Ньюропентин: інструкція, застосування, ціна

Купити на Liki24 зі знижкою 30% Купити

Ньюропентин – препарат, який призначають у монотерапії або у складі комплексного лікування епілепсії, а також з метою усунення нейропатичного болю. Не призначається дітям віком до 6-ти років, а при проведенні монотерапії – дітям, яким ще не виповнилося 12-ти.

Склад

Діюча речовина: габапентин. В одній твердій капсулі міститься 300 мг діючої речовини.

Допоміжні речовини: Е 421 (маніт), магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, кукурудзяний крохмаль, тальк. Допоміжні речовини, які входять до складу твердої желатинової капсули: желатин, Е 172 (заліза оксид червоний), очищена вода, Е 171 (титану діоксид).

Форма випуску лікарського засобу та його основні фізичні і хімічні властивості

Ньюропентин випускається у формі твердих, желатинових, білих капсул з червоною кришечкою, всередині яких – білий або майже білий порошок №10 (по 10 капсул в одному блістері), №30 (по 10 капсул у трьох блістерах) і №100 (по 10 капсул у 10-ти блістерах в упакуванні, виготовленому з картону).

Фармакотерапевтична група

Ньюропентин належить до групи протиепілептичних лікарських засобів.

Фармакологічні властивості, якими володіє препарат

Фармакодинаміка. Діюча речовина (габапентин) здатна проникати з крові у цереброспінальну рідину, а також внутрішнє середовище ЦНС, блокуючи нейропатичний біль (НПБ). Володіє протисудомною дією, що доведено у ході численних досліджень (на експериментальних моделях), однак яким є її механізм, - це питання не вивчалося. Попри те, що габапентин є один-(амінометил)-циклогексаноцтовою кислотою і за своєю структурою схожий на гамма-аміномасляну, біохімічно її однак не імітує, не зв’язується з її рецепторами (ГАМКА1 та ГАМКB), не блокує її зворотного захоплення/руйнування, що відбувається за посередництвом ГАМК-амінотрансферази, не виявляє впливу на ряд рецепторів (катехоламінових, опіатних, ацетилхолінових), не співдіє з бензодіазепіновими, а також з потенціалзалежними натрієвими іонними каналами та центрами, що відповідають за зв’язування збуджуючих нейромедіаторів. Принцип дії габапентину полягає у зв’язуванні високоспецифічних білкових центрів ЦНС, розташованих у неокортексі, які не є спорідненими з іншими лікарськими засобами, що виявляють протиепілептичний ефект.

Фармакокінетика. Як показали дослідження на 50 здорових немовлятах/дітях віком від одного місяця до 12-ти років, препарат швидко всмоктується. Організмом засвоюється майже на 60%. При збільшенні дози, його біодоступність, навпаки, зменшується. Для порівняння, при прийомі 300 мг Ньюропентину засвоюється 60% габапентину, а при прийомі 1600 мг – менше третини (30%). Час прийому їжі фармакокінетики фармацевтичного інгредієнту не змінює. Піку концентрації у плазмі крові діюча речовина досягає через дві, максимум три години після прийому. Концентрація змінюється залежно від дози, яку прийняв пацієнт (як показали дослідження, у дітей віком до п’яти років при прийомі дози, визначеної з урахуванням ваги пацієнта, концентрація діючої речовини не відрізняється від концентрації у дорослих). При наступних прийомах фармакокінетика залишається незмінною.

Габапентин здатен долати гематоенцефалічний бар’єр (у пацієнтів з епілепсією його рівень у цереброспінальній рідині становить майже 1/5 (20%) від рівня, який спостерігається у стані рівноваги), а також проникати у молоко (у жінок у період лактації). З протеїнами сироватки крові не зв’язується (показник об’єму розподілу тканинами та органами – 57,7 л), майже не проходить жодних хімічних процесів, які б змінили його фармакологічну активність та не стимулює виділення печінкою окислювальних ферментів. З організму (не змінюючи свого вигляду) виводиться зі сечею. Від дози, яку прийняв пацієнт, період напіввиведення ліків не залежить. Якщо функція нирок збережена (сеча нормально виділяється), половину фармакологічної активності габапентин втрачає у середньому за п’ять, максимум сім годин з моменту прийому вказаного лікарського засобу. Якщо ж порушена (зокрема у хворих старшого віку), безпосередньо залежить від показника коефіцієнту очищення нирок. Якщо пацієнт перебуває на гемодіалізі, діюча речовина препарату виводиться з кров’ю (у процесі її очистки). У разі порушеної роботи нирок (особливо якщо хворий потребує гемодіалізу), рекомендовану виробником дозу необхідно переглянути.

Показання

Ньюропентин призначають як додатковий лікарський засіб дорослим і дітям старшим шести років, які страждають на епілепсію, що супроводжується парціальними судомами (як з вторинною генералізацією, так і без неї). Допускається монотерапія цим препаратом, але тільки якщо вона проводиться дорослим і дітям старшим 12-ти років.

Ньюропентин застосовується також для ефективного лікування (усунення) болю, що виникає при ушкодженнях ЦНС/периферичної нервової системи (зокрема, у разі постгерпетичної невралгії чи діабетичної нейропатії, але тільки у дорослих пацієнтів).

Протипоказання

Препарат не призначають особам з гіперчутливістю до діючої або однієї з допоміжних речовин, що входять до його складу.

Спосіб застосування. Дозування Ньюропентину

Капсули призначені для перорального прийому (як під час їжі, так і до або після неї) – ковтати їх треба цілими, запивши склянкою води.

Терапію Ньюропентином (при будь-якій патології, при якій показаний цей препарат у дорослих, а також дітей старших 12-ти років) слід починати зі схеми, описаній у таблиці 1.

Таблиця 1

Перша доба лікування	Друга доба лікування	Третя доба лікування
один раз на день – 300 мг препарату	двічі на день – 300 мг	тричі на день – 300 мг

Відмова від подальшого прийому Ньюропентину

Відміняти препарат необхідно поступово (впродовж одного тижня щонайменше), не зважаючи на індивідуальні показання щодо тривалості лікування та його припинення.

Застосування лікарського засобу при епілепсії

Вказане захворювання вимагає тривалої терапії. Дозу визначає лікар у кожному випадку індивідуально, взявши до уваги виявлений лікувальний ефект та переносимість габапентину пацієнтом.

Розрахунок оптимальної дози для дорослих і дітей старших 12-ти років

У разі епілепсії ефективною вважається доза 900-3600 мг/день. На початках доза або титрується (відповідно до схеми, описаній у таблиці 1), або прийом препарату відбувається за такою схемою: у першу добу хворий приймає дозу 300 мг, розділену на три прийоми. Далі (якщо людина добре реагує на запропоноване лікування) дозу можна збільшувати кожні два чи три дні на 300 мг щодня (у день збільшення дози) до досягнення максимальної у 3600 мг/день. Деякі хворі потребують більш повільного титрування дози ліків. Найшвидше досягнути дози у 1800 мг/день бажано не швидше, ніж впродовж одного тижня, 2400 мг/день – впродовж двох, а 3600 мг/день - впродовж трьох відповідно.

Довгострокові відкриті клінічні дослідження показали, що хворі добре переносили лікування максимальною дозою (4800 мг/день). Передбачається, що пацієнт розділить загальну добову дозу ліків на три прийоми, при цьому перерва між прийомом капсул не триватиме довше, ніж пів доби (12 годин), а це означає, що протисудомне лікування не буде перериватися, відтак вдасться попередити появу нападів судом.

Розрахунок оптимальної дози для дітей, яким вже виповнилося 6 років, але ще не виповнилося 12.

Починати терапію у таких пацієнтів необхідно з дози у 10, максимум 15 мг у розрахунку на кілограм ваги дитини на добу. Впродовж трьох діб проводиться титрування лікарського засобу, що дозволяє досягнути найбільш ефективної для пацієнта дози (від 25 до 35 мг у розрахунку на кілограм ваги дитини на добу). Як показали довгострокові клінічні дослідження, доза у 50 мг, розрахована на кілограм ваги хворого на добу добре переносилася дітьми. Передбачається, що загальна добова доза Ньюропентину буде розділена на три прийоми, при цьому перерва між прийомом капсул не триватиме довше, ніж пів доби (12 годин).

Потреби відстежувати концентрацію діючої речовини лікарського засобу у плазмі крові хворого немає. Препарат можна поєднувати з іншими ліками, які володіють протиепілептичним ефектом, оскільки така комбінація не змінить концентрації габапантину/діючих речовин інших лікарських засобів з аналогічним терапевтичним ефектом у плазмі крові.

Застосування Ньюропентину при периферичному нейропатичному болю

Розрахунок оптимальної дози для дорослих

На початках терапії доза лікарського засобу титрується, відповідно до схеми, описаній у таблиці 1 або ж пацієнт приймає по 300 мг препарату тричі на добу (загальна добова доза – 900 мг). Далі, якщо хворий добре реагує на запропоноване лікування, дозу можна збільшувати кожні два чи три дні на 300 мг щодня (у день збільшення дози) до досягнення максимальної (3600 мг/день). Деякі пацієнти потребують більш повільного титрування дози препарату. Найшвидше досягнути дози у 1800 мг/день бажано не швидше, як впродовж одного тижня, 2400 мг/день – впродовж двох, а 3600 мг/день - впродовж трьох відповідно.

Довгострокові клінічні дослідження на тему, наскільки ефективним та безпечним є призначення габапентину хворим з периферичним нейропатичним болем (постгерпетичною невралгією/болючою діабетичною нейропатією), які б тривали довше п’яти місяців, не проводилися. У разі, якщо пацієнт з НПБ потребує більш тривалої терапії (довше п’яти місяців), лікар-куратор перед прийняттям рішення про подальше лікування габапентином зобов’язаний взяти до уваги загальний стан здоров’я хворого, характер перебігу захворювання та ефективність його терапії Ньюропентином.

Зауваження, яке стосується всіх пацієнтів, яким показаний габапентин

У разі важкого загального стану, наявності обтяжливих чинників (наприклад, дефіциту ваги або проведення пересадки органів), треба або повільніше титрувати дозу, або зменшити всі наступні, які йдуть після початкової, або збільшити перерву між прийомами капсул.

Застосування лікарського засобу у хворих, старших 65-ти років

Такі пацієнти (з огляду на те, що у них може бути знижена функція нирок) (більше інформації на цю тему – у таблиці 2) можуть потребувати індивідуального підбору дози. Також у таких осіб терапія Ньюропентином частіше супроводжується сонливістю, загальною слабкістю і периферичними набряками.

Терапія габапентином у разі ниркової недостатності

Якщо у хворого діагностували виражену ниркову недостатність (особливо якщо людина перебуває на гемодіалізі), доза для такого пацієнта підбирається індивідуально (схема прийому препарату описана у таблиці 2).

Таблиця 2

Коефіцієнт очищення нирок (мл/хв.)	Доза ліків (у мг), розрахована на одну добу*
У межах показників норми, тобто понад 80	Від 900 до 3600
Від 50 до 79	Від 600 до 1800
Від 30 до 49	Від 300 до 900
Від 15 до 29	Від150** до 600
Менше 15***	Від 150** до 300

* Вказана добова доза габапентину ділиться на три прийоми. Якщо пацієнт страждає на ниркову недостатність (коефіцієнт очищення нирок у нього є меншим, ніж 79 мл/хв.), дозу належить зменшити.

** Препарат призначається у дозі 300 мг з інтервалом прийому в один день.

*** У разі якщо коефіцієнт очищення нирок становить менше 15 мл/хв., дозу препарату, розраховану на добу потрібно зменшити відповідно до цього показника. Тобто якщо у хворого кліренс креатиніну становить 7,5 мл/хв., йому призначають половину загальної добової дози для пацієнтів, в яких кліренс креатиніну - 15 мл/хв.).

Розрахунок оптимальної дози лікарського засобу для хворих, які потребують проведення гемодіалізу

Якщо у пацієнта взагалі не виділяється сеча і він потребує очистки крові за допомогою апарату «штучної нирки», але до цього препарати, діючої речовиною яких є габапентин, ця особа не приймала, терапію Ньюропентином рекомендується розпочати із дози у 300, максимум 400 мг (вказана доза, розрахована на добу прийому). Далі – по 200, максимум 300 мг після кожної проведеної процедури гемодіалізу (після її закінчення слід вичекати чотири години і тільки тоді прийняти капсулу). У дні, коли гемодіаліз не проводиться, лікарський засіб приймати протипоказано.

Детальна схема підтримуючого лікування розписана у таблиці 2. Хворим, які потребують очистки крові за допомогою апарату «штучної нирки», крім дотримання цієї схеми, рекомендується приймати додатково по 200, максимум 300 мг препарату після кожної проведеної процедури гемодіалізу (як уже зазначалося, після її закінчення слід вичекати чотири години і тільки тоді прийняти капсулу).

Побічні реакції

Терапія Ньюропентином може супроводжуватися: інфекційними захворюваннями дихальних шляхів¹ (зокрема бронхітом¹ і пневмонією), викликаних переважно вірусами, сечовидільної системи, отитом із локалізацією запального процесу у середньому вусі; лейко- і тромбоцитопенією; алергічними реакціями (включно із кропив’янкою), синдромом підвищеної чутливості з появою симптомів з боку шкіри (висипань), у т. ч. DRESS-синдромом, який проявляється лихоманкою, лімфаденопатією, запаленням печінки, еозинофілією і т.д.), анафілаксією (більше інформації на цю тему – у розділі «Особливості застосування Ньюропентину»); відразою до їжі або, навпаки, посиленням апетиту, різкими коливаннями рівня глюкози у крові (від гіпер- до гіпоглікемії, і навпаки), які зазвичай фіксують у пацієнтів з цукровим діабетом, збільшенням ваги, зниженням концентрації натрію у плазмі крові; невмотивованою ворожістю до оточуючих (внаслідок змін у психіці), агресивною поведінкою, підвищеною збудливістю¹/тривожністю, сплутаністю свідомості, депресивними настроями, галюцинаціями, емоційною нестабільністю, порушеннями мисленнєвих процесів; безсонням, сонливістю протягом дня, атаксією, гіперкінезією¹, амнезією, парестезією, порушенням координації рухів (зокрема хореоатетозом, дистонією та дискінезією), посиленням/ослабленням/відсутністю рефлексів, сплутаністю думок, втратою свідомості, запамороченням, судомами, дизартрією, тремором, головним болем, гіпестезією, ністагмом, гіпокінезією; амбліо- або диплопією; дзвоном у вухах, вертиго; артеріальною гіпертензією, відчуттям пришвидшеного серцебиття, ознаками вазодилатації; ринітом, диспное, кашлем, фарингітом бронхітом, утрудненим диханням; нудотою/блюванням, гінгівітом, сухістю у ротовій порожнині, диспепсією, метеоризмом, дисфагією, болем/здуттям живота, діареєю/закрепами, погіршенням стану зубів, запаленням підшлункової залози²; жовтяницею, запаленням печінки; набряком обличчя, висипаннями на шкірі (у т.ч. появою акне), її свербежем, появою гематом унаслідок навіть незначних травм та інших пурпур, алопецією, мультиформною ексудативною еритемою, набряком Квінке, синдромом Стівенса-Джонсона; міа- та артралгією, посмикуванням м’язів, рамбдоміолізом, болем у спині, міоклонусом, міопатією³; гострою нирковою недостатністю, нетриманням сечі; сексуальною дисфункцією, зокрема імпотенцією, порушенням еакуляції, зміною статевого потягу та аноргазмією, гінекомастією/гіпертрофією грудних залоз; підвищеною втомлюваністю, набряками периферичних тканин/генералізованими набряками, астенією, ознаками, характерними для грипу, болем (з локалізацією у грудях), лихоманкою, порушеннями ходи, загальним нездужанням, реакцією відміни, що проявляється неспокоєм, болем, підвищеною пітливістю, безсонням та нудотою (описувалися випадки раптової смерті пацієнта, проте, чи було це пов’язано з прийомом габапентину, - достеменно невідомо); зниженням кількості лейкоцитів, підвищенням АСТ, АЛТ і білірубіну (маркерів функції печінки), а також рівня КФК³; випадковими ушкодженнями/подряпинами/переломами/падіннями.

¹Згадані випадки інфекційних захворювань дихальних шляхів (передусім бронхітів), судом та отитів з локалізацією запального процесу у середньому вусі, а також часті випадки тікових розладів (гіперкінезів) і агресивної поведінки спостерігалися лише у дітей та лише під час проведення клінічних досліджень.

²При терапії габапентином описувалися випадки виникнення у пацієнтів гострого панкреатиту, проте, чи було викликане запалення підшлункової залози безпосередньо впливом цієї діючої речовини, - достеменно невідомо (більше інформації на цю тему – у розділі «Особливості застосування Ньюропентину»).

³У хворих із термінальною стадією ниркової недостатності, які потребували очищення крові за допомогою апарату «штучної нирки» діагностували міопатію, яка проявлялася у т.ч. підвищенням рівня КФК.

Передозування

При прийомі ліків у дозуванні, яке не перевищувало 49 г/день, гострі токсичні реакції, які могли б становити потенційну загрозу для життя хворого, не розвивалися.

Передозування вказаним препаратом може супроводжуватися запамороченням, невиразним мовленням, втратою свідомості, легкою діареєю, двоїнням в очах, сонливістю і млявістю. Підтримуюча терапія гарантує повне одужання таких пацієнтів. У разі передозування комбінацією ліків – габапентином + іншими депресантами центральної нервової системи, пацієнт може впасти у кому. У таких випадках також призначають симптоматичне лікування.

Діючу речовину Ньюропентину можна прискорено і у повному обсязі вивести з організму за допомогою підключення хворого до апарату «штучної нирки», проте у більшості випадків передозування габапентином проведення процедури гемодіалізу не вимагає (за винятком випадків, коли хворий страждає на важку ниркову недостатність).

У ході досліджень на тваринах (щурах/мишах) застосовувалася максимальна доза габапентину – 8000 мг у розрахунку на кілограм ваги піддослідного гризуна, однак вона не виявилася летальною. Межу дози ліків, прийом якої може становити потенційну загрозу для життя, станом на сьогодні визначити не вдалося. У тварин, що брали участь у дослідженнях, гостра інтоксикація організму, яка розвивалася внаслідок передозування препаратом, проявилася атаксією, птозом, підвищенням збудженості/зниженням активності, ускладненим диханням.

Особливості застосування Ньюропентину

На тлі прийому вказаного препарату (як і інших протиепілептичних лікарських засобів) може розвинутися DRESS-синдром (підвищена чутливість, викликана габапентином, яка проявляється шкірними змінами, еозинофілією та симптомами з боку інших органів і систем) і такі випадки вже фіксувалися.

Якщо у хворого, який почав приймати ці ліки, виникла лихоманка, змінився розмір/щільність/кількість лімфовузлів (тобто з’явилися ранні клінічні ознаки DRESS-синдрому, при цьому висипань не шкірі може й не бути), такого пацієнта потрібно якомога швидше обстежити і якщо за результатами обстеження не буде доведено, що причиною виникнення підвищеної чутливості є інший медикамент, який застосовується у терапії цієї особи, від подальшого прийому Ньюропентину потрібно відмовитися.

Діюча речовина препарату може викликати анафілаксію, серед проявів якої: ускладнене дихання, зниження тиску, набряки (губ/язика/горла). У таких випадках слід негайно припинити прийом ліків і невідкладно звернутися по медичну допомогу.

У хворих з деякими патологіями, які служать показаннями до прийому протиепілептичних лікарських засобів, при застосуванні вказаних препаратів рідко, але можуть з’являтися думки про самогубство, що, відповідно, може підштовхнути таку особу до заподіяння шкоди собі (цей факт підтверджує метааналіз даних, отриманих у ході проведення рандомізованих плацебоконтрольованих досліджень). Яким є механізм розвитку цієї побічної дії ліків, покликаних зменшити інтенсивність та частоту судом, - це питання науковцями не вивчалося. Водночас, це не означає, що при прийомі габапентину цей ризик відсутній, тож якщо хворий приймає цей препарат, потрібно слідкувати, чи не з’являються у нього думки про самогубство і якщо так (це помітив сам пацієнт або особа, яка за ним доглядає), у деяких випадках доцільним може виявитися проведення відповідної терапії.

Застосування Ньюропентину може спровокувати гострий панкреатит, тож у разі появи ознак запалення підшлункової залози потрібно відмовитися від подальшого прийому вказаного лікарського засобу.

Незважаючи на те, що немає доказів того, що після припинення терапії габапентином, напади судом можуть поновитися, раптова відмова від подальшого прийому протиепілептичних лікарських засобів хворими з діагностовано епілепсією може призвести до того, що напади судом відбуватимуться один за одним – настільки часто, що людина навіть не встигатиме прийти до тями, тобто у такої особи розвинеться епілептичний статус (більше інформації на цю тему – у розділі «Спосіб застосування. Дозування Ньюропентину»).

Якщо є необхідність зменшити дозу препарату, відмінити його чи замінити іншим, робити це треба поступово, впродовж одного тижня щонайменше.

У деяких випадках терапія протиепілептичними лікарськими засобами (зокрема габапентином) може супроводжуватися збільшенням частоти/інтенсивності нападів, появою нових їх типів.

У разі комбінації різних протиепілептичних препаратів перехід на монотерапію Ньюропентином, як правило, не виявляється успішним.

Діюча речовина вказаного лікарського засобу у пацієнтів з первинно-генералізованими нападами (у т.ч. змішаними судомними, зокрема абсансами) може не виявити бажаного терапевтичного ефекту та, навпаки, їх посилити. Препарат може застосуватися у лікуванні таких хворих, але з обережністю.

Прийом габапентину може супроводжуватися сонливістю і запамороченням, що підвищує ризик травмувань внаслідок падіння, а також сплутаністю/втратою свідомості і розладами психіки, тому якщо раніше людина не застосовувала у лікуванні цей препарат, необхідно простежити, як вона на нього реагує.

Якщо пацієнт змушений одночасно з габапентином приймати опіатні препарати, потрібно моніторити його самопочуття, чи не спровокувала така комбінація пригнічення дихання і появу сонливості (тобто чи не з’явилися ознаки пригнічення центральної нервової системи). При поєднанні Ньюропентину з морфіном рівень габапентину у плазмі крові може підвищитися, тож при комбінованій терапії габапентином та опіатами доцільно зменшити дози обох препаратів (більше інформації на цю тему – у розділі «Взаємодія з іншими медикаментами. Інші види взаємодій»).

Терапія Ньюропентином може викликати пригнічення (у т.ч. важке) функції дихання. У групі ризику – особи, в яких ця функція була порушеною до початку лікування цим препаратом, хворі з неврологічними патологіями, у разі паралельного прийому лікарських засобів, одним із побічних ефектів яких є пригнічення центральної нервової системи, пацієнти з респіраторними захворюваннями, порушеною функцією нирок, а також люди похилого віку. При призначенні цього лікарського засобу вищепереліченим особам, його дозу коригують відповідно до вікових особливостей, наявності супутніх захворювань тощо.

Як на лікування габапентином реагують люди, старші 65-ти років, систематичні дослідження на цю тему не проводилися. Як засвідчили результати подвійного сліпого дослідження, старші хворі (віком 65+), що потерпали від нейропатичного болю, частіше, ніж молодші пацієнти, скаржилися на появу сонливості, загальної слабкості і набряків периферичних тканин. Проте лише ці дані, отримані у ході згаданого дослідження, засвідчують різницю у виникненні небажаних побічних реакцій серед пацієнтів, які належать до різних вікових категорій.

Інформація про те, як впливає довгострокова терапія Ньюропентином (довше дев’яти місяців, а точніше - 36-ти тижнів) на здатність дитини навчатися, її розумовий розвиток і рівень інтелекту, відсутня, тому перед призначенням цього лікарського засобу дітям потрібно зважити можливі ризики, пов’язані з його прийомом.

Постмаркетингові спостереження підтвердили той факт, що при застосуванні габапентину може розвиватися залежність від нього. Тому якщо пацієнт приймає цей препарат, слід уважно стежити, чи не з’явилися у нього симптоми, які вказують на розвиток залежності (приміром, хворий вимагає збільшити дозу, намагається придбати ліки в аптеці без рецепту, у нього розвинулася толерантність до цього лікарського засобу тощо).

Якщо людина приймає цей препарат, слід мати на увазі, що при проведенні експрес-тестів на напівкількісне визначення рівня загальних протеїнів у сечі, вони можуть давати хибнопозитивні результати, тому для достовірної діагностики рекомендується застосовувати інші методи, на кшталт біуретової проби, методу зв’язування барвника чи турбідиметричного методу (застосовувати замість експрес-тестів або після них з метою верифікації отриманих результатів).

Взаємодія з іншими медикаментами. Інші види взаємдій

При поєднанні з опіатними препарати, габапентин може пригнічувати функцію дихання, а також викликати заспокійливий (гальмуючий) ефект (особливо якщо пацієнт – особа похилого віку).

Клінічні дослідження показали, що комбінація Ньюропентину з морфіном призводить до зростання сумарної концентрації габапентину у сироватці крові на 44%, тому хворі, які приймають обидва ці препарати, потребують пильного медичного спостереження. У разі появи симптомів, які вказують на пригнічення центральної нервової системи (мається на увазі сонливості, пригнічення дихальної функції, загальмованості, сплутаності свідомості), належить знизити дози обох лікарських засобів.

При одночасному прийомі з іншими протиепілептичними препаратами (фенобарбіталом, вальпроєвою кислотою, фенітоїном, карбамазепіном), габапентин із ними не взаємодіє. Його фармакокінетика (мається на увазі стабільна концентрація цієї діючої речовини у сироватці крові) – аналогічна тій, яка була зафіксована у здорових осіб, які брали участь у дослідженнях, під час яких вивчалася фармакокінетика габапентину.

При поєднанні Ньюропентину з пероральними контрацептивами на основі етинілестрадіолу і/або норетиндрону, фармакокінетика цих лікарських засобів не змінюється.

У разі комбінації з антацидними препаратами, до складу яких входить магній і алюміній, біодоступність фармацевтичного інгредієнту Ньюропентину зменшується майже на чверть (24%), тому після прийому антацидного лікарського засобу, рекомендується вичекати щонайменше дві години і тільки тоді прийняти габапентин.

При одночасній терапії пробенецидом процес виведення габапентину з організму разом зі сечею не змінюється. Натомість при поєднанні з циметидином екскреція діючої речовини Ньюропентину нирками дещо знижується, однак цей ефект не має важливого клінічного значення.

Терапія вагітних пацієнток/пацієнток, які годують грудьми

Ризик, який несе для здоров’я жінки епілепсія та лікування, яке призначається при цьому захворюванні

Якщо жінка, будучи вагітною, приймала лікарські засоби з метою зменшення частоти/інтенсивності нападів судом, якими супроводжується епілепсія, ймовірність, що її дитина народиться із вадами (найчастіше йдеться про «заячу губу», дефекти нервової трубки та аномалії серця/судин), зростає вдвічі чи навіть втричі, хоча такі випадки й трапляються рідко. Якщо аномалія виникла, не завжди можна з точністю стверджувати, що стало її причиною: призначене лікування, яке збіглося з періодом вагітності, чи генетична схильність, спосіб життя, який вела жінка, інші ліки, які вона приймала, тощо.

Монотерапія (порівняно з комбінованою) вважається більш безпечною, тобто такою, яку пов’язують з меншою вірогідністю виникнення вад розвитку у дитини, матір якої під час вагітності приймає протиепілептичні препарати, тому, як правило, лікарі зупиняють свій вибір на ній. Перед початком лікування потрібно оцінити всі можливі ризики. Якщо жінка не є вагітною, але планує вагітність, слід додатково проаналізувати доцільність призначення таких препаратів.

Якщо вагітна приймає такі ліки, різко припиняти терапію забороняється, оскільки це може призвести до появи нападів судом, які негативно вплинуть як на здоров’я жінки, так і на здоров’я плоду.

Ризики, які несе для вагітної жінки і плоду лікування Ньюропентином

Як впливає габапентин на фертильність жінок/чоловіків, такі дослідження на людях не проводилися, але проводилися на тваринах. У ході цих досліджень було встановлено, що габапентин токсично впливає на репродуктивну функцію, проте невідомо, чи цей досвід, здобутий у лабораторних умовах, можна екстраполювати на людей.

Препарат призначають вагітним жінкам, але у вкрай рідкісних випадках (коли можлива користь для пацієнтки перевищує потенційні ризики для здоров’я плоду).

У разі появи вроджених вад у потомства жінок з епілепсією, які під час вагітності застосовували цей лікарський засіб (лише цей препарат або у складі комплексного лікування), неможливо точно встановити, що стало їх причиною: сама хвороба чи ліки, які приймала пацієнтка.

Діюча речовина Ньюропентину може проникати у материнське молоко. Зважаючи на те, що дослідження, як впливає цей препарат на немовлят, не проводилися, жінкам, що перебувають у лактаційному періоді, Ньюропентин призначають, але з обережністю і лише у випадках, коли потенційна користь для здоров’я пацієнтки перевищує можливі ризики для дитини, яка перебуває у неї на грудному вигодовуванні.

Діти

Ньюропентин призначають дітям з діагнозом «епілепсія»: у складі комплексного лікування – починаючи зі 6-ти років, у разі терапії лише цим препаратом – з 12-ти.

Вплив на концентрацію уваги при роботі з механізмами

Серед небажаних побічних реакцій, які можуть виникнути на тлі прийому препарату, згадується запаморочення, сонливість та інші прояви розладів центральної нервової системи. Зазвичай, вони виникають або на початках лікування цим лікарським засобом, або після збільшення дози. Проте, навіть якщо ці побічні ефекти виражені помірно або є незначними, сідати за кермо та працювати з іншими потенційно небезпечними механізмами у період терапії габапентином забороняється.