Блювота з кров'ю

Блювота з кров'ю – це вимушене випорожнення шлунку, яке є екстреним станом. Кровотеча у шлунку може бути симптомом багатьох небезпечних для здоров'я хвороб. Тому при наявності симптому варто негайно викликати швидку. До приїзду медиків, хворого покласти на рівну горизонтальну поверхню, але так, щоб нижні кінцівки знаходилися над головою. Це потрібно для того, аби кров поступала до головного мозку.

У медичній термінології блювоту з кров'ю – називають гематемезисом.

Кров у шлунку може бути у різних співвідношеннях:

• надмірна кількість червоної рідини при блювоті;
• кров вперемішку з харчовими продуктами;
• подібна на кавову гущу – свідчить про те, що кров була в кишківнику декілька годин.

Колір крові також може вказувати на те чи інше захворювання:

• світла кров в блювоті означає, що пошкодженні травні органи, знаходяться вище за інші;
• темно-червона або майже коричнева кров – ознака пошкодження цілісності сполучних тканин і судин глибших внутрішніх органів, наприклад, шлунка, печінки або одного з відділів кишківника.

Відповідно до часу тривання блювоти, її розділяють на гостру (1-2 дні) та хронічну (понад 7 днів).

Після тривалого блювання можуть бути такі наслідки: зниження рівня води в організмі, порушення електролітного балансу та обміну (гіпокаліємія, гіпохлоремія), метаболічний ацидоз, аспірація та аспіраційна пневмонія, розрив стінки стравоходу, лінійний розрив слизової оболонки у місці стравоходу, дефіцит вітамінів та поживних речовин.

Як відрізнити блювоту від відхаркування кров'ю:

• кров, яку хворий відхаркує, може мати різні консистенції, чого немає при блювоті;
• харкання, як правило, триває не одну добу, при цьому виходить незначна кількість мокротиння. Блювота з кров’ю має більші обсяги й менші часові рамки;
• при відхаркуванні з домішками крові у хворого не спостерігається кров в калі, як це буває при кривавій блювоті;
• при кровохарканні не з'являється вміст шлунка, а тільки виходить мокрота з легенів чи бронхів;
• кров, яка міститься в блювотних масах, має лужну реакцію, при кровохарканні – кислу.

Причини Причини

• зловживання алкоголем;
• захворювання центральної нервової системи;
• психічні захворювання;
• захворювання лабіринту;
• захворювання шлунково-кишкового тракту;
• захворювання жовчовивідних шляхів;
• захворювання печінки;
• захворювання підшлункової залози;
• захворювання залоз внутрішньої секреції;
• захворювання сечовидільної системи;
• інші захворювання;
• інші причини – вагітність, реакція на неприємні запахи, смакові та зорові подразники.

Хвороби під час яких проявляється Хвороби під час яких проявляється

• інфекційний гастроентероколіт гострої форми;
• харчове отруєння, гіперчутливість;
• непрохідність тонкого кишківника;
• синдром верхньої брижової артерії;
• гастропарез;
• подразнений кишківник;
• виразка шлунку та дванадцятипалої кишки;
• запалення апендиксу, нетипові запальні захворювання кишківника;
• гостра дилатація товстого кишківника, перитоніт;
• гострий панкреатит, пухлини;
• холецистит, жовчна колька;

Також такий симптом може виникати й внаслідок інших хвороб:

• сильний головний біль;
• злоякісні новоутворення та пухлини центральної нервової системи;
• цереброваскулярні випадки;
• внутрішньочерепні кровотечі;
• різноманітні запалення;
• менінгіт або енцефаліт;
• хвороба Меньєра;
• гепатит, цироз і печінкова недостатність;
• депресія, анорексія, булімія, психогенне блювання;
• недостатність кори наднирників), тиреотоксичний криз, гіперпаратиреоз та гіпопаратиреоз;
• уремія, ниркова колька, пієлонефрит;
• діабетичний кетоацидоз, наднирковий криз (гострий інфаркт міокарда, серцева недостатність, гіпотензія, синдром верхньої порожнистої вени, гіпервітаміноз А або D, тривалий голод,
• гостра інтермітувальна порфирія, післяопераційні нудота та блювання, радіотерапія;
• морська хвороба;

До якого лікаря звернутись До якого лікаря звернутись

У таких випадках потрібно звертатись до лікаря гастроентеролога та гепатолога для подальшого діагностування та лікування.

Діагностика Діагностика

При зверненні до спеціалістів у вас мають взяти кров на аналіз і провести ендоскопію. Ендоскопія – вид дослідження шлунково-кишкового тракту за допомогою тонкої гнучкої трубки з лампочкою і камерою на кінці. Ендоскопія дозволяє віднайти причину кровотечі у верхніх відділах кишківника, перевірити чи не надходить кровотеча з дихальних шляхів і легенів. Далі проводиться УЗД органів черевної порожнини, клінічний, а також біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, за потреби проводять рентгенографію шлунково-кишкового тракту, електрокардіограму, коппограму в залежності від підозрюваного симптому.

Профілактика та лікування 

Після проведення діагностики потрібно якнайшвидше почати лікування. Застосування медичних засобів призначає лікар.

Препарати різні та залежать від багатьох факторів, це можуть бути:

• транквілізатори (діазепам);
• антигістамінні препарати;
• нейролептики (етаперазин);
• антагоністи дофаміну.

Якщо лікарські засоби не допомогли припинити блювоту, хворому роблять ін’єкцію спеціальною голкою в слизову оболонку. Коли кривава блювота викликана виразкою шлунка, можливе хірургічне втручання – резекція шлунка.

При захворюваннях шлунково-кишкового тракту варто:

• переглянути раціон харчування: не переїдати, не їсти шкідливу, жирну, копчену і смажену їжу, їсти часто, але малими порціями;
• ввести в раціон більше рослинної їжі, злаків, менше – солодощів, мучного, напівфабрикатів і фастфуду;
• пити багато рідини: звичайну воду, зелений чай, свіжовижаті соки. Прибрати з раціону підсолоджену газовану воду, енергетики, занадто міцний чай та каву;
• відмовитися від шкідливих звичок: куріння та вживання алкоголю;
• підтримувати гігієну ротової порожнини, користуватись зубною ниткою, регулярно чистити зуби й відвідувати дантиста.
• не лягати спати відразу після вечері: варто почекати або погуляти на свіжому повітрі.