Амоксиклав порошок для розчину: інструкція, застосування, ціна

Амоксиклав – напівсинтетичний антибіотик із пеніцилінових, який має широкий спектр дії завдяки двом діючим речовинам.

Склад і форма випуску

Діючі речовини – амоксицилін, кислота клавуланова.

1 флакон містить 500/1000 мг (або 1000 мг) амоксициліну у формі натрієвої солі та 100 мг (або 200 мг) кислоти клавуланової у формі калієвої солі.

Фізично це білий або жовтуватий порошок для ін’єкцій.

Фармакологічні властивості

Амоксицилін активний як до грампозитивних, так і до грамнегативних бактерій. Амоксицилін чутливий до бета-лактамаз, і розпадається під їх впливом, тому він неактивний щодо мікроорганізмів, які виробляють бета-лактамази. Проте клавуланова кислота має бета-лактамну структуру, і здатна нівелювати завдяки дії на плазмідних бета-лактамаз вплив ферменту на амоксицилін. Це розширяє спект дії антибіотика і робить до нього чутливими мікрорганізми, резистентні до цифалоспоринів та пеніцилінів. Амоксиклав отримує властивості антибіотика широкого спектра дії інгібітора бета-лактамаз.

Мікроорганізми за чутливістю до амоксициліну/клавунату in vitro розташовуються так:

Чутливі мікроорганізми

Грампозитивні аероби: Bacillus anthracis, Enterococcus faecalis, Gardnerella vaginalis, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus viridans, інші β-гемолітичні види Streptococcus, Staphylococcus aureus(метицилінчутливі штами), Staphylococcus saprophyticus(метицилінчутливі штами),коагулазонегативні стафілококи(метицилінчутливі штами).

Грамнегативні аероби: Bordetella pertussis, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Pasteurella multocida, Vibrio cholera

Інші: Borrelia burgdorferi, Leptospirosa icterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.

Грампозитивні анаероби: види Clostridium, Peptococcus niger, Peptostreptococcus magnus, Peptostreptococcus micros, види Peptostreptococcus.

Грамнегативні анаероби: види Bacteroides(включаючи Bacteroides fragilis), види Capnocytophaga, Eikenella corrodens, види Fusobacterium, види Porphyromonas, види Prevotella.

Штами з можливою набутою резистентністю

Грамнегативні аероби: Escherichia coli, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, види Klebsiella, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, види Proteus, види Salmonella, види Shigella.

Грампозитивні аероби: види Corynebacterium, Enterococcus faecium, Streptococcus pneumoniae.

Нечутливі мікроорганізми

Грамнегативні аероби: види Acinetobacter, Citrobacter freundii,види Enterobacter, Hafnia alvei, Legionella pneumophila, Morganella morganii, види Providencia, види Pseudomonas, види Serratia, Stenotrophomonas maltophilia, Yersinia enterolitica.

Інші: Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, види Chlamydia, Coxiella burnetti, види Mycoplasma.

Амоксицилін:

Усереднені фармакокінетичні параметри
Доза препарату	Доза амоксициліну мг	Середня пікова концентрація у плазмі крові мкг/мл	Т½, год	AUC, год × мг/л	Виведення із сечею
Амоксицилін/ Кислота клавуланова					0-6 год, %
500 мг/100 мг	500	32,2	1,07	25,5	66,5
1000 мг/200 мг	1000	105,4	0,9	76,3	77,4

Клавуланова кислота:

Усереднені фармакокінетичні параметри
Доза препарату	Доза амоксициліну мг	Середня пікова концентрація у плазмі крові мкг/мл	Т½, год	AUC, год × мг/л	Виведення із сечею
Амоксицилін/ Кислота клавуланова					0-6 год, %
500 мг/100 мг	100	10,5	1,12	9,2	46,0
1000 мг/200 мг	200	28,5	0,9	27,9	63,8

Після введення розчину амоксиклаву, спостерігається концентрація клавулінової кислоти фіксується у жовчному міхурі, шкірі, м’язових тканинах, тканинах черевної порожнини, жировій, а також у синовіальній, перитонеальній рідинах, жовчі та гної.

Обидві діючі речовини слабо зв’язуються з білками – клавуланова кислота на 25%, амоксицилін на 18%. Кумуляція препаратів в організмі не фіксувалося.

Амоксицилін проникає через плаценту, а також виявлено у грудному молоці.

Амоксицилін виводиться нирками, в той час як клавуланова кислота може також виводитись позанирковими механізмами. З сечею у незміненому стані протягом 6 годин виводиться близько 60–70% амоксициліну та 40–65% клавуланової кислоти. Амоксицилін також виводиться із сечею у вигляді неактивної пеніцилової кислоти приблизно у 10-25% від застосованої дози.

Показання

Амоксиклав застосовується для лікування таких інфекцій:

• Цистит;
• Інфекції кісток, суглобів;
• Тяжкі інфекції ЛОР-органів;
• Пієлонефрит;
• Хронічний бронхіт у загостренні;
• Внутрішньочеревні інфекції;
• Негоспітальна пневмонія;
• Інфекції статевих органів жінок;
• Можливе застосування також у вигляді профілактики бактеріальних інфекцій серйозних оперативних інфекцій у таких зонах:
• Жовчні шляхи;
• Голова, шиях;
• Вся система травлення від стравоходу до кишечнику;
• Органи малого тазу.

Протипоказання

Заборонено приймати Амоксиклав при чутливості до пеніциліну, діючих речовин та будь-яких компонентів препарату.

У разі тяжких алергічних реакцій на будь-які бета-лактамні антибіотики (типу цефалоспоринів, карбапенемів та монобактамів) у анамнезі хворих не рекомендується приймати амоксиклав.

Якщо діючими речовинами були спричинені жовтяниця, інші порушення функцій печінки, прийом препарату заборонено.

Заборонено змішувати амоксиклав з продуктами крові, рідинами, що містять білок, та з емульсіями жирів для внутрішньовенного застосування.

При використанні із із аміноглікозидом, антибіотики заборонено змішувати в одному шприці, ємності для внутрішньовенного розчину та інших ємностях, через втрату активності глікозиду.

Застосування в період вагітності і годування груддю

Науковці, досліджуючи вплив препарату на тварин, зробили висновки, що 10-кратні дози амоксиклаву не проявили негативного впливу на репродуктивну систему. Є одне повідомлення, в якому теоретично пов’язували амоксиклав з можливістю виникнення некротизуючого ентероколіту у дітей. Проте лікарі не рекомендують використання амоксиклава на І-ІІІ триместрах вагітності та під час лактації.

Діючі речовини екскретуються під час лактації у грудне молоко, а в результаті, у дітей починається діарея та грибкової інфекції. В таких випадках, лікування слід припинити.

Застосування можливе тільки у випадку, якщо користь дійсно переважає над ризиками.

Здатність впливати на швидкість реакції

Вчені не досліджували ефект на рефлекси людей, проте більшість побічних реакцій здатні серйозно впливати на концентрацію та здатність керувати складними механізмами.

Спосіб застосування і дози

Ін’єкції амоксиклаву не слід використовувати при високій резистентності патогенів до бета-лактамів. Також не рекомендоване використання проти пневмонії від S. pneumoniae – резистентного до пеніцилінових мікроорганізма. Повідомляється про неефективність препарату через резистентність мікроорганізмів.

При виборі дози препарату, необхідно враховувати:

• Тяжкість і місце інфекції;
• Вік, вагу, стан нирок пацієнта;
• Збудників та їх чутливість до діючих речовин;

Довготривале використання амоксиклаву викликає резистентність мікроорганізмів, тому слід дотримуватись призначень лікаря для лікування.

При необхідності отримати певне дозування, можна компілювати різні форми випуска амоксиклава.

Максимальне дозування для амоксиклаву для ін’єкцій може бути 3000 мг амоксиклаву та 600 мг клавулинової кислоти на добу.

Максимальна тривалість лікування має бути до 14 днів. Без небезпеки виникнення резистентності.

Дорослим та дітям з масою від 40 кг стандартна доза 1000 мг/200 мг кожні 8 год лікування

При хірургічних втручаннях для профілактики застосовують від 1000 мг/200 мг при введенні в наркоз (для внутрішньовенної форми дозування може досягати 2000 мг /200 мг.

Для операцій понад 1 год рекомендовано від 1000 мг/200 мг при введенні в наркоз, дозу можна1000/200 мг можна вводити 3 рази протягом 24 год.

За явних клінічних ознак інфекції призначають курс амоксиклаву внутрішньовенно.

Для дітей з масою до 40 кг

Від 3 місяців – 25 мг/5 мг/кг маси кожні 8 год.

До 3 місяців або масою до 4 кг – 25 мг/5 мг/кг маси тіла кожні 12 год.

Пацієнтам літнього віку корекція дози не є необхідно.

Слід обережно призначати ліки для хворих із порушенням функції нирок, оскільки, препарат може викликати судоми.

При кліренсі креатиніну від 30 мл/хв корекція дози не є необхідно.

Дорослі та діти з масою тіла від 40 кг

Стан нирок	Дозування
Кліренс креатиніну 10–30 мл/хв	1000 мг/200 мг, потім - 500 мг/100 мг 2 рази на добу
Кліренс креатиніну < 10 мл/хв	1000 мг/200 мг, потім - 500 мг/100 мг кожні 24 години
Гемодіаліз	Перша доза - 1000 мг/200 мг, потім - 500 мг/100 мг кожні 24 години + 500 мг/100 мг після діалізу

Діти з масою тіла до 40 кг

Стан нирок	Дозування
Кліренс креатиніну 10–30 мл/хв	25 мг/5 мг/кг кожні 12 годин
Кліренс креатиніну < 10 мл/хв	25 мг/5 мг/кг кожні 24 години
Гемодіаліз	25 мг/5 мг/кг кожні 24 години + 12,5/2,5 мг після діалізу

Слід обережно використовувати препарат хворим із порушенням роботи печінки.

Під час лікування необхідний постійний регулярний моніторинг функції печінки.

Амоксиклав слід вводити або струминно або шляхом інфузій. Внутрішньом’язове введення заборонено.

Дітям віком до 3 місяців призначати амоксиклав тільки у вигляді внутрішньовенної ін’єкції.

Іноді лікування починають внутрішньовенно, а потім переходять на пероральний прийом.

Для внутрішньовенних ін’єкцій розчин готують так:

• 500 мг/100 мг: розчинити вміст флакона у 10 мл води для ін’єкцій (кінцевий об’єм 10,5 мл);
• 1000 мг/200 мг: розчинити вміст флакона у 20 мл води для ін’єкцій (кінцевий об’єм 20,9 мл).

Відновлені розчини мають жовтуватий (блідо-солом’яний) колір. Використовувати тільки прозорі розчини. Розчин слід використати протягом 20 хвилин після відновлення, вводити препарат повільно протягом 3–4 хвилин безпосередньо у вену або через катетер краплинно.

Для внутрішньовенних інфузій амоксиклав готують так:

• Відновлений, як наведено вище, розчин 500 мг/100 мг далі без затримки додати до 50 мл інфузійної рідини;
• Розчин 1000 мг/200 мг – до 100 мл інфузійної рідини (краще застосувати міні-контейнер або бюретку).

Проводити інфузію слід протягом 30-40 хвилин.

Розчин для інфузій хімічно та фізично стабільний протягом 2–3 годин при температурі 25°С або 8 годин при температурі 5°С. З мікробіологічних позицій приготований розчин краще вводити негайно.

Для внутрішньовенних інфузій можна застосовувати різні розчинники. Задовільна концентрація антибіотика зберігається при 5 ºС і при кімнатній температурі (25 ºС) у рекомендованих об’ємах зазначених нижче інфузійних розчинів

При розчиненні препарату та його перебуванні при кімнатній температурі інфузію необхідно здійснити протягом зазначеного нижче часу.

Розчин для внутрішньовенного (в/в) введення	Період стабільності при 25 ° С, години
Вода для ін’єкцій	3
0,9 % розчин натрію хлориду	3
Комбінований розчин натрію хлориду (розчин Рінгера)	2
Комбінований розчин натрію лактату (розчин Хартмана)	2
0,3 % розчин калію хлориду і 0,9 % розчин натрію хлориду	2

У разі зберігання при температурі 5°С відновлені розчини 1000 мг/200 мг і 500 мг/100 мг можна додавати до попередньо охолодженого розчину для інфузій (вода для ін’єкцій або 0,9 % розчин натрію хлориду), отриманий препарат можна зберігати при зазначеній температурі до 8 годин.

Після досягнення розчином кімнатної температури його слід використати негайно.

Стабільність розчинів препарату залежить від концентрації. Якщо готувати розчин більшої концентрації, період стабільності розчину пропорційно збільшується.

Амоксиклав менш стабільний у розчинах глюкози, декстрану та бікарбонату, тому розчини на зазначеній основі необхідно використати протягом 3–4 хвилин після розчинення.

Будь-який невикористаний розчин слід утилізувати згідно з діючими вимогами.

Взаємодія з препаратами

Пробенецид знижує ниркову секрецію амоксициліну, тому його прийом одночасно із амоксициліном заборонений. На клавуланову кислоту пробенецид не діє.

Алопуринол разом із амоксициліном викликають алергії на шкірі. Проте немає достовірних даних щодо застосування його разом із алопуринолом.

Пероральні контрацептивні засоби втрачають ефективність при використанні амоксиклаву.

Варфарин та аценокумарол піднімають рівень міжнар. норм. співвідношення при використанні із амоксициліном.

Мікофенолат мофетіл втрачає концентрацію діючої речовини на 50% через амоксиклав.

Виведення метотрексату зменшується, піднімаючи його токсичність через вживання амоксиклаву.

При використанню із пероральними антикоагулянтами може подовжуватись протромбіновий час.

Можливі хибні результати теста Кумбса та на наявність Aspergillusу у пацієнтів.

Передозування

У амоксиклаву передозування найчастіше проявляється проблемами із кишково-шлунковим трактом та проблемами із рідиною та водно-електролітним балансом. Яущо існує підозра передозування - лікування симптоматичне, оскільки антидоту для амоксиклаву нема. Особливу важливо підтримувати водно-електролітний баланс в нормі.

Можливе виникнення кристалурії, яка здатна перейти у ниркову недостатність.

На препарат може діяти гемодіаліз – це допоможе видалити його з кровотоку.

Побічні ефекти

• Інтерстиціальний нефрит;
• Синдром Стівена-Джонсона;
• Кристалурія;
• Пухирчастий ексфоліативний дерматит;
• Підвищення АСТ/АЛТ;
• Екзантематозний пустульоз;
• Гепатит;
• Ангіоневротичний набряк;
• Жовтяниця;
• Антибіотикоасоціативний коліт;
• Запаморочення;
• Чорний язик;
• Блювання;
• Анафілаксія;
• Нудота;
• Кандидоз;
• Тромбоцитопенія;
• Запаморочення;
• Оборотна лейкопенія;
• Оборотна гіперактивність;
• Гемолітична анемія;
• Алергічний васкуліт;
• Асептичний менінгіт;
• Збільшення протромбінового індексу;
• Судоми.

Умови та місце зберігання

Амоксиклав зберігається протягом 2 років недоступним дітям при температурі до 25градусів Цельсію.

Ціна

Амоксиклав порошок для розчину для ін'єкцій у флаконі 1000/200мг №5 – 381 – 431 грн.