Флемоксин Солютаб: інструкція, застосування, ціна

Флемоксин Солютаб – антибактеріальний лікарський засіб широкого спектра дії. Входить в групу напівсинтетичного пеніциліну. Володіє бактерицидною дією. Активний щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Бета-лактамний антибіотик.

Ефективний для лікування уражень, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами: терапія ЛОР-органів, органів шлунко-кишкового тракту, органів сечостатевої системи, шкіри та м’яких тканин.

Препарат  абсорбується організмом пацієнта, незалежно від часу прийому їжі. 

Склад і форма випуску

діюча речовина: amoxicillin

1 таблетка містить амоксициліну (в формі амоксициліну тригідрату) – 125 мг,  250 мг, 500 мг, 1000 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, целюлоза дисперсна, кросповідон, ванілін, ароматизатор мандариновий,  ароматизатор лимонний, сахарин, магнію стеарат.

Лікарська форма: Таблетки, що диспергуються.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору (при зберіганні можливий світло жовтий відтінок), довгастої форми з гравуванням «231» для Флемоксину Солютабу® 125 мг, «232» - для Флемоксину Солютабу® 250 мг, «234» - для Флемоксину Солютабу® 500 мг, «236» - для  Флемоксину Солютабу® 1000 мг, позначкою на одному боці та рискою на іншому боці.

Упаковка. По 5 таблеток у блістері, по 4 блістери у картонній пачці.

Фармакотерапевтична група

Протимікробні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики. Пеніциліни широкого спектра дії. Амоксицилін. 

Показання до застосування

Зараження, спричинені бактеріями, вразливими до активних та допоміжних компонентів лікарського засобу:

• лікування органів дихання;
• лікування сечостатевої системи;
• лікування органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ);
• лікування епідермісу та м’яких тканин.

Протипоказання

Підвищена чутливість до амоксициліну або інших бета-лактамних антибіотиків (пеніцилінів і цефалоспоринів), а також до будь-яких з допоміжних речовин препарату.

Спосіб застосування та дози

Якщо у пацієнта проявляється середній рівень тяжкості захворювання, до застосування рекомендуються такі дозування:

Дорослі та пацієнти похилого віку: приймати 500 -750 мг препарату перорально. Здійснювати процедуру двічі на добу. При потребі корекцій дозування – можна використовувати 500 мг препарату за три прийоми протягом доби.

Діти, маса тіла яких не досягає 40 кг: добова доза становить - 40-90 мг/кг. Препарат розділяють на кілька прийомів (2-3 рази), однак не варто перевищувати дозування в 3 г протягом доби.

Точне дозування визначається після консультації лікаря та залежить від віку, тяжкості захворювання, показників та чутливості до препарату.

Фармакокінетичні та фармакодинамічні показники демонструють, що використання препарату тричі на добу має вищу ефективність, аніж прийом двічі на добу.

Дітям, маса тіла яких перевищує 40 кг, рекомендовано приймати препарат в такому ж співвідношенні, як і дорослим пацієнтам.

Особливості дозування.

При тонзиліті: 50 мг/кг протягом доби. Дозу розділяють на два прийоми.

Загострений отит: залежить від локалізації пневмококу та чутливості до пеніциліну. Зазвичай, доза встановлюється відповідно до національних рекомендацій.

Ранній етап захворювання Лайма (поодинока еритема мігрантів): 50 мг/кг протягом доби, розбивши вживання препарату на три прийоми протягом  двох-трьох тижнів.

Попередження ендокардиту: рекомендовано 50 мг амоксициліну/кг маси тіла пацієнта. Приймати одноразову дозу за 1 годину до хірургічного втручання.

Гонорея: разова доза в 3 г.

При лікуванні заражень з важкодоступними збудниками: гострий середній бактеріальний отит, рекомендується трикратний прийом препарату.

Терапія затяжних захворювань та рецидивних інфекцій вимагає трьохразового прийому лікарського засобу в дозах по 750-1000 мг; діти приймають до 60 мг/кг протягом доби, розділяючи дозу на три прийоми.

Тривалість лікування.

При інфекціях неважкого ступеня, лікарський засіб приймається до одного тижня. Однак, у випадку важких заражень, зумовлених стрептококом, лікування становить десять та більше днів.

Препарат продовжують використовувати ще 48 годин з моменту зникнення симптомів хвороби.

Застосування препарату для хворих з порушеними функціями нирок.

Доза препарату мінімізується.

Кліренс креатиніну є фактором для збільшення інтервалу між використанням засобу.

Ниркова недостатність (дорослі та пацієнти похилого віку):

Кліренс креатиніну	Дозування	Інтервал
Менше ніж 30	Нема потреби в корекції	-
10-30	500 мг	12 годин
Понад 10	500 мг	24 годин

Гемодіаліз: після процедури приймають 500 мг амоксициліну.

Ниркова недостатність (діти, маса тіла яких менша, ніж 40 кг):

Кліренс креатиніну	Дозування	Інтервал
Менше ніж 30	Стабільна рекомендована доза	-
10-30	Стабільна рекомендована доза	12 годин
Понад 10	Стабільна рекомендована доза	24 години

Порушення функціонування печінки.

Немає впливу на виведення компонентів препарату.

Застосування. Прийом їжі не впливає на застосування препарату. Флемоксин Солютаб ковтають, запиваючи достатньою кількістю води. Дозволяється розведення препарату (у 20 мл - ½ склянки) у простій воді. В останньому випадку утвориться суспензія з солодкуватим лимонним присмаком.

Особливості застосування

Надчутливість.

Напередодні систематичного використання амоксициліну, необхідно перевірити чутливість пацієнта до низки алергенів (в тому числі пеніцилінів та цефалоспоринів).

Під час терапії пеніциліном  можливі летальні випадки, зумовлені невиявленою раніше гіперчутливістю. Якщо така реакція проявилася під час лікування – застосування препарату слід негайно припинити.

Загострений коронарний синдром (Коуніса)

Рідко повідомляється про гострий коронарний синдром, асоційований з реакцією підвищеної чутливості; при побічних реакціях назначають лікування, направлене на усунення симптомів.

Невразливі мікроорганізми

Лікарський засіб не може вилікувати інфекції, патогенний збудник яких нечутливий до активного компонента. До таких захворювань відносять: інфекції сечовивідних органів, інфекції ЛОР-органів.

Інфекційний мононуклеоз.

У пацієнтів з попередньою схильністю може розвинутися екзантема. Ампіцилін не варто застосовувати у разі проявів мононуклеозу та гострого лімфолейкозу.

Перехресна стійкість. Спостерігається між цефалоспоринами та пеніцилінами.

Резистентність.

Довге використання лікарського здатне викликати нечутливість до компонентів, що загрожує розвитком суперінфекцій.

Псевдомембранозний коліт.

Застосовуючи антибіотики, слід врахувати можливість розвитку антибіотикоасоційованого коліту різних рівнів. Для його усунення слід застосувати усі необхідні заходи, направлені на покращення стану.

Ниркові патології

Виведення амоксициліну в пацієнтів з недостатністю нирок здатне понижуватись. Рекомендовано приймати нижчі дози препарату. Окрім того, такі пацієнти схильні до судом.

Сечокам’яна хвороба

Можливий розвиток кристалурії. В профілактичних цілях, паралельно до вживання амоксициліну, рекомендується вживати багато рідини.  

Антикоагулянти

Є повідомлення про подовження протромбінового часу в пацієнтів, які здійснювали лікування амоксициліном.

Одночасне застосування з антикоагулянтами потребує моніторингу за станом пацієнта.

Вплив на показники клінічних тестів

Лабораторні дослідження після прийому препарату можуть давати хибні результати.

Амоксицилін впливає на показники тесту естріолу в період вагітності.

Дослідження щодо впливу на швидкість реакції при керуванні транспортом не проводилися. Однак, враховуючи побічні реакції (серед яких судоми та запаморочення), можна припустити, що лікарський засіб не рекомендується приймати перед роботою зі складними механізмами чи керуванням транспорту.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Тести, що проводилися на тваринах  продемонстрували безпечність препарату для вагітних жінок. З 1972 року амоксицилін використовується в клінічній практиці під час вагітності. Проте, перед прийомом препарату варто оцінити стан пацієнтки та її індивідуальні протипоказання, які можуть зумовити потенційний ризик для плоду.

Незначна кількість амоксициліну проникає в молоко, що не є протипоказанням для використання препарату при грудному вигодовуванні.

Передозування

Серед симптомів передозування: пошкодження діяльності травного тракту (нудота, блювання, діарея); порушення водно-електролітного балансу; кристалурія; ниркова недостатність.

Лікування передозувань: у пацієнтів викликають блювання, здійснюють промивання шлунка. Ефективний антидот - активоване вугілля або натрію сульфат.

Пацієнтам з передозуванням необхідно вживати багато рідини та підтримувати електролітний баланс. З кровотоку амоксицилін виводиться шляхом гемодіалізу.

Побічні реакції

Неодноразово повідомлялося про випадки діареї та нудоти.

Інвазії, які зачіпають різні ділянки організму:

Вкрай рідко – candidiasis, який уражає слизові оболонки та епідерміс; активізація росту невразливих бактерій.

Розлади з боку крові:

Вкрай рідко – пониження лейкоцитів в плазмі, тромбоцитопенія, анемія.

З боку імунної системи:

Вкрай рідко – алергії, які можуть включати ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, анафілаксію, васкуліт, сироваткове захворювання;

Невідома частота – Реакція Яриша-Герксгеймера, ГКС.    

Розлади з боку нервової системи:  

Вкрай рідко – запаморочення, порушення функцій нирок, судоми, повищена активність ЦНС;

Невідома частота – менінгіт без бактеріальної інфекції. 

Розлади з боку ШКТ: 

За даними клінічних досліджень, часто проявлялися – нудота, блювання, діарея.        

Дані постмаркетингових спостережень

В процесі реалізації засобу, було виявлено:

Рідко – коліти, lingua villosa, зміна відтінку зубів, гепатит, жовтяниця, висипи, свербіж, кропив'янка.

Вкрай рідко – еритема, синдром Стівенса-Джонсона, пустульоз, ексфоліативний дерматит, DRESS синдром, інтерстиціальний нефрит.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Алопуринол, при паралельному вживанні із діючим компонентом Флемоксину Солютаб, провокує ризик утворення дерматитів та шкірних алергій.  

Окремі повідомлення свідчать, що одночасний прийом амоксициліну та варфарину (аценокумаролу) здатні підвищити рівень протромбіну в крові МНВ. Пацієнти, які потребують такого застосування, повинні сумлінно перевіряти протромбіновий час. До того ж, подібне поєднання препаратів потребує корекцій доз антикоагулянтів.

Вживання пеніцилінів та метотрексату зменшує виведення останнього з організму, чим зумовлює його токсичність для пацієнта.

Лікуючись амоксициліном, щоб отримати точні результати щодо рівня глюкози в організмі, рекомендується використання неферментативних реакцій з глюкозооксидазою, адже усі інші неферментні методики видаватимуть хибні результати.

Пеніцилінову дію пригнічують фенілбутазон, пробенецид, оксифенбутазон, ацетилсаліцилова кислота. Суміжне застосування цих препаратів з Флемоксином Солютаб може збільшити період виведення амоксициліну з плазми крові.

Амоксицилін, подібно до ряду інших антибіотиків, впливає на мікрофлору кишечнику, деактивує реабсорбцію естрогенів, що впливає на скорочення ефективності пероральних контрацептивів.

Лікарські засоби із бактеріостатичною дією нейтралізовують ефект амоксициліну.

Умови та термін зберігання

Термін зберігання препарату: 5 років.

Рекомендоване зберігання при температурі, яка не перевищує 25°C. Лікарський засіб зберігати в оригінальній упаковці. Зберігати в місці, недоступному для дітей.