед найчастіших симптомів: вертиго, тимчасова глухота, дзвін у вухах, гіпергідроз, блювання, нудота, порушення свідомості, мігрені. Симптоми можна регулювати за допомогою корекції дози. Порушення слуху виникає тоді, коли рівень саліцилатів в крові перевищує 150–300 мкг/мл. Інші побічні реакції спостерігаються тоді, коли рівень саліцилатів перевищує 300 мкг/мл.

Для оцінки стану рекомендується вимірювання кислотно-лужного балансу. Перед призначенням відповідного лікування слід визначити ступінь передозування. На основі зібраних клінічних симптомів формуються відповідні заходи, направлені на прискорення виведення лікарського засобу з організму. Інколи може знадобитися відновлення рівнів електролітів і кислотно-лужного балансу.

Рекомендовані терапевтичні заходи для ліквідації симптомів передозування саліцилатами:

• Для лікування легкого-середнього передозування та тяжкої інтоксикації здійснюється негайне промивання шлунку. Антидот – активоване вугілля або інший сорбент. Для виведення препарату ефективний пришвидшений лужний діурез.
• При тахіпное, гіпервентиляції та респіраторному алкалозі здійснюється вирівнювання рівнів електролітів та кислотно-лужного балансу.
• В разі респіраторного алкалозу, який супроводжується метаболічним ацидозом, та в разі серйозної дегідратації проводяться заходи спрямовані на вирівнювання рівнів електролітів та кислотно-лужного балансу.

Побічні реакції

В пацієнтів, які застосовували препарат, можуть розвиватися:

• порушення ШКТ: диспепсія, дискомфорт в епігастральній ділянці живота, біль внизу живота, запалення ШКТ, ерозивно-виразкові захворювання, які можуть стати причиною геморагії та перфорації;
• серйозні кровотечі: періопераційні геморагії, кровотечі в сечостатевій системі, кровотечі з носа та ясен, гематоми, церебральні геморагії. Інколи побічні реакції з боку крові можуть стати причиною постгеморагічної та залізодефіцитної анемії;
• тяжка недостатність глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази: гемоліз та гемолітична анемія;
• порушення нирок: виникнення та розвиток недостатності нирок;
• реакції надчутливості, астма, реакції з боку шкіри, анафілактичний шок, а також з боку респіраторного тракту, ШКТ та серцево-судинної системи;
• порушення печінки: розвиток печінкової недостатності зі збільшенням рівня трансаміназ;
• порушення вестибулярного апарату: запаморочення і дзвін у вухах. Інколи зазначені симптоми можуть бути ознакою передозування.

Умови та термін зберігання

Препарат придатний до вживання протягом трьох років.

Зберігати за кімнатної температури до 25°C. Зберігати в місці, недоступному для дітей, в оригінальній упаковці.