Свищ на шиї

Свищ є невеликим отвором або каналом, з якого сочаться виділення, що мають слизовий або салоподібний характер. При закупорюванні свища може починатися нагноєння. Важливо розуміти, що то не просто косметичний дефект на шиї, а патологія, яка небезпечна ускладненнями. Додаткові симптоми: почервоніння шкіри навколо свища, неприємний запах, опухлість прилеглих тканин, підвищення температури, погіршення сну та апетиту, поява больових відчуттів.

Різновиди

Серединний свищ шиї зазвичай є наслідком незрощення щито-язикової протоки, про що свідчить його зв'язок з під'язиковою кісткою, а також зі сліпим отвором язика (тобто в області кореня язика). Подібний свищ вважається первинним. Якщо ж він утворюється в результаті нагноєння серединної кісти, то його називають вторинним. Потрібно розуміти, що свищ може відкритися не тільки на шкірі, але також в області кореня язика, глотки, тоді "скидання" гнійного вмісту відбуватиметься в глотку.

Бічні свищі шиї мають вигляд невеликих точок на шкірі по передньому краю кивального м'язу, характеризуються мізерним слизовим прозорим виділенням, яке часом може ставати гнійним в разі закупорки. Виявляються при народженні дитини або через розкриття бічної кісти шиї, що нагноїлася. Навколо свища можлива гіперпігментація і мацерація шкіри.

Бічні свищі бувають повними та неповними (або зовнішніми й внутрішніми). Якщо говорити про зовнішні свищі, то вони є наслідком аномалій розвитку зябрових щілин, які в нормальному стані повністю закриваються. Зовнішні свищі відкриваються на шкірі біля переднього краю кивального м'язу в середній третині шиї. Набагато рідше виникають внутрішні свищі, це стається на піднебінно-глотковій дужці біля основи піднебінних мигдалин. При наявності повного бічного свища в анамнезі зазвичай присутня рецидивуюча одностороння ангіна, при огляді збільшені мигдалини відповідної сторони.

Привушні свищі є аномалію розвитку першої зябрової щілини. Вони знаходяться попереду підстави вушної раковини, можуть розташовуватися з однієї або з обох сторін. Часом з'являються в результаті спадковості. Зовні на шкірі можна побачити одне або кілька отворів (2-3 мм діаметром) в передвушній або навколовушно-жувальній області. У деяких випадках в цих зонах спостерігаються виділення слизового або салоподібного характеру. При нагноєнні свища виникають скарги на біль в цій ділянці. Подібні свищі можуть простягатись до зовнішнього слухового проходу, а також внутрішнього вуха, бічних кишень глотки.

Причини

Існує цілий ряд причин прояву даного симптому, але зазвичай всі вони пов'язані з тими чи іншими запальними процесами в тканинах. Також викликати появу свища на шиї може ускладнення після оперативного видалення кісти.

Багато лікарів схиляються до того, що велика частина свищів мають спадковий характер.

Що стосується дітей, то у них дана патологія може виникнути під час активного розвитку щитоподібної залози.

Діагностика

Для діагностики свищів на шиї активно використовуються такі методи, як: УЗД, комп'ютерна або магнітно-резонансна томографія. Також може застосовуватися фістулографія з рентгеноконтрастуванням за допомогою йодоліпола, завдяки чому можна визначити не тільки напрямок, але й протяжність свища, наявність відгалужень.

Під час яких хвороб проявляється?

Свищ на шиї з'являється через деякі інфекційні захворювання, ангіни. Також він може утворитися через серединну або бічну кісти. Іноді таке трапляється при дисфагії, порушенні мови та дихання у дитини.

До якого лікаря звернутися?

При наявності свища звертатися потрібно до хірурга, оскільки єдиний спосіб позбутися від нього – оперативне втручання. Дітям такі операції проводять з трирічного віку.

Профілактика

На жаль, запобігти розвитку вроджених свищів на шиї неможливо. А ось профілактика набутих свищів базується на запобіганні інфекційних захворювань, а також дотримання всіх правил асептики при хірургічному втручанні.