Копацил : інструкція, застосування, ціна

Копацил – це препарат анальгетик й антипіретик, який використовується для полегшення різного типу болю.

Склад і форма випуску

Головна речовина: кислота ацетилсаліцилова, парацетамол, кофеїн. 1 таблетка містить кислоти ацетилсаліцилової – 300 мг, парацетамолу – 100 мг, кофеїну – 50 мг.

Додаткові речовини: крохмаль картопляний, натрію кроскармелоза, гіпромелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, кальцію стеарат, какао (порошок), ароматизатор аромат ванілі, кислота лимонна безводна.

Препарат Копацил випускається у формі таблеток світло–коричневого кольору із запахом какао та ванілі.

Придбати можна у аптеці без рецепту.

Фармакологічні властивості препарату

Фармакодинамічні характеристики

Копацил – це комбінований лікарський засіб, який здійснює знеболювальний і протизапальний ефекти за рахунок пригнічення синтезу простагландинів. Складники препарату взаємодоповнюють дію один одного. Кислота ацетилсаліцилова помірно зменшує агрегацію тромбоцитів, покращує мікроциркуляцію в осередку запального процесу. Кофеїн стимулює центральну нервову систему (ЦНС), активує дихальний і судинно–руховий центри, посилює дію анальгетиків і жарознижувальних засобів.

Фармакокінетичні характеристики

Зазвичай полегшення болю відбувається через 30–60 хвилин після перорального застосування. Максимальної концентрації препарат досягає через 2–2,5 години та триває 3–4 години.

Показання до застосування

Препарат Копацил використовують для полегшення різного типу болю: головного, зубного, менструального, мігрені. Можна застосовувати під час невралгії та артралгії. 

Також препарат має жарознижувальну властивість, можна приймати його під час захворювань, що супроводжуються підвищеною температурою тіла.

Протипоказання для прийому препарату

Протипоказано приймати Копацил у таких випадках:

• у пацієнта наявні реакції підвищеної чутливості до діючих речовин препарату та його інших складників;
• у пацієнта гіперчутливість до інших похідних ксантинів (теофілін, теобромін) та інших саліцилатів;
• за наявності у пацієнта в історії хвороби бронхіальної астми, що виникла внаслідок застосування саліцилатів або інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ);
• при вродженій гіпербілірубінемії;
• під час таких захворювань крові, як: лейкопенія, анемія, тромбоз, тромбофлебіт та інше;
• якщо у пацієнта вроджена недостатність глюкозо–6–фосфатдегідрогенази;
• за наявності гострої виразки шлунку;
• якщо у пацієнта геморагічний діатез;
• при вираженій нирковій чи печінковій недостатності;
• в анамнезі є тяжкі серцево–судинні захворювання, зокрема порушення ритму, виражений атеросклероз, тяжка форма ішемічної хвороби серця, виражена серцева недостатність, виражена артеріальна гіпертензія, схильність до спазму судин; 
• у разі тяжкої форми цукрового діабету;
• якщо у пацієнта гострий панкреатит чи гіпертрофія передміхурової залози;
• не можна приймати препарат у стані надмірного збудження;
• якщо пацієнт хворий на алкоголізм;
• при порушеннях сну;
• під час глаукоми та гіпертиреозу;
• за 2 тижні до та після прийому трициклічних антидепресантів або бета–блокаторів;
• разом з метотрексатом у дозуванні 15 мг/тиждень або більше.

Передозування

Симптоми передозування парацетамолом: під час передозування парацетамолом відбувається ураження печінки, яке супроводжується такими реакціями, як блідість, нудота, блювання, анорексія, абдомінальний біль, гепатонекроз, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, збільшення протромбінового індексу. Тяжка форма ураження може призвести до енцефалопатії, коми та летального наслідку. Можлива також серцева аритмія й панкреатит. Гостра ниркова недостатність із гострим некрозом канальців може проявлятись сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією і розвинутися навіть за відсутності тяжкого ураження нирок. Ймовірні і порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз.

Якщо довго застосовувати великі дози парацетамолу, можливе виникнення апластичної анемії, тромбоцитопенії, панцитопенії, агранулоцитозу, нейтропенії, лейкопенії. З боку центральної нервової системи виникають такі симптоми:  запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації; з боку сечовидільної системи – нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз).

Лікування: застосування антидоту N– ацетилцистеїну протягом 24 годин після отруєння парацетамолом, проте найкраще цей антидот діє протягом 8 годин.

Симптоми передозування кофеїном: біль в епігастральній ділянці, блювання, діурез, прискорене дихання, екстрасистолія, тахікардія або серцева аритмія, вплив на центральну нервову систему (запаморочення, безсоння, нервове збудження, дратівливість, стан афекту, тривожність, тремор, судоми).

Лікування: симптоматична терапія, застосування метіоніну перорально або ацетилцистеїну внутрішньовенно протягом 2 днів після передозування, застосування антагоністів бета–адренорецепторів, які можуть усунути кардіотоксичні ефекти.

Симптоми передозування ацетилсаліциловою кислотою: порушення рівноваги, запаморочення, дзвін у вухах, глухота, посилене потовиділення, нудота і блювання, головний біль, сплутаність свідомості. Зазначені симптоми можна контролювати зниженням дози. Дзвін у вухах може відзначатися при концентрації саліцилатів у плазмі крові понад 150–300 мкг/мл. При гострому передозуванні існує ризик виникнення зміни кислотно–лужного балансу.

Інтоксикація легкого або середнього ступеня може супроводжуватися: тахіпное, гіпервентиляцією, респіраторним алкалозом (алкалемія, алкалурія); посиленим потовиділенням; нудотою, блюванням.

Інтоксикація середнього або тяжкого ступеня може супроводжуватися: респіраторним алкалозом із компенсаторним метаболічним ацидозом (ацидемія, ацидурія); гіперпірексією; респіраторними порушеннями: гіпервентиляцією, некардіогенним набряком легень, дихальною недостатністю, асфіксією; серцево–судинними порушеннями: аритмією, артеріальною гіпотензією, серцево–судинною недостатністю; втратою рідини та електролітів: дегідратацією, олігурією, нирковою недостатністю; порушенням метаболізму глюкози, кетоацидозом; дзвоном у вухах, глухотою; шлунково–кишковою кровотечею; гематологічними розладами: інгібуванням тромбоцитів, коагулопатією; неврологічними розладами: токсичною енцефалопатією та пригніченням ЦНС з такими проявами, як летаргія, сплутаність свідомості, кома і судоми.

Побічні реакції

Побічні реакції можуть виникати з боку:

Шлунково–кишкового тракту: диспептичні розлади, включаючи нудоту, блювання, дискомфорт та біль в епігастрії, печію, абдомінальний біль; запалення травного тракту, ерозивно–виразкові ураження травного тракту, які можуть у поодиноких випадках спричинити шлунково–кишкові геморагії та перфорації з відповідними лабораторними та клінічними проявами.

Крові та лімфи: сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі в ділянці серця), гемолітична анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, періопераційні геморагії, гематоми, геморагії органів сечостатевої системи, носові геморагії, геморагії з ясен, церебральні геморагії.

Геморагії можуть призвести до гострої і хронічної постгеморагічної анемії/залізодефіцитної анемії (внаслідок так званої прихованої мікрокровотечі) з відповідними лабораторними проявами і клінічними симптомами, такими як астенія, блідість шкірних покривів, гіпоперфузія.

Імунної системи: ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, що можуть супроводжуватися серцево–дихальною недостатністю, реакції гіперчутливості,риніт, закладення носа, бронхоспазм.

Печінки та жовчі: підвищення активності печінкових ферментів, здебільшого без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект)

Ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми.

Серцево–судинної системи: короткочасна артеріальна гіпертензія, тахікардія, аритмія.

Нервової системи: запаморочення, безсоння, тривога, дзвін у вухах.

Сечовивідної системи: порушення функції нирок та розвиток гострої ниркової недостатності.

Алергічні реакції: висипи на шкірі (зазвичай еритематозні), кропив’янка, свербіж, ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (у т.ч. синдром Стівенса–Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, некардіогенний набряк легень, астма.

Особливі застереження до застосування

Не можна приймати Копацил з іншими засобами, що містять у складі парацетамол, ацетилсаліцилову кислоту. Не варто перевищувати рекомендовані дози препарату.

Захворювання печінки, що є у пацієнта, підвищують ризик ураження печінки парацетамолом.

У пацієнтів з бронхіальною астмою, алергічними захворюваннями, підвищеною чутливістю до НПЗЗ можливий розвиток алергічної реакції або загострення основного захворювання.

Препарат потрібно приймати з обережністю пацієнтам похилого віку.

Під час лікування препаратом не рекомендовано вживати надмірну кількість напоїв, що місять кофеїн, наприклад, кава, чай. Це може викликати проблеми зі сном, тремор, неприємне відчуття у грудині через серцебиття.

Заборонено вживати алкоголь під час терапії Копацилом.

Обережно потрібно приймати Копацил у таких випадках:

• наявна гіперчутливість до аналгетичних, протизапальних, протиревматичних засобів, а також за наявності алергічних реакцій на інші речовини;
• за наявності виразки шлунково–кишкового тракту, зокрема хронічних  та рекурентних виразкових хвороб або шлунково–кишкової кровотечі в історії хвороби;
• для лікування разом із антикоагулянтами;
• пацієнтам з порушеннями функції нирок або хворим з порушеннями серцево–судинного кровообігу (наприклад, патологія судин нирки, застійна серцева недостатність, гіповолемія, обширні операції, сепсис або сильні кровотечі), оскільки ацетилсаліцилова кислота може також збільшити ризик порушення функції нирок та гострої ниркової недостатності;
• у пацієнтів з тяжкою недостатністю глюкозо–6–фосфатдегідрогенази ацетилсаліцилова кислота може викликати гемоліз або гемолітичну анемію. Особливо за наявності факторів, які можуть збільшити ризик гемолізу, наприклад, високі дози препарату, лихоманка або гострий інфекційний процес;
• у пацієнта є порушення функції печінки.

Ацетилсаліцилова кислота може спричиняти розвиток бронхоспазму або нападу бронхіальної астми чи інші реакції підвищеної чутливості. Фактори ризику включають астму в анамнезі, сінну лихоманку, поліпоз носа або хронічне респіраторне захворювання, алергічні реакції (наприклад, шкірні реакції, свербіж, кропив'янку) на інші речовини в анамнезі.

Через інгібіторний ефект ацетилсаліцилової кислоти щодо агрегації тромбоцитів, який зберігається упродовж кількох днів після прийому, застосування препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, може підвищити ймовірність/посилення кровотечі при хірургічних операціях (включаючи незначні хірургічні втручання, наприклад, видалення зуба).

При застосуванні малих доз ацетилсаліцилової кислоти може знижуватися виведення сечової кислоти. Це може призвести до нападу подагри у схильних до неї пацієнтів.

Не варто застосовувати препарати, які містять ацетилсаліцилову кислоту, дітям та підліткам із гострою респіраторною вірусною інфекцією (ГРВІ), яка супроводжується або не супроводжується підвищенням температури тіла, без консультації з лікарем. При деяких вірусних захворюваннях, особливо при грипі А, грипі В і вітряній віспі, існує ризик розвитку синдрому Рейє, який є дуже рідкісною, але небезпечною для життя хворобою, що потребує невідкладного медичного втручання. Ризик може бути підвищеним, якщо ацетилсаліцилова кислота застосовується як супутній лікарський засіб, проте причинно–наслідковий зв’язок у цьому випадку не доведений. Якщо вказані стани супроводжуються постійним блюванням, це може бути проявом синдрому Рейє.

Якщо симптоми не зникають, необхідно проконсультуватися з лікарем.

Якщо головний біль стає постійним, потрібно звернутися до лікаря.

Період вагітності та грудного вигодовування

Не можна приймати препарат Копацил у період вагітності та грудного вигодовування.

Вплив на психомоторні функції організму

Оскільки можливе виникнення побічних реакцій з боку центральної нервової системи, а саме запаморочення, варто обережно сідати за кермо автомобіля та інших небезпечних механізмів.

Спосіб застосування та режим дозування

Копацил потрібно приймати перорально після прийому їжі. Тривалість терапії залежить від стану хворого і перебігу захворювання та не має перевищувати 5 діб при застосуванні препарату як знеболювального засобу і 3 дні – як жарознижувального засобу.

Дорослі

Рекомендована доза – 1 таблетка 2–3 рази на добу з інтервалом між прийомами не менше 4 годин.

Максимальна добова доза для дорослих – 6 таблеток (за 3 прийоми).

Діти

Препарат не можна приймати дітям, оскільки існує ймовірність розвитку синдрому Рейє (гіперпірексія, метаболічний ацидоз, порушення з боку нервової системи та психіки, блювання, порушення функції печінки) при гіпертермії на фоні вірусних захворювань.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Комбінації, що протипоказані

Речовина	Очікувана реакція
Метотрексат	Під час одночасного прийому разом з саліцилатами у дозі 15 мг на тиждень і більше підвищується гематологічна токсичність метотрексату через зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними агентами і витіснення його зі зв'язку з протеїнами плазми крові, тому така комбінація протипоказана.
Барбітурати	Знижується жарознижувальна дія парацетамолу.
Пероральні антидіабетичні препарати	Копацил може підсилювати гіпоглікемічний ефект вмісту ацетилсаліцилової кислоти.

Комбінації, що вимагають особливої обережності

Речовина	Очікувана реакція
Парацетамол	Антидепресанти та інші стимулятори мікросомального окислення – ці препарати збільшують продукування гідроксильованих активних метаболітів, що впливають на функцію печінки, зумовлюючи можливість розвитку тяжких інтоксикацій під час легкого передозування препаратом. Швидкість абсорбації парацетамолу може збільшуватися під час одночасного прийому з метоклопрамідом та домперидоном і зменшуватися при застосуванні з холестираміном. Парацетамол знижує ефективність діуретиків. Похідні кумарину (варфарину) при довготривалому застосуванні парацетамолу підвищують ризик розвитку кровотеч. Під впливом парацетамолу збільшується у 5 разів період напіввиведення хлорамфеніколу. Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом підвищує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому.
Кофеїн	Циметидин, гормональні контрацептиви, ізоніазид посилюють дію кофеїну. Кофеїн знижує ефект опіоїдних аналгетиків, анксіолітиків, снодійних і седативних засобів, він є антагоністом засобів для наркозу та інших препаратів, що пригнічують центральну нервову систему (ЦНС) (конкурентним антагоністом препаратів, що пригнічують ЦНС), конкурентним антагоністом препаратів аденозину, АТФ. При одночасному застосуванні кофеїну з ерготаміном покращується всмоктування ерготаміну з травного тракту, з тиреотропними засобами — підвищується тиреоїдний ефект. Кофеїн знижує концентрацію літію в сироватці крові. Кофеїн підвищує ефект (покращує біодоступність) аналгетиків–антипіретиків, потенціює ефекти похідних ксантину, альфа– та бета–адреноміметиків, засобів, що стимулюють психіку. Одночасний прийом кофеїну з інгібіторами МАО може викликати небезпечне підвищення артеріального тиску.
Ацетилсаліцилова кислота	Одночасне застосування з урикозуричними засобами, такими як бензобромарон, пробенецид, знижує ефект виведення сечової кислоти (завдяки конкуренції виведення сечової кислоти нирковими канальцями). При одночасному застосуванні з дигоксином концентрація останнього у плазмі крові підвищується внаслідок зниження ниркової екскреції. Інгібітори АПФ у комбінації з високими дозами ацетилсаліцилової кислоти спричиняють зниження фільтрації у клубочках внаслідок інгібування вазодилататорних простагландинів та зниження гіпотензивного ефекту. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: підвищується ризик кровотечі з верхніх відділів травного тракту через можливість синергічного ефекту. При одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою ацетилсаліцилова кислота витісняє її зі зв'язку з протеїнами плазми крові, підвищуючи токсичність.

Термін придатності та умови зберігання

Термін придатності – 3 роки.

Зберігати потрібно препарат у безпечному, захищеному від дітей місці, за кімнатної температури.

Ціна

Копацил у аптеках можна знайти за такою ціною:

Копацил №10 таблетки – від 25 до 32 гривень.