Бісакодил: інструкція, застосування, ціна

Бісакодил – це фармакологічний засіб, що має проносну дію.

Склад і форма випуску

Бісакодил випускається у формі супозиторіїв ректальних.

Діюча речовина: бісакодил; 1 супозиторій містить бісакодилу 0,01 г (10 мг).

Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, твердий жир.

Основні фізико-хімічні властивості: супозиторії білого або кремового кольору, кулеподібної форми.

Фармакологічні властивості

Бісакодил, викликаючи подразнення рецепторного апарату кишки, впливає на слизову оболонку кишківника, підвищує у товстому кишківнику секрецію слизу та підсилює його перистальтику. Дія настає вже протягом години.

Фармакокінетика

Бісакодил належить до проносних фармакологічних засобів. Препарат стимулює перистальтику товстої кишки, подразнює слизову оболонку або прямо стимулює нервові закінчення в слизовому та підслизовому нервових сплетіннях.

Цей фармакологічний засіб погано абсорбується зі шлунково-кишкового тракту та впливає на абсорбцію електролітів. Внаслідок чого у просвіті кишківника спостерігається підвищений осмотичний тиск, затримується більше води. Це пом'якшує випорожнення та полегшує їх пасаж у товстій кишці. Крім цього, значно збільшується обсяг випорожнень завдяки тому, що полегшується процес дефекації та відбувається стимуляція перистальтики.

Бісакодил бактеріальними ферментами товстої кишки метаболізується до активного з'єднання (дифенолу), яке підлягає кон'югації під час першого проходження через печінку з сірчаною або глюкуроновою кислотами та повертається через ентерогепатичну циркуляцію в кишківник. Цей процес пролонгує дію супозиторіїв.

Після інтраректального застосування абсорбція цього фармакологічного засобу мінімальна. Абсорбований бісакодил підлягає в печінці деацетилюванню з утворенням фенольного похідного, що виводиться потім з сечею. Частина, що залишилася з товстої кишки, виводиться з калом.

Показання до застосування

Бісакодил застосовується для короткочасної симптоматичної терапії:

• хронічних та звичайних закрепів у пацієнтів похилого віку та лежачих хворих;
• перед-/післяопераційного періоду;
• перед акушерськими та хірургічними втручаннями, діагностичними процедурами.

Протипоказання

Протипоказанням до використання Бісакодилу є наявність у пацієнтів:

• гіперчутливості до будь-яких компонентів препарату;
• кишкової непрохідності;
• виразкового проктиту або анальних тріщин з пошкодженням слизової оболонки;
• обструкції кишківника;
• важкої дегідратації;
• гострих захворювань органів черевної порожнини (у т. ч. апендициту та гострих запальних захворювань кишківника);
• циститу;
• перитоніту;
• маткових кровотеч;
• болю у животі;
• захворювань прямої кишки;
• нудоти та блювання невідомої етіології;
• гострої геморагії;
• защемленої грижі;
• проктиту;
• шлунково-кишкових геморагій;
• карциноми кишківника;
• спастичного закрепу;
• коліту.

Передозування

Високі дози бісакодилу можуть призвести до абдомінальних спазмів, діареї та значної втрати електролітів й калію. Рідко може розвинутися застійне запалення прямої кишки та атонія кишківника.

Тривале використання проносних фармакологічних засобів може призвести до абдомінального болю, хронічної діареї, нефролітіазу, вторинного гіперальдостеронізму та гіпокаліємії. Надходили відомості про розвиток на тлі гіпокаліємії пошкоджень ниркових канальців, м'язової слабкості та метаболічного алкалозу.

У разі передозування бісакоділом проводиться корекція електролітного дисбалансу (включаючи гіпокаліємію) та замісна терапія рідинами.

Побічні ефекти

Під час використання бісакодилу можуть розвинутися побічні реакції з боку:

• імунної системи – алергічні (у т. ч. анафілактичні реакції та ангіоневротичний набряк);
• шлунково-кишкового тракту – біль, коліт, включаючи ішемічний, дискомфорт, подразнення анальної зони (включаючи кровотечу, печіння, біль), спазми у животі, гіпокаліємія, нудота, атонія кишківника, діарея (яка може викликати велику втрату електролітів та води, переважно калію – під час передозування або тривалого використання), запалення слизової оболонки прямої кишки, проктит та блювання;
• ЦНС – непритомність, запаморочення, що пов'язано з напругою під час дефекації та кишковим спазмом (вазовагальні реакції).

В результаті дегідратації можуть з'явитися артеріальна гіпотензія, судоми та м'язова слабкість.

Використання супозиторіїв може викликати біль та подразнення, переважно у пацієнтів, що мають анальні тріщини та виразковий коліт.

Особливості застосування

Бісакодил, як і інші проносні препарати, не рекомендується застосовувати без з'ясування причини понад 5 днів. Надмірне та тривале використання викликає гіпокаліємію, порушення балансу рідини та електролітів. У разі дефекації втрата рідини викликає зневоднення організму, що супроводжується олігурією та спрагою. Зневоднення завдає шкоди організму (наприклад, у літніх пацієнтів та у разі ниркової недостатності), тому у разі появи симптомів використання цього фармакологічного засобу слід припинити, подальше застосування можливе лише під наглядом лікаря.

Тривале використання Бісакодилу може призвести до звикання (акт дефекації буде проходити тільки із застосуванням проносного препарату).

У літніх пацієнтів часте використання цього препарату підсилює астенію, порушує координацію руху, викликає ортостатичну гіпотензію, які пов'язані з втратою електролітів. Бісакодил здатний знизити концентрацію калію у крові.

Синкопе та запаморочення можуть з'явитися під час випорожнення. Судинна реакція та дефекаційний синкопе можуть виникнути під час абдомінального болю, що пов'язано з закрепом, через який призначають застосування проносного фармакологічного засобу.

Відомі окремі випадки діареї з кров'ю та абдомінальним болем під час використання Бісакодилу, що пов'язують з ішемією слизової оболонки кишківника.

Не рекомендується застосування супозиторіїв пацієнтам, у яких є виразковий геморой, проктит та анальні тріщини, оскільки це може призвести до місцевого подразнення. Не треба також застосовувати хворим із запальними та обструктивними захворюваннями кишківника, гострими станами (наприклад, апендицитом).

Стимулюючі проносні фармакологічні засоби, в тому числі й Бисакодил, не призводять до зниження маси тіла.

Спосіб застосування та дози

Бісакодил призначений тільки для ректального застосування.

Перед використанням супозиторія треба:

1. Відірвати 1 супозиторій від первинної упаковки по лінії перфорації.
2. Потягнути за краї плівки в різні боки.
3. Звільнити супозиторій від упакування.

Бісакодил застосовується тільки для терапії дорослих пацієнтів 1 раз на добу (1 супозиторій) протягом максимум 7 днів.

Діти

Цій категорії пацієнтів не рекомендується використання Бісакодилу.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Контрольованих клінічних досліджень використання Бісакодилу вагітними в достатній кількості не проводилося. Тому під час вагітності (переважно у I триместрі) застосовувати цей фармакологічний засіб не рекомендується. За потреби можливе застосування препарату тільки тоді, коли користь для матері значно перевищує потенційний ризик для плоду.

Внаслідок того, що не встановлено, чи екскретується бісакодил у грудне молоко, під час годування груддю не рекомендується використовувати препарат, крім випадків, коли очікуваний ризик для немовляти менший за очікувану користь для матері.

Здатність впливати на швидкість реакції

Бісакодил не впливає на швидкість реакції під час керування транспортом або виконання інших робіт, що потребують підвищеної уваги.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Використання бісакодилу в комбінації з іншими проносними фармакологічними засобами може посилити розвиток побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту.

Цей препарат внаслідок зниження у крові концентрації калію підсилює ефект серцевих глікозидів. Також Бісакодил підсилює калійуретичну дію глюкокортикоїдів та діуретиків.

Умови та термін зберігання

За кімнатної температури (> + 25^оС) Бісакодил можна зберігати протягом 3 років.

Ціна

10 супозиторій Бісакодилу 10 мг можна придбати за ціною від 12 грн до 15 грн.