Амоксил-К: інструкція, застосування, ціна

Купити на Liki24 зі знижкою 30% Купити

Амоксил-К – потужний антибіотик, який впливає на грампозитивні та грамнегативні аеробні та анаеробні мікроорганізми.

Склад і форма випуску

Амоксил-К випускається у вигляді порошку для розчину для ін'єкцій.

Діючі речовини: амоксицилін, клавуланова кислота; 1 флакон містить стерильної суміші (5: 1) амоксициліну натрієвої солі та клавуланату калієвої солі в перерахунку на амоксицилін 1,0 г і клавуланову кислоту 0,2 г.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або майже білого кольору, гігроскопічний.

Фармакологічні властивості

Амоксицилін належить до напівсинтетичних антибіотиків з широким спектром антибактеріальної дії на грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми. Він чутливий до бета-лактамази й під її впливом розпадається, внаслідок цієї реакції амоксицилін не впливає на мікроорганізми, що синтезують цей фермент.

У клавуланової кислоти бета-лактамна структура схожа з будовою пеніцилінів. Клавуланова кислота інактивує бета-лактамазні ферменти, що входять до складу мікроорганізмів, які резистентні до цефалоспоринів і пеніцилінів. Також вона активна щодо клінічно важливих плазмідних бета-лактамаз, відповідальних за перехресну резистентність до антибіотиків. Клавуланова кислота, яка входить до складу Амоксилу-К, захищає амоксицилін від розпаду під впливом ферментів бета-лактамаз, а також збільшує його антибактеріальну дію, в тому числі на мікроорганізми, резистентні до амоксициліну та інші цефалоспоринам та пеніцилінам.

Амоксил-К має властивості інгібітора бета-лактамаз та антибіотика широкого спектру дії. Цей фармакологічний засіб характеризується бактерицидною дією відносно великого спектру мікроорганізмів:

грампозитивних аеробів – види Enterococcus faecalis *, Listeria monocytogenes, Bacillus anthracis *, Enterococcus faecium *, Nocardia asteroides, коагулазонегативні стафілококи (у т. ч. Staphylococcus epidermidis), Staphylococcus aureus *, Streptococcus pneumoniae, види Streptococcus viridans, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pyogenes;
грампозитивних анаеробів наступних видів: Peptostreptococcus, Peptococcus, Peptostreptococcus;
грамнегативних аеробів – Escherichia coli *, Helicobacter pylori, Bordetella pertussis, Neisseria gonorrhoeae *, Gardnerella vaginalis, Yersinia enterocolitica *, Haemophilus influenzae *, Moraxella catarrhalis * (Branhamella catarrhalis), Pasteurella multocida, Vibrio cholerae, Proteus vulgaris *, Neisseria meningitidis * , Proteus mirabilis * і види: Brucella, Klebsiella *, Salmonella *, Legionella, Shidella *;
грамнегативних анаеробів – види Fusobacterium і Bacteroides (в т. ч. Bacteroides fragilis);
інших – Leptospira icterohaemorrhagiae, Borrelia burgdorferi, Treponema pallidum та види Chlamydia.

* – окремі представники цих видів мікроорганізмів продукують бета-лактамазу, в результаті чого стають нечутливими до монотерапії амоксициліном.

Фармакокінетика

Таблиця усереднених фармакокінетичних параметрів для Амоксилу-К 1,2 г

Фармакокінетичні параметри	Амоксицилін	Клавуланова кислота
Доза	1 г	200 мг
Середня пікова концентрація в плазмі крові, мкг/мл	105,4	28,5
Т ½ години (період напіввиведення)	0,9	0,9
AUC год/мг/л (Площа під кривою «концентрація/час»	76,3	27,9
Виведення з сечею 0-6 годин,%	77,4	63,8

Після введення препарату терапевтичні концентрації клавуланової кислоти та амоксициліну спостерігаються в інтерстиціальній рідині й тканинах. Також терапевтичні концентрації цих речовин виявлені в тканинах черевної порожнини, гною, жовчному міхурі, перинеальній і синовіальній рідинах, шкірі, жовчі, м'язовій та жировій тканинах. Клавуланова кислота й амоксицилін з білками зв'язуються слабо. Під час досліджень були встановлені показники зв'язування з білками від загальних концентрацій в плазмі крові – 18% для амоксициліну і 25% для клавуланової кислоти.

У амоксициліну, як і в інших пеніцилінів, основний шлях виведення – ниркова екскреція, в той час як у клавуланта – нирки та інші шляхи. Приблизно 40-65% клавуланової кислоти й 60-70% амоксициліну виділяються в перші 6 годин з сечею в незміненому вигляді. Також амоксицилін виводиться частково з сечею у вигляді пеніцилінової неактивної кислоти (10-25% від прийнятої дози). А клавуланова кислота в організмі людини значною мірою метаболізується до 2,5-дигідро-4- (2-гідроксіетил) -5-оксо-1Н-пірол-3-карбоксилової кислоти і 1-аміно-4-гідрокси-бутан-2-ону, вона виводиться не тільки з сечею та фекаліями, а й з повітрям, що видихається в вигляді діоксиду вуглецю.

Показання до застосування

Показаннями до терапії Амоксилом-К є бактеріальні інфекції, викликані чутливими до препарату мікроорганізмами:

цистит;
важкі інфекції вуха, горла, носа (синусит і епіглотит з важкими супутніми симптомами і системними ознаками, перитонзилярні інфекції, мастоїдит);
пієлонефрит;
негоспітальна пневмонія;
загострення хронічного бронхіту (тільки після підтвердження діагнозу);
інфекції жіночих статевих органів;
інфекції суглобів і кісток, включаючи остеомієліт;
інфекції м'яких тканин і шкіри, серед яких: важкі дентоальвеолярні абсцеси з поширеним целюлітом, укуси тварин, бактеріальні целюліти;
внутрішньочеревні інфекції.

Аугментин застосовується для профілактики бактеріальних інфекцій при значних оперативних втручаннях в таких зонах:

шия та голова;
шлунково-кишковий тракт;
жовчні шляхи;
органи малого тазу.

Протипоказання

Протипоказаннями до використання Амоксилу є:

гіперчутливість до клавуланової кислоти, амоксициліну, пеніциліну та інших компонентів препарату;
порушення функції печінки та/або жовтяниця в анамнезі, спричинені клавулановою кислотою або амоксициліном;
важка алергічна реакція негайного типу (у т. ч. анафілаксія) на бета-лактамний антибіотик (монобактам, карбапенем, цефалоспорин).

Передозування

Передозування Амоксилом-К може спровокувати симптоматичні реакції з боку шлунково-кишкового тракту і порушити водно-електролітний баланс. В такому разі рекомендується симптоматична терапія з корекцією водного та електролітного балансу.

Також може проявитися кристалурія амоксициліну, що в рідкісних випадках призводить до ниркової недостатності. Надходили відомості про преципітації амоксициліну в сечовому катетері в процесі використання Амоксилу-К внутрішньовенно у великих дозах. Рекомендується постійно спостерігати за прохідністю катетера.

З кровотоку препарат можна видалити за допомогою гемодіалізу.

Побічні ефекти

Побічні реакції класифікуються за частотою їх прояву від "дуже рідко" до "дуже часто". Частота інших побічних реакцій (наприклад, <1/10000) наведена, ґрунтуючись на маркетингових даних, і показує більше частоту надходження інформації, а не їх виникнення.

Частота розвитку побічних реакцій класифікується наступним чином:

частота невідома – не можна визначити;
дуже рідко – <1/10000;
рідко – 1/10000 і <1/1000;
нечасто – 1/1000 і <1/100;
часто – 1/100 і <1/10;
дуже часто – 1/10.

Системи органів	Побічні реакції	Частота
Інвазії та інфекції	кандидоз слизових оболонок і шкіри; сильне збільшення нечутливих мікроорганізмів	часто невідома
Лімфа та кров	тромбоцитопенія і лейкопенія (в т. ч. нейтропенія); збільшення часу протромбінового індексу і кровотечі, гемолітична анемія й зворотний агранулоцитоз	рідко невідома
Імунітет	алергічний васкуліт, ангіоневротичний набряк, синдром, схожий до сироваткової хвороби, анафілаксія	невідома
ЦНС	головний біль, запаморочення; асептичний менінгіт, судоми	нечасто невідома
Судини	в місці введення розвиток тромбофлебіту	рідко
Шлунково-кишковий тракт	діарея; порушення травлення, блювання, нудота; антибіотикоасоційований коліт, в т. ч. геморагічний і псевдомембранозний	часто нечасто невідома
Гепатобіліарна система	помірне підвищення рівня АЛТ або АСТ у хворих, які приймають бета-лактамні антибіотики; холестатична жовтуха або гепатит розвиваються у пацієнтів у разі прийому інших цефалоспоринів та/або пеніцилінів	нечасто невідома
Підшкірна тканина і шкіра	кропив'янка, шкірний висип, свербіж; поліморфна еритема; токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, пухирчастий ексфоліативний дерматит. У разі алергічного дерматиту терапію необхідно припинити.	не часто рідко невідома
Нирки та сечовидільна система	кристалурія, інтерстиціальний нефрит	невідома

Особливості застосування

До початку лікування Амоксилом-К слід провести пробу на реакцію гіперчутливості до цефалоспорину, пеніциліну та інших бета-лактамних фармакологічних засобів.

Важкі (іноді летальні) випадки гіперчутливості, включаючи анафілактичні реакції, виявляються у хворих, які приймають пеніцилін. Якщо виникли будь-які ознаки алергії, необхідно припинити лікування Амоксилом-К і провести відповідну симптоматичну терапію.

У разі підтвердження інфекції, обумовленої мікроорганізмами, які чутливі до амоксициліну, слід розглянути альтернативний перехід з комбінації амоксицилін/клавуланова кислота на амоксицилін відповідно до протоколу.

У пацієнтів, що мають порушення функції нирок, а також у разі прийняття великих доз можливе виникнення судом.

За підозрою на мононуклеоз інфекційний прийом препарату слід скасувати, оскільки прояв короподібного висипу у разі цього захворювання, швидше за все, пов'язаний із застосуванням амоксициліну.

Одночасний прийом алопуринолу під час лікування амоксициліном може збільшити розвиток алергічних реакцій з боку шкіри.

Надмірний ріст нечутливих бактерій зрідка може викликати тривале застосування Амоксилу-К.

Прояв мультиформної еритеми, яка асоціюється з пустулами на початку терапії, може виявитися симптомом гострого екзантематозного генералізованого пустульозу. В такому разі слід припинити терапію препаратом і надалі не допускати введення амоксициліну.

Пацієнтам з порушенням функції печінки необхідно з обережністю використовувати Амоксил-К.

Було встановлено, що гепатити переважно виникають у пацієнтів похилого віку і чоловіків на тлі тривалої терапії цим фармакологічним засобом. Дуже рідко гепатити виникали у дітей. Симптоми гепатиту розвиваються під час та/або відразу після терапії Амоксилом-К, проте зрідка можуть проявитися після лікування протягом декількох тижнів. Ці симптоми зворотні. Летальні випадки надзвичайно рідко відбувалися з хворими, у яких важко протікало основне захворювання, або з пацієнтами, які приймали одночасно з Амоксилом-К препарати, що негативно впливають на печінку.

Надходили повідомлення про розвиток антибіотикоасоційованого коліту (від легкого ступеня до загрози життю пацієнта) у зв'язку із застосуванням практично всіх антибактеріальних препаратів. Тому необхідно це мати на увазі при появі у хворих діареї під час використання антибіотиків. При виникненні антибіотикоасоційованого коліту рекомендується негайно припинити прийом Амоксилу-К та звернутися до лікаря для призначення відповідного лікування.

При тривалій терапії Амоксилом-К слід контролювати функції всіх систем організму і органів, включаючи кровотворення, печінку і нирки.

У пацієнтів, які використовують одночасно пероральні антикоагулянти й Амоксил-К, зрідка може збільшитися вище норми протромбіновий час (підвищення рівня INR – міжнародне нормалізоване співвідношення). При одночасному застосуванні препарату й антикоагулянтів слід проводити відповідний моніторинг. Для підтримки нормального рівня антикоагуляції може знадобитися коригування дози.

Пацієнтам із нирковою недостатністю доза коригується, виходячи зі ступеня і характеру порушення функції нирок.

У пацієнтів, у яких зменшена кількість сечі, що виділяється, може розвинутися (дуже рідко) кристалурія при парентеральному введенні Амоксилу-К. На підставі цього у разі прийому високої дози амоксициліну необхідно прийняти достатню кількість рідини й контролювати відповідне виведення сечі для зменшення ризику розвитку кристалурії амоксициліну.

При терапії Амоксилом-К рівень глюкози в сечі визначається з використанням ферментативних реакцій з глюкозооксидазою, оскільки інші методи можуть показувати хибнопозитивні результати.

Надходили відомості про хибнопозитивні результати тесту на наявність Aspergillus у хворих, які застосовували Амоксил-К (при використанні Bio-Rad Laboratories Platelis Aspergillus EIA тесту). На підставі чого позитивні результати у хворих, які лікуються цим препаратом, необхідно інтерпретувати з особливою обережністю і підтверджувати іншими діагностичними методами.

Клавуланова кислота, яка входить до складу Амоксилу-К, може стати причиною неспецифічного зв'язування альбуміну та IgG на мембранах, що згодом може спровокувати псевдопозитивну реакцію Кумбса.

За необхідності парентерального введення великих доз Амоксилу-К пацієнтам, які перебувають на натрій-контрольованій дієті, необхідно контролювати вміст натрію в розчинах.

Спосіб застосування та дози

Дози наведені для Амоксилу-К, якщо не зазначена доза окремого компонента.

У разі підбору дози препарату для терапії конкретної інфекції слід враховувати:

локалізацію і тяжкість інфекції;
масу тіла і вік;
передбачувані збудники та їх очікувану чутливість до антибактеріальних фармакологічних засобів;
функцію нирок хворого.

Амоксил-К у формі порошку для розчину для ін'єкцій можна використовувати в добовій дозі до 600 мг клавуланової кислоти та до 3000 мг амоксициліну. За необхідності прийому високої дози амоксициліну рекомендується застосовувати інший вид Амоксилу, щоб уникнути надвисокої денної дози клавуланової кислоти.

Тривалість терапії визначається лікарем для кожного пацієнта індивідуально. Окремі інфекції (наприклад, остеомієліт) вимагають тривалого лікування, проте тривалість терапії не повинна бути більше 2-х тижнів без оцінки клінічної картини та результатів використання препарату.

Амоксил-К рекомендується вводити крапельно (шляхом періодичних інфузій) або струменево (внутрішньовенними ін'єкціями). Вводити внутрішньом'язово Амоксил-К забороняється.

Дітям до 3 місяців ці ліки вводять тільки шляхом внутрішньовенної інфузії.

Терапію Амоксилом-К починають з внутрішньовенного введення і продовжують фармакологічними формами для перорального застосування.

Дозування для дітей і дорослих, які мають масу тіла понад 40 кг.

Безпечна оптимальна доза препарату становить 1000/200 мг (кожні 8 годин).

Дозування для дітей, у яких маса тіла менше ніж 40 кг.

Дітям до 3 місяців та/або з масою тіла менше ніж 4 кг рекомендується доза 25/5 мг Амоксилу кожні 12 годин.
Дітям з 3 місяців рекомендована доза становить при введенні кожні 8 годин – 25/5 мг/кг.

Профілактика ускладнень при хірургічних втручаннях.

Для операцій тривалістю менш як 1 година рекомендується дозування для введення в наркоз від 1000/200 мг до 2000/200 мг (остання доза може бути отримана при використанні іншої внутрішньовенної форми Амоксилу).

Для операцій, які тривають понад 1 годину, при введенні в наркоз рекомендується доза від 1000/200 мг до 2000/200 мг. Доза 1000/200 може вводитися 3 рази протягом доби.

У разі клінічно явних ознак інфекції в післяопераційному періоді необхідно провести курс терапії з пероральним або внутрішньовенним використанням Амоксилу-К.

Пацієнти похилого віку.

Для пацієнтів цієї вікової категорії коригування дози не потрібне.

Порушення функції нирок.

Коригування доз ґрунтується на рекомендованих максимальних дозах амоксициліну.

Якщо кліренс креатиніну >30 мл/хв., не потрібна корекція дози.

Діти й дорослі, які мають масу тіла понад 40 кг:

з кліренсом креатину менше ніж 10 мл/хв. перша доза – 1000/200 мг, потім кожні 24 години по 500/100 мг;
з кліренсом креатину 10-30 мл/хв. початкова доза становить 1000/200 мг, наступні дози (500/100 мг) вводяться 2 рази на добу;
при гемодіалізі початкова рекомендована доза – 1000/200 мг, потім вводиться кожні 24 години 500/100 мг, в тому числі після діалізу – 500/100 мг.

Для пацієнтів, у яких маса тіла менше ніж 40 кг:

кліренс креатину менш як 10 мл/хв. – рекомендована доза 25/5 мг/кг кожні 24 години;
кліренс креатину 10-30 мл/хв. – 25/5 мг/кг кожні 24 години;
гемодіаліз – 25/5 мл/хв. кожні 24 години та 12,5/5 мг після проведеного діалізу.

Порушення функції печінки.

Під час визначення дозування слід проявляти обережність, також необхідно проводити регулярний моніторинг функції печінки з постійними інтервалами.

Підготовка розчину для внутрішньовенних ін'єкцій.

Флакон з Амоксилом-К (1000/200 мг) розчинити у 20 мл води для ін'єкцій (загальний обсяг – 20,9 мл). Розчин при розчиненні може змінити колір на рожевий, який швидко зникає. Зазвичай розчин Амоксилу-К безбарвний або блідо-солом'яного кольору.

Після розчинення препарат вводиться протягом 20 хвилин.

Підготовка розчину для внутрішньовенної інфузії.

Порошок Амоксилу-К (1000/200 мг), розчинений як викладено вище, слід негайно долити до 100 мл інфузійної рідини, застосовуючи бюретку або міні-контейнер, і провести інфузію протягом 30-40 хвилин. Після розчинення цей фармакологічний засіб фізично і хімічно стабільний за температури +25^°С протягом 2-3 годин і за температури + 5°С – 8 годин. Згідно з мікробіологічною точкою зору, приготований розчин необхідно вводити негайно.

Внутрішньовенні інфузії Амоксилом-К проводяться за допомогою різних внутрішньовенних розчинів. Ефективна концентрація антибіотика в рекомендованих обсягах інфузійних розчинів (див. таблицю нижче) зберігається за температури + 25^°С та +5^°С. Після розчинення порошку та його зберігання за кімнатної температури рекомендується проводити інфузії протягом часу, який зазначений нижче.

Розчин для внутрішньовенного (в/в) введення	Період стабільності за температури +25°С, час (ч)
0,9% розчин натрію хлориду	3
Вода для ін'єкцій	3
0,3% розчин калію хлориду і 0,9% розчин натрію хлориду	2
Комбінований розчин натрію лактату (розчин Хартмана)	2
Комбінований розчин натрію хлориду (розчин Рінгера)	2

У разі зберігання розчиненого препарату за температури + 5°С готові рідини дозволяється додавати до охолоджених розчинів для інфузій (0,9% розчин натрію хлориду або вода для ін'єкцій), отриманий фармакологічний засіб зберігається до 8 годин за такими температурними умовами.

При досягненні сумішшю кімнатної температури її необхідно негайно використати.

Стабільність розчину Амоксилу-К залежить від концентрації. У разі приготування розчину вищої концентрації його період стабільності збільшується пропорційно.

Препарат в розчинах бікарбонату, декстрану та глюкози менш стабільний, тому ці розчини потрібно використовувати після розчинення швидко (протягом 3-4 хвилин).

Невикористані розчини підлягають утилізації згідно з діючими вимогами.

Діти

Амоксил-К можна застосовувати дітям, в тому числі з перших днів життя.

Застосування під час вагітності та годування груддю

У період вагітності необхідно уникати використання Амоксилу-К. Винятком є випадки, коли користь для матері вища, ніж потенційний ризик для плода.

Амоксил-К проникає в грудне молоко, проте відомостей про вплив клавуланової кислоти на немовлят немає. У разі виникнення під час годування у новонародженого діареї/грибкової інфекції слизової оболонки слід припинити грудне вигодовування. Прийом Амоксилу-К під час годування груддю можливий тільки після встановлення лікарем переваги користі для матері в порівнянні з ризиком для дитини.

Здатність впливати на швидкість реакції

Дослідження, що вивчають вплив Амоксилу-К на швидкість реакції у разі роботи з механізмами або керування автотранспортом, не проводилися. Однак з огляду на розвиток таких побічних реакцій як судоми та запаморочення, на період терапії препаратом рекомендується утримуватися від керування автотранспортом і роботи з механізмами, які потребують концентрації уваги.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Одночасно з Амоксилом-К не слід використовувати пробенецид, бо він знижує канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасний прийом цих препаратів може призвести до збільшення рівня амоксициліну в плазмі крові на тривалий час, але не клавуланової кислоти.

Застосування алопуринолу одночасно з Амоксилом-К може призвести до збільшення ризику прояву алергічних шкірних реакцій. Дослідження щодо використання цих фармакологічних засобів не проводилися.

Амоксил-К, як і інші антибіотики, впливає на флору кишківника, зменшуючи реабсорбцію естрогенів і ефективність комбінованих пероральних контрацептивів.

Надходили відомості про збільшення рівня INR (міжнародне нормалізоване співвідношення) у хворих, що проходять терапію варфарином або аценокумаролом одночасно з амоксициліном. За необхідності терапії перерахованими фармакологічними засобами потрібно постійно проводити контроль рівня INR або протромбінового часу, може знадобитися збільшення дози або припинення прийому Амоксилу-К. Також, ймовірно, знадобиться корекція доз пероральних антикоагулянтів.

Пеніциліни здатні знижувати виведення метотрексату, що загрожує зростанням токсичності метотрексату.

У пацієнтів, що приймають микофенолат мофетилу, після початку терапії Амоксилом-К може знизитися на 50% переддозова концентрація активного метаболіту мікофенольної кислоти. Зміна переддозового рівня може не відповідати зміні загальної експозиції мікофенольної кислоти.

Несумісність

Амоксил-К не можна змішувати з рідинами, що містять білок, гідролізатами білків, продуктами крові, а також з емульсіями жирів для внутрішньовенного введення.

У разі застосування Амоксину-К одночасно з аміноглікозидами, антибіотики не рекомендується змішувати в одній ємності для внутрішньовенного розчину або в шприці у зв'язку з втратою активності аміногликозиду.

Умови та термін зберігання

Амоксил-К зберігається 2 роки за кімнатної температури.

Ціна

Амоксил-К (порошок для розчину для ін'єкцій по 1,2 г) можна придбати за ціною від 46 грн до 55 грн.