Припухлість на шиї

Припухлість на шиї люди часто помічають у себе самі, вона може бути болісною чи безболісною в залежності від причини виникнення. Причому саме безболісні пухлини несуть найбільшу небезпеку, оскільки можуть залишатися непоміченими протягом тривалого часу. Локація може бути різною. Також зазначається поява шишок, вузликів.

Найчастіше припухлість на шиї – це просто збільшені лімфатичні вузли.

Насторожуючи симптоми: тверда консистенція пухлини, сиплість голосу, утруднене ковтання, виразки або нарости у роті. Особливу увагу на припухлість в області шиї варто звернути літнім людям.

Причини

Велика частина ущільнень в області шиї являють собою збільшені лімфатичні вузли. Найбільш поширеними причинами їх збільшення є:

• реакція на недавню інфекцію (застуду або захворювання горла);
• первинна інфекція лімфатичного вузла бактеріального походження;
• деякі системні інфекції.

Один або відразу кілька лімфатичних вузлів на шиї можуть збільшуватися як відповідь на інфекції верхніх дихальних шляхів, горла або зубів. Такі вузли по своїй консистенції зазвичай м'які, при натисканні вони не викликають больових відчуттів і повертаються до свого нормального стану незабаром після лікування пацієнта від інфекції.

Іноді бактерії проникають безпосередньо в лімфатичний вузол, тоді починається захворювання, яке називається лімфаденіт. Подібні вузли викликають сильні больові відчуття під час натискання.

Деякі системні інфекції провокують збільшення достатньо великої кількості лімфатичних вузлів. Переважно це відбувається за наявності у пацієнта мононуклеозу, вірусу імунодефіциту людини або туберкульозу.

Більш рідкою, проте, і серйозною причиною збільшення лімфатичних вузлів є злоякісні пухлини в області шиї. Найбільше вони поширені у літніх людей. Крім того, ущільнення на шиї може бути раком прилеглих структур (рота та горла), які проросли в шию. Також це може бути пухлиною лімфатичного вузла, що виникає при поширенні метастаз з прилеглих структур на більш віддалені частини тіла, і, коли рак виникає в лімфатичній системі (лімфома). Відмітна особливість злоякісних пухлин в тому, що вони дуже тверді на дотик, не болять і не викликають ніяких больових відчуттів при натисканні.

Іноді припухлість на шиї може бути вродженою кістою, збільшеною слинною залозою або збільшеною щитоподібною залозою.

Кісти — це такі порожнисті, заповнені рідиною маси, що не заподіюють шкоди до моменту, поки в них не потрапить інфекція. Іноді кісти в області шиї є у людини з народження через патологію під час внутрішньоутробного розвитку. Трапляється, що кісти розвиваються в шкірі (епідермічна кіста).

Слинна залоза знаходиться під щелепою і може збільшитися, якщо вона заблокована каменем або заражена інфекцією. Також таке відбувається внаслідок розвитку раку.

Щитоподібна залоза розташована в середині шиї, вона теж може збільшитися в розмірах. Найпоширеніший тип її збільшення – це зоб (доброякісне зростання). Рідше зустрічаються ракові захворювання та запалення щитоподібної залози (тиреоїдит).

Крім того, причиною появи набряків і синців на шиї можуть стати утворені фурункули або карбункули, травми даної області, а також алергічні реакції.

Діагностика

Спочатку лікар ретельно вивчає медичний анамнез конкретного пацієнта, детально розпитує про симптоми, потім проводить фізикальне обстеження.

Особливо доктор звертає увагу на:

• симптоми застуди, інфекції горла або зубів;
• симптоми онкології в області шиї (ускладнене ковтання або вимовляння слів), фактори ризику розвитку раку (куріння, вживання алкоголю).
• фактори ризику зараження ВІЛ, туберкульозом.

Під час фізикального обстеження фахівець особливо ретельно оглядає вуха, ніс і горло, промацує пухлину на шиї, щоб визначити її консистенцію та дізнатися, чи викликає вона больові відчуття чи ні.

При наявності у пацієнта очевидного джерела інфекції, наприклад, застуди або фарингіту, якщо пухлина м'яка, а сам пацієнт молодий і здоровий, то подальше обстеження не проводять. За такими хворими уважно спостерігають, оскільки пухлина може пройти самостійно. Якщо ж вона не зникне за кілька днів, то знадобиться подальше обстеження.

Зазвичай потрібно зробити аналіз крові, рентгенографію органів грудної клітки. Іноді може знадобитися пройти біопсію, комп'ютерну томографію, МРТ шиї та голови. А от дітям найчастіше призначають УЗД з метою уникнути опромінення. Також його призначають дорослим, якщо лікарі підозрюють у них пухлину щитоподібної залози. У деяких випадках необхідно здійснити огляд горла (ларингоскопія), а також легень (бронхоскопія), стравоходу (езофагоскопія).

Під час яких хвороб проявляється?

Припухлість на шиї свідчить про такі хвороби:

• фурункули, карбункули;
• інфекційний мононуклеоз;
• онкологію горла або щитоподібної залози, ліпому або доброякісну пухлину лімфатичного вузла;
• зоб щитоподібної залози, серединну кісту;
• паротит;
• гострий і хронічний лімфолейкоз;
• алергію, набряк Квінке;
• мононуклеоз, ВІЛ, туберкульоз;
• невриному.

До якого лікаря звернутися?

Пацієнту при наявності припухлості на шиї рекомендується звернутися до терапевта, він направить при необхідності на подальше обстеження і консультації до онколога, ендокринолога.

Профілактика

Щоб попередити припухлості на шиї, в першу чергу, важлива профілактика інфекційних і вірусних захворювань. Для цієї мети рекомендується: загартовування, вітамінотерапія, здорове харчування. Необхідно проводити своєчасну санацію хронічних осередків інфекції, тобто лікувати карієс, гайморит, тонзиліт і т. п. Важливо регулярно проходити медичні огляди, не допускати переохолодження організму.