Стригучий лишай

Стригучий лишай – це заразне шкірне захворювання, яке викликається паразитичними грибками Microsporum canis і Trichophyton tonsurans з групи лишаїв.

Його відмінність від інших різновидів лишаїв полягає в тому, що він вражає не лише шкіру й нігті, але також і волосяний покрив, як людей, так і тварин. Зовні розпізнати стригучий лишай можна по червонуватим плямам з округлою формою і лусочками. На ураженій ділянці часто обламане біля основи волосся.

Лікарі називають стригучий лишай найпоширенішим грибковим захворюванням серед дітей.

Джерела зараження

Люди схильні до зараження стригучим лишаєм від наступних джерел:

• вже заражених людей, зазвичай це відбувається шляхом прямого контакту зі шкірою (наприклад, через предмети гігієни, посуд, в перукарнях та ін.);
• землі, на якій могли знаходитися спори (вони залишаються активними після 3 місяців з часу потрапляння в ґрунт);
• хворих бездомних тварин або домашніх, неінфікованих, на шерсть яких могли потрапити спори.

Найчастіше грибок вражає людей з ослабленим імунітетом і найлегше проникає в організм через пошкоджені ділянки шкіри. Тому діти з дрібними травмами, саднами й сухою шкірою потрапляють в групу ризику. Найбільш часто на стригучий лишай хворіють діти у віці до 12 років.

Увага! Поширенню стригучого лишаю по шкірі, в разі появи одиничного осередку, може сприяти миття мочалкою. Контакту плям з водою потрібно уникати до консультації з дерматологом.

Види

Залежно від збудника розрізняють 2 основних види стригучого лишаю – мікроспорії та трихофітії. Перший вважається більш поширеним.

Існує 2 види мікроспорії, які розрізняються джерелом інфекції:

• зоонозна – людина заражається від хворої тварини, інкубаційний термін становить 5-7 днів. Найчастіше мікроспорією хворіють кішки, кролики, собаки, рідше – свині, кози, вівці і коні;
• антропонозна – людину інфікує інша людина (можливо, за допомогою побутових предметів або предметів особистої гігієни), інкубаційний період – 4–6 тижнів.

Трихофітія теж буває двох типів:

• антропонозна – хворіють тільки люди, запальні процеси розвиваються на відкритих ділянках гладкої шкіри й волосся;
• зооантропонозна – вражає людей і тварин; запальні процеси розвиваються глибоко всередині тканин, викликаючи нагноєння. Таке захворювання часто зустрічається у працівників сільськогосподарської галузі.

За локалізацією класифікуються два типи стригучого лишаю: гладкої шкіри та волосистої частини голови.

 

Симптоми зараження

В середньому з моменту потрапляння грибка на шкіру, волосся або нігті людини до появи перших симптомів хвороби проходить від 5 днів до 6 тижнів.

Ризику зараження підлягають абсолютно всі ділянки шкіри людини. Одна ділянка досягає діаметра від 2 до 8 см.

Прояви на голові

Хвороба починається з порідіння волосся на певній ділянці, з його подальшим обламуванням біля основи.

Також характерні такі симптоми:

• нездоланний свербіж;
• поява лусочок;
• дрібна висипка, яка розростається в плями;
• червона окантовка навколо кожного вогнища;
• ерозія шкіри,
• почервоніння ділянки.

Найчастіше при ураженні волосистої частини голови утворюється осередок облисіння округлої форми та великого розміру, в якому волосся обламане на рівні 4–8 мм. Створюється враження, що воно ніби підстрижено лишаєм, тому захворювання й отримало назву "стригучий лишай". Навколо цього осередку можуть з'являтися більш дрібні ділянки, часом численні.

Прояви на нігтях

Характерні наступні симптоми:

• бліда пляма по контуру нігтя;
• раптове розшарування нігтьової пластини;
• відшаровування нігтя;
• руйнування нігтя.

Прояви на тілі

На тілі спочатку з'являється дрібна висипка, яку можна сплутати з укусами комарів. Вона свербить і в підсумку розростається в округлі плями з червоною окантовкою. Усередині цих плям можуть утворюватися дрібні бульбашки. Також часто у центрі заражених ділянок утворюється червона пляма малого розміру.

Крім того, для стригучого лишаю на тілі характерна горбистість шкіри та поява лусочок на плямах. При недотриманні гігієни на заражені осередки можуть потрапляти бактерії, викликаючи нагноєння.

Діагностика

Діагноз стригучого лишаю встановлює дерматолог під час огляду. Але для його підтвердження обов'язково необхідний лабораторний аналіз шматочків шкіри. Також підтвердити діагноз лікар може, використовуючи люмінесцентну лампу Вуда. В її променях уражені грибком ділянки будуть світитися зеленим.

 

Лікування

Раніше стригучий лишай доводилося лікувати довго протигрибковими таблетками старого покоління. Оскільки активні речовини довго накопичувалися в організмі, багато людей наважувалися на радикальні заходи – збрити під нуль волосся. Сьогодні в цьому нема потреби. При наявності поодинокого осередку застосовується місцеве лікування.

У разі множинних уражень дерматологи призначають курс протигрибкового антибіотика. В особливо важких випадках необхідна госпіталізація.

Хвороба вважається вилікуваною і можна виходити на навчання/роботу тільки після отримання трьох негативних результатів обстеження на даний грибок.

Гігієна

На час лікування важливо повністю виключити контакт пацієнта з тваринами та максимально обмежити контакти з іншими людьми.

У разі, якщо зараження відбулося від домашньої тварини, то її потрібно відвести до ветеринара для щеплень або призначення лікування.

У приміщеннях, де знаходилися хворі на стригучий лишай, потрібно ретельно промити підлогу розчином гіпохлориту-відбілювача (1:10), який вбиває спори грибів. Аналогічні дії бажано виконати з усіма поверхнями.

Також потрібно щодня кип'ятити, прасувати одяг хворого, який контактує зі шкірою, та постільну білизну. Бажано носити одяг з натуральних матеріалів (наприклад, бавовняний), який буде щільно прилягати до всіх заражених ділянок. Це допоможе запобігти розповсюдженню спор. Під час всіх вищевказаних процедур бажано надягати одноразові рукавички, щоб не заразитися від спор хворого.

Тіло і волосся рекомендується мити виключно протигрибковими шампунями. Заборонено хворим на стригучий лишай приймати ванну, це тільки посилить розповсюдження інфекції. Банні процедури потрібно проводити так, щоб на уражені ділянки не потрапляла вода. Наприклад, можна обертати їх целофаном на час купання. Якщо це неможливо через сильне ураження на стригучий лишай, то краще відмовитися від банних процедур в перший тиждень лікування.

 

Ускладнення

При сильно зниженому імунітеті або відсутності правильного лікування, стригучий лишай може перейти в хронічну форму. В цьому випадку грибок проникає вже в глибокі шари шкіри, викликаючи важкі ураження. На місці уражених ділянок утворюються рубці.

Можливо запалення лімфатичних вузлів, їх збільшення, якщо вони знаходяться біля місць ураження. При важкій та хронічній формі на волосистій частині голови, грибок може вразити волосяні цибулини. В результаті лисини можуть залишитися у хворого на все життя навіть після лікування.

Профілактика

В якості профілактичних заходів щодо стригучого лишаю рекомендується уникати тісного контакту з бродячими тваринами. А домашніх улюбленців варто регулярно оглядати у ветеринара.

Також важливо дотримуватися правил гігієни: ретельно мити руки після прогулянки, не користуватися предметами гігієни або одягом інших людей.