Коксартроз

Коксартроз – захворювання опорно-рухового апарату, що найчастіше призводить до інвалідності, або, як мінімум, до великих проблем із пересуванням до кінця життя.

Це деформуюче захворювання тазостегнового суглобу. Під час коксартрозу відбувається хронічне запалення хряща, яке приводить до його руйнування та зменшення рухливості суглобу. Коксартроз є найбільш розповсюдженим захворюванням опорно-рухового апарату людини, і виникає або після серйозних травм, або від способу життя. Найчастіше він виникає у людей після 40 років, проте нерідко хворобу знаходять і у дітей.

Від коксартрозу людина може втратити рухливість нижніх кінцівок.

Причини коксартрозу

Для коксартрозу характерними є дуже багато причин виникнення – генетична схильність, захворювання спини, вивих стегна від народження і дисплазія тазостегнового суглоба.

Захворювання викликають ожиріння, ендокринні порушення, вік від 40 років при особливих навантаженнях, спортивні травми у професійних спортсменів.

Причинами коксартрозу є гіподинамія, порушення кровообігу у суглобі, оперативні втручання, інфекційні захворювання суглоба, травми та повторні травми.

Все призводить до пошкодження і стирання хряща між тазовою кісткою та стегновою. В результаті відбувається також безповоротне пошкодження кісток. Але є способи не допустити це і запобігти інвалідності.

Види коксартрозу

Коксартроз може бути наслідком іншого захворювання (вторинний), або самостійним захворюванням (первинний), причини якого досі не з’ясовано. Теоретично його причиною є недостатнє кровопостачання тазових суглобів, проте вчені досі не довели цього. Коксартроз буває односторонній та двосторонній – невідомо до кінця, що це може викликати. Проте, навіть двосторонній коксартроз починається з ураження одного сустава.

Коксартроз має три стадії, і на перших двох його можна вилікувати консервативно і повністю. Найважче виявити коксартроз на першій стадії – це просто болі в нозі, які можна сплутати з біллю після навантаження.

Симптоми коксартрозу

Головним симптомом коксартрозу є біль у нозі – спочатку тимчасовий, що виникає після фізичних навантажень, а потім приступоподібний, і все сильніший. Це називається "больовий синдром". Усі мають знати, що при неочікуваному виникненні болю, необхідно терміново звертатись до лікаря, поки не проявились інші, набагато страшніші симптоми.

Спочатку при коксартрозі біль починається в коліні після навантажень. Якщо не звернутись у лікарню щоб діагностувати хворобу, біль переміщається вище, охоплює стегно і таз (друга стадія). Людина починає накульгувати на хвору ногу, суглоб хрустить, зранку відчувається скованість у рухах, з часом атрофуються м’язи стегна.

Кінцевою стадією є значне стирання хряща і кістки суглобу, укорочення кінцівки. При цьому лікарі можуть прийняти рішення фіксувати ногу в одному положенні і застосувати її лише для опори.

Це визначається як інвалідність – можливий і подальший розвиток хвороби, навіть до структурних змін кісткової тканини в місці пошкодження.

Діагностика коксартрозу

Коксартроз можна діагностувати завдяки рентгенографії. Для отримання кращої картини необхідно використовувати цифровий рентген – зараз він є у переважній більшості районних та обласних лікарень, і у деяких поліклініках. Крім того, рентген можна зробити в приватній клініці, попередньо узгодивши з ортопедом-травматологом необхідні параметри для апарата.

На знімку буде видно ступінь зменшення проміжку між тазовою та стегновою кістками, а на цифровому рентгені є можливість побачити стан хряща. Проте м’які тканини, в тому числі і хрящ буде краще видно на МТР та УЗД обстеженнях.

Лікування коксартрозу

Коксартроз можна вилікувати повністю і обійтися консервативними методами, якщо діагностувати хворобу на першій та другій стадіях. Консервативне лікування займає дуже багато часу і фінансів, проте не потребує проведення операцій.

При консервативному лікуванні намагаються збільшити кровопостачання суглобів, призначають нестероїдне протизапальне, щоб зняти запалення, додають ліки проти інфекції. Також хворим призначають лікувальний масаж, фізіопроцедури. Проте лікувальна гімнастика протипоказана. Зменшують навантаження на суглоби, рекомендують паличку при ходьбі.

У крайніх випадках досвідчені лікарі можуть пропонувати ін’єкції гормонів та інших препаратів у суглоб для його відновлення, проте ціни на реальні препарати виміряються у тисячах євро за ін’єкцію.

У разі оперативного лікування, проводять заміну суглобу з подальшими процедурами лікування та повного відновлення. Такий суглоб все одно не вічний – в залежності від ціни та виробника, він може прослужити від 15 до 30 років.

Строк реабілітації після операції може тривати від тижня до 3 місяців – в залежності від фізичного стану пацієнта та складності операції.

В будь-якому разі, при виникненні коксартрозу, навіть при його успішному лікуванні на першій чи другій стадіях, людина повинна до кінця життя регулярно перевірятись у лікаря, чи не повернулась хвороба.

Профілактика коксартрозу

Для запобіганню захворювання на Коксартроз необхідно уникати нерозмірених тренувань, навантажень на суглоби, ситуацій, при яких зростає ризик травмування в районі тазу та стегнової кістки. Помірне регулярне фізичне навантаження сприятиме укріпленню організму і знизить травматичний ризик.

Після травм вкрай необхідно правильно виконувати вказівки лікарів, і серйозно поставитись до відновлення роботи суглобів, тому що коксартроз після травм найчастіше виникає саме під час неправильно реабілітації, неправильного способу життя.

Ускладнення коксартрозу

При відсутності лікування коксартрозу, хвороба з часом прогресує і людина стає інвалідом, оскільки лікарі змушені фіксувати стегнову кістку в одному положенні. Коксартроз здатен викликати інші захворювання опорно-рухового апарату, і не тільки в місці виникнення – першим ускладненням стають хвороби спини через неправильну постанову після порушення можливості ходити і сидіти.

Кокартроз може принести дуже погані наслідки в життя, проте своєчасне звернення до лікаря може буквально врятувати подальше життя.