Йодомарин 100 : інструкція, застосування, ціна

Йодомарин 100 – лікарський препарат неорганічного йоду, що забезпечує організм калієм йодидом.

Йод – важливий мікроелемент, який покращує роботу щитоподібної залози та нормалізує гормони тироксину та трийодтироніну. Йодиди, які знаходяться в клітинах щитоподібної залози, сприяють окисненню та стимулюють вироблення елементарного йоду. Внаслідок заміщення з циклом тирозину утворюються тироніни – похідні йоду. Тироніни створюють комплекс із білком тиреоглобуліна. У разі недостатності йоду в організмі, описаний цикл порушується.

Йод, введений в організм за допомогою лікарського засобу Йодомарин 100, здатний усунути дефіцит мікроелементу та запобігти утворенню йододефіцитного зоба. Препарат допомагає нормалізувати розмір щитоподібної залози в пацієнтів дитячого та дорослого віку. Калій йодид здійснює вплив на співвідношення Т3/Т4 та концентрацію тиреотропного гормону.

Склад і форма випуску

діюча речовина: калію йодид;

1 таблетка містить калію йодиду 131 мкг, що еквівалентно йодиду 100 мкг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, магнію карбонат основний легкий, желатин, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки з плоскопаралельними поверхнями, зі скошеними краями та насічкою для поділу з одного боку; колір таблетки: при випуску серії — від білого до майже білого, а на період терміну придатності — від білого до кремово-білого.

Фармакотерапевтична група. Лікарські засоби для лікування захворювань щитоподібної залози. Тиреоїдні лікарські засоби. Лікарські засоби йоду. 

Показання до застосування

Йодомарин 100 застосовується для:

• запобігання розвитку недостатності йоду (включаючи період вагітності та грудного вигодовування);
• профілактики рецидиву йододефіцитного зоба, внаслідок хірургічного втручання та після терапії лікарськими препаратами гормонів щитоподібної залози;
• терапії дифузного еутироїдного йододефіцитного зоба в пацієнтів дитячого віку, в тому числі в новонароджених та немовлят.

Протипоказання

Серед протипоказань до використання препарату:

• Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого з допоміжних компонентів лікарського засобу.
• Виражений гіпертиреоз.
• У разі латентного гіпертиреозу протипоказано застосовувати лікарський засіб у дозах, що перевищують 150 мкг йоду на добу.
• У разі автономної аденоми, а також фокальних та дифузних автономних вогнищ щитоподібної залози протипоказано застосовувати лікарський засіб у дозі від 300 до 1000 мкг йоду на добу (за винятком передопераційної йодотерапії з метою блокади щитоподібної залози за Пламером).
• Туберкульоз легенів.
• Геморагічний діатез.
• Герпетиформний дерматит Дюринга (синдром Дюринга-Брока).

Спосіб застосування та дози

Рекомендовані дозування для попередження недостатності йоду та ендемічного зоба:

• для новонароджених, немовлят та дітей до 12 років: 50-100 мкг/добу;
• для пацієнтів, віком від 12 років, та повнолітніх пацієнтів: 100-200 мкг/добу;
• для вагітних пацієнток та пацієнток, які здійснюють грудне вигодовування: 200 мкг/добу.

Рекомендовані дозування для профілактики рецидиву йододефіцитного зоба внаслідок хірургічного втручання та після терапії лікарськими препаратами гормонів щитоподібної залози:

• для дітей та повнолітніх пацієнтів: 100-200 мкг/добу;

Рекомендовані дозування для терапії йододефіцитного зоба дифузного типу:

• для новонароджених, немовлят та дітей до 12 років: 100-200 мкг/добу;
• для дорослих пацієнтів: 300-500 мкг/добу.

Спосіб застосування.

Зазвичай, схема лікування, рекомендовані дози та тривалість терапії визначаються після індивідуального огляду в лікаря.

Йодомарин 100 використовується після прийомів їжі. Для кращого засвоєння препарату, бажано запивати кожну таблетку достатньою кількістю води. Новонароджені та немовлята можуть отримувати препарат в подрібленій формі.

У разі призначення препарату для профілактики, прийом може тривати від кількох місяців до кількох років. Інколи така терапія може бути перманентною та тривати протягом всього життя пацієнта.

Терапія зоба в дітей триває до чотирьох тижнів; в дорослих пацієнтів – до дванадцяти місяців та більше.

Діти.

Йодомарин 100 використовується для наймолодших пацієнтів; протипоказань для новонароджених немає.

Особливості застосування

Йодомарин 100 не використовується для пацієнтів з гіпотиреоїдизмом, за винятком ситуацій, коли гіпотиреоїдизм виник, як реакція на йодову недостатність. Неорганічний йод не використовується при отриманні радіоактивного йоду. Препарат Йодомарин 100 протипоказаний, якщо у пацієнта існує підозра/наявність раку щитоподібної залози.

Йод для пацієнтів із патологіями нирок здатний викликати розвиток гіперкаліємії.

Серед допоміжних речовин препарату є лактоза, яка протипоказана пацієнтам з рідкісними формами галактозної непереносимості, кризою лактази або синдромом порушеного кишкового всмоктування глюкози та галактози.

Вплив на швидкість реакцій.

Йодамарин 100 не здійснює впливу на психомоторні реакції пацієнта, тому його можна застосовувати перед роботою зі складними механізмами та управлінням транспортом.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Вагітні жінки, а також пацієнтки, які здійснюють грудне вигодовування мають підвищену потребу в препаратах йоду. Вважається, що оптимальною дозою є 250 мкг йоду протягом доби.

Йод проникає через плаценту, тому важливо контролювати кількість вжитого препарату та не перевищувати рекомендованих доз.

При грудному вигодовуванні слід пам'ятати, що рівень йоду в молоці матері в 30 разів вищий, ніж в крові.

Передозування

Серед ознак отруєння: зміна кольору слизових оболонок пацієнта (слизові оболонки набувають коричневого кольору), відбувається рефлекторне блювання (якщо в їжу пацієнта потрапляла їжа з вмістом крохмалю, виділення можуть бути забарвленими в синій колір), гострі болі в животі, діарея та, як наслідок, сильне зневоднення організму. Інтоксикація може супроводжуватися кров’яними випорожненнями та шоком. Рідко зафіксовано звуження стравоходу.

Надходили повідомлення про летальні випадки.

Хронічне передозування здатне розвинути йодизм, для якого характерні: металічний присмак у роті, запалення та набряк слизових оболонок. Йодизм може спровокувати туберкульоз, еритему, висипи, нервове збудження та лихоманку.

Для усунення отруєння йодом здійснюється видалення вмісту шлунка за допомогою розчину крохмалю, натрію тіосульфату чи білка. Здійснюється симптоматична терапія, постійний контроль електролітного та водного балансу. Якщо у пацієнта спостерігається шок – застосовується терапія, направлена на усунення шокового стану.

У разі хронічної інтоксикації рекомендується скасування подальшого використання йоду.

У разі гіпотиреоїдизму рекомендується скасування препаратів йоду та призначення гормонів щитоподібної залози, які нормалізують обмін речовин. Слід розуміти, що причини такого стану зумовлені виключно фізіологічними процесами кожного окремого пацієнта і не мають відношення до класичного передозування.

Лікування гіпотиреоїдизму відбувається за допомогою тиреостатиків. В найбільш критичних випадках використовується інтенсивна терапія, тиреоїдектомія або плазмаферез.

Побічні реакції

У разі дотримання рекомендацій щодо застосування препарату, небажані ефекти не проявляються. Якщо пацієнт отримує надмірні дози йоду (понад 150 мкг/день), існує ризик виникнення гіпотиреоїдизму.

Частота та тривалість небажаних реакцій доволі низька, однак варто врахувати, що при використанні Йодомарину 100 спостерігаються: реакції гіперчутливості, розвиток гіпотиреоїдизму, прояви йодизму, еозинофілія, пришвидшене серцебиття, підвищена дратівливість, тремор, порушення сну, гіпергідроз, біль в животі, діарея, розвиток зоба (при надмірному використанні препарату).

Повідомлення про небажані реакції.

Повідомлення про побічні реакції в пацієнтів, які приймають Йодомарин 100, дають змогу встановити користь та потенційний ризик від прийому препарату. Медичні працівники повинні доповнювати інформацію про всі зафіксовані скарги пацієнтів через національну систему оповіщення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Тиреостатичні препарати затримують перетворення йоду в органічні сполуки та можуть провокувати утворення зоба. Рекомендується уникати такої комбінації без потреби затримання розкладання йоду.

Інші препарати, які засвоюються щитоподібною залозою за подібним принципом захоплення (перхлорат, тіоціанат, тощо), здатні затримувати поглинання йоду.  

Комбінація з солями літію може провокувати розвиток зоба і гіпотиреоїдизму.

Калійзберігаючі діуретики у поєднанні з високими дозами йоду можуть стати причиною розвитку гіперкаліємії.

Комбінація з хінідином збільшує побічні реакції препарату зі сторони серця.

Рослинні алкалоїди та солі важких металів пригнічують всмоктування йоду.

Умови та термін зберігання

Препарат придатний до вживання протягом трьох років з моменту виробництва, вказаного на упаковці. Не вживати після закінчення терміну придатності.

Рекомендується зберігання за температури, яка не перевищує 30°C, у місці, недоступному для дітей.