Ципрофарм : інструкція, застосування, ціна

Ципрофарм – антибіотик місцевого застосування (призначений для закапування в очі/вуха) при інфекційних офтальмологічних та отологічних захворюваннях, викликаних збудниками, чутливими до діючої речовини препарату (ципрофлоксацину).

Інструкція до препарату Ципрофарм у формі крапель, призначених для закапування в очі/вуха 0,3% у дозуванні по 10 мл у флаконі в упакуванні

Склад

Діюча речовина: ципрофлоксацин (сіprofloxacin).

В 1 мл лікарського засобу міститься 3 мг ципрофлоксацину гідрохлорид (у перерахунку на ципрофлоксацин).

Допоміжні речовини: бензалконію хлорид, натрію дигідрофосфат, дигідрат, сорбіт (Е420), вода для ін’єкцій.

Форма випуску та основні фізичні і хімічні властивості лікарського засобу

Ципрофарм випускається у формі прозорих крапель (із легким жовтувато-зеленуватим відтінком) 0,3%, призначених для закапування в очі/вуха у дозуванні по 5 мл та по 10 мл у флаконі в упакуванні.

Фармакотерапевтична група

Ципрофарм належить до групи лікарських засобів, які застосовуються для лікування отологічних та офтальмологічних патологій, а також до групи антимікробних препаратів. 

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Діюча речовина препарату належить до класу хінолінів, бактерицидна активність яких виявляється у пригніченні ДНК-гірази, що впливає на редуплікацію ДНК патогенів.

У дослідженнях, які проводилися in vitro, лікарський засіб продемонстрував високу ефективність проти більшості грампозитивних мікроорганізмів (у т.ч. синьогнійної палички, а також аеробних патогенів, таких як стрептококи і стафілококи).

Застосування Ципрофарму у терапії офтальмологічних патологій.

Препарат виявляє активність проти аеробних грампозитивних бактерій, зокрема епідермального і золотистого стафілококу (як чутливого, так і резистентного до метилциліну), коагулонегативних видів стафілококу (у т.ч. гемолітичного та Staphylococcus hominis), коринебактерій, пневмококів, коменсальних стрептококових видів. Ципрофлоксацин блокує також ріст і розвиток аеробних грамнегативних патогенів таких, як ацинетобактерії, гемофільна і синьогнійна палички.

Застосування лікарського засобу у лікуванні отологічних захворювань.

Дослідження, які проводилися in vitro, показали, що Ципрофарм діє проти більшості грамнегативних патогенів, зокрема збудника інфекційних захворювань верхніх і нижніх дихальних шляхів, вуха (Моракселла катараліс) та синьогнійної палички, а також грампозитивних збудників (у т.ч. стрептококів і стафілококів).

При проведенні клінічних досліджень на пацієнтах, в яких діагностували гострий отит зовнішнього вуха, ципрофлоксацин продемонстрував широкий спектр дії: 

Види патогенів	Бактеріальні ізоляти N=	МПКмінімум (мкг/мл)	МПК50 (мкг/мл)	МПК90 (мкг/мл)	МПКмаксимум (мкг/мл)
Синьогнійна паличка	1089	0,03	0,13	0,25	16
Золотистий стафілокок	221	0,13	0,50	1,0	128
Епідермальний стафілокок	257	0,06	0,25	0,50	128
S.  caprae	75	0,13	0,50	0,50	2,0
Фекальний ентерокок	53	0,50	1,0	2,0	4,0
Ентеробактер клоаке	45	0,004	0,016	0,032	0,25

 

У пацієнтів із гострим отитом середнього вуха показники антибактерійної активності Ципрофарму були такими:

Види патогенів	Бактерійні ізоляти N=	МПКмінімум (мкг/мл)	МПК50 (мкг/мл)	МПК90 (мкг/мл)	МПКмаксимум (мкг/мл)
Пневмокок	197	0,25	1,0	2,0	8,0
Золотистий стафілокок	134	0,06	0,25	1,0	>128
Синьогнійна паличка	132	0,03	0,25	0,50	128
Гемофільна паличка	122	0,004	0,008	0,016	0,25
Епідермальний стафілокок	103	0,06	1,0	64	64
Моракселла катараліс	37	0,008	0,03	0,06	0,06
Кишкова паличка	15	0,008	0,03	128	>128

 

МПК (мінімальна пригнічуючи концентрація) може перевищувати мінімальну бактерійну (МБК) максимум на коефіцієнт 2.

Пограничні показники діаметрів зон пригнічення росту збудників офтальмологічних захворювань.

У дослідження, які проводилися in vitro, Ципрофарм виявив ефект проти більшості таких збудників, проте невідомо, чи мають ці дані клінічне значення. Не було встановлено, чи препарат можна вважати безпечним та ефективним при виразках рогівки і кон’юктивітах.

При врахуванні пограничних показників діаметрів зон пригнічення росту нищеперелічених патогенів, останні виявилися чутливими до дії запропонованого антибактерійного засобу. Водночас у ході дослідження не вдалося з’ясувати, чи залежать пограничні показники діаметрів зон пригнічення росту збудників інфекцій ока від ефективності засобу, який застосовувався місцево. 90% штамів патогенних мікроорганізмів відреагували на мінімальні концентрації (МПКмінімум 1 мкг/мл), у т.ч. Bacillus (аеробні грампозитивні бактерії); Acinetobacter calcoaceticus, кишкова і паличка Фрідлендера, протей мірабіліс, Serratia marcescens, Enterobacter aerogenes, Haemophilus parainfluenzae (вид гемофільної палички), гонокок (аеробні грамнегативні патогени); а також пептострептококи, пропіонова бактерія акне та клостридія перфрінгенс. Окремі штами бактерій, як от Burkholderia cepacia, Stenotrophomonas maltophilia і бактероїди, а також деякі інші анаеробні патогенні мікроорганізми виявилися резистентними до Ципрофарму.

Пограничні показники діаметрів зон пригнічення росту збудників отологічних патологій..

У дослідження, які проводилися in vitro, Ципрофарм виявив ефект проти більшості таких збудників, проте невідомо, чи мають ці дані значення для клінічної практики. Не було встановлено, чи препарат можна вважати безпечним та ефективним при гострому отиті зовнішнього вуха інфекційного походження.

При врахуванні пограничних показників діаметрів зон пригнічення росту нищеперелічених патогенів, останні виявилися чутливими до дії запропонованого антибактерійного засобу. Водночас у ході дослідження не вдалося з’ясувати, чи залежать пограничні показники діаметрів зон пригнічення росту збудників інфекцій вуха від ефективності лікарського засобу, який застосовувався місцево. 90% штамів патогенних мікроорганізмів відреагували на мінімальні концентрації (МПКмінімум 1 мкг/мл). Серед них Bacillus, ентерокок фекальний, епідермальний стафілокок, Staphylococcus capitis, пневмокок, коринебактерії, золотистий стафілокок, Staphylococcus caprae, стафілокок гемолітичний, стрептококи Viridans (аеробні грампозитивні бактерії); Achromobacter xylosoxidans, Acinetobacter junii, ацинетобактер радіорезистант, Acinetobacter baumannii, Mima polymorpha, геновиди цитробактера фреунді, ентеробактера аерогенес, кишкової палички, клебсієли оксітока, моракселли катараліс, Pseudomonas stutzeri, Acinetobacter 3, Citrobacter koseri, ентеробактера клоаке, гемофільної і палички Фрідлендера, протея мірабіліса та Serratia marcescens (аеробні грамнегативні патогени).

У ході дослідження іn vitro у пацієнтів із отитом середнього вуха препарат виявив очікуваний терапевтичний ефект проти пневмокока, золотистого та епідермального стафілококів (аеробних грампозитивних збудників інфекції); кишкової, гемофільної і синьогнійної паличок, моракселли катараліс (аеробних грамнегативних патогенів).

Нечутливість до вказаного антибактерійного засобу, як правило, не розвивається швидко, проте у групі інгібіторів ДНК-гірази, до яких належить Ципрофарм, фіксують паралельну резистентність. Тобто якщо патоген нечутливий до діючої речовини препарату, то нечутливий також до інших фторхінолонів. Під час клінічних досліджень не було виділено багато штамів, які володіли набутою резистентність до ципрофлоксацину.

З огляду на специфічний спосіб дії вказаного лікарського засобу, перехресна резистентність між антибіотиками різної хімічної структури (зокрема бета-лактамними препаратами антибактерійної дії, тетрациклінами, пептидами, похідними триметоприму, аміноглікозидами, макролідами, нітрофураном), та Ципрофармом не простежується. Це означає, що якщо збудник інфекційного захворювання резистентний до вищеперелічених антибіотиків, повинен відреагувати на лікування ципрофлоксацином.

Фармакокінетика. Препарат добре абсорбується при місцевому застосуванні (закапуванні в око). У порівнянні із чутливими збудниками інфекційних офтальмологічних патологій концентрація діючої речовини вказаного лікарського засобу з антибактерійним ефектом, що зосереджується у передній камері, сльозовій плівці та рогівці ока є вищою за МПК90 у десятки, а подекуди навіть сотні разів.

Системне всмоктування при цьому є низьким. Під час терапії, яка тривала тиждень (7 днів), і Ципрофарм при цьому застосовувався місцево в око, рівні діючої речовини у плазмі крові неможливо було визначити кількісно, тобто показники були меншими 1,25-4,7 нг/мл. Максимальна концентрація діючої речовини препарату у сироватці крові була у 450 меншою, ніж при пероральному прийому однієї дози у 250 мг.

При місцевому застосуванні (закапуванні у вухо) у дітей з перфорацією барабанної перетинки, що супроводжується виділенням гною і потребує шунтування перетинки, рівні діючої речовини у плазмі крові неможливо було визначити кількісно (поріг визначення становив 5 нг/мл). Під час дослідів, які проводилися на тваринах (шиншилах), фармацевтичний інгредієнт, який вводився ін’єкційно (внутрішньом’язово) розподілявся у сироватці крові та рідині, яка наповнює середнє вухо, а при місцевому застосуванні у середнє вухо – всмоктувався у внутрішнє.

Є достатня інформація про системні фармакологічні властивості, якими володіє вказаний антибіотик. У тканинах, по яких рівномірно розподіляється, концентрація діючої речовини препарату є вищою, ніж у плазмі крові. У стабільному стані об’єм розподілу становить від 1,7 до 2,71 л/кг. Ципрофлоксацин на 16-43% зв’язується із білками плазми крові та за 3-5 годин втрачає половину своїх фармакологічних властивостей. При одноразовому пероральному прийомі засобу у дозі 250-750 мг у хворих, в яких відсутні захворювання печінки, протягом наступної доби (24 годин) від 15 до 50% дози надходить у сечу у незміненому вигляді, а від 10 до 15% - у вигляді речовин, які утворилися внаслідок метаболізму. Діюча речовина разом із чотирма її первинними метаболітами виділяється у кал та сечу. Ниркова екскреція ципрофлоксацину з крові відбувається зі швидкістю від 300 до 479 мл/хв. Протягом наступних п’яти діб від 20 до 40% дози препарату виводиться у вигляді метаболітів та у незміненому вигляді разом із екскрементами.  

Показання до застосування

Препарат рекомендується застосовувати місцево при виразках рогівки, поверхневих інфекційних захворюваннях ока та його придатків, збудниками яких стали штами бактерій, що реагують на терапію ципрофлоксацином; гострих отитах зовнішнього і середнього вуха, які викликані штамами патогенів, котрі реагують на лікування ципрофлоксацином і вимагають установки тимпаностомічної трубки.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої або однієї із допоміжних речовин препарату, а також гіперчутливість до інших хінолонів.

Спосіб застосування та дозування

Застереження. Якщо ви ще не почали лікування цим препаратом, не закручуйте щільно флакон. Зробити це слід після першого закапування. За допомогою шипа, розміщеного на внутрішньому боці корку, пробийте дірку у флаконі. Ємкість потрібно підігріти до кімнатної температури – для цього просто потримайте її у руці якийсь час. Після зняття ковпачка, натисніть на корпус флакона і закапайте його вміст в очі. Не торкайтеся краю флакона і не притуляйте його до різних поверхонь (зокрема повік та зовнішнього слухового проходу), аби не занести інфекції у розчин. Після використання засобу щільно закрутіть ковпачок. Зберігайте флакон, керуючись вимогами, вказаними в інструкції.

Застосування препарату при офтальмологічних захворюваннях інфекційного походження.

Ципрофарм можна застосовувати дорослим (зокрема особам похилого віку) і дітям (підліткам) у такому дозуванні:

При виразці рогівки препарат у першу добу закрапують у кон’юктивальний мішок хворого ока у перші шість години по дві краплі кожну чверть години (15 хвилини). Далі – по дві краплі кожні півгодини (30 хвилин), до закінчення першої доби лікування. З наступного дня – по дві краплі кожної години. З третього дня і по 14-ий – також по дві краплі, але вже кожні чотири години.

Тривалість терапії – 14 днів. Перед початком застосування препарату бажано проконсультуватися із лікарем, який підбере оптимальне у кожному індивідуальному випадку дозування та тривалість терапії. При виразках рогівки Ципрофарм не бажано застосовувати довше двох тижнів (14 днів).

При бактерійних поверхневих інфекційних захворюваннях ока та придатків ока, необхідно закапувати у кон’юктивальний мішок (або мішки, якщо інфекція вразила обидва ока) по 1-2 краплі засобу чотири рази на добу.

Якщо хвороба має важкий перебіг – у тій же дозі, але кожні дві години протягом перших двоб діб (у денний час). Після закапування потрібно щільно або бодай злегка закрити повіку. Це дозволить зменшити системне всмоктування препарату, що тягне за собою ризик розвитку небажаних побічних реакцій. Якщо пацієнт мусить застосувати місцево (в око/очі) інший офтальмологічний лікарський засіб, необхідно вичекати 10-15 хвилин і тільки після цього закапати Ципрофарм. Закапувати антибіотик слід мінімум 7 та максимум 14 днів.

Підбір дози для дітей віком від одного року здійснюється за тим же принципом, що й у дорослих пацієнтів.

У ході клінічних досліджень, в яких брали участь новонароджені віком до одного місяця з діагнозом «кон’юктивіт бактерійного походження» (препарат закапувався чотири доби підряд тричі на добу), було доведено терапевтичний ефект указаного антибіотика.

Дослідження на тему, як діє Ципрофарм на пацієнтів із хворобами нирок/печінки, не проводилися.

Застосування препарату при отологічних патологіях інфекційного походження.

Перед застосуванням Ципрофарму хворому потрібно очистити слуховий прохід (зовнішнє вухо). Флакон необхідно погріти у руках. Закапування холодного розчину може призвести до стимуляції вестибулярного апарату.

Закапувати слід у положенні лежачи на протилежному від хворого вуха боці. Після закапування хворому рекомендується ще 5-10 хвилин зберігати те саме положення тіла. З метою збільшення ефективності терапії у слуховому проході можна розмістити на один або два дні ватний чи марлевий тампон, який треба змочувати у розчині двічі на добу.  

Ципрофарм можна застосовувати дорослим (зокрема особам похилого віку) у такому дозуванні:

По чотири краплі у вухо двічі на день. Якщо потрібно поставити тампон у слуховий прохід, при першому застосовуванні можна закапати не чотири, а вісім крапель (дітям – шість), однак при наступному – знову чотири.

Терапія Ципрофаном повинна тривати 5, максимум 10 діб. Її можна продовжити, але перед тим необхідно перевірити, наскільки чутливою є місцева флора. Якщо пацієнт мусить застосувати місцево (у вухо) інший отологічний лікарський засіб, необхідно вичекати 10-15 хвилин і тільки після цього закапати Ципрофарм.   

Підбір дози для дітей здійснюється так:

Двічі на добу закапувати у вухо по три краплі засобу. У ході клінічних досліджень, в яких брали участь діти віком одного до 12 років, було доведено терапевтичний ефект та безпеку вказаного антибіотика, що не було доведено у дітей віком до одного року.

Дослідження на тему, як діє Ципрофарм на пацієнтів із хворобами нирок/печінки, не проводилися.

Побічні реакції

При закапуванні в око та недотриманні правил гігієни, що спровокувало потрапляння інфекційного агенту у розчин може виникнути ячмінь.

Застосування препарату (при закапуванні в око) може супроводжуватися появою відкладень на рогівці, інфільтратів рогівки, запалень (поверхневим точковим кератитом), порушеннями функцій рогівки, дефектом її епітелію, почервонінням та/або свербежем очей, болем, відчуттям інородного тіла у них, дискомфорту, сухості, припухлістю, світобоязню, погіршенням зору (двоїнням в очах), сльозотечею, виділеннями з ока, розвитком запальних процесів у ньому, зниженням чутливості до подразників або надмірною подразливістю, швидкою втомою при зорових навантаженнях (навіть незначних), набряком, лущенням та/або еритемою повік, набряком, почервонінням кон’юктиви і/або кон’юктивітом; головним болем і запамороченням, погіршенням або втратою смаку; болем, що локалізується у слуховому проході; надмірним виділенням слизу із придаткових пазух носа; нудотою, болем у животі та/або діареєю; дерматитом; підвищеною чутливістю до діючої або однієї із допоміжних речовин препарату чи непереносимістю безпосередньо у місці застосування антибіотика (оці/вусі); відхиленнями від норми у показниках лабораторних аналізів.

При закапуванні Ципрофарму у зовнішній слуховий прохід хворі можуть ставати плаксивими, скаржитись на головний біль, больові відчуття та/або відчуття печіння у вусі, закладеність, дзвін, свербіж у вусі, виділення з нього (йдеться передусім про гнійні). Місцеве застосування препарату може супроводжуватися появою запальних уражень шкіри.

Пацієнти, які застосовували фторхінолони місцево, повідомляли про появу висипки по всьому тілу, кропив’янки (серед зареєстрованих побічних реакцій – синдром Стівенса-Джонсона, ексфоліативний дерматит та токсичний епідермоліз). Деякі хворі, які закапували Ципрофарм в око, скаржилися на "туман" перед очима. У них також могла знижуватися гострота зору.

Рідко, але при закапуванні препарату у вухо, можуть виникати реакції гіперчутливості.

Серйозні анафілактичні реакції, колапс, повна втрата свідомості, які зокрема можуть призводити до смерті пацієнта, фіксувалися при лікуванні фторхінолонами системної дії. Також повідомлялося про випадки розриву сухожиль зап’ястя, плеча, Ахілесового сухожилля та інших сухожиль. Такі хворі потребували оперативного втручання і довго відновлювали працездатність. Аналогічною побічною дією володіють кортикостероїди при терапії ними осіб похилого віку, які інтенсивно навантажують свої сухожилля, що було доведено у ході досліджень та підмічено під час проведення постмаркетингових спостережень. Станом на сьогодні не доведено зв’язок між застосуванням Ципрофану місцево (в око/вухо) та розвитком небажаних побічних ефектів з боку сполучної тканини, кісток скелету чи м’язів.

При виразці рогівки (якщо застосовувати Ципрофарм надто часто) препарат може залишатися в оці (у вигляді твердого осаду), що минає після припинення застосування антибіотика. Якщо такий осад з’явився, а схема лікування передбачає подальше застосування засобу, відмовлятися від терапії Ципрофаном не потрібно.

Фторхінолони можуть виявляти фототоксичну дію, проте при місцевому застосуванні ципрофлоксацину (при закапуванні в око/вухо) такого ефекту не спостерігалося.

Передозування

Препарат застосовується місцево (закапується у вухо/очі), тому якщо дотримуватися правильного дозування, не повинен виявити токсичної дії – навіть якщо пацієнт випадково проковтнув вміст флакону (5 або 10 мл розчину). Якщо в око потрапила більша кількість препарату, ніж це прописано в інструкції, достатньо промити його теплою водою.

Взаємодія з іншими ліками та інші види взаємодій

Існує мала ймовірність, що антибіотик місцевого застосування конфліктуватиме з іншими препаратами, які приймає/застосовує пацієнт. Якщо потрібно закапати в око/очі не тільки Ципрофарм, а й інші ліки, рекомендується вичекати мінімум п’ять хвилин. Якщо необхідно застосувати очну мазь, то спочатку закапується Ципрофарм, а тільки тоді застосовується мазь.

Особливості застосування

Невідомо, як впливає препарат на хворих, в яких діагностували хвороби нирок чи печінки, оскільки у цій категорії пацієнтів дія Ципрофану на організм не вивчалася.

Рідко, але при лікуванні хінолонами, можуть виникати серйозні анафілактичні реакції, які можуть призвести навіть до летальних наслідків. Як правило, такі реакції виникають відразу, тобто після застосування однієї дози препарату. Такі хворі вимагають невідкладної медичної допомоги, зокрема відновлення прохідності дихальних шляхів і кисневої терапії.

Якщо на тлі лікування ципрофлоксацином з’явилася висипка на шкірі або будь-яка інша ознака, яка вказує на гіперчутливість до діючої або однієї із допоміжних речовин препарату, то від його подальшого застосування слід відмовитися.

Ципрофан, як і будь-який інший антибактерійний препарат не можна застосовувати довше, ніж це вказано в інструкції/рекомендовано лікуючим лікарем, оскільки це загрожує розвитком резистентності бактерій до запропонованої медикаментозної терапії. Якщо у пацієнта розвинулася суперінфекція, йому показане відповідне у таких випадках лікування.

Якщо хворий проходить системне лікування фторхінолонами, зокрема ципрофлоксацином, особливо якщо хворий – особа похилого віку або одночасно приймає кортикостероїди, потрапляє у групу ризику розвитку запалень або розриву сухожиль. Тож при перших проявах згаданих проблем застосування Ципрофарму потрібно припинити.

Особливості застосування препарату при очних захворюваннях.

Ципрофарм застосовувався у лікуванні дітей віком до одного року, але клінічний досвід застосування цього препарату не є достатнім, аби стверджувати про його ефективність та безпеку у цієї категорії хворих. У разі бленореї у новонароджених, збудниками якої є гонококи або хламідії, Ципрофарм не застосовується, оскільки не проводилася клінічна оцінка доцільності такої терапії.

Очні краплі не рекомендується застосовувати людям, які носять м’які контактні лінзи (бензалконію хлорид, що входить до складу препарату, може їх знебарвлювати або викликати подразнення очей). При офтальмологічних захворюваннях інфекційного походження взагалі не слід носити контактні лінзи.      

Особливості застосування препарату при хворобах вух.

Інформація про те, чи є Ципрофарм безпечним та ефективним у терапії дітей віком до одного року, відсутня, оскільки профілі безпеки і ефективності вказаного антибіотика у цієї категорії хворих не оцінювалися.

При застосуванні препарату місцево (закапуванні у вухо) необхідно відстежувати, як реагує організм пацієнта на запропоноване лікування, аби своєчасно запропонувати йому іншу (альтернативну) медикаментозну терапію.

Застосування антибіотика вагітними та годуючими жінками

Чи впливає Ципрофарм при місцевому застосуванні на репродуктивну функцію, – дослідження на цю тему не проводилися. Так само не проводилися дослідження щодо того, як застосування Ципрофарму впливає на здоров’я вагітної жінки і здоров’я плоду, відтак терапія цим препаратом у період вагітності не є показаною.

У ході досліджень, які проводилися на тваринах, не було доведено, що вказаний антибіотик виявляє безпосередній токсичний вплив на репродуктивну систему.

Ципрофлоксацин здатен проникати у грудне молоко (при пероральному прийомі антибактеріального засобу). Даних про те, чи те саме відбувається при місцевому застосуванні (в око/вухо), немає. Якщо є необхідність лікування Ципрофармом у період грудного вигодовування, препарат слід застосовувати із максимальною обережністю.

Діти

Дослідження, які малі на меті вивчити безпеку і ефективність Ципрофарму у формі очних крапель у дозуванні 3 мг діючої речовини на 1 мл лікарського засобу у лікуванні дітей з перших днів життя до 12 років, показали, що препарат не викликає появи серйозних побічних ефектів, відтак може застосовуватися при кон’юктивіті, збудником якого є чутливі до дії ципрофлоксацину бактерії.  

Дослідження, які малі на меті вивчити безпеку і ефективність лікарського засобу, який випускається у формі вушних крапель у дозуванні 3 мг діючої речовини на 1 мл препарату у терапії дітей віком від одного до 12 років, довели, що Ципрофарм не викликає появи серйозних небажаних реакцій. Чи можна застосовувати препарат у формі вушних крапель у лікуванні дітей, яким ще не виповнилося одного року, – такі дані відсутні.

Здатність препарату впливати на швидкість реакції (уповільнювати її) при управлінні автомобільним транспортом та роботі з іншими потенційно небезпечними механізмами

Такий взаємозв’язок простежується, але він не є значним. Пацієнти, які застосовують Ципрофарм місцево (закапують в очі) можуть скаржитися на появу "туману" перед очима, порушення гостроти зору (зокрема двоїння в очах), що може стати на заваді управлінню автотранспортом чи роботі з іншими механізмами. Як правило, такі побічні ефекти зникають невдовзі після закапування.

Інформація про те, чи впливають вушні краплі на швидкість реакції/гостроту зору, відсутня.

Ціна

Від 62 до 72 гривень за Ципрофарм у формі крапель для очей/вух 0,3% у дозуванні по 10 мл у флаконі в упакуванні.

Термін та умови зберігання

 Антибіотик для місцевого застосування рекомендується зберігати в оригінальній упаковці за температури не нижче 8◦С і не вище 25◦ у місцях, до якого не мають доступу діти, не довше 3-х років із дати виготовлення. Якщо флакон уже відкритий, – не довше 28 днів. Забороняється закапувати Ципрофарм в очі/вуха після закінчення терміну придатності. Препарат не заморожувати!

Категорія відпуску

Придбати Ципрофарм можна лише за наявності рецепту від лікаря.