Абиклав : інструкція, застосування, ціна

Абиклав – лікарський препарат на основі амоксициліну, який володіє широким спектром дії. Антибіотик виявляє потужну активність проти грампозитивних та грамнегативних бактерій. Діючий компонент препарату проявляє чутливість до бета-лактамази, розпадаючись під її впливом. Враховуючи це, слід зважати на те, що препарат не діє на бактерії, які здійснюють синтез цього ферменту.

Клавуланова кислота знижує активність бета-лактамазних ферментів, які виробляють стійкість до пеніцилінів та/або цефалоспоринів, а також відповідає за розвиток резистентності до антибактеріальних препаратів.

Амоксицилін-клавуланат проявляє ефективність при внутрішньому застосуванні.

Склад і форма випуску

діючі речовини: 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить амоксициліну тригідрат у кількості, яка еквівалентна 500 мг амоксициліну, та клавуланат калію у кількості, яка еквівалентна 125 мг клавуланової кислоти, або амоксициліну тригідрат у кількості, яка еквівалентна 875 мг амоксициліну, та клавуланат калію у кількості, яка еквівалентна 125 мг клавуланової кислоти;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, опадрай білий (06В58855).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

• таблетки по 500/125 мг: білі, овальні, вкриті оболонкою таблетки, з одного боку мають тиснення «А», з іншого - «64»;
• таблетки по 875/125 мг: білі, капсулоподібної форми, вкриті оболонкою таблетки, з одного боку мають тиснення «А», з іншого - «6» та «5» та риску між ними.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування.

Показання до застосування

Абиклав призначається для терапії бактеріальних інфекційних захворювань:

• гострий запальний синусит;
• бактеріальний середній отит;
• негоспітальна пневмонія;
• бронхіт (хронічний);
• цистит;
• одно- або двосторонній пієлонефрит;
• інфекційне ураження епідермісу та м’яких тканин;
• інфекційне ураження суглобів та/або кісток.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до активних речовин, до будь-якого препарату з групи пеніцилінів або до будь-якої допоміжної речовини.
• Тяжка реакція підвищеної чутливості негайного типу (наприклад, анафілаксія) в анамнезі на інший β-лактамний препарат (наприклад, цефалоспорин, карбапенем або монобактам).
• Жовтяниця/порушення функції печінки внаслідок прийому амоксициліну та клавуланової кислоти в анамнезі.

Спосіб застосування та дози

Препарат демонструє специфічну дію відповідно до місцевості, де застосовується антибактеріальний засіб, з огляду на це Абиклав призначається виключно після ознайомлення з локальними рекомендаціями щодо терапії антибіотиками. Дія амоксициліну-клавуланату може відрізнятися у різних місцевостях та змінюється відповідно до сезонності. Перед отриманням призначення на препарат важливо пройти додатковий мікробіологічний тест на визначення індивідуальної чутливості до компонентів.

Дози препарату Абиклав коригуються залежно від збудників захворювання, їхньої чутливості, тяжкості ураження, локалізації збудника, маси тіла, віку та стану нирок конкретного пацієнта.

Повнолітні пацієнти та діти, маса тіла яких ≥ 40 кг, приймають 1750 мг/250 мг амоксициліну-клавуланату два рази на добу. Якщо маса тіла пацієнта < 40 кг – не варто перевищувати 1000 мг/143 мг амоксициліну-клавуланату.

Для лікування захворювань, які передбачають використання більших доз амоксициліну, препарат призначається в інших формах випуску, що допомагає уникнути передозування клавулановою кислотою.

Курс лікування встановлюється відповідно до інфекційного захворювання та терапевтичної відповіді пацієнта на встановлені дози. Лікування не продовжується більше, ніж два тижні.

Для максимального засвоєння препарату та мінімізації побічних явищ з боку шлунку препарат застосовується перед прийомом їжі.

В окремих випадках лікування антибіотиком розпочинається з парентерального застосування, яке переходить в пероральне лікування. Таблетки Абиклаву не подрібнюються та не розжовуються, запиваються водою.

Таблетки 500 мг/125 мг

Повнолітні пацієнти та діти, маса тіла яких ≥ 40 кг, приймають 1500 мг/375 мг амоксициліну-клавуланату не більше трьох разів на добу.

Пацієнти від 6 років з масою тіла 25-40 кг можуть отримувати до 2400 мг/600 мг амоксициліну-клавуланату протягом доби.

Препарат в таблетках не призначається для дітей, маса тіла яких менша ніж 25 кг.

Пацієнти літнього віку не потребують специфічної корекції дози. Якщо в таких пацієнтів виявлено порушення нирок – важливо провести титрування доз відповідно до показників КК.

Дозування для пацієнтів з порушеною роботою нирок залежить від показників кліренсу креатиніну.

КК – 10-30 мл/хв	500 мг/125 мг. Застосовувати два рази на день.
КК – менше ніж 10 мл/хв	500 мг/125 мг. Застосовувати один раз на день.
Гемодіаліз	500 мг/125 мг кожен день та додаткові 500 мг/125 мг під час проведення діалізу

Для пацієнтів з порушеною функцією печінки важливо контролювати роботу органу.

Таблетки 875 мг/125 мг

Пацієнти, маса тіла яких менша ніж 40 кг, отримують 25 мг/3,6 мг/кг маси тіла на день. Дозування розподіляється на два рівноцінні прийоми.

Абиклав в таблетках 875/125 мг амоксициліну-клавуланату призначається, якщо показник КК більший ніж 30 мл/хв. В разі ниркової недостатності препарат не застосовується.

Діти.

Абиклав не призначається для дітей до 6 років, маса тіла яких менша ніж 25 кг.

Особливості застосування

Перед курсом лікування варто перевірити чутливість пацієнта до бета-лактамних лікарських препаратів, зокрема до пеніцилінів та цефалоспоринів.

У хворих з атопією можуть розвиватися серйозні анафілактичні реакції. Найчастіше, підвищена чутливість проявляється у тих пацієнтів, в яких вже виникали побічні реакції з боку шкіри на тлі лікування пеніциліном. При виникненні алергій слід припинити лікування Абиклавом.

Препарат не призначається при пневмонії, викликаній стійкими до пеніциліну штамами S.pneumoniae. Абиклав не підходить для лікування інфекційного мононуклеозу, оскільки амоксицилін провокує та загострює шкірні висипи у хворих з мононуклеозом.

У пацієнтів з пошкодженою роботою нирок можуть виникати судоми. Якщо інтенсивність судом збільшується під час курсу лікування, рекомендується змінити дозування.

Комбінація з алопуринолом може підвищувати ймовірність розвитку алергій з боку шкіри.

Амоксицилін впливає на розвиток мультиформної еритеми у хворих з неусуненими пустулами під час терапії. Еритема може бути ознакою генералізованого екзематозного пустульозу, тому слід припинити лікування без можливості проведення повторних курсів лікування за допомогою амоксициліну.

Абиклав провокує загострення захворювань печінки в пацієнтів літнього віку, які отримували тривалу терапію препаратом. В дітей такі реакції проявлялися вкрай рідко. Зазвичай порушення печінки є зворотним. Тривале лікування передбачає регулярний моніторинг печінки, нирок та органів, які відповідають за кровотворення та кровообіг.

Як і інші антибіотики, препарат може провокувати розвиток коліту аж до летальних наслідків. При виникненні значної тривалої діареї варто звернутися до лікаря.

У разі парентерального застосування препарату у пацієнтів може розвиватися кристалурія. Для мінімізації ризиків лікування амоксициліном передбачає підтримання водного балансу.

Препарат може видозмінювати результати аналізів на визначення рівнів глюкози та результати тесту Кумбса. Важливо повідомити лаборантів про лікування Абиклавом.

Тривале лікування препаратом провокує ріст нечутливої мікрофлори.

Вплив на швидкість реакції

Інколи на тлі застосування Абиклаву можуть проявлятися запаморочення чи судоми, що перешкоджає безпечній роботі зі складними механізмами та керуванню автомобілем.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Одночасне лікування амоксициліном-клавуланатом збільшує ймовірність розвитку некротизуючого ентероколіту у дітей. Варто уникати лікування засобом під час вагітності, особливо в першому триместрі.

Діючі речовини Абиклаву проникають в грудне молоко, тому у новонароджених можуть виникати грибкові ураження та порушення шлунку з гострою діареєю. Препарат в цей період призначається тільки в тому разі, якщо користь від лікування перевищує ризик.

Передозування

Надто високі дози препарату провокують порушення ШКТ та водно-електролітний дисбаланс. Інколи передозування призводило до кристалурії з нирковою недостатністю.

Препарат виводиться з організму за допомогою гемодіалізу.

Побічні реакції

Препарат провокує молочницю слизових оболонок та кандидоз шкіри. Інколи в пацієнтів розвивається надмірна резистентність до бактерій.

Також може виникати: лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, недокрів'я, збільшення протромбінового індексу та часу кровотеч; анафілаксія, ангіоневротичний набряк, сироваткова хвороба, васкуліт; вертиго, зворотна гіперактивність, мігрень, менінгіт, у пацієнтів з ураженнями нирок – судоми; порушення травлення, нудота, антибіотикоасоційований коліт; гепатит, жовтяниця; ТЕН, кропив’янка, еритема, Stevens-Johnson syndrome, дерматит, генералізований пустульоз; нефрит, кристалурія.

Умови та термін зберігання

Препарат придатний до вживання протягом двох років. Рекомендовано зберігати за температури до 25°C в місці, недоступному для дітей.