Печія

Печія або шлунково-стравохідний рефлюкс (від латинського Refluo – текти назад) – це неприємне відчуття печіння за грудною кліткою через зворотний рух, в порівнянні з нормальним його рухом, струму вмісту (рефлюктата) порожнистих органів. Печіння за грудиною може супроводжуватись гірким або кислим присмаком у роті та в горлі, пекучим болем, нудотою, відрижкою, метеоризмом.

Відчуття печіння по ходу стравоходу і в горлі викликається проникненням в стравохід соляної кислоти, що міститься в шлунковому вмісті. Кислота потрібна для перетравлення і пересування їжі у дванадцятипалу кишку і для знешкодження деяких складових частин їжі. Печія може викликати сильний пекучий біль та інші неприємні симптоми, що зменшують задоволення від їжі.

У більшості випадків печія буває хвилин через 15-20 після їжі, особливо після приймання великої кількості їжі і в горизонтальному положенні, і вночі в результаті закидання у стравохід кислого вмісту зі шлунка.

Печія може бути знаком гастроезафагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). А сам рефлюкс може бути нормальним явищем для такого фізіологічного процесу або передвісником розвитку дисфункції сфінктерів, які поділяють порожні органи, та інших захворювань.

Іноді, за печію приймають навіть біль у серці, яка, насправді, говорить про інші проблеми в організмі людини.

Найчастіше печія нерегулярне, а разове явище, а от дискомфорт в області стравоходу і шлунку зустрічається частіше. Але для деяких людей печія стає постійним супутником.

Печія з'являється через соляну кислоту, що виділяється в шлунку. Відомо, що травні соки переміщаються внаслідок перистальтичних скорочень зверху вниз і закидів їх у стравохід зі шлунку. У нормі можливо до 50 подібних закидів, що відбувається непомітно для людини, а перевищення кількості або збільшення обсягу закидів кислого шлункового вмісту або лужного вмісту (жовчі) дванадцятипалої кишки і вмісту підшлункової залози призводить до печії.

До розвитку ГЕРХ можуть призвести захворювання шлунково-кишкового тракту, ожиріння, переїдання.

У випадку, коли печія супроводжується болями в грудях або спині, нудотою, блювотою, потовиділенням, темним або кров'яним стільцем необхідно терміново викликати швидку медичну допомогу або хоча б звернутися до лікаря.

Причини

Основна причина печії – ослаблення сфінктера стравоходу, що призводить до викиду шлункового соку. Інша причина – підвищений об’єм соляної кислоти у вмісті шлунка. А подібні процеси відбуваються при багатьох фізіологічних станах і захворюваннях.

Тому відомі фізіологічні стани, з яких починається печія:

порушення режиму харчування, в тому числі часте вживання або вживання у великій кількості фастфуду, смаженої, гострої, пряної, жирної та копченої їжі, шоколаду, помідорів, м'яти, цитрусових, цибулі, випічки й солодощів;
вживання занадто гарячого чаю, кави, какао, компотів, супів та інших гарячих напоїв та їжі;
хронічні запальні захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ): виразка, гастрит, гастродуоденіт, холецистит, дисфункція жовчовивідної системи та інші;
переїдання і різні нездорові звички: куріння, зловживання алкоголем, газованими напоями, хронічні стреси;
недостатнє пережовування їжі, їжа на ходу;
прийняття лікарських препаратів, що викликають подразнення слизової стравоходу (ацетилсаліцилової кислоти, снодійного, спазмолітиків, гіпотензивних препаратів, протизаплідних, ібупрофену та інших);
запори, надмірна вага, газоутворення;
вагітність;
тривале носіння занадто одягу, що тисне на черевну порожнину і нервові закінчення (ремені, джинси та інші штани, шорти)
операції на органах шлунково-кишкового тракту, грижа стравохідного отвору діафрагми;
нахили вперед і підняття важких предметів після їжі та інші.

Діагностика

Якщо відчуття печіння за грудною кліткою виникає часто, воно стає небезпекою не тільки причинами його виникнення, але і самим станом рефлюксу. Через те, що при частому і тривалому впливі кислоти на незахищену слизову стінку стравоходу можливий розвиток запального захворювання – езофагіту, утворення ерозій і пептичних виразок з кровотечею, поява рубцевих звужень стравоходу, переродження епітелію слизової оболонки стравоходу і виникнення його передракового стану (синдром Барретта), що унеможливлює нормальний процес прийому їжі.

З метою запобігання трагічних ускладнень печії необхідно своєчасно проводити якісну комплексну діагностику. Причому в деяких випадках печія вимагає невідкладної медичної допомоги, оскільки за цим симптомом може ховатися інфаркт міокарда і напад стенокардії.

Аналізуючи скарги пацієнтів після збору анамнезу, лікар підбирає найвідповідніші види дослідження комплексної діагностики.

В діагностиці причин печії застосовують такі лабораторні методи:

загальний аналіз крові на рівень лейкоцитів, еритроцитів, гемоглобіну, ШОЕ та інших показників для визначення наявності запальних процесів шлунково-кишкового тракту або анемії;
біохімічний аналіз крові на вміст білірубіну, панкреатичних і печінкових ферментів, мікроелементів та інших показників, які допомагають оцінити функції підшлункової залози, печінки і жовчного міхура;
аналіз крові на наявність антитіл до спиралевидной бактерії Helicobacter pylori з метою перевірки наявності гастриту, дуоденіту, виразкової хвороби, що викликаються цією бактерією у гастроентерологічних пацієнтів;
аналіз калу (копрограма) з метою оцінки стану і функцій органів шлунково-кишкового тракту;
фіброгастродуоденоскопія (ФГДС) за допомогою ендоскопа, який вводиться в порожнину шлунка через стравохід, що дозволяє оцінити стан слизової шлунка, дванадцятипалої кишки, стравоходу і визначити наявність запальних процесів, виразкових поразок або пухлин;
біопсія, яка в деяких випадках проводиться з ФГДС;
короткочасна, добова й експрес-PH-метрія за допомогою зонда, що вводиться через рот або ніс в різних відділах стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки з метою точної діагностики та підбору більш ефективного лікування при гастритах різної кислотності, ГЕРБ, дуоденіті, виразковій хворобі й інших;
езофагоманометрія, що дозволяє виміряти тиск в стравоході за допомогою катетера, введеного через рот або ніс, з метою дослідження перистальтики стравоходу і функції стравохідних сфінктерів.

Під час яких хвороб проявляється

Печія проявляється після операцій на органах шлунково-кишкового тракту, при функціональних розладах травлення, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

Відчуття печіння від печії виникає, наприклад, при виразці шлунка (через 15-30 хвилин після їжі) або дванадцятипалої кишки (через 1,5-2 години після їжі), гастриті, гастродуоденіті, гастроезофагеальній рефлюксній хворобі (ГЕРХ), холециститі, жовчнокам'яній хворобі. Рефлюкс настає і при грижі стравохідного отвору діафрагми, і внаслідок підвищення внутрішньочеревного тиску при вагітності.

До якого лікаря звернутися

При частій появі печії варто звернутися до терапевта і гастроентеролога.

Профілактика

Профілактика печії полягає в недопущенні ситуацій, що провокують її появу, а саме:

правильний режим харчування;
здоровий спосіб життя, відмова від куріння, вживання алкогольних напоїв, шкідливої їжі, переїдання;
носіння зручного одягу;
виключення з харчування продуктів, які можуть сприяти печії (наприклад, фастфуд, смажені, гострі страви, чорний хліб, кисіль, солодощі, прянощі та інші);
контроль ускладнень і побічних явищ при застосуванні будь-яких медикаментозних препаратів;
регулярні медичні огляди органів травлення, своєчасний і регулярний контроль за роботою органів шлунково-кишкового тракту з метою запобігання їх дисфункції і підбору ефективного лікування при необхідності.

З метою профілактики появи печії рекомендується також носити зручне, не тісний одяг і уникати важких фізичних навантажень відразу після їжі. Для запобігання появи печії у дітей раннього віку, після прийому їжі їм потрібно протягом 20-30 хвилин перебувати у вертикальному положенні.