Пентаксим: інструкція, застосування, ціна

Пентаксим – рідка, інактивована ("вбита") вакцина проти правця, поліомієліту, дифтерії, кашлюка (до складу імунобіологічного препарату входить позбавлений клітинної будови компонент) та кон’югована вакцина проти гемофільної інфекції типу b, що застосовується у профілактиці вказаних захворювань у дітей віком від двох місяців (первинна імунізація) та до двох років (повторна).

Склад

Діюча речовина: рідка, інактивована ("вбита") вакцина проти правця, поліомієліту, дифтерії, кашлюка (до складу імунобіологічного препарату входить позбавлений клітинної будови компонент) та кон’югована вакцина проти гемофільної інфекції типу b.

Після розведення в одній дозі (0,5 мл) імунізуючої вакцини міститься не менше 30 міжнародних одиниць дифтерійного анатоксину (1)*, не менше 40 міжнародних одиниць правцевого анатоксину (1), антигени кашлюкової палички: по 25 мкг кашлюкового анатоксину (1) і філаментного гемаглютиніну (1), інактивований поліовірус типу 1 (штам Mahoney) 40 D-одиниць (2)* (3)* (4)*, поліовірус типу 2 (штам MEF-1) 8 D-одиниць (2) (3) (4) і поліовірус типу 3 (штам Saukett) 32 D-одиниці (2) (3) (4), 10 мкг капсульного полісахариду гемофільної палички типу b та 18-30 мкг спряженого з правцевим білком.

(1)* поглинуті на гідроксиді алюмінію гідратованому (відповідає 0,3 мг Al3+);

(2)* D – антигенні одиниці;

(3)* або еквівалентна кількість антигену, визначена за допомогою відповідного імунохімічного методу;

(4)* отримані на клітинах, які використовуються для культивування.

Допоміжні речовини: трометамол, гідроксид натрію для встановлення рН та/або оцтова кислота, феноксиетанол, сахароза, середовище Хенкса без фенолу червоного (суміш амінокислот, до складу якої входить зокрема фенілаланін, вітаміни, мінеральні солі та інші компоненти, у т.ч. глюкоза), формальдегід, вода для ін’єкцій.

Увага! Вакцина може також містити сліди глутаральдегіду, стрептоміцину, неоміцину та поліміксину В.

Форма випуску та основні фізичні і хімічні властивості

Вакцина випускається у формі білого порошку капсульного полісахариду гемофільної палички типу b та каламутної, білуватої, стерильної суспензії позбавленої клітинної будови компоненти кашлюку, правцевого і дифтерійного анатоксинів, поглинутих на Al(OH)3 (гідроксиді алюмінію, до якого зворотно приєдналася вода і утворилися гідрати), "убитого" збудника поліомієліту, призначених для відновлення вакцини та її ін’єкційного введення.

Фармакотерапевтична група

Пентаксим належить до групи комбінованих вакцин, що застосовуються з метою профілактики вірусних і бактерійних інфекційних захворювань (імунобіологічний препарат, націлений на вироблення імунного захисту проти дифтерії, кашлюку, правця, гемофільної інфекції типу b і поліомієліту).

Біологічні та імунологічні властивості імунобіологічного препарату

Фармакодинаміка. За допомогою формальдегіду токсини, вироблені збудниками правця та дифтерії нейтралізуються, після чого очищуються.

Препарат для попередження поліомієліту виготовляють з культивованих збудників цього захворювання (поліовірусів типу 1, 2 і 3), очищують, після чого обробляють формальдегідом. 

Позбавлені клітинної будови компоненти кашлюка (філаментний гемаглютинін та кашлюковий токсин) виділяють з культур кашлюкової палички, після чого також піддають очистці. Токсин, який виробляє збудник кашлюка, своєю чергою нейтралізують за допомогою глутаральдегіду, після чого він перетворюється на PTxd (кашлюковий анатоксин). Молекула фосфогліцеральдегіду зберігає таку структуру, яка забезпечує функціонування компонентна кашлюка, позбавленого клітинної будови, в організмі. Фосфогліцеральдегід та кашлюковий анатоксин відповідають за захист організму від Pertussis (кашлюка).

З культури гемофільної палички типу b виділяють капсульний полісахарид полірибозол-рибітол-фосфат (PRР) і завдяки прямому міжклітинному контакту з’єднують його з білком, який є носієм правцевого анатоксину, у результаті чого отримують PRР-Т спряжений імунобіологічний препарат.

Капсульний полісахарид викликає антиполірибозол-рибітол-фосфат серологічну відповідь у пацієнта, якому була введена вакцина. Проте (як і у випадку будь-яких інших полісахаридних антигенів), імунна відповідь організму не залежить від роботи загруднинної залози (тимусу). У немовлят вакцина не сприяє формуванню клітинно-опосередкованого та/або гуморального імунітету. До досягнення віку 1,3 роки бустерний ефект у таких пацієнтів відсутній. Між білком, який є носієм правцевого анатоксину та капсульним полісахаридом гемофільної палички типу b утримується ковалентний зв’язок, який дозволяє спряженій вакцині виявляти ефект по типу антигену, що є залежним від тимусу, виробляти специфічну антиполірибозол-рибітол-фосфат серологічну відповідь у пацієнтів грудного віку і викликати бустерний ефект у них.   

Багаторівнева реакція імунних органів та антитіл на проведення первинного щеплення

Як показали дослідження, після введення третьої дози імунобіологічного препарату через місяць у всіх без винятку щеплених дітей до антигенів правця і дифтерії вдається досягнути серопротекторного рівня антитіл (більше 0,01 МО/мл).

У більш як 88% пацієнтів з діагностованим кашлюком віком від 6 до 11 років через місяць після закінчення первинного курсу щеплень титри антитіл фосфогліцеральдегіду та кашлюкового анатоксину зростають учетверо.

Серопротективні титри антитіл проти збудників поліомієліту (1, 2, 3 типів) після проведеної вакцинації виявляють мінімум у 99% пацієнтів.

Мінімум у 97,2% пацієнтів грудного віку через місяць після введення третьої дози титри антитіл полірибозол-рибітол-фосфат перевищують показник 0,15 мкг/мл.

Багаторівнева реакція імунних органів та антитіл на проведення бустерної імунізації

Після введення першої повторної дози пацієнтам у віці від 1,4 до 1,6 року у всіх без винятку утворюються захисні антитіла до токсинів, які виробляє дифтерійна паличка з вмістом у сироватці крові понад 0,1 МО/мл.

Титри антитіл до токсинів, які виробляє збудник кашлюку є у чотири рази вищими, ніж були до проведення імунізації. Відповідно до результатів імуноферентного аналізу, показники збільшення концентрації антитіл кашлюку фіксують у мінімум 98% для знешкодженого токсину кашлюка і 99% для фосфогліцеральдегіду. Титр антитіл до полірибозол-рибітол-фосфату становить щонайменше 1,0 мкг/мл у всіх пацієнтів.

Дослідження пацієнтів віком від 5 до 6 років, яким проводили первинну повторну імунізацію комбінованими ацелюлярними вакцинами, показало, що титри антитіл до полірибозол-рибітол-фосфату і фосфогліцеральдегіду у них були еквівалентні або навіть перевищували титри, які фіксували у пацієнтів того ж віку, котрим зробили щеплення комбінованими, але не позбавленими клітинної будови, а цільноклітинними імунобіологічними препаратами.

Фармакокінетика. Специфіка введення, абсорбції, розподілу по тканинах і органах, біотрансформації і виведення Пентаксиму з організму людини не вивчалася.

Показання

Імунобіологічний комбінований препарат Пентаксим допомагає попередити:

• дифтерію;
• кашлюк;
• інфекційні захворювання, причиною яких є інвазія гемофільної палички типу b, зокрема менінгіт, флегмону, епіглотит, септицемію, гнійний артрит тощо.

Вакциною можна проводити як первинну (пацієнтам у віці до двох місяців), так і повторну імунізацію (через 1 рік після проведення первинної протягом наступного, допоки дитині не виповниться 2-ох років).

Пентаксим не сприяє формуванню імунного захисту проти інфекційних захворювань, викликаних іншими типами гемофільної палички та проти менінгіту, збудником якого є інший патоген.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до будь-якої речовини, що входить до складу імунобіологічного препарату;
• гіперчутливість як до ацелюлярної, так і цільнокомпонентної вакцини проти кашлюку;
• підвищена чутливість до глютаральдегіду, стрептоміцину, неоміцину чи поліміксину В, які можуть використовуватися у процесі виробництва, через що їхні сліди можуть бути присутні у вакцині;
• якщо у минулому при введенні того ж або схожого за свої складом імунобіологічного препарату виникла алергічна реакція, яка становила загрозу життю пацієнта;
• енцефалопатія, яка розвинулася через тиждень (7 днів) після введення попередньої дози ацелюлярної або цільноклітинної вакцини проти кашлюку, до складу якої входять його антигени;
• енцефалопатія, не пов’язана із введенням вакцини проти кашлюку, проте яка прогресує;
• лихоманка (потрібно відкласти вакцинацію пацієнта, допоки цей симптом не мине);
• захворювання у гострій стадії або хронічній у період загострення (необхідно відтермінувати проведення щеплення, допоки стан хворого не покращиться).

Спосіб застосування та дозування

Проведення щеплення (його схему, протипоказання, взаємодію з іншими медикаментами та іншими вакцинами) в Україні регламентують чинні накази профільного відомства (МОЗ України). З метою проведення імунізації слід звернутися до лікувально-профілактичного закладу. Забороняється вакцинуватися самостійно! Імунобіологічний препарат повинен ввести лікар/фельдшер/медсестра. Імунізація проводиться у кабінеті профілактичного щеплення.

Якщо до шприца не приєднана голка, до нього слід прикріпити змінну, обернувши на чверть оберту щодо основи шприца. У флакон з порошком (кон’югованим препаратом для формування імунного захисту проти інфекційних захворювань, викликаних гемофільною паличкою типу b), потрібно ввести суспензію (комбіновану вакцину, яка захищає від дифтерії, кашлюку, правця і поліомієліту) та струсити флакон, аби порошок повністю розчинився. Відновлений імунобіологічний препарат набуває вигляду каламутної суспензії білуватого забарвлення, яку треба якомога швидше ввести пацієнту. Не вводити, якщо у суспензії з’явилися сторонні домішки або вона набула іншого кольору.   

Пентаксим вводиться за допомогою шприца, оснащеного голкою:

новонародженим - у середню третину передньо-латеральної поверхні стегна;

дітям старшого віку – у дельтоподібний м’яз.

Препарат вводиться у товщу м’язової тканини, тобто внутрішньом’язово.

При первинній імунізації вводять три дози Пентаксиму у дозуванні по 0,5 мл: друга доза – через один або два місяці після першої, третя – через один або два місяці після другої. Повторний курс щеплення Пентаксимом проводиться у віці від одного до двох років. Якщо цей графік з тих чи інших причин був порушений, проводити імунізацію цим препаратом необхідно, керуючись інструкцією та відповідними чинними наказами профільного відомства.

Залишки/відходи/невикористаний імунобіологічний препарат утилізується згідно з нормативно-правовими актами, які діють на території України.

Побічна дія

Як показали клінічні дослідження, у дітей, яким проводили первинну імунізацію цим імунобіологічним препаратом, найчастіше у місці введення голки (вакцини) проявлялися шкірні реакції, проте необхідно зазначити, що така побічна дія виникає частіше при повторному курсі щеплення Пентаксимом. Діти ставали плаксивими, дратівливими. Після імунізації могла розвиватися гарячка. Як правило, така небажана побічна дія вакцини виникала вподовж двох діб (48 годин) після її ведення і минала сама по собі на 2-3 добу.    

Опис побічних ефектів, які може викликати Пентаксим базується на результатах спорадичних звітів, в яких не була вказана чисельність популяції і не завжди можливо точно встановити причинно-наслідковий зв’язок між введенням цього імунобіологічного препарату та появою побічних ефектів. З огляду на те, що неможливо встановити частоту їх виникнення, її визначають як «невідому». З невідомою частотою, які неможливо прорахувати за наявних даних, введення вакцини супроводжується набряком обличчя, набряком Квінке, анафілактичним шоком, ангіодемою, анафілактичними реакціями (т. зв. реакціями підвищеної чутливості організму негайного типу); гіпотонічно-гіпореспенсивним синдромом, фебрильними/афебрильними судомами; висипкою, кропив’янкою, еритемою; сильною реакцію у місці введення голки (діаметром понад 5 см), зокрема обширним набряком верхньої або нижньої кінцівки, який здатен поширюватися на сусідні суглоби (один або два), що виникає у перші 1-3 доби і може супроводжуватися появою еритеми/болем/підвищеною чутливістю у місці проколу шкіри, підвищенням температури тіла, які минають у наступні кілька діб (у середньому від 3-ох до 5-ти); підвищенням температури тіла до 38ºС. Ризик появи сильної реакції у місці введення голки зростає після введення 4-ої і 5-ої дози препарату, до складу якого входить позбавлений клітинної будови компонент кашлюку.  

Частіше як в одному випадку на 10000, але рідше, ніж в одному на 1000, температура тіла пацієнта після введення вакцини зростає до 40ºС і вище.

Частіше, як в одному випадку на 1000, але рідше, ніж в одному на 100, діти стають надміру плаксивими, температура тіла у них зростає до 39ºС і вище, у місці введення голки виникає набряк і почервоніння діаметром понад 5 см.

Частіше, як в одному випадку на 100, але рідше, ніж в одному на 10, у пацієнтів виникають розлади сну, діарея, поява ущільнень у місці проколу шкіри голкою та введенні препарату всередину м’яза.

В одному випадку на 10 у дітей після проведеної вакцинації зникає апетит, діти стають нервовими, дратівливими, надміру сонливими, можуть безперестанку плакати. Може також виникати блювота, еритема/набряк/біль у місці проколу шкіри голкою. Температура тіла може підвищуватися до 38ºС.

При проведені первинної імунізації імунобіологічним препаратом, до складу якого входить компонент гемофільної палички типу b, через кілька годин може набрякнути одна чи обидві нижні кінцівки, що не вимагає проведення специфічної терапії, оскільки протягом наступної доби цей симптом зникне сам по собі. Потрібно мати на увазі, що набряк ніг можуть також супроводжувати такі ознаки як ціаноз, тимчасова пурпура, еритема, сильний плач.

Якщо ввести імунобіологічний препарат, до складу якого входить правцевий анатоксин (антигенний компонент, аналогічний Пентаксиму), може розвинутися синдром Гійєна-Барре або плечовий неврит.

Якщо після застосування вакцини у пацієнта погіршилося самопочуття, виникли симптоми, які (з огляду на часові рамки) можуть бути пов’язані із проведеною імунізацією, необхідно повідомити про це лікаря. Інформація про виникнення побічних реакцій після того, як препарат пройшов реєстрацію, передається медперсоналом у компетентні органи, що дозволяє постійно відстежувати співвідношення можливої користі та потенційних ризиків, пов’язаних із застосуванням вказаного лікарського засобу.

Передозування

Дані про передозування Пентаксимом відсутні.

Взаємодія з іншими медикаментами

Допускається введення Пентаксиму одночасно з вакциною для запобігання кору, краснухи та епідемічного паротиту, а також з імунобіологічним препаратом, покликаним сформувати імунітет проти вірусу гепатиту В, але вводити ці препарати потрібно у різні частини тіла.

Вплив вакцини на показники лабораторних аналізів

У наступні два тижні після проведення імунізації у сечі за результатами лабораторних аналізів може виявлятися гемофільна паличка типу b, через те, що її капсульний полісахарид (антиген збудника цього захворювання) виділяється у сечу. Аби переконатися, що інфекції немає, потрібно здати ряд додаткових аналізів.

У хворих з імунодефіцитними станами, пацієнтів, у терапії яких застосовують імуносупресивні препарати, Пентаксим, які і будь-які інші вакцини, не сприятимуть виробленню адекватної імунологічної відповіді.

Якщо пацієнт приймає інші ліки або йому ввели (чи планують ввести найближчим часом) інші вакцинні препарати, перед проведенням щеплення Пентаксимом потрібно попередити про це медперсонал, що проводитиме імунізацію.

Небажано комбінувати введення вакцини з прийомом/застосуванням/ін’єкційним введенням інших лікарських засобів, оскільки дослідження на тему, наскільки така поєднана терапія є безпечною для пацієнта, не проводилися.  

Особливості застосування

Імунодефіцит або імуносупресивна терапія можуть знизити імуногенність препарату. Перед проведенням щеплення необхідно дочекатися одужання хворого або завершення терапії. У пацієнтів, в яких імунодефіцит має хронічний характер (зокрема ВІЛ-інфікованих осіб) імунізація Пентаксимом залишається у переліку рекомендованих попри обмежену імунну відповідь у цих пацієнтів.

Якщо при проведенні попереднього щеплення імунобіологічним препаратом, до складу якого входив правцевий анатоксин, у пацієнта виник плечовий неврит чи синдром Гійєна-Барре, необхідно, щоб лікар ретельно зважив можливу користь/потенційні ризики, пов’язані із застосуванням вакцини (Пентаксиму або будь-якої іншої, до складу якої входить правцевий анатоксин). Щеплення вважається виправданим у разі недотримання графіку первинної імунізації, тобто якщо дитина отримала лише 1-2 дози препарату.

Пентаксим не призначений для внутрішньошкірного та внутрішньовенного введення. При проведенні ін’єкції цим препаратом важливо впевнитися, що голка не зачепила судини.

Якщо у пацієнта погано згортається кров або у нього виявлена тромбоцитопенія, будь-які вакцини, які вводяться ін’єкційно (зокрема Пентаксим) потрібно вводити з максимальною обережністю, оскільки введення препарату у товщу м’язової тканини може супроводжуватися кровотечею.

Перед вакцинацією медперсонал зобов’язаний зібрати попередній анамнез (особливо що стосується щеплень та побічних реакцій, які виникали після них) та оглянути пацієнта.

Якщо пацієнта вже вакцинували імунобіологічними препаратами, що містили кашлюковий компонент, і у нього виникали один або кілька з нижче перелічених симптомів, необхідно добре обдумати доцільність застосування Пентаксиму:

• підвищення температури тіла до 40ºС і вище у наступні дві доби після введення вакцини (якщо ця ознака не була спровокована іншим чинником);
• плач, який не припинявся впродовж трьох і більше годин та виник у наступні дві доби після введення вакцини;
• стан, схожий на шок/колапс, який мав місце протягом наступних двох діб після проведення щеплення Пентаксимом;
• афебрильні/фебрильні судоми, що виникли протягом наступних трьох діб після проведеної імунізації. Якщо фебрильні судоми виникли з інших причин, їх не слід розглядати як протипоказання до проведення щеплення Пентаксимом (у разі виникнення афебрильних, рішення про доцільність вакцинації приймає лікуючий лікар). Пацієнтам, в яких виникли судоми, потрібно обов’язково регулярно вимірювати температуру тіла у наступні дві доби після введення препарату і (обов’язково - за погодженням лікаря) приймати жарознижуючі засоби.

При появі набряку однієї чи обох нижніх кінцівок, як побічної дії вакцини, до складу якої входить компонент гемофільної палички типу b, препарат, покликаний створити імунний захист проти дифтерії, кашлюка, правця і поліомієліту та препарат для запобігання інфекційних захворювань, збудником яких є згадана гемофільна паличка, слід вводити у різні дні і у різні частини тіла пацієнта.

У медперсоналу, який проводить імунізацію Пентаксимом, мають бути у наявності ліки на випадок розвитку анафілактичної реакції у пацієнта. Після введення препарату протягом пів години (30 хвилин) потрібно ретельно наглядати за його станом. Це правило застосовується при ін’єкційному введенні будь-яких інших вакцин.

Пентаксим не сприяє формуванню імунного захисту проти інфекційних захворювань, викликаних іншими типами гемофільної палички та проти менінгіту, збудником якого є інший патоген.

Якщо пацієнт – недоношена дитина, яка народилася на 28-му тижні вагітності або швидше, її дихальна система є незрілою, у неї зберігається ризик розвитку апное. Такий пацієнт потребує постійного медичного нагляду за його дихальною функцією у наступні 2-3 доби після проведення імунізації. З огляду на те, що потенційна користь від цієї вакцини перевищує можливі ризики, не варто відмовлятися від проведення планової імунізації або відкладати її на потім.

Пентаксим практично не містить калію і натрію (менше 1 ммоль/дозу). До його складу входить менше 100 мг/дозу етанолу і незначна кількість фенілаланіну, що може погіршувати самопочуття пацієнтів із фенілкетонурією.    

Проведення імунізації вагітними та жінками, що годують грудьми

Щеплення цим імунологічним препаратом проводять лише дітям – новонародженим і (повторно) віком від одного до двох років. Для формування імунного захисту у дорослих (зокрема у вагітних жінок та жінок у період лактації) вакцина не застосовується.

Діти

Допускається введення препарату дітям, починаючи з двомісячного віку (у середню третину передньо-латеральної поверхні стегна, дітям старшого віку – у дельтовидний м’яз).

Здатність препарату впливати на швидкість реакції

Така властивість вакцини не вивчалася з огляду на те, що нею не проводять щеплень дорослим особам.

Ціна

Від 810 до 1100 гривень Пентаксим (комплект) у формі порошку у флаконі та у формі суспензії для ін’єкцій у дозуванні по 0,5 мл у заздалегідь заповненому шприці з однією/двома (одна – додатково у комплекті) голками.

Умови та термін зберігання

Препарат потрібно зберігати у холодильнику при температурі +2ºС + 8ºС. Не заморожувати! Після відновлення – відразу вводити! Необхідно простежити, аби до вакцини не мали доступу діти. Зберігати Пентаксим можна не довше трьох років від дати виготовлення. Не відновлювати після закінчення терміну придатності!

Важливо. Після введення вакцини її залишки/шприц/флакон підлягають утилізації належним способом (як це прописано у чинних нормативно-правових актах, що діють на території України).

Категорія відпуску

Відпуск препарату в аптеках передбачає наявність рецепту від лікаря.