ФІЛЬТР

Дисфагія

Дисфагія – це ускладнене жування, ковтання та/або просування їжі по стравоходу. Дисфагія може створювати багато складнощів, оскільки перешкоджає нормальному функціонуванню організму через те, що тверда їжа та рідина не можуть нормально проштовхуватись від горлянки до шлунку. Дисфагія буває орофарингеальна та езофагеальна. Внаслідок дисфагії сильно погіршується якість життя, оскільки людина відчуває дискомфорт або взагалі не може нормально харчуватись.

Ускладнення просування їжі з ротоглотки у стравохід називається орофарингеальною дисфагією. Вона по’язана зі складнощами при ковтанні, зворотнім нормальному напрямку руху рідин або газів в носових проходах і засмоктування у трахею. Цей процес супроводжується кашлем.

Ускладнене проходження їжі або рідини по стравоходу називається езофагеальною дисфагією.

Сама дисфагія вважається тривожним симптомом, проте є ще певні фактори ризику, на які варто зважати:

  • Повна непрохідність, коли неможливо проковтнути їжу чи рідину
  • Зниження ваги
  • Зневоднення
  • Осередковий неврологічний дефіцит
  • Біль
  • Відчуття, що не вистачає повітря
  • Зміна голосу
  • Втрата апетиту
  • Блювання
  • Часті пневмонії, бронхіти

Причини

Порушення роботи м’язів. Дисфункції м’язів можуть призвести до дисфагії.

Неврологічні порушення. Ураження черепно-мозкових нервів, захворювання нейром’язової системи. Порушення кровообігу та травми головного мозку.

Механічна обструкція. Це порушення прохідності верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.

Порушення моторики стравоходу. До дисфагії можуть додатись такі симптоми як печія та біль у грудному відділі.

Злоякісні та доброякісні пухлини.

Запальні процеси. Наприклад, запалення слизової ротової порожнини, горла чи інших ділянок стравоходу.

Зовнішній тиск. Збільшення розмірів щитоподібної залози та лімфатичних вузлів.

Потрапляння чужорідних тіл у стравохід.

Деформації хребта та стравоходу.

Перенесені кардіоторакальні операції.

Хімічні та термічні опіки стравоходу.

Травми.

Діагностика

Правильна і вчасна діагностика надзвичайно важлива при дисфагії. Вона включає:

  • Розгорнутий аналіз крові
  • Біохімічний аналіз крові
  • Ларингоскопію
  • Езофагоскопію
  • Іригоскопію
  • Ендоскопію
  • Біопсію стравоходу
  • Рентгенограму
  • Манометрію  та pH –метрію стравоходу
  • Відеофлюороскопію
  • Копрограму
  • МРТ
  • УЗД

Під час яких хвороб проявляється

Абсцес – гнійне запалення м’яких тканин.

Амілоїдоз. Хвороба, пов’язана з порушенням обміну білків.

Саркоїдоз. Захворювання, що характеризується появою гранульом у легенях та інших органах.

Дискинезії жовчних шляхів та стравоходу (порушення їх моторної діяльності).

Ішемічний інсульт.

Хвороба Паркінсона. Неврологічне захворювання, що викликає тремор та ригідність м’язів.

Хвороба Гентінгтона – генетичне захворювання, що вражає нервову систему.

Цукровий діабет.

Ахалазія – це хвороба, що призводить до порушення моторної діяльності стравоходу.

Синдром Шегрена – захворювання сполучних тканин.

Поліомієліт. Хвороба, яку викликає поліовірус. Вражає ЦНС.

Системна склеродермія. При цьому захворюванні відбувається ураження сполучної тканини, з’являється фіброз шкіри та внутрішніх органів, порушується функція судин.

Міопатії. Захворювання, що виникає внаслідок порушення обміну речовин в тканинах м’язів.

Дерматоміозит. Запалення поперечно-смугастих м’язів.

Системний червоний вовчак – захворювання сполучної тканини, що викликає лихоманку, болі в суглобах, запалення внутрішніх органів.

Сифіліс. Венеричне захворювання, що вражає слизову.

Емболія – закупорення просвіту кровоносних судин.

Дифтерія – інфекційне захворювання, що вражає рото горлянку та дихальні шляхи.

Синдром Гієна-Барре. Захворювання, що викликає парези, параліч та вегетативні розлади.

Ботулізм. Інфекційне захворювання, що викликає парез кишечника.

Міастенія і міастенічні синдроми – нервово-м’язові розлади.

Рак.

Стеноз – звуження просвіту порожнистих структур.

Хвороба Шагаса – інфекційне захворювання, яке спричиняє збільшення лімфатичних вузлів.

Дивертикули стравоходу – виступання стінок органу.

Бульбарний та псевдобульбарний синдроми – ураження мозкових структур.

Синдром Арнольда-Кіарі – опущення мозкових структур.

Виразки.

Синдром Пламмера-Вінсона – звуження стравоходу та атрофія епітелію верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.

До якого лікаря звернутись

Якщо з’явилась підозра виникнення дисфагії, необхідно негайно звернутись до отоларинголога, гастроентеролога, невролога, ендокринолога, онколога, логопеда та хірурга.

Профілактика

Своєчасна профілактика захворювань, які призводять до появи дисфагії, допоможе запобігати прогресуванню та розвитку цього симптому.

Необхідно дотримуватись збалансованого та корисного раціону.

Слід відмовитись від шкідливих звичок та вести здоровий спосіб життя.

Важливо вчасно обстежуватись у лікаря, щоб запобігти появі захворювань, які можуть викликати дисфагію.