Тазові болі

Тазові болі – неприємні відчуття в нижній частині тулуба. Це досить поширена скарга жінок, яку заведено розглядати окремо від болю в промежині або зовнішніх статевих органах. У жінок при наявності цього симптому може виникати біль під час статевого акту. Також у пацієнтів часто відзначаються проблеми зі стільцем.

Якщо больові відчуття в області таза постійні або періодично повторюються протягом мінімум пів року, то даний стан називають хронічним тазовим болем. Цей стан поширений у 16% пацієнтів старше 12 років.

Причини

Тазовий біль може мати зв’язок з гінекологічними проблемами, серед яких велика роль відводиться опущенню органів малого таза, порушенню гормонального статусу і дисменореї – найбільш поширеній причині, однак це діагноз виключення.

Також причиною тазових болів можуть виступати травми, переломи, розтягнення, різні проблеми в роботі суглоба або зв'язкового апарату. Такий стан може виникати й при високому фізичному навантаженні, різних спортивних перевантаженнях.

Синдром хронічного тазового болю іноді обумовлений цілою низкою урологічних, неврологічних захворювань. В тому числі, мова йде про поразку м'язів різного походження. Так, провокувати тазові болі можуть різні скелетно-м'язові порушення (розбіжність лонного зчленування після пологів або розтягнення м'язів передньої черевної стінки). Грає роль і наявність проблем з кишківником.

Також на виникнення болю в тазу можуть впливати психологічні причини, наприклад, нейропатії, також психогенні болі, які обумовлені депресією або стресовою реакцією організму. Так можуть проявлятися наслідки фізичного, психологічного або ж сексуального насильства

У літніх жінок

Симптоми тазового болю у жінок похилого віку зазвичай є нечіткими, тому важливе значення має дослідження функцій кишківника і сечового міхура. По мірі старіння жінки, особливо після менопаузи, болі в області малого таза стають більш поширеними через запори, цистит і синдром неспроможності тазового дна.

Діагностика

При зверненні пацієнта лікар проводить опитування пацієнта і призначає загальноклінічні обстеження, які обов'язково включають:

аналізи крові та сечі;
мікроскопію і бактеріологічне дослідження виділень шийки матки й піхви у жінок або передміхурової залози у чоловіків;
біохімічне дослідження крові;
аналізи на онкомаркери;
бактеріологічне дослідження;
ПЛР-діагностику захворювань, що передаються статевим шляхом, адже збудники цих захворювань (наприклад, мікоплазма, хламідії, вірус простого герпесу) здатні викликати ураження нервових вузлів і стовбурів, які знаходяться в малому тазу.

Також може знадобитися інструментальне обстеження:

УЗД органів заочеревинного простору, порожнини малого таза (тобто передміхурової залози, матки, яєчників, сечового міхура, нирок);
доплерометрія тазових, ниркових кровоносних судин;
рентгенографія попереково-крижового відділу хребта, кісток таза;
іригоскопія (рентгенологічне дослідження товстого кишківника із застосуванням контрастної речовини);
денситометрія для виключення остеопорозу;
метросальпінгографія (рентгенологічні дослідження матки, маткових труб);
екскреторна урографія (дозволяє візуалізувати органи сечовиділення, оцінити їх функції);
колоноскопія (огляд слизової оболонки товстого кишківника);
цистоскопія (ендоскопічний метод діагностики різних захворювань сечового міхура);
МРТ попереково-крижового відділу;
гістероскопія (застосовується для діагностики стану ендометрію);
діагностична лапароскопія – виконується в крайніх випадках (виявляє ендометріоз, спайковий процес, об'ємні та запальні захворювання органів малого таза, варикозне розширення вен тазових органів)

Під час проведення ендоскопічних інвазивних діагностичних процедур здійснюють забір матеріалу (фрагмента тканини) для проведення цитологічних і гістологічних аналізів.

Жінкам може також призначатися аналіз сечі на вагітність. Якщо тест позитивний, то передбачається ектопічна вагітність.

Під час яких хвороб проявляються?

Тазові болі можуть виникати під час:

мієломної хвороби;
хронічного або гострого мієлолейкозу;
меланоми;
лімфоми Ходжкіна;
туберкульозу тазових кісток;
остеомієліту;
хвороби Педжета;
вторинного остеоартрозу.

Синдром хронічного тазового болю іноді обумовлений цілою низкою урологічних захворювань:

пухлинами сечового міхура;
хронічним простатитом;
інфекціями сечовивідних шляхів;
сечокам'яною хворобою;
інтерстиціальним циститом.

Серед неврологічних захворювань тазових болів варто виділити:

грижу міжхребцевого диска;
радикуліт;
неврит (тобто запалення нервів).

Больовий синдром в тазовій області нерідко пов'язаний з патологіями кишківника, найчастіше він зустрічається при наявності:

синдрому роздратованого кишківника;
геморою;
проктиту;
хвороби Крона;
дивертикулита;
анальної тріщини;
коліту;
запорів;
раку товстого кишківника.

Тазовий біль проявляється при наявності інфекцій, що передають статевим шляхом. Також велика роль відводиться гінекологічним захворюванням, серед яких:

онкологія;
спайковий процес;
аденоміоз, ендометріоз;
кіста яєчника;
варикозна хвороба;
міома матки;
хронічні запальні захворювання;
вульводинії (болі в промежині та біля входу в піхву);
дисменорея.

До якого лікаря звернутися?

При наявності болю в тазової області слід звернутися до невролога, проктолога, гінеколога, ревматолога, уролога, травматолога або хірурга. Може знадобитися консультація онколога.

Профілактика

Профілактика виникнення тазових болів повинна бути спрямована на всіляке запобігання захворювань, які викликають їх розвиток. Також треба не переохолоджувати організм, відмовитися від куріння і зловживання алкоголем, намагатися не травмувати живіт і промежину. Важливо раціональне харчування, активний спосіб життя.