Часте сечовипускання

Частота сечовипускань зазвичай індивідуальна, але в середньому у дорослих вона становить 6-7 разів на добу.

Допустимими також вважають 4-10 разів протягом 24 годин за умови, що людина п'є близько двох літрів води, не має серйозних проблем зі здоров'ям і сечовипускання не супроводжується дискомфортом.

Частота сечовипускань у дітей широко варіюється. Більшість немовлят мочиться потроху кожну годину, тому нормальним вважають 4-6 мокрих підгузків в день, у три роки показник становить близько десяти разів на день. У міру зростання сечового міхура частота походів в туалет зменшується до 6-8.

Часте сечовипускання може бути викликане захворюваннями сечовивідних шляхів на будь-якому рівні. Структури, які виведуть сечу з організму, включають збірну систему нирок – чашечки та миски, сечоводи, сечовий міхур, уретру – сечовипускальний канал.

Причини

Чому виникають проблеми в цій сфері? Є кілька основних факторів:

Інфекції, захворювання, травми або роздратування сечовивідних шляхів. Наприклад, це можуть бути бактеріальні інфекції, сечокам'яна хвороба.
Хвороби, при яких збільшується вироблення сечі.
Ураження м'язів, нервів або інших структур, що впливають на функцію сечового міхура.
Порушення нормального анатомічного розташування органів малого таза, наприклад, розвиток доброякісної гіперплазії передміхурової залози, стриктур уретри.
Вагітність.
Використання лікарських засобів (діуретиків, протиракових засобів).
Проведення процедур для лікування раку, наприклад, променевої терапії в області малого таза.

Часте безболісне сечовипускання може виникнути при вживанні великої кількості рідини, алкоголю або кофеїну.

Часті походи до туалету у чоловіків можуть проявлятись при: доброякісній гіпертрофії передміхурової залози, простатиті, раку передміхурової залози. У жінок найчастіше – це інфекції, в тому числі цистит, тобто запалення сечового міхура. Також цей симптом характерний при вагітності, що обумовлено декількома факторами: гормональними змінами, збільшенням обсягу і швидкості руху крові, що циркулює, маткою, яка тисне на сечовий міхур через її збільшення.

Діагностика

Почати обстеження варто з відвідин терапевта. Протягом трьох днів перед походом до лікаря бажано вести записи, де фіксувати кількість випитої рідини, кількість сечовипускань і їх характер. Це допоможе фахівцеві більш детально розібратися в проблемі. Після ознайомлення зі скаргами та історією хвороби лікар призначає обстеження. Це може бути:

загальний аналіз сечі
бак. посів сечі з визначенням чутливості збудника до антибіотиків
біохімічний аналіз крові для визначення рівнів сечовини, креатиніну
визначення рівня простатичного специфічного антигену
УЗД нирок, сечового міхура
УЗД передміхурової залози
внутрішньовенна урографія
цистоскопія
консультації уролога, нефролога.

Під час яких захворювань проявляється

Часті походи до туалету можуть за собою приховувати такі захворювання:

простатит
цистит
аденому
цукровий діабет
сечокам'яні хвороби
захворювання нирок.

До якого лікаря варто звернутись

Якщо у вас проблеми з сечовипускання, варто звернутись до уролога. Однак, спираючись на клінічну історію захворювання та можливі причини, що вплинули на розвиток хвороби, може бути призначено консультації у фахівців суміжних профілів, все залежить від типу визначеної хвороби. Лікування починають відразу, аби хвороба не переросла в хронічну форму.

Профілактика

Терапія залежить від причини, що викликала патологію. При інфекціях сечовивідних шляхів призначають антибактеріальну терапію. Основним методом позбавлення від симптомів, пов'язаних з частим сечовипусканням при діабеті, вважають адекватний контроль глюкози крові.