Мілукант: інструкція, застосування, ціна

Мілукант – це препарат, що застосовується для усунення симптомів астми та для її профілактики.

Склад і форма випуску

Діюча речовина: монтелукаст натрію (montelukast sodium); 1 таблетка містить монтелукасту натрію 10,4 мг у перерахуванні на монтелукаст 10 мг;

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, натрію кроскармелоза, динатрію едетат, магнію стеарат;

Оболонка: гіпромелоза 6 ср, гідроксипропілцелюлоза, титану діоксид (E 171), заліза оксид жовтий (E 172), заліза оксид червоний (E 172).

Препарат Мілукант випускається у формі таблеток бежевого кольору з оболонкою.

В аптеці можна купити за рецептом.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Діюча речовина Мілуканту, монтелукаст натрію, здійснює протиасматичну дію, блокуючи цистеїніллейкотрієнові рецептори дихальних шляхів. Таким чином препарат пригнічує бронхоконстрикцію у хворих на бронхіальну астму, спричинену вдиханням LTD4. 

Фармакокінетика

Діюча речовина Мілуканту швидко абсорбується у шлунково-кишковому тракті. Максимальної концентрації у крові досягає за 3 години. Біодоступність препарату становить 64%. 

Майже 99% діючої речовини зв'язується із протеїнами плазми крові. Метаболізується повністю. 

Виводиться з організму через кал протягом 5 днів, 0,2%- із сечею. 

Пацієнти старшого віку та з порушенням фунції печінки та нирок коригування дози не потребують.

Показання до застосування

Препарат Мілукант застосовується для усунення симптомів та клінічних ознак бронхіальної астми. Також препарат допомагає позбутися від проявів сезонного риніту.

Можна застосовувати для профілактики астми, домінуючим компонентом якої є бронхоспазм, викликаний фізичними навантаженнями.

Протипоказання

Протипоказано вживати Мілукант при наявній гіперчутливості до діючої речовини чи іншого компоненту складу.

Передозування

Симптоми передозування: абдомінальний біль, сонливість, відчуття спраги, головний біль, блювання, психомоторна гіперактивність.

Лікування у такому випадку – симптоматична терапія.

Побічні реакції

Серце та судини: сильне серцебиття.

Шкірні покриви: ангіоневротичний набряк, гематома, кропив’янка, свербіж, висип, вузликова еритема, мультиформна еритема.

Інфекційні захворювання: інфекції верхніх дихальних шляхів.

Кров та лімфа: посилення кровоточивості.

Імунна система: реакції гіперчутливості, у тому числі анафілаксія, еозинофільна інфільтрація печінки.

Печінка та жовч: підвищений рівень трансаміназ сироватки крові, гепатити (холестатичний, гепатоцелюлярний та змішаного зразка), пошкодження печінкових клітин.

Психіка та нервова система: порушення уваги, погіршення пам’яті, порушення сну, безсоння, сомнамбулізм, роздратованість, гнів, тривожність, збудження, агресивна поведінка, депресія, тремор, галюцинації, дезорієнтація, думки про самогубство та відповідна поведінка; запаморочення і млявість, сонливість, парестезія/гіпоестезія, напади, головний біль.

Органи дихання: носові кровотечі, синдром Чарга-Страуса.

Шлунково-кишковий тракт: діарея, нудота, блювання, сухість у ротовій порожнині, диспепсія, абдомінальний біль.

Опорно-рухова система: артралгія, міалгія, включаючи судоми м’язів.

Загальне: лихоманка, підвищена втомлюваність, дискомфорт, набряки, відчуття спраги.

Особливості застосування

Препарат в жодному випадку не використовується для лікування гострих нападів астми.

Не рекомендовано заміняти Мілукантом терапію інгаляційними або пероральними кортикостероїдними препаратами.

В особливих випадках терапії Мілукантом зазначалося про розвиток системної еозинофілії, що іноді супроводжувалася клінічними ознаками васкуліту, відповідно до синдрому Чарга-Страуса. Ці випадки зазвичай асоціювалися зі зменшенням чи відміною лікування пероральними кортикостероїдами. Саме тому медиків необхідно попередити про ризик виникнення еозинофілії, васкулітних висипань, погіршення легеневих симптомів, серцевих ускладнень та/або нейропатії у хворих. Особам, у яких з'являються ці симптоми, необхідно пройти повторний огляд, а методи терапії варто повторно переглянути.

Лікування Мілукантом не означає те, що потрібно уникати прийому аспірину та інших нестероїдних протизапальних засобів у хворих на аспірин-чутливу астму.

Оскільки Мілукант у дозуванні 10 мг має у складі лактозу, пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями непереносимості галактози, дефіцитом лактози чи порушенням всмоктування глюкози-галактози не рекомендовано застосовувати цей препарат.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Оскільки інформація щодо застосування в період вагітності та годування груддю обмежена, застосовувати в ці періоди Мілукант не рекомендовано. У таких випадках варто оцінювати співвідношення ризику до користі.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом

В особливих випадках відзначалися побічні реакції з боку нервової системи, тому варто на період вживання Мілуканту утриматися від керування автотранспортом та іншими рухомими механізмами.

Спосіб застосування та дозування

Прийом їжі не впливає на абсорбацію Мілуканту. 

Дорослі

Рекомендована терапевтична доза при астмі та алергічному риніті становить 10 мг на добу, тобто 1 таблетка. Бажано приймати ввечері. 

Пацієнти старшого віку коригування дози не потребують.

Препарат Мілукант можна використовувати як для монотерапії, так і для основної, проте не можна замінювати прийом інгаляційних кортикостероїдів цим препаратом.

Діти

Застосовувати препарат Мілукант підліткам від 15 років можна у дозі 10 мг.

Дітям молодше 15 років дозування становить 4 або 5 мг залежно від віку.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Мілукант можна приймати разом з іншими препаратами для профілактики та системної терапії астми. 

У суміжності із фенобарбіталом знижувалась концентрація Мілуканту на 40%.

Діюча речовина Мілуканту метаболізується CYP 3A4, 2С8 та 2С9, тому необхідно дотримуватись особливої обережності, особливо у дітей, якщо його призначати одночасно з індукторами, такими як фенітоїн, фенобарбітал і рифампіцин.

Дослідження показали, що діюча речовина Мілуканту є субстратом CYP 2C8, і менше - 2С9 і 3А4. У дослідженнях взаємодії препаратів монтелукасту і гемфіброзилу (інгібітор як CYP 2C8 та 2C9), гемфіброзил збільшив системний ефект від монтелукасту в 4,4 рази. Зазвичай коригування дозування монтелукасту при одночасному прийомі з гемфіброзилом або іншими інгібіторами CYP 2C8 не потрібна, але у такому разі лікарю варто звернути увагу на ризик збільшення побічних реакцій.

На результатах дослідження не передбачалося клінічно значущих лікарських взаємодій з менш потужними інгібіторами CYP 2C8 (наприклад, триметоприм).

Суміжний прийом монтелукасту з ітраконазолом, потужним інгібітором CYP 3A4, не призвів до збільшення системного ефекту діючої речовини Мілуканту.

Термін придатності та умови зберігання

Максимальний термін зберігання – 2 роки.

Тримати за температури не вище, ніж 25 С, у сухому, захищеному від дітей місці. 

Ціна

Ціна Мілуканту в аптеках залежить від дозації і становить:

Мілукант табл 4 мг н 28 – 194 гривні;

Мілукант табл 5 мг н 28 – 217 гривень;

Мілукант табл 10 мг н 28 – 299 гривень.