Ефералган: інструкція, застосування, ціна

Ефералган – лікарський засіб, який використовується для зниження температури та усунення помірних больових відчуттів, в тому числі головного та зубного болю, болю при міалгії та болю при менструації. 

Діючий компонент препарату – парацетамол – ефективно знижує температуру тіла, викликану інфекційними збудниками. Таким чином препарат використовують для терапії ГРВІ, які супроводжуються підвищеною температурою та болем в м'язах.

Завдяки неселективному пригніченню, препарат впливає на циклооксигеназу, знижуючи синтез простагландинів. Зменшення простагландинів мінімізує генерацію імпульсів болю в ЦНС.

Склад і форма випуску

діюча речовина: парацетамол;

1 мл розчину орального містить 30 мг парацетамолу;

допоміжні речовини: макрогол 6000, сахарози розчин, сахарин натрію, калію сорбат, кислота лимонна безводна, карамелево-ванільний ароматизатор, вода очищена.

Лікарська форма: розчин оральний.

Основні фізико-хімічні властивості: злегка в'язкий розчин коричневого кольору з карамельно-ванільним запахом.

Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Парацетамол. Код АТХ: N02B E01.

Показання до застосування

Препарат використовується для симптоматичного лікування хвороб, які супроводжуються слабким та помірним болем.

Завдяки дії парацетамолу, Ефералган нормалізує підвищену температуру тіла, усуває болі в м’язах характерні для ГРВІ.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до парацетамолу або до інших компонентів препарату.
• Тяжкі порушення функції нирок або/та печінки.
• Вроджена гіпербілірубінемія.
• Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
• Алкоголізм.
• Захворювання крові.
• Виражена анемія.
• Лейкопенія.

Спосіб застосування та дози

Препарат використовується для дітей (від одного місяця).

Дозування Ефералгану для дітей (маса тіла яких досягла 4 кг та не перевищила 34 кг).

Одноденна рекомендована доза - 60 мг парацетамолу на 1 кг маси тіла дитини. Не варто перевищувати дозування, зазначені в інструкції. Використовуючи препарат, важливо витримувати інтервал між прийомами препарату в щонайменше шість годин. У разі, якщо в анамнезі пацієнта виявлено порушення роботи нирок, інтервал між прийомами збільшується до щонайменше восьми годин.

Рекомендації щодо дозування:

Для уникнення токсичних ефектів від препарату, перед призначенням курсу лікування Ефералганом, дитину слід зважити. Точна вага дитини допоможе встановити відповідне дозування (див. табл.).

Вік	Маса тіла у відповідному віці	Мг/прийом	Рекомендована добова доза
Від 1 до 2 місяців	4 кг	60 мг парацетамолу	240 мг парацетамолу
Від 3 до 5 місяців	6 кг	90 мг парацетамолу	360 мг парацетамолу
Від 6 до 10 місяців	8 кг	120 мг парацетамолу	480 мг парацетамолу
Від 11 до 12 місяців	10 кг	150 мг парацетамолу	600 мг парацетамолу
2 роки	12 кг	180 мг парацетамолу	720 мг парацетамолу
3 роки	14 кг	210 мг парацетамолу	840 мг парацетамолу
4-5 років	16 кг	240 мг парацетамолу	960 мг парацетамолу
Від 6 до 7 років	20-24 кг	300-360 мг парацетамолу	1200-1440 мг парацетамолу
Від 8 до 9 років	26-30 кг	390-450 мг парацетамолу	1560-1800 мг парацетамолу
Від 10 до 12 років	30-32 кг	450-480 мг парацетамолу	1800-1920 мг парацетамолу

Мірна ложечка, яка додається до препарату, має позначки, що розраховані на масу тіла від 4-16 кг. Додаткові позначки розраховані на проміжну масу тіла пацієнтів від 3-15 кг.

Для легшого ковтання, препарат можна розводити у невеликій кількості рідини. Однак, не виключається застосування у нерозведеному стані.

У разі, якщо больові відчуття та підвищена температура тіла не проходять за три дні використання препарату, рекомендується звернутися до лікаря, який перегляне доцільність подальшого лікування за обраною схемою та допоможе визначити альтернативну терапію.

Особливості застосування

Ефералган не поєднується з іншими лікарськими засобами, в складі яких міститься парацетамол.

Інші антипіретики використовуються тільки у тому разі, якщо використання парацетамолу не продемонструвало бажаних результатів.

Не перевищувати вказані дози, відповідно до маси тіла пацієнта.

Слід врахувати, що у складі Ефералгану міститься сахароза, що є протипоказанням для пацієнтів з рідкісними генетичними захворюваннями (непереносимість фруктози, порушення всмоктування глюкози, галактози чи сахарози). Якщо за три дні використання препарату симптоми захворювання загострюються — варто звернутися до лікаря.

Пацієнти з важкими інфекціями, в тому чилі з системними запальними реакціями (сепсисом), для яких характерні пониження концентрацій глутатіону, повинні отримати додатковий контроль за станом організму, оскільки прийом парацетамолу може спровокувати метаболічний ацидоз.

Метаболічний ацидоз проявляється:

• глибоким, прискореним чи ускладненим диханням;
• нудотою та блюванням;
• відсутністю апетиту.

При виявленні вказаних симптомів у дітей, які приймають парацетамол, слід негайно звернутися по медичну допомогу. 

Якщо у дитини спостерігається постійне недоїдання, дегідратація чи помірна ниркова недостатність – препарат використовується з обережністю. Низька маса тіла пацієнта потребує постійного контролю його стану.

Якщо під час застосування препарату діагностується гострий вірусний гепатит – використання Ефералгану припиняють.

Вплив на швидкість реакції під час управління транспортом.

Ефералган – препарат, який використовується для дітей від 1 місяця до 12 років.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Ефералган – препарат, який використовується для дітей від 1 місяця до 12 років.

Передозування

Для уникнення передозування, варто перевірити, чи інші лікарські засоби, які використовуються одночасно з Ефералганом, не місять парацетамолу.

Інтоксикація препаратом відбувається у дітей з низькою масою тіла, в пацієнтів літнього віку, у хворих з пошкодженими функціями печінки та в людей, які страждають на алкогольну залежність чи хронічне недоїдання. Перераховані групи пацієнтів повинні отримати моніторинг стану, оскільки вживання парацетамолу може призвести до летальних наслідків.

Діти, маса тіла яких не досягає 37 кг: добова доза повинна бути меншою, ніж 80 мг парацетамолу на 1 кілограм маси тіла пацієнта.

Діти, маса тіла яких варіюється в межах 38-50 кг: добова доза повинна бути меншою, ніж 3 г парацетамолу.

Діти, маса тіла яких перевищує 50 кг та повнолітні пацієнти: добова доза повинна повинна бути меншою, ніж 4 г парацетамолу.

Одноразове використання парацетамолу в дозуванні 10 г для дорослих пацієнтів та 150 мг на 1 кг від маси тіла - для дітей, може спровокувати гостру печінкову недостатність, затримку метаболізму глюкози, відхилення кислотно-лужної рівноваги та розвиток метаболічного ацидозу; спостерігаються внутрішні крововиливи, зниження глюкози в крові, енцефалопатія, кома та летальні наслідки.

Протягом 12-48 годин після передозування парацетамолом, у  пацієнта збільшується концентрація білірубіну, трансамінази, лактатдегідрогенази та понижується концентрація протромбіну.

Якщо пацієнт, який приймав препарат, відчуває гострий біль в попереку або при виділенні сечі спостерігається кров – варто звернутися до лікаря для того, щоб виключити розвиток гострої ниркової недостатності. Порушення можливе навіть у разі відсутності попереднього ураження печінки. При діагностиці захворювання, важливо перевірити наявність білка в сечі пацієнта, оскільки недостатність печінки супроводжується протеїнурією.

У деяких пацієнтів розвивалися аритмія серця та панкреатит.

Довготривале використання препарату може спровокувати виникнення захворювань крові (анемії, агранулоцитозу, панцитопенії, нейтропенії, тромбоцитопенії, лейкопенії, тощо); порушення центральної нервової системи (психомоторне збудження, дезорієнтація); порушення сечовидільної системи (загальна нефротоксичність з нирковими коліками, інтерстиціальним нефритом, папілярним некрозом); порушення системи травлення — гепатонекроз.

Хворі з факторами ризику (попереднє тривале використання карбамазепіну, фенітоїну, фенобарбітону, рифампіцину, примідону, звіробою та інших лікарських засобів, які впливають на печінку; надмірне вживання алкоголю; зміни глутатіонової системи, спровоковані СНІДом, неправильним харчуванням, муковісцидозом, тощо) не можуть використовувати понад 5 грамів парацетамолу. Такі дози препарату є фактором розвитку ураження печінки. Ураження може проявитися за 12-48 годин після передозування парацетамолом.

Перші симптоми передозування проявляються через 12 годин, тому пацієнта слід госпіталізувати навіть в тому разі, якщо ніяких ознак передозування не виявлено. Через якийсь час без медичної допомоги у пацієнта проявляться нудота з блюванням, відсутність апетиту, біль в животі, блідість.

Заходи, направлені на покращення стану пацієнта:

• при виявленні передозування необхідна швидка госпіталізація;
• встановлення складності передозування, шляхом встановлення рівня парацетамолу у крові пацієнта;
• здійснення промивання шлунка;
• протягом перших 10 годин після передозування, внутрішньовенно здійснюється введення антидоту N-ацетилцистеїну або перорально – метіоніну;
• проводиться симптоматичне лікування.

Побічні реакції

Побічні реакції при використанні препарату незначні та зустрічаються достатньо рідко. Однак, довготривалі прийоми препарату та нехтування рекомендаціями щодо дозування парацетамолу можуть спричинити:

• алергічні реакції: шкірний свербіж, ТЕН, набряк Квінке, кропив’янка, еритема, висип, анафілактичний шок, анафілаксія;
• порушення кровотворення: тромбоцитопенія, сульфгемоглобінемія, нейтропенія, метгемоглобінемія, лейкопенія, кровотечі, гемолітична анемія, анемія;
• порушення дихальної системи: бронхоспазм;
• порушення системи травлення: відчуття нудоти та болі в животі, порушення печінки та її активних ферментів, гепатонекроз (залежить від доз препарату);
• порушення ендокринної системи.

Спостерігається загальна слабкість, пониження тиску, нервові коліки.

Усі небажані реакції потребують звернення до лікаря.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Максимально допустимі дози парацетамолу протягом доби (4 грами) можуть посилити дію пероральних антикоагулянтів та збільшити ризик виникнення кровотеч. Вважається, що дозування антикоагулянтів, які приймаються паралельно до парацетамолу, повинні бути попередньо відрегульованими.

Метоклопрамід та домперидон збільшують швидкість всмоктування парацетамолу.

Холестирамін понижує швидкість всмоктування парацетамолу.

Барбітурати понижують жарознижувальну дію парацетамолу.

Антисудомні препарати, методом додаткового впливу на ферменти печінки, посилюють токсичність парацетамолу. Це ж стосується гепатотоксичних засобів, ізоніазиду та рифампіцину. Не використовувати з алкогольними напоями.

Парацетамол пригнічує дію діуретиків.

Умови та термін зберігання

В закритому вигляді препарат придатний до вживання протягом трьох років від дати, зазначеної на упаковці.

Термін придатності після відкриття флакона: 3 місяці.

Препарат зберігати за температури, яка не перевищує 25 °C. Зберігати у місці, недоступному для дітей.