Артифлекс Ультра: інструкція, застосування, ціна
Артифлекс Ультра – хондропротектор, що належить до групи НПЗЗ і призначається з метою ліквідації/зменшення запальних явищ та, відповідно, больового синдрому при первинному або вторинному остеоартрозі суглобів рук/ніг, а також міжхребцевих дисків. Препарат не застосовується у терапії вагітних, жінок, що годують грудьми, та дітей.
Склад
Діючі речовини: глюкозамін (glucosamine), ібупрофен (ibuprofen), хондроїтину сульфат (chondroitin sulfate). В одній капсулі міститься 250 мг глюкозаміну сульфату натрію хлорид (у перерахунку на глюкозаміну сульфат), 100 мг ібупрофену, 200 мг хондроїтину сульфату натрію.
Допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований, натрію крохмальгліколят типу А, целюлоза мікрокристалічна, повідон/кросповідон, кислота стеаринова, магнію стеарат, кремнію діоксид безводний. До складу оболонки капсули входить Е 171 (титану діоксид) і желатин.
Форма випуску та основні фізичні і хімічні властивості
Артифлекс Ультра випускається у формі твердих білих капсул, виготовлених із желатину №60 (по 10 таблеток у шести блістерах) та №120 (по 10 капсул у 12-ти блістерах в упакуванні, виготовленому з картону). На капсулах може бути нанесена позначка "ЗТ" - товарний знак виробника. Всередині капсули – суміш, яка складається з білих або майже білих гранул і порошку такого ж кольору. У суміші можуть виявлятися агломерати часток, що є допустимим.
Фармакотерапевтична група
Артифлекс Ультра належить до групи комбінованих протиревматичних засобів, які володіють протизапальною дією.
Фармакологічні властивості лікарського засобу
Фармакодинаміка. Артифлекс Ультра відновлює хрящову тканину, виявляє протизапальний ефект (на рівні клітин), блокує окремі ферменти, які беруть участь у процесі дегенерації хряща, що було доведено у ході досліджень in vitro (колагеназу, протеоглікіназу, N-ацетилглікозамінідазу, еластазу, фосфоліпазу-А2), лізосомальні ферменти, інші речовини, зокрема супероксидні радикали, у результаті чого знижується катаболічна активність хондроцитів. На тлі прийому препарату в організмі починають синтезуватися ендогенні протеоглікани, а також гіалуронова кислота.
Діючі речовини препарату – глюкозамін (glucosamine) та хондроїтину сульфат (chondroitin sulfate) – виявляють терапевтичний ефект при діагнозі "остеоартроз колінного/кульшового суглобу".
Chondroitin (головний компонент хрящової тканини) зменшує запальний процес на його початкових етапах, уповільнюючи тим самим процес руйнування хряща, а також ліквідуючи/зменшуючи біль, який його супроводжує, покращує рухливість суглобів, що дозволяє зменшити дозу нестероїдних протизапальних лікарських засобів, які приймає пацієнт або навіть на деякий час відмовитися від їх прийому.
Інший фармацевтичний інгредієнт – glucosamine – також є компонентом людського організму і виконує роль хондропротектора. Як показали дослідження in vivo/in vitro, глюкозамін допомагає хондроцитам синтезувати органічні протео- і глікозаміноглікани, а синовіоцитам – гіалуронову кислоту.
Ще одна діюча речовина Артифлексу Ультра - ibuprofen - володіє жарознижуючим, протизапальним і знеболюючим ефектом, вибірково блокує циклооксигенази двох типів (1-ого і 2-ого), які є основними ферментами, що забезпечують метаболізм арахідонової кислоти, внаслідок чого зменшується синтез простагландинів та їх вміст у рідині спинного мозку. У центрі, що відповідає за терморегуляцію, послаблюється збудження. Відтак пацієнт, який приймає Артифлекс Ультра за схемою, вказаній в інструкції/рекомендацією лікара-куратора, не відчуває зранку скутості у хребті і суглобах (завдяки покращенню їх рухливості).
Поєднання ібупрофену із глюкозаміном посилює знеболюючий ефект останнього.
Фармакокінетика. Пік концентрації chondroitin sulfate у сироватці крові фіксується через 3, максимум 4 години після прийому однієї капсули препарату. Показник біодоступності (за умови перорального застосування ліків) сягає 12%. Діюча речовина разом з її деполімеризованими похідними зв’язується з білками сироватки крові на 85%. Мінімум 90% спершу проходить процес біотрансформації, який забезпечується лізосомальними фосфатами, після чого – деполімеризації, що відбувається зокрема у таких органах як печінка та нирки і який, своєю чергою, забезпечується гіалуро-, β-N-ацетилгексозамі- і β-глюкуронідазою. Хондроїтину сульфат разом з його деполімеризованими похідними виводиться, як правило, зі сечею. Половину своєї фармакологічної активності втрачає у середньому за 5-15 годин.
Після прийому однієї капсули Артифлексу Ультра glucosamine швидко та практично у 100% обсязі абсорбується кишечником. Прийом дози один раз на добу, яка не перевищує 1500 мг, забезпечує лінійну фармакокінетику діючої речовини. Збільшення дози ліків не передбачає підвищення піку її концентрації у плазмі крові.
Чверть дози потрапляє безпосередньо у хрящ і синовіальну оболонку суглобів. «Ефект першого проходження» глюкозаміну передбачає, що понад 70% діючої речовини розпадається у печінці на сечовину, воду і вуглекислий газ та виводиться з організму зі сечею у незміненому вигляді. Частина виводиться із калом. Половину своєї фармакологічної активності втрачає через 68 годин.
Прийом препарату перорально забезпечує практичну повну абсорбцію ibuprofen з ШКТ, відтак не рекомендується поєднувати прийом цих ліків з прийомом їжі. 90% діючої речовини проходить процес біотрансформації у печінці. Половину своєї фармакологічної активності ібупрофен втрачає через 2, максимум 3 години після прийому капсули. 80% виводиться нирками у вигляді кінцевих продуктів обміну.
Показання до застосування
Артифлекс Ультра призначають пацієнтам, що потерпають від больового синдрому, спровокованого первинним/вторинним остеоартрозом суглобів рук/ніг, а також міжхребцевих дисків.
Протипоказання
- Гіперчутливість до однієї із діючих або допоміжних речовин лікарського засобу;
- кровотечі/перфорації ШКТ, що виникли на тлі прийому нестероїдних протизапальних препаратів (в анамнезі);
- хвороби зорового нерва;
- важка недостатність – ниркова/печінкова/серцева;
- цереброваскулярні, інші кровотечі або схильність до них;
- одночасна терапія іншими нестероїдними протизапальними засобами, зокрема вибірковими блокаторами ЦОГ-2;
- алергічні реакції, викликані прийомом НПЗЗ, приміром ацетилсаліцилової кислоти, що мали місце у минулому та проявлялися бронхоспазмом, ринітом, набряком Квінке, астмою, висипаннями на шкірі та/або кропив’янкою;
- виразкова хвороба шлунка (з кровотечею чи без), яка має місце зараз або мала у минулому із мінімум двома епізодами загострення і кровотеч (якщо таке ускладнення виникало);
- порушення гемопоезу;
- фенілкетонурія;
- цукровий діабет;
- тромбофлебіт.
Спосіб застосування та дозування
Дорослим пацієнтам рекомендується приймати по дві капсули тричі на добу після їжі, запивши водою (бажано цілою склянкою).
Максимальна доза, розрахована на добу, – 12 капсул. Терапія лікарським засобом повинна тривати щонайдовше 20 днів, після чого (за потреби) можна перейти на прийом Артифлексу Плюс, що випускається у формі таблеток.
Побічні реакції
Як правило, причиною появи побічних реакцій є ібупрофен та перевищення рекомендованої виробником/лікарем-куратором дози ліків. З огляду на те, що у добовій дозі Артифлексу Ультра міститься 600 мг ібупрофену, а допустима максимальна добова доза цієї діючої речовини – вдвічі вища (1200 мг), виникнення небажаних побічних явищ можна цілком уникнути.
Прийом препарату може супроводжуватися болем і здуттям живота, диспепсією, нудотою та/або блюванням (у т.ч. з домішками крові), діареєю або, навпаки, закрепом, при цьому може виділятися кал, за консистенцією і кольором схожий на дьоготь, запаленням слизової шлунка, виразкою (зокрема пептичною), перфорацією слизовою та, відповідно, кровотечею, що може навіть призвести до смерті хворого (особливо якщо людина – похилого віку), появою виразок у роті; головним болем, сонливістю, загальною слабкістю, запамороченням, парестезіями, підвищеною втомлюваністю (у поодиноких випадках при аутоімунних порушеннях, найчастіше – системному червоному вовчаку, системних патологіях сполучної тканини розвивався асептичний менінгіт, яким проявлявся ригідністю м’язів потилиці, нудотою, підвищенням температури тіла, головним болем, блюванням, дезорієнтацією пацієнта у просторі, а при тривалому прийомі ліків можуть виникати галюцинації, хворий може скаржитися на депресивні настрої, дзвін у вухах і сплутаність свідомості); гострою нирковою недостатністю, папілонекрозом, що, як правило, розвивається на тлі тривалого прийому лікарського засобу і супроводжується набряками і зростанням концентрації сечовини у плазмі крові, інтерстиціальним нефритом, нефротоксичністю, нефротичним синдромом; порушеннями роботи печінки, що проявляється її запаленням, пожовтінням шкіри/склер (цей побічний ефект також найчастіше виникає внаслідок затяжної терапії препаратом); порушеннями кровотворних процесів (анемією, у т. ч. апластичною і гемолітичною, зниженням гематокриту/рівня гемоглобіну, тромбо-, нейтро-, лейко- і панцитопенією, еозинофілією, зокрема легеневою, агранулоцитозом), симптомами яких є важке виснаження (хворому складно навіть підвестися з ліжка), поява синців на тілі, виразок у роті, болю у горлі, кровотечі, походження якої неможливо пояснити, та типових ознак грипу (серед них - підвищення температури тіла), злипанням тромбоцитів (цей процес є зворотним), альвеолітом; важкими шкірними реакціями (мультиформною еритемою, токсичним епідермальним некролізом, синдромом Стівенса-Джонсона), які, щоправда, фіксуються лише у поодиноких хворих, лущенням і почервонінням шкіри, підвищеною чутливістю до UV-променів, дерматитом, випадінням волосся, екземою; алергічними реакціями, у т.ч. важкими, що проявляються ангіоневротичним, а також набряком обличчя/гортані/язика, анафілаксією, свербежем і висипаннями на шкірі, реактивністю дихальних шляхів (БА і її загостренням, бронхоспазмом), задишкою, анафілактичним шоком, кропив’янкою; набряками тіла/кінцівок (особливо нижніх), серцевою недостатністю, відчуттям посиленого серцебиття, підвищенням кров’яного тиску, тахікардією, що часто виникають при прийомі нестероїдних протизапальних препаратів (якщо довго приймати ібупрофен у дозі 2400 мг/день, зростає, хоч і ненабагато, ризик розвитку інфаркту міокарда, інсульту і загалом порушень кровообігу у тканинах головного мозку); у разі тривалого прийому лікарського засобу – невритом зорового нерва і розладами зору; підвищенням рівня аланін- (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ), креатиніну, сечовини і білірубіну, що можна визначити завдяки проведенню лабораторних аналізів; збоями у роботі ендокринної системи, порушеннями обміну речовин в організмі, сухістю очей/рота, погіршенням слуху, зменшенням апетиту, ринітом.
У разі появи однієї або кількох із вище перелічених небажаних побічних ефектів необхідно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря, який або прийме остаточне рішення про припинення терапії конкретно цим НПЗЗ, або підбере альтернативний лікарський засіб, або призупинить лікування до моменту усунення побічних реакцій, що розвинулися та наслідків, до яких вони призвели.
Передозування
Прийом надто високих доз Артифлексу Ультра може супроводжуватися болем у животі, проносом, запамороченням, розладами сну, блювотою, якій може передувати нудота, кровотечею у ШКТ, головним болем, шумом у вухах, артеріальною гіпотензією, рабдоміолізом, гіпотермією, порушеннями роботи нирок/печінки (гепатонекрозом, гострою нирковою недостатністю), дихальною недостатністю, посинінням шкіри і слизових (ціанозом). Якщо передозування – важке, на це вкаже поява сонливості і загальмованості. Рідко, але хворий може почуватися дезорієнтованим у простоті, надміру збудженим, може навіть втратити свідомість чи впасти у кому. Також зберігається загроза розвитку гіпокаліємії і метаболічного ацидозу (у т.ч. ниркового тубулярного). З огляду на взаємодію препарату із факторами, що відповідають за згортання крові, може пролонгуватися протромбіновий час.
Такий пацієнт потребує симптоматичної терапії. Важливо забезпечити підтримку функцій, важливих для забезпечення життєдіяльності організму, зокрема забезпечити прохідність дихальних шляхів і загалом нормалізувати стан хворого. Це може передбачати промивання шлунку і прийом сорбенту (активованого вугілля). Найкраще це зробити протягом першої години з моменту прийому надмірної дози ліків, яка перевищує 400 мг у перерахунку на кілограм ваги потерпілого, після чого доправити його до лікарні. В умовах стаціонару пацієнту проведуть необхідні медикаментозні вливання, форсований діурез та нададуть іншу допомогу, передбачену медичними протоколами. Специфічного антидота проти діючих речовин Артифлексу Ультра (їх комбінації) не розроблено.
Якщо у хворого почалися судоми і ця реакція організму на прийом надто високих доз препарату зберігається довший час, у вену слід ввести лора- або діазепам. Особи, що потерпають від БА, потребують застосування бронходилататорів.
Особливості застосування
Ібупрофен. З огляду на ризик появи виразки та/або кровотечі, а також інших побічних ефектів, поєднувати вказаний препарат з іншими нестероїдними протизапальними (у т.ч. вибірковими блокаторами циклооксигенази 2-ого типу) протипоказано. Аби мінімізувати ризики, рекомендується застосовувати найменшу дозу ліків, яка проте може дати бажаний терапевтичний ефект протягом невеликого періоду часу та постійно контролювати самопочуття, особливо якщо спостерігається тенденція до його погіршення.
Ризик виникнення виразки/перфорації/кровотечі у ШКТ, який може призвести до смерті пацієнта, зберігається при прийомі будь-якого нестероїдного протизапального засобу (Артифлексу Ультра зокрема) стільки часу, скільки триває терапія ним і незалежно від того, чи виникали у пацієнта подібні важкі ускладнення з боку ШКТ у минулому. Чим вища доза ліків – тим більший ризик. Ризик також більший у хворих похилого віку і тих, які мали виразку в анамнезі, особливо якщо вона ускладнилася перфорацією/кровотечею. Така категорія пацієнтів повинна розпочинати терапію препаратом із найменшої, яка тільки можлива, дози і (якщо існує така можливість) паралельно приймати лікарські засоби захисної дії (наприклад, блокатори протонної помпи або мізопростол). Це правило для цієї категорії хворих діє у всіх випадках без винятку, у т.ч. при прийомі ацетилсаліцилової кислоти чи інших медикаментів, у переліку небажаних побічних ефектів яких зазначені важкі ускладнення із боку ШКТ.
Якщо у минулому у людини була виявлена патологія шлунково-кишкового тракту (особливо якщо це – особа старшого віку), при появі незвичних, неприємних або болючих відчуттів у животі, які найчастіше виникають після перших кількох прийомів ліків, мусить повідомити про це лікаря-куратора. При одночасній терапії Артифлексом Ультра і кортикостероїдами (пероральному їх прийомі), вибірковими блокаторами зворотного захоплення серотоніну, антикоагулянтами (приміром, варфарином) або ліками, які попереджають утворення тромбів (наприклад, ацетилсаліциловою кислотою) хворому слід проявляти максимальну пильність, оскільки зростає ймовірність виникнення виразки, яка може ускладнитися кровотечею, а це вже створює пряму загрозу для життя людини.
При появі вищезгаданих ускладнень слід відмовитися від подальшого прийому препарату.
Нестероїдні протизапальні засоби можуть погіршувати стан хворого, який переніс виразковий коліт або загострення хвороби Крона.
Якщо пацієнт приймає ацетилсаліцилову кислоту з метою пригнічення злипання тромбоцитів, перед тим, як розпочати терапію Артифлексом Ультра, необхідно порадитися із фахівцем.
Відомо, що препарати, які пригнічують продукування простагландинів і виробництво циклооксигенази можуть негативно впливати на репродуктивну функцію жінок, а саме порушувати процес овуляції. При припиненні прийому цих лікарських засобів фертильність відновлюється.
Якщо довго приймати ібупрофен у дозі 2400 мг/день, зростає, хоч і ненабагато, ризик розвитку інфаркту міокарда та інсульту. Якщо доза нижча 1200 мг/добу, такого ризику немає.
Якщо пацієнт достатньо не контролює артеріальну гіпертензію, у нього діагностували ІХС (ішемічну хворобу серця), цереброваскулярну або патологію периферичних артерій, якщо він потерпає від застійної серцевої недостатності, перед тим, як призначити йому тривалу терапію вказаним лікарським засобом, потрібно провести низку додаткових обстежень та аналізів. Якщо є ризик розвитку ускладнень з боку судин і серця (у гіпертоніків, хворих на цукровий діабет, людей із надмірним рівнем «шкідливого» холестерину у крові, курців), призначати нестероїдні протизапальні препарати для тривалого лікування ними можна, але перед тим слід оцінити співвідношення потенційної користі і можливих ризиків для здоров’я такого пацієнта. У будь-якому разі остаточне рішення приймає лікар-куратор.
Прийом таких ліків може супроводжуватися важкими шкірними реакціями (ексфоліативним дерматитом, токсичним епідермальним некролізом або синдромом Стівенса-Джонсона), з часом – із летальними наслідками для хворого. Як правило, вони виникають упродовж 30 днів з моменту першого прийому препарату. Якщо на шкірі з’явилися висипання, на слизових – виразки або інші ознаки підвищеної чутливості до ібупрофену (наприклад, бронхоспазм), потрібно відмовитися від подальшого застосовування цих ліків. Найчастіше такі побічні реакції розвиваються у хворих на БА та поліноз, пацієнтів із поліпами у носі, хронічними патологіями дихальних шляхів, організм яких чутливий до дії ацетилсаліцилової кислоти, ібупрофену, інших нестероїдних протизапальних лікарських засобів, що проявляється шкірними реакціями, у т.ч. кропив’янкою і свербежем.
Під час лікування Артифлексом Ультра не бажано вживати спиртні напої.
Захворювання, при яких препарат приймати можна, але з обережністю:
- системний червоний вовчак/системні патології сполучної тканини – у таких хворих може виникнути асептичний менінгіт;
- порушення роботи печінки та/або нирок. Перед тим, як приступити до терапії цим препаратом, слід перевірити функціональний стан цих органів, а також периферичного кровотоку. Якщо печінка не може нормально виконувати свої функції, зростає ймовірність токсичного ураження нирок і ризик летальних наслідків (через повну відмову цього органу);
- артеріальна гіпертензія і/чи серцева недостатність, що мали місце у минулому і на тлі прийому НПЗЗ супроводжувалися набряками/затримкою рідини в організмі.
У зв’язку із тривалим застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів може знижуватися виробництво простогландинів та розвинутися ниркова недостатність. У групі ризику – люди похилого віку, пацієнти, що застосовують у терапії сечогінні засоби, хворі, в яких порушена робота серця/печінки/нирок.
Хондроїтину і глюкозаміну сульфат
Артифлекс Ультра не рекомендується приймати особам, які мають алергію на морепродукти.
На початку терапії у хворих із БА можуть загострюватися симптоми хвороби.
У разі ниркової і/або серцевої недостатності може затримуватися рідина в організмі (за рахунок осмотичного ефекту хондроїтину сульфату), хоча така побічна реакція й виникає рідко.
Якщо людина приймає Артифлекс Ультра, а її стан при цьому погіршується, необхідно негайно звернутися за консультацією до лікаря.
Взаємодія з іншими медикаментами/інші види взаємодій
Ібупрофен, що входить до складу Артифлексу Ультра не слід поєднувати з:
ацетилсаліциловою кислотою, оскільки це підвищує ймовірність появи небажаних побічних реакцій. Приймати можна, але у дозі, яка не перевищує 75 мг (у розрахунку на добу) і лише з дозволу лікаря-куратора;
іншими нестероїдними протизапальними засобами, у т.ч. вибірковими блокаторами циклооксигенази 2-ого типу, оскільки це підвищує вірогідність появи ерозій/виразок/кровотеч шлунка/12-палої кишки (більше інформації на цю тему – у розділі "Протипоказання").
Можна поєднувати, але виявляючи максимальну обережність з:
циклоспорином – через токсичний вплив, який може виявити така комбінація на нирки;
літієм – через підвищення його концентрації у крові;
метотрексатом у дозі 15 мг, розрахованої на тиждень прийому – через підвищення його вмісту у сироватці крові і ризику токсичного впливу на організм;
антикоагулянтами (у т.ч. варфарином) – ібупрофен, як і інші нестероїдні протизапальні засоби, посилюватиме їх лікувальну дію;
кортикостероїдами – через ризик появи виразок в органах ШКТ та, відповідно, кровотеч;
ліками для зниження тиску і сечогінними засобами – при поєднанні з НПЗЗ зменшується їх терапевтичний ефект. Якщо у хворого нирки працюють з порушеннями (приміром, внаслідок дегідратації організму або вікових змін), одночасна терапія блокаторами ЦОГ чи АПФ, антагоністів ангіотензину ІІ може призвести до погіршення функціональної спроможності цього органу, зокрема його недостатності, що однак при вчасному реагуванні є зворотнім. Потрібно стежити, аби такі хворі вживали достатню кількість рідини, а також моніторити роботу їх нирок як на початках, так і протягом усього періоду одночасної терапії НПЗЗ та ліками для зниження тиску і сечогінними засобами. Слід мати на увазі, що останні посилюють токсичний вплив на нирки нестероїдних протизапальних препаратів;
антитромбоцитарними ліками, вибірковими блокаторами зворотного захоплення серотоніну – через ризик виникнення кровотеч у ШКТ;
серцевими глікозидами – нестероїдні протизапальні засоби можуть погіршувати стан хворих, що страждають на серцеву недостатність, підвищувати вміст глікозидів у їхній крові і негативно впливати на клубочкову фільтрацію (знижувати її швидкість);
зидовудином – у поєднанні із НПЗЗ зростає токсичний вплив на кістковий мозок. У ВІЛ-інфікованих можуть виникати крововиливи у порожнину суглоба чи товщу м’язів;
міфепристоном - якщо пацієнт почав приймати цей препарат, лікування нестероїдним протизапальним може розпочати лише через 12, щонайраніше 8 діб, оскільки він буде знижувати терапевтичний ефект міфепристону;
такролімусом – через збільшення токсичного впливу на нирки;
калійзберігаючими сечогінними засобами – через ймовірність розвитку гіперкаліємії;
спиртними напоями – через вірогідність ушкодження органів ШКТ та пролонгацію кровотеч, якими ці ушкодження можуть супроводжуватися;
хілоновими антибактерійними препаратами – через ризик появи судом;
ліками, що належать до групи фенітоїну і сульфонілсечовини – через посилення лікувального ефекту обох препаратів, що застосовуються у терапії.
Хондроїтину і глюкозаміну сульфат, що входять до складу Артифлексу Ультра слід з обережністю комбінувати з:
тетрацикліном, оскільки це посилить абсорбцію цього препарату з ШКТ;
пеніциліном та хлорамфеніколом, оскільки їх абсорбція, навпаки, зменшиться;
циклоспорином – через збільшення його вмісту у плазмі крові.
Завдяки особливостям фармакокінетики хондроїтину і глюкозаміну сульфат, а також їхнім фізичним і хімічним властивостям ці дві діючі речовини можна поєднувати з нестероїдними протизапальними препаратами (у препараті Артифлекс Ультра вони поєднані з ібупрофеном), оскільки вони не взаємодіють із НПЗЗ, хоча окремі дослідження на цю тему не проводилися.
При комбінації глюкозаміну із варфарином терапевтичний ефект останнього може посилюватися, а це – збільшує ризик виникнення кровотечі, тому, якщо пацієнт одночасно приймає обидва препарати, потрібно постійно відстежувати, як згортається його кров.
Застосування препарату вагітними жінками та пацієнтками, які годують дитину грудьми
Попри те, що прийом ібупрофену допускається у перші два триместри вагітності (з 1-ого дня вагітності і по 6-ий місяць), невідомо, наскільки ефективною і безпечною для вагітних у цей період є інша діюча речовина Артифлексу Ультра – глюкозаміну сульфат, оскільки відсутні клінічні дані, які би пролили світло на це питання. З огляду на це, приймати препарат пацієнткам у період вагітності чи грудного вигодовування протипоказано.
Діти
Досліджень, які би підтвердили ефективність, безпеку, а головне – доцільність застосування Артифлексу Ультра у терапії хворих віком до 18-ти, не проводилися.
Вплив на концентрацію уваги при управлінні автомобільним транспортом
Прийом ліків може супроводжуватися побічними реакціями з боку нервової системи, тому якщо пацієнт помітив, що його концентрація/швидкість реакції знизилися, сідати за кермо, як і працювати з механізмами, що при неправильній експлуатації можуть становити небезпеку як для самої людини, так і її оточення, забороняється.
Ціна
Від 390 до 497 гривень за Артифлекс Ультра у формі капсул №120 (по 10 капсул у 12-ти блістерах).
Термін придатності та умови його зберігання
Лікарський засіб слід зберігати у заводському упакуванні, за температури, яка не перевищує 25◦С, у місцях, до якого не мають доступу діти, не довше 2-ох років від дати виготовлення.
Категорія відпуску
Придбати ліки в аптеці можна без рецепту лікаря.