Свербіж

Свербіж – дуже поширений симптом, з яким часто звертаються до дерматологів. Зазвичай, свербіж виникає разом із появою висипань на тілі. Але іноді свербіж з’являється без жодних висипань, який називається ізольованим свербежем. Якщо такий свербіж часто повторюється або має тривалий характер, то це привід замислитись, адже часто він може бути проявом якихось захворювань.

Свербіж – це відчуття печіння чи поколювання, яке має інтенсивний характер, що локалізується у верхньому шарі епідермісу. Свербіж може виникати і на слизових оболонках. Свербіж може бути хронічним, що негативно впливає на життя людини, оскільки під час постійного свербежу важко зосередитись та заснути, тому в людини може виникнути дратівливість та навіть депресія. Саме хронічний свербіж, найчастіше, є проявом захворювань.

Також буває гострий свербіж. Він з’являється як алергічна реакція на певний подразник, до якого людина чутлива: пилок, шерсть, продукти.

Внаслідок розчухування подразнені ділянки можуть пошкоджуватись та запалюватись, що викликає дискомфорт.

Свербіж поділяється на локальний та генералізований. Локальний з’являється на певних ділянках тіла, а генералізований – по всій його поверхні.

Свербіж без очевидних причин, який не супроводжується висипанням, є причиною для звернення до лікаря. Особливо, якщо свербіж виник разом з іншими симптомами, такими як втома, втрата ваги, підвищення температури, млявість, зниження працездатності.

Механізм виникнення свербежу: або відбувається вплив подразника на нервові рецептори, або ж на рецептори впливають біологічні сполуки чи продукти обміну речовин, які локалізуватись в певному місці. Коли людина чухає подразнене місце, то в ньому покращується кровообіг та розганяються продукти обміну речовин.

Причини

Суха шкіра. Свербіж виникає через сухість шкірного покрову. Шкіра ущільнюється, лущиться, подразнюється.

Алергія. Коли у кров потрапляє алерген, організм починає виробляти гістаміни, які й стають причиною свербежу.  

Вагітність. Порушення синтезу естрогену впливає на роботу печінки, порушуючи вироблення жовчі та її відтік. Також плід давить на жовчні протоки, тому відбувається застій жовчі в організмі. Жовчні кислоти потрапляють в шкіру, подразнюючи нервові закінчення, що викликає свербіж.

Косметичні та миючі засоби. Неякісна косметика, агресивні компоненти миючих засобів можуть подразнювати шкіру та викликати свербіж. Іноді в людини може просто бути алергічна реакція на компоненти косметичного чи миючого засобу.

Вік. Люди похилого віку схильні до виникнення свербежу, що з’являється внаслідок вікових змін в роботі ендокринної, травної та інших систем. Також свербіж часто турбує жінок у період гормональних змін в організмі приблизно після 50ти років.

Неврологічні розлади. Такий свербіж називають нейрогенним, він виникає внаслідок пошкодження або захворювань нервової системи. Нейрогенний свербіж переважно локальний і не буває ізольованим, тобто супроводжується іншими симптомами: печіння, біль, вегетативні та рухові розлади.

Пухлинні захворювання. Зміна кольору шкіри, поява свербежу можуть бути ознаками онкологічних захворювань шкіри або внутрішніх органів.

Захворювання та патології внутрішніх органів. Дисфункції сечовидільної, ендокринної, травної систем.

Нежить. Слиз, що утворюється в носових ходах під час нежитю подразнює слизову, тому виникає свербіж в носі.

Укуси комах. Під час укусу комахи виділяють у шкіру речовини, які викликають алергічну реакцію, тому на місці укусу виникає свербіж.

Паразитарна інвазія. Свербіж може бути спричинений паразитами, що потрапляють до організму через брудні руки чи заражену їжу та воду.

Дефіцит вітамінів погано впливає на стан шкіри, що може провокувати свербіж.

Діагностика

Для ефективного лікування необхідна точна діагностика, тому спочатку лікар проводить візуальний огляд шкіри та тіла, досліджує анамнез. Далі необхідно зробити лабораторні аналізи крові, сечі та калу, аналізи на онкомаркери та алергопроби, перевірка рівня холестерину, глюкози та заліза.  Також може знадобитись біопсія, рентгенографія, УЗД, КТ та МРТ.

Під час яких хвороб проявляється

Дискінезія жовчних шляхів. Жовчні кислоти потрапляють у кров і поширюються в тканинах організму, викликаючи свербіж.

Ксероз. Стан надмірної сухості шкіри.

Цукровий діабет. Свербіж може виникати внаслідок підвищення рівня глюкози у крові. Зазвичай, свербіж локалізований на стопах, долонях, ліктях.

Нейродерміт. Захворювання, що викликає свербіж та потовщення шкіри.

Ниркова недостатність. Якщо нирки не виводять з організму токсини, наприклад азотовмісні шлаки, то виникає свербіж.

Авітаміноз. Захворювання, що виникає внаслідок недоотримання необхідних організму вітамінів. Серед поширених симптомів: ламкість нігтів, сухість шкіри, свербіж, набряклість, біль у м’язах, наліт на язиці, зуби стають крихкими, ясна починають кровоточити, виникає дратівливість, порушення сну, загальна слабкість, порушення травлення та втрата апетиту. Може виникнути депресія та апатія.

Гіпертиреоз та гіпотиреоз. Посилене або недостатнє вироблення гормонів щитовидної залози. Свербіж може бути викликаний підвищеним кровообігом у шкірі або ж сухістю шкіри.

Гепатит. Запальне захворювання печінки. Свербіж є першою ознакою гепатиту.

Первинний біліарний холангіт. Аутоімунне захворювання, що характеризується ураженням клітин епітелію жовчовивідних шляхів.

Гематологічні захворювання. Лімфома, анемія, лейкоз та ін..

СНІД. Внаслідок зниження імунітету в організм легко потрапляють різні інфекції, які можуть викликати свербіж, а також він може виникати через сухість шкірних покривів, коли хвороба прогресує.

Розсіяний склероз. Запальне захворювання ЦНС, що викликає нейрогенний свербіж.

Депресія та психічні розлади. Психоемоційні розлади можуть бути причиною свербежу, а у людей, в яких спостерігається підвищена рухливість нервової системи, свербіж може з’являтись навіть після стресу.  

Злоякісні та доброякісні пухлини.

До якого лікаря звернутись

Для з’ясування причин, що викликають свербіж, необхідно звернутись до терапевта, який зможе направити до профільних спеціалістів: дерматолога, алерголога, невропатолога, гематолога, нефролога, ендокринолога, психіатра та психолога.

Профілактика

Для того, щоб запобігти виникненню свербежу, необхідно дотримуватись наступних порад:

Дотримання правил гігієни повинно бути раціональним. Занадто часте миття викликає подразнення шкірного покриву, піддаючи шкіру негативному впливові та висушуючи її, також порушується робота сальних залоз.

Слід використовувати лише натуральні засоби гігієни, що не викликають алергію.

Харчування повинно бути збалансоване та корисне, багате вітамінами.

Одяг повинен бути зручним, зробленим з натуральної тканини, щоб шкіра могла дихати.

Необхідно піклуватись про стан психіки, уникати стресів, відвідувати психолога.

Людям з алергією потрібно вживати антигістамінні препарати та уникати алергенів.

Важливо проходити періодичні медичні обстеження, щоб вчасно виявити захворювання та запобігти ускладненням.