Контрикал : інструкція, застосування, ціна
- Склад і форма випуску
- Фармакологічні властивості
- Показання до застосування
- Протипоказання
- Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
- Особливості застосування
- Застосування у період вагітності або годування груддю
- Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
- Спосіб застосування та дози
- Передозування
- Побічні реакції
- Термін придатності та умови зберігання
- Категорія відпуску та ціна
Контрикал – препарат, що застосовується у разі виникнення кровотеч внаслідок гіперфібринолітичних порушень гемостазу.
Реєстраційний термін препарату завершився.
Склад і форма випуску
діюча речовина: апротинін;
1 флакон з ліофілізатом містить 10 000 АТрОд (антитрипсинових одиниць) апротиніну;
допоміжні речовини: маніт(Е 421), кислота хлористоводнева розведена.
1 ампула з розчинником містить 2 мл розчину натрію хлориду 0,9 %.
Лікарська форма:
Ліофілізат для розчину для інфузій.
Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізат:речовина білого або майже білого кольору у вигляді ліофілізату; розчинник: прозорий, безбарвний розчин.
Упаковка:
По 10 флаконів з ліофілізатом у комплекті з 10 ампулами по 2 мл з розчинником у блістері; по 1 блістеру в коробці.
Фармакотерапевтична група:
Інгібітори протеїнази.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Діюча речовина - полівалентний інгібітор протеїнази, який отримують з легенів великої рогатої худоби. Препарат призводить до утворення стехіометричних комплексів з ферментами ( як-от плазмін, трипсин, хемотрипсин та калікреїн), а також він спричиняє інактивацію основних протеїназ у клітинах крові і тканинах, в плазмі крові, які беруть участь у патофізіологічних процесах порушення гемостазу.
Інгібування плазміну та блокада ендогенними активаторами активації плазміногену відіграють роль у терапевтичному ефекті діючої речовини препарату.
Цей препарат може застосовуватись у якості профілактично-лікувального засобу, не лише у якості антифібринолітичного, з метою лікування розладів інших ферментних систем організму.
Фармакокінетика.
Напів виводиться препарат з організму за дві години. Розподіляється діюча речовина препарату у позаклітинному просторі. У печінці відбувається її швидка акумуляція. Виведення відбувається через нирки. Діюча речовина препарату розкладається на неактивні метаболіти через лізосомальну інактивацію у нирках.
Показання до застосування
Препарат призначається у разі розвитку кровотеч внаслідок гіперфібринолітичних порушень гемостазу (після операцій, після травм, до, під час та після пологів). А також препарат застосовують у разі геморагічних ускладнень під час тромболітичної терапії.
Протипоказання
Гіперчутливість до активної речовини або до будь-якого з компонентів препарату.
Гіперчутливість до білка крупної рогатої худоби.
Пацієнти зі штучним кровообігом під час проведення операції з аортокоронарного шунтування.
Пацієнти, які застосовували препарат протягом останніх 12 місяців.
Пацієнти з позитивним результатом тесту на визначення апротинін-специфічних IgG антитіл належать до групи підвищеного ризику розвитку анафілактичної реакції при введенні апротиніну. Зважаючи на це, застосування апротиніну протипоказане для цієї категорії пацієнтів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Ефект тромболітиків ( як-от стрептокіназа, урокіназа та активатор тканинного плазміногену (r-tPA)) інгібується діючою речовиною препарату дозозалежним чином.
Активність неспецифічної холінестерази сироватки може інгібуватись діючою речовиною препарату. Комбінація суксаметонію хлориду та апротиніну у пацієнтів, у яких знижена активність неспецифічної холін естерази, призводить до пролонгації задишки, яку спричинив м’язовий релаксант.
Ниркова дисфункція може розвинутись у пацієнтів, що застосовують діючу речовину препарату, особливо, якщо раніше у них були порушення функції нирок. Існує ризик того, що можуть розвинутись порушення функції нирок, якщо одночасно з препаратом застосовувати аміноглікозиди.
Особливості застосування
Важливо провести ретельну оцінку співвідношення користі і ризику застосування препарату. Особливо це стосується пацієнтів, що раніше приймали діючу речовину препарату ( а також фібриновий пломбувальний матеріал, що містить діючу речовину препарату), оскільки у них існує ризик розвитку алергічних реакцій (див. розділ «Побічні реакції»). У разі застосування діючої речовини препарату можуть виникнути анафілактичні реакції, зокрема з летальними наслідками, які відносяться до найвищих ризиків.
Діюча речовина препарату протипоказана пацієнтам, які впродовж останнього року ( дванадцять місяців) застосовували цей препарат, у зв’язку з підвищеним ризиком виникнення анафілактичних реакцій. Потрібно спочатку ввести тестову дозу препарату пацієнтам, які проходять лікування діючою речовиною препарату, щоб перевірити схильність до алергічних реакцій (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Вводити пацієнту тестову дозу слід в операційній.
Лише під ретельним наглядом лікаря допускається застосування препарату пацієнтам, у яких спостерігається підвищена чутливість до засобів лікування та алергічні реакції, з огляду на загальний клінічний досвід. Може знадобитись попереднє введення антигістамінних засобів.
Потрібно одразу розпочати медикаментозну терапію із введенням розчину адреналіну (0,05-0,1 мг внутрішньовенно, у разі необхідності адреналін можна вводити повторно), глюкокортикостероїди у високих дозах (250-1000 мг розчину преднізолону внутрішньовенно), а також плазмозаміщуючі розчини додатково до стандартних заходів невідкладної медичної допомоги у разі розвитку тяжких анафілактичних реакцій.
Ризик порушення функції нирок підвищується та посилюється необхідність у проведенні гемодіалізу в період після операцій у разі застосування діючої речовини препарату.
Пацієнтам із порушенням функції нирок або з ризиком ураження нирок (наприклад, у разі одночасного лікування аміноглікозидами) потрібна ретельна оцінка співвідношення користі та ризику, перш ніж призначати цей препарат.
У пацієнтів підвищується частота розвитку ниркової недостатності та летальності, якщо вони раніше застосовували діючу речовину препарату, тому їм застосування препарату дозволяється лише за умови крайньої обережності. Слід проводити відповідне антикоагулянтне лікування гепарином. Діюча речовина препарату не замінює гепарин, тому у разі його застосування з гепарином за необхідності потрібно проводити антикоагуляційну терапію.
Летальність
Є інформація щодо зв’язку між підвищеною летальністю та прийомом діючої речовини препарату у разі її застосування переважно пацієнтами з підвищеним ризиком смертності до початку операції.
Належна оцінка наявних факторів ризику у переважній частині цих досліджень не проводилась, тому немає даних щодо їхнього впливу на результати досліджень.
Взаємозв’язок між підвищеною летальністю та застосуванням препарату залишається невідомим, оскільки обмежена інтерпретація даних цих досліджень.
Лише після ретельної оцінки ймовірного ризику та бажаного позитивного ефекту допускається застосування діючої речовини препарату під час аортокоронарного шунтування.
З’являлись повідомлення, що у пацієнтів, які приймають діючу речовину препарату, вищий ризик смертності, ніж у пацієнтів, які приймали транексамову або амінокапронову кислоти. Проте цих досліджень недостатньо, аби підтвердити наявність кардіоваскулярних ризиків.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Немає даних щодо застосування цього препарату під час вагітності. Експериментальні дослідження на тваринах не виявили тератогенного та ембріотоксичного впливу діючої речовини препарату.
У першому триместрі вагітності діюча речовина протипоказана. Лише за умови переважання потенційної користі порівняно з можливими ризиками допускається застосування препарату у другому та третьому триместрі вагітності, відповідно до рекомендацій.
Оцінюючи можливі ризики та потенційну користь застосування препарату, потрібно брати до уваги негативний вплив тяжких побічних реакцій ( як-от анафілактичні реакції, зупинка серця) та вжитих терапевтичних заходів для їх усунення на плід.
Немає необхідного клінічного досвіду застосування препарату в період лактації. Не проводились адекватні та добре контрольовані дослідження стосовно того, чи чинить діюча речовина препарату вплив на фертильність людини.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
Немає даних щодо впливу препарату на здатність керувати авто чи працювати зі складними механізмами, оскільки вона не вивчалась.
Спосіб застосування та дози
У 0,9 % розчині натрію хлориду (у співвідношенні 1:1) слід розчинити вміст флакону. Зі швидкістю 5 мл/хв слід повільно ввести препарат методом внутрішньовенної ін'єкції або короткотривалої чи довготривалої інфузії. Необхідно провести тест, щоб виявити можливу реакцію підвищеної чутливості, перш ніж вводити початкову дозу.
1 АТрОд еквівалентна 1,33 КІО (калікреїнінактивуючих одиниць).
У разі кровотеч, спричинені гіперфібринолітичними порушеннями гемостазу (після операцій, після травми): початкова доза: 350 000 ATрОд, підтримуюча доза: 140 000 ATрОд кожні чотири години.
У разі порушення гемостазу в акушерстві: початкова доза: 700 000 ATрОд, підтримуюча доза: 140 000 ATрОд щогодини до припинення кровотечі.
Тривалість лікування становить до моменту припинення гіперфібринолітичного стану.
Діти
Не встановлено ефективності та безпеки застосування препарату для дітей.
Передозування
Немає інформації про симптоми передозування або інтоксикації, але у разі передозування можуть посилюватись прояви побічних реакцій ( зокрема алергічних).
Не існує специфічного антидоту.
Побічні реакції
Побічні реакції проявляються:
З боку системи крові та лімфатичної системи: синдромом дисемінованого внутрішньосудинного зсідання, коагулопатією, лейкоцитозом, тромбоцитопенією, зниженням протромбіну.
З боку імунної системи: алергічними реакціями, в тому числі анафілактичними та анафілактоїдними реакціями, анафілактичним шоком (що потенційно загрожує життю): шкірними проявами (еритемою, кропив’янкою), ниткоподібним частим пульсом, тахікардією, блідістю, артеріальною гіпотензією, ціанозом, задишкою, підвищеним потовиділенням, неприємними відчуттями у ділянці серця, з розвитком повної клінічної картини шоку.
З боку серцево-судинної системи: тахікардією, артеріальною гіпотензією, аритмією, шлуночковою тахікардією, фібриляцією передсердь, зниженням артеріального тиску, задишкою, болем за грудиною, ішемією міокарда, інфарктом міокарда, тромбозом/оклюзією коронарних артерій, тромбозом, підвищенням артеріального тиску, перикардитом, артеріальним тромбозом (та його формами, характерними для життєво важливих органів, наприклад, нирок, легень, головного мозку), тромбоемболією легеневої артерії.
З боку нервової системи:психотичними реакціями, галюцинаціями, сплутаністю свідомості, тремором, збудженням, запамороченням, судомами.
З боку дихальної системи: бронхіальною астмою (бронхоспазмом), кашлем, болем у грудній клітці, набряком легенів.
З боку шкіри та її придатків: свербежем, висипаннями, зміною кольору шкіри.
З боку травного тракту: нудотою, блюванням (у разі швидкого введення).
З боку гепатобіліарної системи:порушеннями функції печінки, жовтяницею, печінковою недостатністю.
Порушення обміну речовин: гіперглікемією, гіпокаліємією, ацидозом, гіперволемією.
З боку сечовидільної системи: анурією, некрозом ниркових канальців, олігурією, нирковою недостатністю (зворотною), підвищенням креатиніну сироватки крові.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: артралгією, міалгією.
Загальні порушення та реакції у місці ін’єкції: загальною слабкістю, гіпертермією, змінами в місці введення, флебітом, тромбофлебітом в місці ін’єкції (у разі довготривалого введення).
Якщо впродовж пів року після першого введення повторно ввести діючу речовину препарату, то можуть розвинутись алергічні реакції з різним ступенем тяжкості ( аж до появи шоку).
Навіть якщо друге введення відбулось без симптомів, то від алергічних до анафілактичних реакцій можуть виникнути у разі третього введення. Слід негайно припинити ін’єкцію/інфузію діючої речовини препарату у такому разі.
Потрібно розпочати антишокову терапію за необхідності згідно зі звичайними клінічними стандартами.
Термін придатності та умови зберігання
Препарат придатний до застосування впродовж 3 років.
Температурний режим не має перевищувати 25°С. Місце зберігання має бути важкодоступним для дітей. Заморожувати протипоказано.
Несумісніть.
Препарат є несумісним з іншими засобами лікування. Тому змішаних інфузій варто уникати. З іншими засобами лікування, особливо з β-лактамними антибіотиками, не слід змішувати препарат, оскільки він вважається принципово несумісним з ними.
Разом із розчинами, до складу яких входить декстрин, розчинами для парентерального харчування, до складу яких входять амінокислоти та ліпіди, гепарин, адренокортикоїдні гормони, заборонено застосовувати препарат.
Категорія відпуску та ціна
Ціна на препарат становить приблизно 43 гривні. Відпускається за рецептом.