Тремтіння рук

Тремтіння рук – симптом захворювань і результат стресів. Його також називають тремором – коливаннями частин тіла або ж всього тулуба, викликаних скороченнями м'язових клітин. Таке тремтіння здатне виникати регулярно не тільки під час руху, а й в стані спокою.

Найчастіше руки починають трястися у людей похилого віку, хворих та любителів випити алкоголь, каву, чай. Іноді симптом виникає при отруєнні їжею, лікарськими засобами, переохолодженні, через втому, стрес, роздратованість, емоційні переживання.

Причини

Виділяють два види тремору – патологічний і нормальний (фізіологічний). У кожного з них свої причини виникнення.

При нормальному треморі посмикування рук можуть тривати недовго і проходити самі по собі. Його провокаторами є фізичне навантаження, фіксація рук в одній позі довгий час, утримання витягнутих рук у висячому положенні, втома, хвилювання, стреси, депресії, істерики, переохолодження та інші стани, що підвищують збудливість центральної нервової системи.

Патологічний тремор в більшості випадків є результатом таких причин, як:

Нестабільний гормональний фон, а саме надлишок гормонів, які виробляються щитоподібною залозою. Розпізнати це можна по тремтінню язика і рук, різкою втратою або набором ваги, тонким волоссям, дратівливості, пітливості, постійному неспокої.
Низький вміст цукру в крові у хворих на цукровий діабет також може бути причиною тремтіння рук. Приступ тремтіння минає швидше, якщо з'їсти солодке.
Хвороба Паркінсона – найбільш поширене серед людей літнього віку неврологічне захворювання. Характеризується тремором в стані спокою та зменшенням тремтіння при піднятті руки, поганою рухливістю м'язів, розладом мови.
Вживання алкоголю. Часто тремтіння рук, голови і тіла притаманне алкоголезалежним.
Есенціальний тремор (тремтіння дії) – поширене захворювання серед людей старшого віку.
Мозочковий тремор (інтенційний, атактичний) – виникає через зміни в малому мозку (відділ головного мозку хребетних), розсіяний склероз, черепно-мозкові травми. Проявляється тремтінням рук під час статичного положення або активних рухів. Зменшити тремтіння можна розслабленням м'язів.
Астеріксіс – захворювання, при якому можуть відбуватися як ритмічні, так і аритмічні розмашисті рухи. Тремтіння збільшується при згинанні пальців або витягуванні рук.
Ритмічний міоклонус – захворювання, при якому тремор проходить по всьому тілу. Зменшується частота рухів при розслабленні м'язів. Виникає дане тремтіння у людей з хворобою Вільсона, розсіяним склерозом, патологіями головного мозку і судинними захворюваннями.
Тривожні розлади. Тремтіння може посилюватися при хвилюванні, розладі сну, дратівливості, прискореному серцебитті, перебоях в роботі серця, нестачі повітря, нудоті, запамороченні, онімінні й поколюванні в кінцівках, порушенні роботи кишківника.
Тиреотоксикоз – порушення функціонування щитоподібної залози.
Есенціальний тремор іноді буває спадковим і характеризується тремтінням у час тривалого затримування рук в одному положенні або при виконанні певних рухів.

Тремор може виникати і у маленьких дітей. М'язові тремтіння з'являються під час плачу або крику. Причинами можуть бути незрілість нервової і ендокринної систем, стреси матері, які впливали на внутрішньоутробний розвиток дитини, гіпоксія плоду (дефіцит кисню у дитини в утробі матері), відшарування плаценти, внутрішньоутробні інфекції.

Крім того, патологічний тремор може бути побічним ефектом деяких медичних препаратів (наприклад, теофілін, делантін, компазін) або впливу хімічних речовин. Таке тремтіння рук може пройти самостійно після відміни ліків. Якщо подібного не сталося, то варто починати симптоматичне лікування.

Діагностика

При треморі верхніх кінцівок потрібно проводити огляд пацієнта зі збором історії хвороби.

Також можна виконати деякі вправи, при яких медичний фахівець зможе простежити за тим, як проявляється тремор у хворого. Необхідно провести і такі процедури, як:

пальценосову пробу, щоб побачити ходу людини;
термографію для діагностики захворювань;
електроміографію, щоб визначити характеристики коливальних рухів;
електроенцефалографію для визначення мозкової електричної активності і відхилення від норми;
комп'ютерну томографію (КТ) та магнітно-резонансну томографію (МРТ), які допоможуть виявити зміни у внутрішньочерепному просторі.

Під час яких хвороб проявляється

Дані симптоми можуть проявлятися під час хвороби Паркінсона, цукрового діабету, інсульту, гіпертиреозу, вегетосудинної дистонії (ВСД), хвороби Вільсона-Коновалова та інших.

До якого лікаря звернутися

При перших ознаках тремтіння в руках краще звертатися до терапевта, невролога, дитячого невролога, ендокринолога, психолога, психіатра, гепатолога, нарколога, нейрохірурга та медичного генетика.

Профілактика і лікування

Якщо Ви помітили тремтіння у свого малюка, то необхідно робити йому (їй) розслабляючий масаж і звернутися до лікаря. У більш пізньому віці можна записати на плавання.

Щоб уникнути появи тремтіння в руках і тілі, потрібно:

вести здоровий спосіб життя зі здоровим харчуванням без солоного, смаженого і гострого;
відмовитися від кофеїну, алкоголю і психотропних речовин;
відрегулювати режим дня;
приймати ванни з ефірними маслами або заспокійливими травами, робити релаксаційні процедури;
регулярно займатися спортом, робити дихальну гімнастику;
уникати стресових ситуацій;
перевіряти артеріальний тиск;
робити вправи для розвитку дрібної моторики.

Перед лікуванням потрібно визначити точну причину розвитку патології. Після її з'ясування та консультації з лікарем почати приймати інгібітори моноаміноксидази, бета-адреноблокатори, тиреостатики, ноотропи, антиагреганти, вітаміни групи В, гормональні засоби, які змінюють протікання розсіяного склерозу.