Аторис: інструкція, застосування, ціна

Купити на Liki24 зі знижкою 30% Купити

Аторис – це гіполіпідемічний засіб. Цей препарат є єдиним генеричним аторвастатином, який має таку вагому доказову базу щодо своєї ефективності та безпеки.

Склад і форма випуску

Аторис випускається у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою по 10, 20, 30 і 40 мг.

Діюча речовина: 10,36/ 20,72/31,08/41,44 аторвастатин кальцію, що еквівалентно 10/20/30/40 мг аторвастатину відповідно.

Допоміжні речовини: лактози моногідрат; МКЦ; гіпролоза; кроскармелоза натрію; кросповідон, тип А; полісорбат 80; натрію гідроксид; магнію стеарат.

Оболонка плівкова: Opadry II HP 85F28751 білий (полівініловий спирт, титану діоксид (Е171), макрогол 3000, тальк).

Основні фізико-хімічні властивості: круглі, злегка двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою білого кольору. Вигляд на зламі: біла шорстка маса з плівковою оболонкою білого або майже білого кольору.

Аторвастатин відноситься до речовин з групи статинів. Він знижує рівень загального холестерину (ХС) і ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) в крові. Також діюча речовина Аторису зменшує рівень тиреоглобуліну (ТГ) і трохи підвищує рівень ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) в крові. Частота серцевих статинів безпосередньо пов'язана зі зниженням рівня загального холестерину за допомогою холестерину ліпопротеїнів високої щільності. Також аторвастатин має додаткові ефекти, які посилюють його антиатеросклеротичну дію. Він пригнічує синтез ізопреноїдів. Маються на увазі речовини, які працюють аналогічно до факторів росту, впливаючи на проліферацію клітин гладких м'язів судин. Крім того, вони зменшують в'язкість плазми та активність деяких факторів коагуляції, агрегації. Аторвастатин покращує гемодинаміку і здатний нормалізувати процеси коагуляції крові. Плюс інгібітори ГМГ-КоА-редуктази впливають на метаболізм макрофагів, пригнічуючи їх активність, а також синтез ізопреноїдів. Останні є факторами росту клітин внутрішньої оболонки судин. Це не тільки зменшує ризик розриву атеросклеротичних бляшок, а й одночасно покращує ендотелійзалежне розширення кровоносних судин.

Крім того, аторвастатин значно знижує в'язкість плазми крові, активність деяких факторів згортання, а також агрегації тромбоцитів. Завдяки чому ця речовина покращує гемодинаміку, плюс нормалізує стан системи згортання.

Зазвичай терапевтичний ефект від прийому аторвастатину відзначається після 2 тижнів безперервної терапії, а максимальний ефект від його прийому розвивається через 4 тижні.

Аторвастатин в дозуванні 80 мг знижує ризик розвитку ішемічних ускладнень (в т. ч. смерть від інфаркту міокарда) на 16%, а також ця речовина зменшує ризик повторної госпіталізації з приводу стенокардії, що супроводжується ознаками ішемії міокарда, – на 26%.

Фармакокінетика

Абсорбція аторвастатину висока – близько 80% всмоктуються зі шлунково-кишкового тракту. Причому ступінь всмоктування і концентрація цієї речовини в плазмі крові підвищуються пропорційно до її дози. Tmax становить в середньому 1-2 години. У жінок Tmax зазвичай вище на 20%, а AUC – нижче на 10%. В цілому, відмінності фармакокінетики за віком і статтю абсолютно незначні, вони не вимагають будь-якої корекції дози.

У пацієнтів, які страждають алкогольним цирозом печінки, Tmax фіксується набагато вище норми – в 16 разів. Прийом їжі може трохи знижувати швидкість і тривалість абсорбції АТОР (на 25 і 9% відповідно). Однак зменшення концентрації ХС-ЛПНЩ аналогічне, якщо ліки застосовуються без їжі.

Біодоступність аторвастатину є низькою (12%). А його системна доступність інгібуючої активності щодо ГМГ-КоА-редуктази становить 30%. Низька системна біодоступність здебільшого обумовлена пресистемним метаболізмом безпосередньо в слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту і первинним проходженням через печінку.

Середній Vd аторвастатину становить 381 л. Понад 98% цієї речовини зв'язується з білками плазми крові. При цьому аторвастатин не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Він метаболізується в печінці під дією ізоферменту CYP3А4 цитохрому Р450, утворюючи фармакологічно активні метаболіти (орто- і парагідроксильовані метаболіти, продукти бета-окислення). Вони обумовлюють приблизно 70% інгібуючої активності щодо ГМГ-КоА-редуктази, протягом 20-30 годин.

T1/2 аторвастатину становить 14 годин. Виводиться ця речовина переважно з жовчю. Аторвастатин не піддається вираженій кишково-печінковій рециркуляції, а також не виводиться під час гемодіалізу. Близько 46% діючої речовини Аторису виводиться через кишківник і менше ніж 2% – нирками.

Діти. Існують вкрай обмежені дані щодо 8-тижневого відкритого дослідження фармакокінетики у дітей (у віці 6-17 років) з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією і вихідною концентрацією ХС-ЛПНЩ понад 4 ммоль/л. Вони отримували аторвастатин у вигляді жувальних таблеток 5 або 10 мг або таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у дозі 10 або 20 мг 1 раз на добу. Єдиною значною коваріатою виявилася маса тіла. Кліренс аторвастатину у дітей особливо не відрізнявся від такого у дорослих пацієнтів при алометричному вимірі за вагою. В діапазоні дії аторвастатину та о-гідроксіаторвастатіну фіксувалося послідовне зниження ХС-ЛПНЩ і ХС.

Пацієнти похилого віку. Cmax в плазмі крові та AUC препарату у пацієнтів похилого віку (старше 65 років) на 40 і 30% вищі у пацієнтів молодшого віку. Відмінностей як в ефективності, так і в безпеці прийому Аторису у хворих літнього віку не виявлено.

Порушення функції нирок. Ця особливість організму ніяк не впливає на концентрацію аторвастатину, його вплив на показники ліпідного обміну в організмі.

Порушення функції печінки. Концентрація Аторису у пацієнтів з алкогольним цирозом печінки істотно підвищується (Cmax – в 16 разів, AUC – в 11 разів).

Показання до застосування

Аторис використовується для:

Первинної профілактики різних серцево-судинних ускладнень в осіб без ознак ІХС, але які мають кілька факторів ризику її розвитку. Серед них: вік старше 55 років, залежність від нікотину, гіпертонія, діабет, генетична схильність (наприклад, на тлі дисліпідемії).
Вторинної профілактики різноманітних серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з ІХС. Це може знадобитися для зниження сумарного показника смертності, а також інфаркту міокарда, інсульту, повторної госпіталізації через стенокардію і необхідності в реваскуляризації.
Первинної гіперхолестеринемії при гетерозиготній сімейній та несімейній гіперхолестеринемії (тип IIа згідно класифікації Фредриксона).
Комбінованої гіперліпідемії (типи IIа та IIb).
Дисбеталіпопротеїнемії (тип III за класифікацією Фредриксона) переважно як доповнення до дієти.
Сімейної ендогенної гіпертригліцеридемії (тип IV за класифікацією Фредриксона), стійкої до дієти.
Гомозиготної сімейної гіперхолестеринемії при недостатній ефективності дієтотерапії, інших нефармакологічних методів терапії.

Протипоказання

Не варто використовувати Аторис, коли є:

гіперчутливість до будь-якого компоненту препарату;
захворювання печінки, печінкова недостатність, гепатит в гострій стадії та цироз;
стійке підвищення активності трансаміназ в сироватці крові (більш ніж в 3 рази від верхньої межі норми);
захворювання скелетних м'язів;
синдром мальабсорбції галактози або глюкози, дефіцит або непереносимість лактози.

Передозування

Поки що про випадки передозування Аторисом нічого невідомо. Але, якщо таке сталося, то слід прийняти загальні заходи, в тому числі проконтролювати та підтримати життєво важливі функції, зробити все для запобігання подальшому всмоктуванню препарату. З цією метою проводиться промивання шлунка, приймаються сорбенти та проносні засоби, здійснюється симптоматичне лікування.

Побічні ефекти

Часом прийом Аторису супроводжується розвитком побічних ефектів, таких як: периферичні набряки, біль у грудях, нездужання, підвищена стомлюваність, лихоманка і назофарингіт.

Також можливий прояв побічних реакцій з боку:

крові та лімфатичної системи – в рідкісних випадках спостерігається тромбоцитопенія;
імунітету – часто фіксуються алергії; дуже рідко – анафілаксія;
метаболізму – нечасто можливі збільшення маси тіла або анорексія; дуже рідко – гіперглікемія, гіпоглікемія;
психіки – часто спостерігаються порушення сну (безсоння, жахіття); з невідомої частотою трапляється депресія;
ЦНС – часто спостерігається головний біль, запаморочення, парестезія, астенічний синдром; не настільки часто – периферична нейропатія, гіпестезія, порушення смакового сприйняття, втрата або зниження пам'яті;
органів слуху – нечасто можливе відчуття шуму у вухах;
дихальної системи – часто відзначається біль в горлі, носова кровотеча; можливі одиничні випадки інтерстиціального захворювання легень (зазвичай це відбувається при тривалому прийомі Аторису);
шлунково-кишкового тракту – часто фіксується закреп, диспепсія, нудота, діарея, метеоризм, біль у животі; не настільки часто – блювання, панкреатит;
печінки та жовчовивідних шляхів – в рідкісних випадках спостерігається гепатит, холестатична жовтяниця;
шкіри – часто відзначається шкірний висип, свербіж; не так часто – кропив'янка; ще рідше – ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона, алопеція, бульозний висип, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз;
скелетно-м'язової, сполучної тканини – часто пацієнти скаржаться на міалгію, артралгію, біль у спині, припухлість суглобів; не настільки часто – на міопатію, судоми м'язів; рідко – на міозит, рабдоміоліз, тендопатію (часом з розривом сухожиль); можуть відбуватися випадки іммуноопосередкованої некротизуючої міопатії, частота виникнення якої залишається невідомою;
нирок і сечовивідних шляхів – нечасто можлива вторинна ниркова недостатність;
статевих органів/молочної залози – нечасто відзначається сексуальна дисфункція; дуже рідко – гінекомастія.

Можливе при терапії Аторисом спотворення лабораторних аналізів. Так, нечасто може підвищуватися активність АСТ, АЛТ, сироваткової КФК в плазмі крові. Дуже рідко відбувається підвищення концентрації глікозильованого гемоглобіну.

При появі тяжких побічних ефектів від прийому Аторису, його використання слід припинити.

Особливості застосування

Аторвастатин не варто використовувати жінкам репродуктивного віку, що не застосовують надійні засоби контрацепції. Якщо пацієнтка планує завагітніти, тоді вона повинна припинити прийом Аторису мінімум за 1 місяць до планування вагітності.

З підвищеною обережністю призначають цей препарат особам, які зловживають алкоголем або мають захворювання печінки у своїй історії хвороби.

Пацієнтам, які мають порушення функції печінки, потрібно з обережністю застосовувати Аторис через уповільнене виведення аторвастатину з організму. Є ймовірність підвищення активності печінкових ферментів.

Терапія аторвастатином має ризик розвитку міопатії, рабдоміолізу і порушення функції нирок. Імовірність виникнення таких побічних ефектів зростає при паралельному прийомі одного або комбінації декількох препаратів: циклоспорину, нефазодону, похідних фіброєвої кислоти, деяких антибіотиків, ніацину, протигрибкових ліків та інгібіторів протеази ВІЛ.

При розвитку міопатії з подальшим рабдоміолізом і порушенням функції нирок Аторис негайно відміняють. Якщо є необхідність, то починають гемодіаліз.

Вживання соку грейпфрута при терапії Аторисом може призводити до зростання концентрації аторвастатину в плазмі крові. Тому особи, які приймають цей препарат, повинні намагатися уникати вживання грейпфрутового соку в кількості понад 1,2 л за день.

Спосіб застосування та дози

Попередньо пацієнтів важливо перевести на дієту, засновану на низькому вмісті ліпідів. Такого харчування необхідно дотримуватися протягом усього курсу лікування цим препаратом.

Терапія починається з дози 10 мг на добу, яку потрібно приймати в однаковий час, до або після їжі. Лікувальний ефект фіксується після 2 тижнів прийому препарату. Дозування за необхідності можна підвищити через 4 тижні, це залежить від реакції організму пацієнта. У цей час розвивається максимальний терапевтичний ефект від Аторису. При тривалому прийомі ефект зберігається. Підтримуючу дозу підбирають індивідуально, постійно контролюючи аналізи, а саме – рівень холестерину і ліпопротеїнів низької щільності.

Оцінювати актуальність дози потрібно кожні 4 тижні з можливим підвищенням дозування препарату до 40 мг/добу. Максимальна добова доза становить 80 мг. У деяких випадках можливе поєднання секвестранти жовчних кислот з використанням аторвастатину в дозі 40 мг/добу.

При гетерозиготній сімейній гіперхолестеринемії у дітей у віці старше 10 років рекомендується призначати початкову дозу по 10 мг щодня, прийом відбувається 1 раз на добу. Максимальна рекомендована доза – 20 мг 1 раз на день. Досвід застосування дози у дітей понад 20 мг (відповідає дозі 0,5 мг/кг) обмежений.

У переважної частини пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією найкращий ефект (зниження концентрації ХС-ЛПНЩ в плазмі крові на 18-45%) спостерігається при добовій дозі, яка становить 80 мг.

З метою первинної профілактики серцево-судинних захворювань доза аторвастатину становила в клінічних дослідженнях 10 мг/добу. Можливе підвищення дози для досягнення значень ХС-ЛПНЩ, які б відповідали сучасним рекомендаціям.

При недостатності функції печінки варто проявити обережність, робити це слід за допомогою регулярного контролю активності печінкових трансаміназ: АСТ і АЛТ в плазмі крові. Якщо істотно підвищена активність печінкових трансаміназ, то дозу Аторису потрібно знижувати або зовсім припинити терапію Аторисом.

Порушення функції нирок ніяк не впливає на концентрацію аторвастатину або ступінь зниження концентрації ХС-ЛПНЩ в плазмі крові, тобто корекція дози препарату не потрібна.

Відмінностей в ефективності та безпеці лікування аторвастатином в осіб похилого віку в порівнянні з загальною популяцією не виявлено, корекція дозування не потрібна.

За необхідності одночасного прийому з циклоспорином, телапревіром або комбінацією тіпранавір/ритонавір доза Аторису не повинна перевищувати 10 мг/добу.

Важливо дотримуватися обережності та використовувати найнижчу ефективну дозу аторвастатину при одночасному прийомі з інгібіторами ВІЛ-протеази, інгібіторами протеази вірусного гепатиту С (боцепревір), кларитроміцином та ітраконазолом.

Діти

Досвід використання Аторису у дітей обмежений. Його ефективність і безпеку для категорії пацієнтів у віці до 10 років не вивчали, тому для них терапію цим препаратом проводити не рекомендується.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Аторис категорично протипоказаний жінкам в зазначені періоди.

Здатність впливати на швидкість реакції

Відсутні повідомлення щодо впливу Аторису на здатність пацієнтів керувати транспортом, використовувати різноманітні технічні пристрої. Але при терапії препаратом деякі пацієнти можуть відчувати такі побічні реакції як запаморочення, судоми м'язів, тому важливо проявити обережність.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

При спільному прийомі Аторису з циклоспорином, антибіотиками (такими як: Еритроміцин, Кларитроміцин, Хінупристин/Дальфопристин), інгібіторами протеаз (наприклад, Ампренавіром, Індинавіром, Ритонавіром), протигрибковими засобами (Флуконазол, Кетоконазол, Ітраконазол) або Нефазодоном підвищується рівень аторвастатину, який визначається в сироватці крові. Це загрожує міопатією з рабдоміолізом, порушенням функції нирок.

Одночасний прийом аторвастатину та антацидів знижує рівень аторвастатину, однак на його ефективність це особливо не впливає. При паралельному прийомі аторвастатину і колестиполу або фенітоїну, рівень аторвастатину в плазмі крові знижується. Однак водночас лікувальний ефект цієї комбінації перевищує ефект при використанні лише аторвастатину.

У пацієнтів, які одночасно приймають по 80 мг аторвастатину та дигоксину, рівень останнього зростає в плазмі крові.

Паралельний прийом Аторису та норетіндрону або етинілестрадіолу збільшує всмоктування контрацептивів, а також підвищує їхній рівень в плазмі крові.

Одночасне використання Аторису і похідних фіброєвої кислоти або ніацину здатне підвищити рівень аторвастатину в сироватці крові.

При спільному прийомі з варфарином можливе посилення його впливу на показники коагуляції крові.

Умови та термін зберігання

Аторис зберігається за температури не вище + 25°C протягом двох років.

Ціна

30 таблеток Аторису в дозуванні 10 мг можна придбати в середньому за 150 грн, така ж кількість таблеток в дозуванні 20 мг продається за 190 грн, 30 мг – за 253 грн, а 40 мг – за 378 грн.