Соннат: інструкція, застосування, ціна

Соннат – входить у групу снодійних седативних препаратів й використовується у разі безсоння та розладів сну.

Склад і форма випуску

Головна діюча речовина: zopiclone; 1 таблетка містить у собі діючої речовини у перерахуванні на 100 % речовину 7,5 мг;

Додаткові речовини: повідон, тальк, лактоза, моногідрат (таблеттоза-80), целюлоза мікрокристалічна, кальцію стеарат;

Суміш для покриття: "Opadry II Yellow" 33G22507 (триацетин, гіпромелоза, лактоза, моногідрат, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь, оксид заліза жовтий (Е 172)).

Випускається препарат Соннат у формі таблеток світло-жовтого кольору, що вкриті оболонкою.

В аптеці можна купити за рецептом.

Фармакологічні властивості

Фармакодинамічні характеристики

Механізм дії Соннату зумовлений впливом на центральну нервову систему. Оскільки препарат входить у групу снодійних седативних засобів, він діє як специфічний агоніст рецепторів, які належать до макромолекулярного рецепторного комплексу ГАМК-омега. Препарат Соннат продовжує тривалість сну, покращує його якість, зменшує кількість нічних пробуджень.

Фармакокінетичні характеристики

Діюча речовина Соннату швидко всмоктується у шлунковому тракті. Максимальної концентрації крові досягає приблизно за 1,5- 2 години. Біодоступність препарату становить 80%. Далі діюча речовина зв'язується із білками крові на 45%. 

Час напіввиведення приблизно становить 5 годин. Метаболізм препарату відбувається у печінці, а виводиться з організму через нирки та кал у вигляді вільних метаболітів.

У пацієнтів старшого віку показник напіввиведення збільшений до 7 годин. 

Пацієнти з цирозом та печінковою недостатністю потребують коригування дозування. 

Показання

Використовується препарат Соннат для лікування важких розладів сну та безсоння.

Протипоказання

Протипоказано застосовувати препарат Соннат у таких випадках:

• якщо у пацієнта наявна гіперчутливість до діючої речовини чи іншого компонента складу;
• пацієнтам з дихальною недостатністю;
• якщо у сні з'являються клінічні ознаки апное;
• якщо у людини гостра або хронічна печінкова недостатність (через ризик виникнення енцефалопатії);
• при наявній міастенії;
• для пацієнтів із вродженою галактоземією, синдромом мальабсорбції глюкози/галактози або дефіцитом лактази (через вміст у препараті лактози).

Передозування

Передозування снодійними препаратами дуже небезпечне для життя. 

Зазначалося про такі симптоми передозування: пригнічення центральної нервової системи, що призводить до стану від сонливості до коми, залежно від отриманої дози, атаксія, гіпотонія, артеріальна гіпотензія, метгемоглобінемія, пригнічення дихання, іноді - летальний наслідок.

Для лікування передозування використовуються такі методи: штучний виклик блювання, промивання шлунка із захистом дихальних шляхів, застосування активованого вугілля для зменшення всмоктування препарату, введення флумазенілу, який діє протилежно до  снодійних і може спричинити появу неврологічних розладів (збудження, неспокій, судоми та емоційну лабільність), особливо у пацієнтів з епілепсією.

Під час проведення лікування передозування потрібно ретельно контролювати функціонування серця та дихальної системи.

Побічні реакції

Психіка та нервова система: антероградна амнезія, що може виникати при застосуванні терапевтичного дозування, поведінкові розлади, змінена свідомість, дратівливість, марення, агресивність, неспокійна поведінка, сомнамбулізм, фізична та психологічна залежність, навіть при застосуванні терапевтичних доз, із симптомами відміни або рикошетним безсонням після зупинки терапії лікування, відчуття оп’яніння, головний біль, ейфорія, тремор, парестезія, розлади у мовленні, м’язові спазми, запаморочення, порушення координації, депресивні настрої, у виняткових випадках, атаксія, дезорієнтація, галюцинації, знижена увага чи навіть сонливість (особливо у пацієнтів старшого віку), безсоння, нічні жахи.

Статева система: порушення лібідо.

Серце та судини: посилене серцебиття.

Шкірний покров: висипання на шкірі, свербіж, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз/синдром Лайелла, мультиформна еритема. У разі виникнення подібних симптомів гіперчутливості необхідно зупинити прийом препарату.

Імунна система: реакції гіперчутливості: кропив’янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції.

Органи чуття (зір): диплопія, амбліопія.

Органи дихання: диспное, задишка.

Шлунково-кишковий тракт: шлунково-кишкові розлади: набряклий язик, неприємний запах з рота, диспепсія, нудота, сухість у ротовій порожнині, блювання, діарея, закреп, анорексія або підвищений апетит.

Обмін речовин: зменшення маси тіла.

Опорно-рухова система: важкість у кінцівках, м’язова слабкість.

Загальне: м’язова гіпотонія, астенія, озноб, підвищена втомлюваність, пітливість.

Лабораторні показники:  підвищення рівнів трансаміназ та/або рівнів лужної фосфатази, що у поодиноких випадках може спричинити порушення функції печінки.

Небажані реакції після відміни застосування препарату: рикошетне безсоння, м’язовий біль, тривожність, тремор, підвищена пітливість, ажитація, сплутаність свідомості, головний біль, відчуття серцебиття, тахікардія, делірій, нічні жахи, дратівливість, дереалізація, деперсоналізація, гіперакузія, оніміння і поколювання у кінцівках, підвищена чутливість до світла, шуму і фізичного контакту, галюцинації, дуже рідко можуть виникнути судоми.

Особливості застосування

Оскільки препарат Соннат містить у складі глюкозу, його не рекомендується приймати пацієнтам з непереносимістю лактози.

Можливе зменшення ефективності дозування з часом при застосуванні бензодіазепінів або споріднених до них речовин, незважаючи на те, що доза залишається незміненою. У пацієнтів, у яких період лікування препаратом Соннат не перевищував 4 тижні, спостерігалася відсутність ефекту звикання. Можлива поява залежності від лікування бензодіазепінами та спорідненими до них речовинами при довготривалому застосуванні. Цій залежності сприяють декілька факторів: тривалість лікування, дозування, наявність в історії хвороби залежності до лікарських засобів або інших речовин, включаючи алкоголь, тривожність. Вона також може виникати при терапевтичних дозах і/або у пацієнтів без специфічних факторів ризику, проте, це в дуже особливих випадках. Ймовірність виникнення лікарської залежності може зростати у разі сумісного прийому декількох бензодіазепінів при лікуванні тривожних розладів або порушень сну.

Важливо знати, що після відміни застосування Соннату можливе виникнення симптомів відміни: безсоння, головний біль, надмірна тривожність, міалгія, напруженість м’язів і дратівливість, збуджений стан або навіть сплутаність свідомості, парестезія кінцівок, підвищена чутливість до світла, шуму і фізичного контакту, деперсоналізація, дереалізація, галюцинації та судоми, тремор, посилене серцебиття, тахікардія, делірій, нічні жахи, роздратованість, гіперакузія, оніміння та поколювання у кінцівках. При застосуванні препаратів подібних до Соннату, особливо у високих дозах, клінічні ознаки відміни можуть виникнути між двома прийомами доз.

Ефект рикошетного безсоння може проявлятися як загострення цього розладу сну, через яке і назначалося застосування бензодіазепінів або споріднених до них препаратів.

Протягом 2-3 годин годин після внутрішнього прийому таблетки, можуть з'являтися антероградна амнезія і порушення психомоторної функції. Для зменшення ризику їх появи, людина повинна вживати таблетку безпосередньо перед сном.

У деяких пацієнтів бензодіазепіни та споріднені до них речовини можуть сприяти виникненню синдрому зміни свідомості (різного ступеня) із порушенням пам’яті та поведінки.

Можуть виникати такі клінічні ознаки: загострення безсоння, нічні жахи, збуджений стан, нервозність, марення, галюцинації, онейроїдний стан, сплутаність свідомості, психозоподібні симптоми, психічна загальмованість, легка збудливість, ейфорія, дратівливість, антероградна амнезія, сугестивність (навіюваність), аномальна поведінка, аутоагресія чи агресія стосовно інших, автоматична поведінка з подальшою амнезією. Виникнення таких ознак вимагає негайної зупинки терапії.

Препарат має вплив на когнітивні функції, а саме - на розумову діяльність, концентрацію уваги. Ризик виникнення цих ускладнень більший у пацієнтів з церебральними порушеннями.

У пацієнтів, які лікуються зопіклоном, траплялися випадки комплексної поведінки, такі як керування транспортом уві сні, після яких вони нічого не пам’ятають. Хоча порушення поведінки, пов’язані із сомнамбулізмом, можуть виникати при монотерапії зопіклоном у терапевтичних дозах, одночасне вживання алкоголю та прийом інших засобів, які пригнічують центральну нервову систему, підвищує ризик появи такої поведінки, так само, як і застосування зопіклону в дозуванні, що перевищує максимальну рекомендовану дозу. Особам, у яких розвинулися розлади, пов’язані із сомнамбулізмом, рекомендовано зупинити прийом діючої речовини зопіклон, оскільки це може бути небезпечно для самих них та для оточення.

Потрібно з особливою обережністю лікувати бензодіазепінами чи спорідненими до них препаратами пацієнтів старшого віку через ризик виникнення поведінкових розладів та ризик розвитку седативного та/або міорелаксантного ефектів, що може стати причиною падінь, які можуть мати серйозні наслідки для цієї категорії.

Рекомендовано з особливою обережністю застосовувати Соннат пацієнтам, які мають в історії хвороби алкоголізм чи інші види залежності від лікарських препаратів або інших речовин.

Оскільки безсоння може бути симптомом депресії, то депресію потрібно попередньо лікувати. Якщо безсоння зберігається, клінічний діагноз варто оцінити повторно. У хворих з великими депресивними епізодами бензодіазепіни та споріднені до них препарати не варто призначати у вигляді монотерапії, оскільки вони не лікують депресію, а тому вона буде розвиватися і надалі, супроводжуючись незмінним чи підвищеним ризиком суїциду. Через причину, що у таких пацієнтів може існувати ризик суїциду, то з метою зведення до мінімуму ризику умисного передозування у їх розпорядженні (виписана у рецепті та видана в аптеці) повинна знаходитися найменша кількість таблеток зопіклону.

Окрім необхідності поступового зниження дозування, хворих також потрібно попередити про ризик виникнення «рикошетного» безсоння, щоб звести до мінімуму розвиток будь-якого безсоння, яке може виникнути через клінічні ознаки, які виникли через припинення лікування, навіть поступового. Пацієнти повинні знати про можливий дискомфорт під час періоду поступового припинення лікування.

Застосовуючи бензодіазепіни та споріднені до них препарати пацієнтам з дихальною недостатністю, потрібно знати про їхню пригнічувальну дію на дихальний центр (особливо тому, що тривожність і неспокій можуть бути попереджувальними ознаками дихальної декомпенсації, яка вимагає переведення хворого до відділення інтенсивної терапії).

Хоча після тривалого застосування не було виявлено акумуляції зопіклону, групі пацієнтів з нирковою недостатністю рекомендовано застосовувати половину звичайної рекомендованої дози в якості запобіжного заходу.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Не варто приймати Соннат у період вагітності, особливо у другому та третьому триместрі, адже лабораторні дослідження показували певне всмоктування препарату у плода, внаслідок чого виникає погане набирання маси тіла, може спостерігатися зменшення рухової активності і зміна частоти серцевих скорочень у дитини. Перед вживанням Соннату варто проконсультуватися з лікарем.

Не рекомендовано застосовувати препарат Соннат у період лактації.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом

Препарат Соннат впливає на швидкість реакції під час керування автотранспортом або іншими рухомими механізмами, оскільки може викликати сонливість. Тому від керування транспортом варто утриматись на період терапії Соннатом.

Спосіб застосування та дозування

Препарат Соннат вживається перорально. Починати лікування необхідно з найменш ефективної дози. Не можна перевищувати максимальну разову дозу. Приймати потрібно безпосередньо перед сном. 

Тривалість терапії встановлюється індивідуально, проте вона переважно становить 2-21 день залежно від випадку.

Дорослі до 65 років	1 таблетка на добу перед сном
Дорослі старші 65 років	3,75 мг на добу; Дозу 7,5 мг (1 таблетка) можна приймати тільки в особливих випадках.
Люди з порушенням функції печінки або з хронічною легеневою недостатністю	3,75 мг на день перед сном
Люди з нирковою недостатністю	3,75 мг на добу
Діти	Препарат дітям не застосовувати!

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Комбінації, які слід оминати	Алкоголь
Комбінації, які потребують особливої уваги	Інші засоби, що пригнічують активність центральної нервової системи: похідні морфіну (аналгетики, протикашльові засоби та препарати для замісної терапії при лікуванні наркотичної залежності, окрім бупренорфіну), нейролептики, барбітурати, анксіолітики, інші снодійні, седативні антидепресанти, седативні Н1-антигістамінні засоби, антигіпертензивні засоби центральної дії, баклофен, талідомід, пізотифен.
Комбінації, для яких потрібне вживання попередніх запобіжних заходів	У разі прийому рифампіцину знижується концентрація діючої речовини Соннату у крові та зменшується її ефективність внаслідок посилення метаболізму у печінці. Необхідний контроль клінічного стану людини. При прийомі бупренорфіну в якості замісної терапії при лікуванні наркотичної залежності підвищується ризик пригнічення дихання, яке потенційно може бути летальним. Необхідно ретельно зважити співвідношення ризик/користь вживання цієї комбінації. Пацієнтів необхідно попередити про важливість дотримання доз, призначених лікарем. Разом із клозапіном підвищується ризик розвитку колапсу із зупинкою дихання та/або зупинкою серця. Кларитроміцин, нелфінавір, ритонавір, еритроміцин, кетоконазол, ітраконазол, вориконазол, телітроміцин трохи посилюють седативні ефекти діючої речовини, зопіклону.

Термін придатності та умови зберігання

Максимальний термін зберігання – 5 років.

Тримати у сухому, захищеному від дітей та сонця, місці за температури не вище, ніж 25 °С.

Ціна

Ціна препарату Соннат в аптеці становить:

Соннат таблетки 7,5 мг №10 – 76 гривень;

Соннат таблетки 7,5 мг №30 – 162 гривні.