Деформація стопи

Деформація стопи – це зміни зовнішнього вигляду і форми стопи, зміна довжини однієї або декількох кісток, вкорочення сухожиль, дисфункція зв'язкового апарату, зміна пропорцій і функціональної активності стопи.

При деформації стопи відбувається перерозподіл ваги тіла, порушується опора, постава, змінюється хода, з'являється швидка стомлюваність при ходьбі, втома нижніх кінцівок і м'язів спини, з'являються болі. В результаті перерахованих змін пошкоджуються не тільки суглоби, кістки й зв'язки дистальних (віддалених) відділів кінцівки, але і хребет. Це стає передумовою розвитку артрозу суглобів нижніх кінцівок і остеохондрозу.

Деформація стопи виникає внаслідок різних вад розвитку, парезів, паралічів, травм та інших захворювань. Ступінь зміни стопи та порушення працездатності коливається, оскільки можливе як повне збереження функцій, так і важка інвалідність.

Лікування деформації стопи починають після визначення виду патології.

Відомі кілька видів деформацій стопи:

"кінська стопа" або парез стопи, характеризується стійким підошовним згинанням, коли п'ята підтягнута вгору, стопа сильно зігнута на підошві та вкорочені й напружені ахіллове сухожилля і литковий м'яз гомілки;
п'яткова стопа, коли відбувається стійке згинання тильної сторони стопи та навіть її зіткнення з передньою поверхнею гомілки, а підошовне згинання обмежене або неможливе;
плоска стопа характеризується розширенням поперечної (поперечна плоскостопість) і поздовжньої (поздовжня плоскостопість) частини зводу стопи;
порожниста стопа зі збільшенням скривлення поздовжньої частини її склепіння;
"стопа лотоса", коли деформація стоп набуває форми лотоса, що відбувається внаслідок занадто тугого бинтування з метою зупинення росту довжини стопи.

Відомо, що "ніжки лотоса" і досі можна побачити у старих китаянок. Серповидне положення стопи сформувалося у жінок в результаті варварського звичаю: жорсткої традиції бинтування ніг, що спотворювала ступні жінок, дотримувались ціле тисячоліття.

Причини

Деформація стопи буває вродженою і набутою. Причини, що провокують зміни в структурі стопи, можуть мати генетичні передумови й передаватись з покоління в покоління у членів однієї сім'ї. Крім спадкових причин деформацій стоп, існують і причини, викликані факторами навколишнього середовища. Вроджені зміни стоп утворюються під час внутрішньоутробного розвитку плода при неправильному його положенні. До деформації стоп можуть призвести різні травми та пошкодження цілісності сухожиль і зв'язок.

Придбані деформації стоп розвиваються внаслідок таких причин:

порушення обмінних процесів в організмі людини;
захворювання ендокринної системи: цукровий діабет (може провокувати розвиток діабетичної стопи), тиреотоксикоз та інші;
ослаблення організму внаслідок інфекційних і запальних захворювань;
нестача в організмі вітамінів і мікроелементів (кальцію, вітаміну D та інших), через що суглоби й кістки не можуть повноцінно розвиватися і функціонувати, особливо в дитячому та підлітковому віці;
погане засвоєння кальцію;
захворювання кісткового апарату і суглобів, що сприяють ослабленню кісткової тканини й суглобів;
травми та пошкодження, особливо переломи, що призводять до деформації через несвоєчасне або неправильне лікування;
генетична схильність;
проблеми з надлишковою вагою, через які збільшується навантаження на стопи;
плоскостопість;
клишоногість;
часте і тривале носіння незручного взуття, з дуже тонким носком або взуття на високих підборах (7 см і більше), що призводить до збільшення навантаження на стопу внаслідок неправильного розподілу ваги тіла.

Діагностика

Найчастіше, деформація стопи добре помітна візуально. Подальша діагностика проводиться для визначення характеру і ступеня вираженості змін стопи.

Тому діагноз "деформація стопи" пацієнту ставлять на підставі візуального огляду і результатів різних апаратних досліджень: комп'ютерної томографії (КТ), магнітно-резонансної томографії (МРТ), рентгенографії стоп і гомілковостопних суглобів.

Під час яких хвороб проявляються

Деформація стоп свідчить про плоскостопість, клишоногість, артрит, остеопороз, бурсит, вальгусну деформацію стоп, цукровий діабет, діабетичну стопу та інші захворювання.

До якого лікаря звернутися

При появі змін форм ступні, болю в ногах і швидкої стомлюваності, потрібно звернутися до ортопеда, травматолога. При сильних деформаціях рекомендують звернутися до хірурга, нейрохірурга.

Патологічні зміни стоп часто розвиваються як ускладнення цукрового діабету. При діабетичній стопі у хворого зі специфічними змінами суглобів, кісток, шкіри, м'яких тканин, периферичних нервів і судин, з'являються виразки, кістково-суглобні ураження і гнійно-некротичні процеси.

Тому для призначення оптимальної комплексної терапії за результатами діагностичного обстеження і з метою запобігання подальшої деформації, відновлення зміненої анатомічної будови кісткових і інших структур і позбавлення від болю обов'язкова консультація ендокринолога, ревматолога та невролога.

Профілактика

Щоб запобігти деформації стоп, необхідно дотримуватись здорового способу життя зі збалансованим харчуванням, стежити за їхнім станом, підбирати зручне взуття відповідного розміру, що не створює дискомфорту при ходьбі, уникати зайвого навантаження на стопи.

Взуття має бути виготовлено з натуральних матеріалів і пропускати повітря і вологу. Займатися спортом потрібно в спеціальному спортивному взутті.

Для профілактики рекомендується регулярно проходити щорічні огляди, особливо слідкувати за правильним розвитком і ростом стоп дітей з раннього віку, і станом стоп після травм. У разі змін стопи слід негайно звернутися до ортопеда.