Синюшна шкіра

Синюшна шкіра – це патологічний стан (ціаноз), що характеризується виникненням синюшного забарвлення шкірних покривів або слизових оболонок. Зазвичай, це зумовлено підвищеним вмістом у крові відновленого гемоглобіну. Як правило, синюшна шкіра є симптомом загального або місцевого зниження рівня кисню в кровоносній системі, цей стан може розвиватися при наявності в організмі різних захворювань.

Ціаноз може з'явитися на обличчі, губах, носогубному трикутнику, а також на пальцях рук, у принципі, на будь-якій ділянці тіла. Додаткові симптоми: підвищення пітливості, задишка, мокрий кашель, висока температура.

Класифікація

Залежно від походження синюшна шкіра буває наступних типів:

• серцева – відбувається за непродуктивного кровообігу і недостатнього надходження крові до тканин, спостерігається дефіцит кисню;
• дихальна – викликається нестачею кисню в легенях, порушенням його надходження у кров, інші тканини та органи;
• церебральна – кисень не може приєднатися до гемоглобіну, що призводить до ішемії клітин головного мозку;
• гематологічна – виною є патології крові;
• метаболічна – порушується поглинання кисню клітинами тканин.

Зазвичай, лише дихальний ціаноз може зникати через 10 хвилин після проведення оксигенотерапії. Всі інші типи зберігаються набагато більш тривалий час.

В залежності від швидкості появи синюшна шкіра буває:

• гострою;
• підгострою;
• хронічною.

За характером поширення виділяють такі типи:

• центральний – проявляється на поверхні всього тіла;
• периферичний – провокується функціональними порушеннями серця, артерій і розвитком ішемії, особливо це з'являється в області тканин рук, ніг або обличчя;
• акроціаноз – з'являється тільки на так званих «крайніх точках» (кінчиках пальців, крилах носа, вухах, губах), провокується венозним застоєм і хронічною серцевою недостатністю;
• локальний – виявляється при огляді носоглотки, зіву або статевих органів, зазвичай викликається застоєм крові.

Причини

В якості самостійного симптому ціаноз розвивається дуже рідко. Синюшне забарвлення шкіри або слизових виникає через підвищену концентрацію вуглекислого газу в крові. Таке найчастіше відбувається при порушенні легеневого газообміну, а також змішування артеріальної та венозної крові.

Якщо ціаноз розвивається блискавично  – це типова ознака тромбоемболії легеневої артерії, а також асфіксії. А ось синюшність, яка виникає від 10 хвилин до доби, вважається симптомом запалення легенів, бронхіальної астми, хронічних захворювань легенів і серця.

Трапляється, що ціаноз розвивається при тривалому перебуванні людини на висоті, тоді цей симптом вважається безпечним для життя людини. Це просто захисна реакція організму на негативний зовнішній вплив, спеціального лікування не потрібно.

Також ціаноз може виступати ознакою захворювань серцево-судинної системи. Передувати виникненню синюшності шкіри в цьому випадку можуть такі симптоми:

• біль у грудях;
• задишка;
• прискорений пульс;
• підвищена стомлюваність;
• головні болі;
• порушення сну тощо.

Іншими причинами появи синюшності шкіри можуть стати наступні захворювання та стани:

• патології органів дихання;
• патології крові;
• судоми та епілепсія;
• передозування наркотиками;
• набряк Квінке або анафілактичний шок;
• отруєння лікарськими засобами або речовинами (наприклад, алкоголем, нітритами, аніліном, седативними засобами, препаратами з нітробензолом, сульфаніламідами, або фенацетином);
• такі інфекції, як чума і холера;
• харчова токсикоінфекція;
• карціноїд тонкого кишківника;
• перебування в задушливому приміщенні;
• спадкові форми метгемоглобінемії;
• наявність сторонніх тіл в дихальній системі;
• травми, які супроводжуються компресією тканин;
• деформація грудей;
• вагітність;
• обмороження чи переохолодження.

У новонароджених

Синюшна шкіра у немовлят може розвиватися при:

• аспіраційній асфіксії;
• вроджених вадах серця;
• вродженій пневмонії. Іноді у новонароджених синюшна шкіра є варіантом норми, вона викликається не повністю припиненим зародковим типом кровообігу. В такому випадку ціаноз повністю усувається без будь-якого лікування через 1-2 дні адаптації.

Діагностика

При синюшній шкірі діагностика спрямована на виявлення основного захворювання, з цією метою пацієнтам призначають прослуховування дихання і серцевих тонів.  Обов'язково проводиться збір анамнезу захворювання, аналіз скарг.

Для отримання більш детальних даних можуть призначатися такі види лабораторної та інструментальної діагностики:

• аналіз газового складу крові;
• загальний аналіз крові;
• пульсоксиметрія;
• спірографія;
• Ехо-КГ;
• ЕКГ;
• рентгенографія і КТ органів грудної клітки.

 Може проводитися оцінка реакції організму пацієнта на оксигенотерапію.

 Під час яких хвороб проявляється?

Синюшність шкіри може спостерігатися при:

• порушеннях кровообігу і патологіях серця, судин (ішемічна хвороба серця, атеросклероз, вади серця, тромбози, варикозна хвороба, тампонада серця та ін.);
• патології органів дихання (туберкульоз, набряк легенів, тромбоемболія легеневої артерії, запалення легенів, пневмоторакс, плеврит, бронхіальна астма, емфізема легенів, хронічна обструктивна хвороба легень, інфаркт легень, дихальна недостатність та ін.);
• судомах і епілепсіі;
• патології крові (анемії, поліцитемії);
• чумі, холері;
• карціноїді тонкого кишківника;
• спадкових формах метгемоглобінемії;
• хвороби Рейно;
• онкології;
• гострому панкреатиті;
• невралгії;
• набряку Квінке або анафілактичному шоку.

До якого лікаря звернутися?

При перших змінах забарвлення шкірних покривів не зволікайте з походом до лікаря.  Варто звернутися до терапевта, кардіолога.

Профілактика

Як правило, профілактика синюшної шкіри полягає лише у своєчасному лікуванні захворювань, які її викликають, і здоровому способі життя.