Лаферон: інструкція, застосування, ціна

Купити на Liki24 зі знижкою 30% Купити

Лаферон – препарат, що застосовується для комплексної терапії гепатитів групи В, С, різних видів раку та інших інфекційних захворювань.

Склад і форма випуску

Діюча речовина: інтерферон альфа-2b рекомбінантний людини, активність у кожному флаконі 1 млн, 3 млн, 5 млн, 6 млн, 9 млн, 18 млн МО;

Допоміжні речовини: натрію хлорид, декстран 70, калію дигідрофосфат, натрію гідрофосфат безводний.

Випускається у формі ліофілізату для розчину для ін'єкцій та інфузій у вигляді білого порошку або маси білого кольору.

Купити в аптеці можна тільки за рецептом від лікаря.

Механізм дії Лаферону: діюча речовина препарату зв'язується з певними рецепторами клітин в організмі, стимулює дію внутрішньоклітинних процесів і таким способом спричиняє появу ферментів, які запобігають виникненню вірусів, збільшують фагоцитарну активність макрофагів, специфічну цитотоксичність лімфоцитів до клітин-мішенів, призводить до пригнічення розмноження метастазуючих клітин.

Фармакокінетика

Інформація щодо фармокінетичних властивостей препарату Лаферон відсутня.

Показання

Препарат Лаферон застосовується у таких випадках:

при наявному гострому чи хронічному гепатиті груп В та С;
для лікування бактеріальних гострих і хронічних септичних захворювань, а також форм гострого хроніосепсису;
для терапії гострих вірусних, бактеріальних і змішаних інфекцій (у тому числі при гострій респіраторній вірусній інфекції у дітей, новонароджених, гострому діарейному синдромі у новонароджених, гострих кишкових інфекціях);
для лікування оперізувального лишаю, множинних шкірних герпетичних висипань;
для лікування генітальної герпетичної інфекції, герпетичного кератокон’юнктивіту і кератоувеїту, а також гострого герпетичного стоматиту у дітей;
для комплексної терапії хронічного урогенітального хламідіозу, розсіяного склерозу та папіломатозу гортані;
для лікування ураженої нервової системи з проявами моно- та полірадикулярних больових синдромів;
при меланомі шкіри і ока;
при появі раку нирки, сечового міхура, яєчника, молочної залози;
для лікування саркоми Капоші;
для терапії хронічної мієлоїдної лейкемії, мієломної хвороби, волосатоклітинної лейкемії;
при появі неходжкінських злоякісних лімфом, базальноклітинної карциноми та Т-клітинної лімфоми шкіри (грибоподібного мікозу).

Протипоказання

Протипоказано вживати Лаферон у таких випадках:

при наявній гіперчутливості до діючої речовини чи інших компонентів складу;
якщо існують в історії хвороби: тяжкі захворювання серцево-судинної системи, інфаркт міокарда, тяжка аритмія та серцева недостатність;
при хронічному гепатиті з декомпенсованим цирозом печінки;
якщо у пацієнта епілепсія або порушення функції центральної нервової системи;
при тяжких порушеннях функції нирок, печінки або щитоподібної залози;
якщо у хворого аутоімунний гепатит або аутоімунне захворювання;
при наявності тяжких вісцеральних порушень у пацієнтів із саркомою Капоші;
якщо у пацієнта псоріаз;
під час вагітності та годування груддю.

Передозування

Дані щодо передозування Лаферон відсутні, випадки передозування не фіксувалися. Проте, при появі будь яких побічних реакцій, рекомендована симптоматична терапія.

Побічні реакції

Серце і судини: гіпотензія, гіпертензія, тахікардія.

Шкірні покриви: алопеція, алергія, висип, свербіж, гіперемія, кропив’янка, анафілактичний шок.

Ендокринна система: порушення функціонування щитоподібної залози.

Органи чуття: порушення зору;

Печінка: порушення електролітного балансу, функції печінки та нирок;

Психіка і центральна нервова система: сплутаність свідомості, тривожні та депресивні стани, підвищена збудливість, сонливість, атаксія, парестезії;

Бронхи та легені: кашель.

Особливості застосування

Препарат Лаферон варто приймати під ретельним контролем лікаря. Хворим потрібно знати те, що попри існування переваг терапії, можливе виникнення побічних реакцій.

Препарат Лаферон не містить консервантів, тому для запобігання бактеріального забруднення рекомендовано застосовувати розчин для парентерального введення негайно.

Під час лікування Лафероном потрібно виключити вживання алкогольних напоїв.

Якщо ознаки передозування або побічні реакції не проходять або навіть посилюються, дозування Лаферону потрібно знизити на 50 % або взагалі лікування припинити.

Лікування Лафероном можна розпочинати тільки тоді, коли рівень тиреотропного гормону буде знаходиться у межах норми, тому варто постійно контролювати функції щитоподібної залози. Якщо будуть виявлені зміни рівня гормону, потрібно здійснити належне лікування. Після припинення терапії функціонування щитовидної залози, яке було порушено в результаті введення препарату, не відновлюється.

Хворим перед початком та регулярно під час терапії потрібно обов'язково здійснювати розгорнутий та біохімічний аналізи крові, включаючи визначення вмісту електролітів, кальцію, печінкових ензимів та креатиніну. У всіх осіб, які застосовують Лаферон, варто ретельно контролювати рівень альбуміну в сироватці крові та протромбіновий час.

Якщо спостерігається мієломне захворювання необхідно проводити періодичний контроль функції нирок.

Після трансплантації органів або кісткового мозку у хворих, медикаментозна імуносупресія може бути менш ефективною, оскільки інтерферони мають стимулюючий вплив на імунну систему.

З обережністю варто застосовувати Лаферон за наявності в історії хвороб таких захворювань як: цукровий діабет з епізодами кетоацидозу та хронічні обструктивні захворювання легень, при порушеннях згортання крові, при вираженій мієлосупресії.

Під час лікування Лафероном потрібно забезпечити нормальне зволоження організму; при проявах лихоманки варто виключити інші причини її появи. Рекомендовано використовувати препарат на фоні антигістамінного та жарознижувального лікування

Вказівки на пряму кардіотоксичність діючої речовини відсутні, однак існує ризик, що наявність гіпертермії та ознобу, які часто супроводжують терапію Лафероном, можуть спричиняти загострення вже існуючих серцевих захворювань. При наявності в історії хвороби хронічної серцевої недостатності, інфаркту міокарда та / або попередніх або наявних аритмій лікування Лафероном варто проводити під ретельним контролем лікаря.

При здійсненні суміжного лікування з рибавірином необхідно брати до уваги запобіжні заходи для рибавірину.

Під час появи реакції гіперчутливості негайного типу (кропив’янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілаксія) застосування препарату потрібно негайно відмінити та здійснити відповідні заходи.

Застосування препарату потрібно припинити у таких випадках: збільшення часу згортання крові (у пацієнтів із хронічним гепатитом), прояви легеневого синдрому та рентгенологічного виявлення інфільтрату, поява або збільшення порушень зору, порушення функції щитовидної залози (відхилення від норми ТТГ), зниження рівня альбуміну в крові, зниження показників протромбінового часу.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Заборонено вживати препарат Лаферон період вагітності та годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції

Оскільки можуть виникати побічні реакції з боку нервової системи, на період вживання Лаферону варто утриматись від керування автотранспортом чи іншими рухомими механізмами.

Спосіб застосування та дозування

Препарат Лаферон можна вводити будь-яким методом, залежно від поставлених цілей: внутрішньом’язово, підшкірно, внутрішньовенно, ендолімфально, внутрішньочеревно, внутрішньоміхурно, ректально, парабульбарно, інтраназально.

Спосіб приготування розчину для ін'єкцій Лаферон:

Розчин препарату готують одразу перед його застосуванням. У якості розчинника використовувати воду для ін’єкцій (якщо розчин готують для підшкірного, внутрішньошкірного або внутрішньом’язового введення).

Для приготування розчину вміст флакона розчиняють у 1 мл води для ін’єкцій.

Якщо розчин препарату готувати для внутрішньочеревного або внутрішньоміхурового введення, в якості розчинника використовують 0,9 % розчин натрію хлориду (якого брати з розрахунку, щоб концентрація Лаферону становила не менше 0,3 млн МО/мл).

Розчин препарату для ін’єкцій застосовувати негайно.

Спосіб приготування інфузії Лаферону:

За 30 хвилин до здійснення інфузії Лаферону починають інфузію з 0,9 розчину натрію хлориду (зі швидкістю 200 мл/год) і закінчують її безпосередньо перед введенням препарату.

Для приготування інфузійного розчину Лаферон спочатку потрібно розчинити у воді для ін’єкцій (із розрахунку 1 мл води для ін’єкцій на дозу препарату, що вводиться), потім потрібну кількість препарату відібрати і додати до 50 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.

Приготовлений розчин вводити внутрішньовенно крапельно протягом 30 хвилин. Після завершення введення Лаферону слід продовжувати інфузію 0,9 % розчину натрію хлориду зі швидкістю 200 мл/год протягом 10 хвилин.

Для інтраназального застосування розчин використовують протягом 1 доби за умови зберігання від 2 до 8 °С.

Гепатитні захворювання

Гострий вірусний гепатит В

вводити внутрішньом’язово по 1 млн МО (в тяжких випадках - по 2 млн МО) 2 рази на добу протягом 10 днів. Подібний курс може бути продовжений до 2-3 тижнів залежно від клінічного статусу хворого або по 1 млн МО 2 рази на тиждень протягом декількох тижнів.

Хронічний вірусний гепатит В

вводити внутрішньом’язово по 3-4 млн МО 3 рази на тиждень протягом 2 місяців.

Хронічний вірусний гепатит С

вводити внутрішньом’язово по 3 млн МО 3 рази на тиждень протягом 6 місяців у вигляді монотерапії або в комбінації з аналогами нуклеозидів.

препарат застосовувати протягом 3-4 місяців, після чого проводити визначення РНК HCV; далі лікування продовжувати тільки в тому випадку, якщо РНК HCV не виявлена; при монотерапії курс лікування - від 12 до 18 місяців, у комбінації з рибавірином - 6 місяців;

при генотипі 1 і високому вмісті РНК вірусу до початку терапії, у разі відсутності в сироватці крові РНК HCV до кінця 6 місяців лікування, комбіновану терапію можна продовжувати ще 6 місяців, однак брати до уваги такі негативні фактори, як вік від 40 років, чоловіча стать, прогресуючий фіброз.

Інфекційні та бактеріальні захворювання

Гостра та рецидивуюча бактеріальна пневмонія

вводити внутрішньом’язово по 1 млн МО протягом 5-7 днів разом із комплексним лікуванням (антибактеріальним, дезінтоксикаційним, протизапальним тощо).

Гнійно-септичні захворювання, перитоніт, множинні абсцеси черевної порожнини

внутрішньовенно по 2-4 млн МО 1 раз на добу; загальна доза 12-16 млн МО на курс; не виключена доцільність одночасного ендолімфального введення препарату в тій же дозі: 2-4 млн МО 1 раз на добу.

Хронічний урогенітальний хламідіоз

лікування хворих на урогенітальний хламідіоз проводиться у 2 етапи:

1-й етап - підготовчий, який включає використання ентеросорбенту, полівітамінних препаратів у терапевтичних дозах протягом 2 тижнів. З 10-го дня призначається імунотропний препарат тималін по 10 мг внутрішньом’язово ввечері через день, на курс - 5 ін’єкцій;
2-й етап - основний, під час якого проводиться базисна терапія антибактеріальними засобами за такою схемою: перший антибіотик протягом 5 днів; після перерви, що тривала 7 днів, хворим призначається другий антибіотик протягом 10 днів.

Під час перерви та після закінчення курсу антибактеріальної терапії призначається Лаферон по 1 млн МО внутрішньом’язово 1 раз на добу ввечері, всього 10 ін’єкцій на курс.

Герпетичні інфекції

Оперізувальний лишай	щоденно 1 млн МО внутрішньом’язово + 2 млн МО в 5 мл 0,9 % розчину натрію хлориду підшкірно в декілька точок навколо зони висипання. Тривалість лікування 5-7 днів
Шкірні герпетичні висипання	щоденне внутрішньом’язове або підшкірне (навколо осередку) введення препарату в дозі 2 млн МО; лікування можна поєднувати з місцевим застосуванням (аплікаціями) на герпетичні папули; тривалість лікування визначає лікар
Генітальна герпетична інфекція	щоденне внутрішньом’язове введення у дозі 2 млн МО в поєднанні з локальним застосуванням препарату у вигляді аплікацій у ділянці висипань; тривалість лікування визначає лікар
Герпетичні кератокон’юнктивіти	1 млн МО в 5 мл 0,9 % розчину натрію хлориду - під кон’юнктиву ока по 2-3 краплі через кожні 2 години протягом 7-10 днів; із зникненням симптомів захворювання препарат можна вносити через кожні 4 години; тривалість лікування визначає лікар;

Захворювання центральної нервової системи та кісткового мозку

Ураження нервової системи з моно- та полірадикулярними больовими синдромами	внутрішньом’язово в дозі 1 млн МО курсом 5-10 днів у комплексному лікуванні.
Розсіяний склероз	внутрішньом’язово по 1 млн МО 2-3 рази на добу протягом 10-15 днів із наступним введенням по 1 млн МО 1 раз на тиждень протягом 6 місяців.
Мієломна хвороба	внутрішньом’язово, щоденно протягом 10 днів по 3 млн МО на ін’єкцію, повторні курси - 1 раз на 1,5-3 місяці (4-6 разів протягом року)
Хронічна мієлоїдна лейкемія	підшкірно по 3 млн МО/м2 на добу щоденно або 1 раз на 2 дні, поступово збільшуючи дозу до 5 млн МО/м2 на добу щоденно або 1 раз на 2 дні під наглядом лікаря до досягнення повної гематологічної ремісії (кількість лейкоцитів у периферічній крові не більше 10×109/л) або протягом 18 місяців.
Волосатоклітинна лейкемія	внутрішньом’язово по 3 млн МО 3 рази на тиждень (через день) протягом 4-6 тижнів. При досягненні ремісії проводиться підтримуюча терапія: 3 млн МО через день до 12 місяців.
Неходжкінські злоякісні лімфоми	внутрішньом’язово по 3 млн МО 3 рази на тиждень протягом 12-18 місяців як підтримуюча терапія при досягненні ремісії, отриманої внаслідок застосування хіміотерапії. У період часткової ремісії показано використання інших протоколів хіміотерапії з подальшою терапією Лафероном по 3 млн МО внутрішньом’язово 3 рази на тиждень протягом 18 місяців.

Захворювання шкірних та слизових покривів

Папіломатоз гортані	по 3 млн МО/м2 підшкірно 3 рази на тиждень (через день) протягом 6 місяців та більше; дозу коригувати з урахуванням переносимості препарату. Лікування розпочинати після хірургічного (лазерного) видалення пухлинної тканини.
Меланома шкіри	на доповнення до хірургічного лікування і для індукції ремісії внутрішньовенно по 20 млн МО/м2 (інфузія протягом 20 хвилин), 5 разів на тиждень протягом 4 тижнів; підтримуюча терапія - підшкірно по 10 млн МО/м2 3 рази на тиждень (через день) протягом 48 тижнів. При розвитку тяжких побічних ефектів, а саме - при зниженні кількості гранулоцитів (менше 500/мм3), підвищення АЛТ/АСТ (перевищення верхньої межі норми в 5 разів), застосування препарату припинити до нормалізації показників. Лікування відновити у половинній дозі. Якщо непереносимість зберігається, а кількість гранулоцитів знижується до 250/мм3 або активність АЛТ та/або АСТ зростає (перевищує верхню межу норми в 10 разів), препарат слід відмінити.
Увеальна меланома	парабульбарно щодня по 1 млн МО протягом 10 днів; повторні 10-денні введення проводяться через 20 днів двічі; загальний курс Лаферону становить 48 тижнів. Не виключена необхідність повторних курсів через 45 днів; лікування Лафероном поєднують із фотодеструкцією пухлини і бета-аплікацією.
Саркома Капоші	можливі наступні схеми лікування: внутрішньом’язово щодня протягом 10 днів по 3 млн МО на ін’єкцію; лікування поєднують з монохіміотерапією проспідином; повторні курси - 1 раз на місяць протягом 6 місяців; внутрішньовенно крапельно протягом 30 хвилин по 50 млн МО (30 млн. МО/м2) щоденно протягом 5 днів або з інтервалом 1 день, після чого необхідно мінімум 9-денна перерва до початку нового 5-денного курсу; тривалість лікування визначає лікар.
Базальноклітинна карцинома	по 10 млн МО (розчинених у 1 мл води для ін’єкцій) - в основу та в середину пухлини (за допомогою шприца об’ємом 1 мл); якщо зона ураження менша за 2 см2, вводити 0,15 мл розчину препарату (1,5 млн МО) 3 рази на тиждень (через день) протягом 3 тижнів; сумарна доза не повинна перевищувати 13,5 млн МО; якщо площа ураження від 2 до 10 см2, доза препарату має становити 0,5 млн МО/см2 (але не менше 15 млн МО у першу ін’єкцію); вводити 3 рази на тиждень протягом 3 тижнів; одномоментно проводити лікування однієї ділянки ураження; при відсутності позитивної динаміки (зовнішній вигляд, розміри ураження, ступінь почервоніння, дані біопсії) після 2-3 місяців лікування розглядати питання про хірургічне лікування захворювання.
Т-клітинна лімфома (грибоподібний мікоз) у стадії виразкування	інтрадермально (у поверхневий шар дерми, нижче плями або виразки) по 1-2 млн МО (розчинених у 0,5 мл води для ін´єкцій) 3 рази на тиждень протягом 4 тижнів; перед введенням ділянку ураження обробляти ватним тампоном зі спиртом; розчин препарату вводити тонкою голкою (30 калібру), використовуючи шприц об’ємом 1 мл; під час введення голка повинна знаходитись у майже паралельному положенні до поверхні тіла; слід уникати глибшого - підшкірного введення.

Онкологічні захворювання

Рак нирки	як індукційна терапія по 10 млн МО/м2 (до 18 млн МО/м2 на добу) внутрішньом’язово або підшкірно; вказаних доз досягати шляхом підвищення через кожні 3 дні попередньої дози на 3 млн МО/м2 (перші 3 дні - по 3 млн МО/м2, другі 3 дні - по 6 млн МО/м2, треті 3 дні - по 9 млн МО/м2 і т.д. до 18 млн МО/м2); дози коригувати з урахуванням переносимості препарату; при добрій переносимості максимальна доза - 36 млн МО/м2; тривалість індукційної терапії - 3 місяці, після чого слід вирішити питання про відміну препарату або продовження лікування при наявності ремісії або стабілізації стану. При підтримуючому лікуванні препарат вводити у тих самих дозах по 3 рази на тиждень не менше 6 місяців.
Рак сечового міхура	внутрішньоміхурово від 30 млн МО до 50 млн МО щотижнево протягом 8-12 тижнів; при карциноміin situ по 60-100 млн МО на інстиляцію щотижнево протягом 12 тижнів. До введення препарату пацієнт повинен утримуватись від прийому рідини протягом 8 годин. Перед введенням препарату міхур слід випорожнити. Препарат вводити стерильним шприцом через катетер у порожнину сечового міхура, де він повинен знаходитися протягом 2 годин, при цьому кожні 15 хвилин пацієнт повинен міняти положення тіла (для кращої взаємодії препарату зі слизовою оболонкою сечового міхура). Через 2 години сечовий міхур слід випорожнити.
Рак яєчника	внутрішньочеревно під час хірургічного втручання і в наступні 5 днів - у дренаж - по 5 млн МО; подальше введення Лаферону - внутрішньом’язово 3 млн МО протягом 10 днів між курсами хіміотерапії; загальна доза Лаферону становить 90 млн МО. Наступні курси можуть призначатися з інтервалом 2-3 місяці протягом 1-1,5 року: 3 млн МО щоденно 10 днів.
Рак молочної залози	внутрішньом’язово, щоденно протягом 10 днів по 3 млн МО на ін’єкцію. Повторні курси проводять протягом 1 року з інтервалом 1,5-2 місяці, а потім 2-3 місяці (залежно від клінічного статусу); доцільно чергувати курси терапії Лафероном з курсами хіміотерапії (або променевої терапії).

Діти

Гострий герпетичний стоматит у дітей	по 250 тис. МО на прийом 4 рази на добу у вигляді аплікацій у комбінації з інтраназальним введенням. Лаферон 1 млн МО розвести в 4 мл води для ін’єкцій, застосовувати по 1 мл розчину на 1 аплікацію та інтраназальне введення: 2 краплі ввести інтраназально, решту - після гігієнічної обробки слизової оболонки порожнини рота нанести місцево у вигляді аплікацій. Курс лікування - 7-10 днів.
Гострий діарейний синдром у новонароджених	ректально у вигляді щоденних мікроклізмочок, що містять по 100 тис. МО Лаферону протягом 3-7 днів.
Гострі кишкові інфекції у дітей раннього віку з явищами гіпокоагуляцїі	ректально, в дозі 10 тис. МО/кг маси тіла триразово з інтервалом 48 годин.
Гостра респіраторна вірусна інфекція у дітей, в тому числі у новонароджених	вводити інтраназально по 2-3 краплі у кожний носовий хід 3-6 разів на добу протягом 3-5 днів; дозування препарату для новонароджених - 20-50 тис. МО/мл, для решти дітей - 100 тис. МО/мл. Допустиме введення у носові ходи (по черзі) ватних турунд, змочених Лафероном, на 10-15 хвилин.
Гостра респіраторна вірусна інфекція (в тому числі грип) у дорослих	вводити внутрішньом’язово по 1-3 млн МО, починаючи з 1-2 дня захворювання протягом 3 днів; інтраназально по 4-6 крапель розчину Лаферону (100 тис. МО/мл) у кожний носовий хід 6-8 разів на добу (перед застосуванням дозу Лаферону, що заливають, слід підігріти в шприці (використовувати шприц без голки) до температури тіла, решту розчину зберігати в холодильнику, запобігаючи бактеріальному забрудненню).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Оскільки діюча речовина змінює клітинний метаболізм, існує ризик модифікації дії інших лікарських препаратів. Лаферон має здатність змінювати окислювальні метаболічні процеси, це потрібно враховувати при одночасному застосуванні препаратів, які метаболізуються цим шляхом.

Концентрацію теофіліну в крові необхідно контролювати та за необхідності змінювати дозування.

З обережністю потрібно приймати засіб одночасно з опіоїдними медичними препаратами, анальгетиками, снодійними та седативними, що ймовірно спричиняють мієлосупресивний ефект.

Під час прийому Лаферону у суміжності з хіміотерапевтичними препаратами (цитарабін, доксорубіцин, тенипозид, циклофосфамід) підвищується ризик появи загрозливих для життя токсичних ефектів.

Синергізм побічних ефектів відносно кількості лейкоцитів спостерігався і при комбінованому застосуванні Лаферону і Зидовудину. У пацієнтів, які приймали ці засоби одночасно, частота розвитку нейтропенії була більша, ніж у тих, що лікувалися тільки одним.

Термін придатності та умови зберігання

Максимальний термін зберігання – 3 роки.

Зберігати у прохолодному місці, недоступному для дітей, за температури від 2 до 8 °С . Не піддавати заморозці!

Ціна

Ціна Лаферону в аптеках різниться залежно від дозування:

Лаферон ліоф. д/р-ра д/ін. 3 млн МО фл. №10 - 616 гривень;

Лаферон ліоф. д/р-ра д/ін. 1 млн МО фл. №10 - 313 гривень.