Висока температура

Лихоманка або висока температура – сама по собі не є хворобою. Це симптом певної хвороби, найчастіше інфекції.

Лихоманка створює фізичний дискомфорт. Пацієнт відчуває полегшення, коли висока температура тіла знижується, завдяки жарознижувальним препаратам. Проте часто цього не вистачає для повного одужання. Багато терапевтів вважають, що лихоманка – це лише природна захисна реакція організму від інфекції. Існує багато неінфекційних причин лихоманки.

Часто лихоманка супроводжується сильним ознобом. Це також рефлекс організму. Гіпоталамус служить термостатом тіла. При спрацьовуванні пірогенів, гіпоталамус змушує тіло генерувати тепло, викликаючи тремтіння, мурашки й звуження кровоносних судин біля поверхні шкіри.

Висока температура, зазвичай, не вважається потенційною небезпекою, але гіпертермія може викликати небезпечне підвищення температури тіла. Вона може бути наслідком теплового удару, побічних ефектів деяких ліків або вживання важких наркотиків. При гіпертермії організм втрачає здатність контролювати температуру тіла.

У дітей з лихоманкою суміжні симптоми, такі як млявість, неспокій, зіпсований апетит, біль у горлі, кашель, вушний біль, блювота та діарея, є причинами того, щоб звернутися до лікаря.

Лихоманка є результатом боротьби з інфекцією. Внутрішня температура тіла, що перевищує 38 градусів за Цельсієм, піддає білки й жирові тіла прямим температурним впливам. Ця форма теплового дистресу може загрожувати цілісності та функціюванню білків, які звикли до звичайних температурних коливань організму. Клітинний стрес, інфаркт, некроз, судоми й делірій є потенційними наслідками тривалої, важкої лихоманки. У рідкісних випадках, гіпоталамус порушує роботу організму, результатом цього є, як правило, низька температура тіла.

Нормальною температурою тіла вважається 36, 6-7 градусів за Цельсієм, якщо температура має значні відхилення – це свідчить про те, що в організмі є певна інфекція чи патологія. Якщо висока температура є результатом появи захворювання, то вона може супроводжуватися такими симптомами:

тремтіння й озноб;
м'язові та суглобні болі;
головний біль;
надмірне виділення поту;
пришвидшене серцебиття;
відчуття слабкості та запаморочення у голові;
біль в очах;
тілесна слабкість;
втрата апетиту;
вушний біль;
кашель;
біль у горлі;
діарея та блювота;
галюцинації.

Гарячки можна класифікувати на декілька типів:

За часом тривалості лихоманки:

гостра, що триває менш ніж 7 днів, як при вірусних інфекціях верхніх дихальних шляхів;
напівгостра, триває до 14 днів, як, наприклад, при черевному тифі;
хронічна, триває понад 14 днів, як при туберкульозі, ВІЛ та раку

За ступенем важкості:

низький рівень, 38.1 – 39°C;
помірний, 39.1 – 40°C;
високий, 40.1- 41.1°C;
гіперпірексія, 41.1°C.

Показник температури на термометрі може допомогти при визначенні проблеми, що викликає жар.

У дітей з високою температурою можуть розвинутися афебрильні судоми: більшість з них не є серйозними й можуть бути результатом інфекції вуха, гастроентериту або респіраторного вірусу, або холоду. Рідше афебрильні судоми можуть бути викликані чимось серйознішим, наприклад менінгітом, інфекцією нирки або пневмонією.

Афебрильні судоми частіше зустрічаються у дітей у віці від 6 місяців до 6 років і за статистикою частіше вражають хлопчиків, ніж у дівчаток.

Приступи відбуваються тому, що температура тіла піднімається занадто швидко.

Існують два типи афебрильних судом:

1) Прості афебрильні напади – тривають не більше 15 хвилин (у більшості випадків менш ніж 5 хвилин) і не відбуваються повторно протягом 24-годинного періоду.

На це, зазвичай, реагує все тіло – генералізований тоніко-клонічний напад.

Симптоми: руки й ноги починають підкидуватися, пацієнт втрачає свідомість.

2) Складні афебрильні напади – тривають довше, повертаються частіше і не впливають на все тіло, а лише на певну частину тіла.

Цей тип нападів є причиною більшого занепокоєння, ніж прості афебрильні судоми.

Причини

Найпоширенішими причинами лихоманки є інфекції, такі як застуда та гастроентерит, проте можуть існувати й інші причини:

Інфекції вуха, легенів, шкіри, горла, сечового міхура або нирок;
Побічні ефекти вживаних медичних препаратів;
Онкологічні захворювання;
Вакцинація;
Згущення крові;
Аутоімунні захворювання, такі як вовчак, ревматоїдний артрит і запальні захворювання кишківника;
Гормональні порушення, такі як гіпертиреоз;

Діагностика

Існує багато способів перевірки температури тіла. Результати різних методів вимірювання можуть варіюватися на один-два ступені, залежно від частини тіла, на якій ви тестуєте, але яким би методом ви не користувалися, ви все одно отримаєте загальне уявлення про температуру.

Термометри, якими користуються найчастіше, перевіряють температури перорально, у вусі, на лобі або ректально.

Хоча температуру легко виміряти, визначення її причин може бути важким та довготривалим процесом. Крім обстеження організму, ваш лікар повинен запитати про симптоми, які супроводжують високу температуру. Для точного визначення збудника високої температури проводяться біохімічний та загальний аналізи крові, також аналізи сечі та калу.

Іноді у пацієнтів трапляється "лихоманка невідомого походження". У таких випадках причиною може бути незвичайний або невиражений стан, наприклад, хронічна інфекція, запалення сполучної тканини, онкологічне захворювання або інша проблема.

Якщо після довготривалого лікування температура не проходить, потрібно знову провести ряд аналізів та обстежень:

томографія та рентген грудної клітки;
аналіз на рівень цукру в крові;
аналіз на СНІД\ ВІЛ, гепатит;
обстеження у травматолога, ревматолога, імунолога, ендокринолога та гінеколога.

Під час яких хвороб проявляється

Інфекції є найпоширенішою причиною лихоманки, але різні стани, хвороби та певні ліки можуть підвищити температуру тіла:

інфекції та інфекційні захворювання, такі як грип, застуда, ВІЛ, малярія, інфекційний мононуклеоз та гастроентерит;
різні травми, такі як серцевий напад, інсульт, тепловий удар, теплове виснаження або опіки;
пошкодження тканини, наприклад, гемоліз (розкриття червоних кров'яних клітин для вивільнення гемоглобіну), хірургічне втручання, інфаркт, крововилив;
інші захворювання, такі як запалення шкіри, артрит, гіпертиреоз, деякі види раку, вовчак, запальні захворювання кишківника, тромби, порушення обміну речовин, подагра й емболії;
антибіотики, наркотики, барбітурати й антигістамінні препарати можуть викликати "наркотичні лихоманки" через побічні реакції, скасовування або через компоненти препарату.

До якого лікаря звернутись

Якщо у вас з'явився жар, потрібно звернутися за консультацією до фахівця з сімейної медицини – терапевта/педіатра. Ви можете звернутися до спеціаліста з невідкладної медичної допомоги у відділенні швидкої допомоги, якщо висока температура застала вас зненацька вночі.

Якщо лихоманка обумовлена не звичною інфекцією, звертатися потрібно до лікаря, що спеціалізується в даній галузі. Наприклад, якщо у вас наявне онкологічне захворювання і при цьому є висока температура, потрібно проконсультуватися з онкологом.

До лікаря потрібно звертатись, якщо:

Якщо у дорослої людини лихоманка супроводжується іншими симптомами:

ригідність шиї;
сильний головний біль;
набряк суглобів;
печіння при сечовипусканні;
біль у грудях;
тривалий сильний кашель;
болі в животі;
жар, який тримається протягом понад 3 днів

Профілактика та лікування

Як правило, якщо лихоманка не викликає дискомфорту, лікувати її не обов'язково, адже це рефлекс організму від інфекцій. Проте, для полегшення загального самопочуття можна використовувати такі методи:

Людина з лихоманкою повинна дотримуватись постільного режиму. Перевантаження може призвести до подальшого підвищення температури.
Ніколи не протирайте дитину чи дорослого алкоголем; алкогольні пари можуть вдихатися, викликаючи багато проблем.
Пийте багато води й рідини, уникайте вживання алкоголю або напоїв з кофеїном, які можуть сприяти зневодненню.
Провітрюйте приміщення та зволожуйте повітря, проте переконайтесь, що вам чи вашій дитині не холодно.
Покладіть на лоб та скроні прохолодну вологу ганчірку.

Профілактика лихоманки можлива лише тоді, коли можна запобігти конкретній причині лихоманки, адже найчастіше збудниками лихоманки є різноманітні інфекції.

Деякі способи запобігання поширенню інфекції:

Правильна гігієна: часте миття рук.
Уникнення контакту з хворими людьми.
Вакцинуватися від інфекційних захворювань таких як: кір, мононуклеоз, дифтерія.

Загалом, лихоманка не є причиною для занепокоєння. Це лише спосіб боротьби організму з інфекціями.