Заколисування

Заколисування (морська хвороба, хвороба пересування, гойдалкова хвороба, кінетоз) – стан, що виникає при різких рухах і пересуванні на різних видах транспорту (автомобілі, літаки, кораблі, пароплави). Супроводжується появою дискомфорту, блідості, нудоти, блювоти, холодного поту, зниженням артеріального тиску, порушенням координації рухів. У важких випадках у пацієнтів можуть бути зменшення серцевих скорочень, виникати депресивний стан, астенія та порушення свідомості.

Подібний стан помічають і під час прочитання, переміщення в ліфті, при роботі з телефоном в рухомому транспорті, кружлянні в танці або катанні на гойдалці.

Прискорення, що викликають заколисування, надають рефлекторно свій вплив через рецептори вестибулярного апарату, механорецептори шкіри і внутрішніх органів, зорові рецептори, пропріорецептори (м'язів, зв'язок, сухожиль), рецептори слизових і серозних оболонок органів черевної порожнини.

Основні форми кінетозу:

Неврологічна (нервова), яка супроводжується запамороченням, головним болем, порушенням координації, слабкістю в тілі, сонливістю, розладом свідомості, когнітивним порушенням, депресією і ілюзорним сприйняттям дійсності.
Шлунково-кишкова – характеризується нудотою, блювотою, зниженням і відсутністю апетиту, спотворенням смакових відчуттів, неприємним смаком мила або металу в роті, підвищеною чутливістю до запаху вихлопних газів, тютюну, алкоголю і пригорілої їжі.
Серцево-судинна – виявляється при прискореному серцебитті, підвищеному або зниженому артеріальному тиску, аритмії, поверхневому диханні (малі дихальні обсяги).
Змішана форма – комбінація всіх вищевказаних форм з їх проявами.

За статистикою 30% населення у всьому світі страждає синдромом заколисування. Більшість з них – люди, які мають запальні хвороби вух, очей, носа, горла, шиї, голови та шлунково-кишкового тракту.

Причини

Заколисування відбувається через такі фактори:

погано розвинений вестибулярний апарат;
монотонні коливання при переміщенні в наземному транспорті;
повітряна хвороба;
морська хвороба;
невагомість і космічний адаптаційний синдром (заколисування під час космічних польотів);
монотонні коливання під час сеансів у кінотеатрі з 3D ефектом або на атракціонах;
ситуації і переміщення, коли не видно горизонт;
куріння, вживання алкоголю і наркотичних речовин;
запах сигарет, алкоголю та інших речовин (наприклад, підвісні освіжувачі повітря) в рухомому транспорті;
погана вентиляція в транспорті;
спека і задуха в приміщенні;
почуття страху або нервове збудження при перельотах;
інфразвук (голос моря);
вагітність, лікування гормональними протизаплідними засобами;
патологія серцево-судинної системи;
прийняття деяких лікарських засобів (антидепресантів, протиглистових препаратів, антибіотиків-макролідів, сульфаніламідних), а також передозування.

Морська хвороба часто з'являється у дітей до 12 років і у людей похилого віку.

Діагностика

Якщо останнім часом з'явилося часте відчуття заколисування, необхідно звернутися до лікаря. Він зможе скласти правильний анамнез і визначити захворювання, які можуть бути пов'язані з заколисування.

При огляді медпрацівник може відправити на ультразвукову доплерографію – метод дослідження швидкості кровотоку по всіх судинах шиї і голови, за допомогою ультразвукового датчика.

Ністагмографія. Один з методів, який використовують при аналізі хвороб при закачуванні. Допомагає в дослідженні руху очних яблук.

Калорична проба. Метод для діагностики функціонування вестибулярного апарату (частина внутрішнього вуха; орган, який сприймає зміни положення голови і тіла в просторі, пов'язаний з напрямком руху тіла).

Комп'ютерна динамічна постурографія (стабілометрія, стабілографія). Метод, який допомагає визначити чи здатна людина контролювати поставу і рівновагу під час руху або дії зовнішніх подразників.

Магнітно-резонансна томографія. Томографічні зображення, за допомогою яких легше досліджувати внутрішні органи і тканини.

Під час яких хвороб проявляються

Хвороба руху може виникати при таких хворобах:

вестибулярний нейронит;
мігрень;
хвороба Меньєра;
вертиго-епілепсія;
доброякісне позиційне запаморочення;
отосклероз і розсіяний склероз;
пухлини стовбура мозку, мозочка;
нейросифіліс, нейроСНІД.

До якого лікаря звернутися

У боротьбі проти заколисування допомогти може терапевт або отоларинголог.

Профілактика

Щоб уникнути захитування, лікарі рекомендують дотримуватися таких порад:

У транспорті, який пересувається на високій або низькій швидкості, не слід дивитися в бічні вікна. Краще стежити за рухом попереду, а бічні вікна зашторити.
Не сідайте обличчям в протилежному русі напрямку, це може посилити ймовірність появи заколисування.
Під час пересування не думайте про заколисування. Краще поговоріть з сусідом, щоб відволіктися від хвилювань.
Маленьких дітей, які дуже рухливі і стежать за всім, що рухається, краще перевозити в спеціальних дорожніх кріслах.
За 6-12 годин людям, які погано переносять дорогу, перед поїздкою краще не їсти жирну і важку їжу. Також відмовитися від вживання алкогольних, газованих напоїв, тютюнових виробів і наркотичних речовин.
Не рекомендується читати, грати в ігри, дивитися в гаджети під час руху транспорту.
У повітряному і наземному транспорті рекомендують вибирати місця ближче до кабіни пілота, крила літака і місця водія.
Під час довгої поїздки можна невеликими ковтками пити охолоджену воду. Вона допоможе знизити ризик виникнення кінетозу. Але не варто пити занадто багато рідини.
Під час подорожі або відпочинку по воді краще не дивитися на хвилі.
Перед поїздкою можна з'їсти шматочок кореня імбиру, або ж випити чай з імбиром і лимоном.
В аптеках продають різні таблетки, чаї та браслети, які допомагають боротися з заколисуванням. Найчастіше в таких випадках купують протинудотні, антигістамінні, гомеопатичні, ноотропні медпрепарати та нейровітаміни.

Перед тим, як вирішувати, чи варто прислухатися до порад медичних фахівців, важливо пам'ятати, що тривале заколисування з сильною блювотою може викликати різні неприємні симптоми (артеріальну гіпотонію, порушення ясної свідомості, слабкість в тілі, зневоднення), а також привести до тривалої депресії.