Папаверин: інструкція, застосування, ціна

Папаверин – це опіумний алкалоїд, який застосовується через свою спазмолітичну та гіпотензивну дію.

Склад і форма випуску

Випускається у вигляді:

• розчинів для ін'єкцій 2 % по 2 мл № 5, № 10, №50, №100;
• супозиторіїв по 20 мг №10 (5х2);
• таблеток по 10 мг №10 у блістері в картонній упаковці.

Склад розчину. Діюча речовина: 1 мл препарату містить папаверину гідрохлорид 20 мг. Допоміжні речовини: динатрію едетат (динатрієва сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти) – 0,05 мг, L-метіонін (метіонін) – 0,1 мг, вода для ін'єкцій – до 1 мл. Основні фізико-хімічні властивості: прозора, злегка жовтувата рідина.

Склад таблеток. Діюча речовина: 1 таблетка містить папаверину гідрохлорид 10 мг. Допоміжні речовини: цукор-рафінад, крохмаль картопляний, кислота стеаринова, тальк. Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, з двома перпендикулярними рисками, які ділять таблетку на чотири рівні частини.

Склад супозиторіїв. Діюча речовина: папаверину гідрохлорид — 20 мг.

Допоміжні речовини: жир твердий [Вітепсол (марки H 15, W 35), Суппосир (марки NA 15, NAS 50)] — до отримання супозиторію масою 1,25 г.

Основні фізико-хімічні властивості: супозиторії торпедоподібної форми від білого до білого з жовтуватим або кремуватим відтінком кольору. Допускається поява білого нальоту на поверхні супозиторія.

 

Фармакологічні властивості

Ключова діюча речовина даного препарату – гідрохлорид, який є алкалоїдом, що міститься в опії. Папаверин можна віднести до спазмолітичних міотропних засобів. Цей препарат знижує м'язовий тонус, що впливає на діяльність гладкої мускулатури: судини розширюються, надходження кисню в тканини поліпшується і спазми купіруються.

Папаверин сприяє накопиченню АМФ, може знижувати вміст кальцію в клітині. При цьому не чинить вираженої дії на ЦНС. Цей фармакологічний засіб часто застосовується для лікування функціональних розладів з боку шлунково-кишкового тракту.

Показання

Папаверин застосовується, коли необхідно зняти спазм і усунути больові відчуття, які він викликав. Так, цей фармакологічний засіб застосовується для зняття спазмів:

• сечовивідних шляхів, ниркових кольок;
• органів черевної порожнини (у т. ч. пілороспазм, синдром подразненого кишечнику, холецистит, напади жовчнокам'яної хвороби);
• периферичних судин (ендартеріїт);
• судин головного мозку.

Ці ліки мають властивість приводити до порушень скоротливої здатності гладких м'язів, викликаючи їх розслаблення при судомних станах.

Дія Папаверину на ЦНС має слабко виражений характер, тому для прояву седативного ефекту знадобиться прийом високих доз.

 

Протипоказання

Не варто застосовувати Папаверин за наявності:

• індивідуальної непереносимості одного з компонентів препарату;
• глаукоми;
• атріовентрикулярної блокади;
• пригнічення дихання;
• тахікардії;
• зниженого артеріального тиску.

Також треба відмовитися від застосування Папаверину при одночасному прийомі інгібіторів МАО.

Передозування

У разі передозування Папаверином може спостерігатися:

• порушення зору;
• нудота;
• слабкість;
• головний біль;
• сонливість;
• закреп.

Важливо знати, що при вживанні високих доз, можливий токсичний вплив на організм, який може призвести до повної або часткової атріовентрикулярної блокади. При цьому призначається симптоматична терапія, визначеного антидота немає.

Побічні ефекти

Що стосується можливих побічних реакцій при лікуванні Папаверином, то були зафіксовані: аритмія, тахікардія, алергічна реакція, зниження артеріального тиску, сонливість, діарея, головний біль, пригнічення дихання, нудота, порушення зору.

Спосіб застосування та дози

З підвищеною обережністю Папаверин слід застосовувати пацієнтам, що перенесли ЧМТ, а також тим, хто страждає хронічною нирковою недостатністю, порушеннями функцій надниркових залоз, гіперплазією передміхурової залози. Пильність варто проявити і в ситуаціях, коли людина перебуває в шокових станах.

На час прийому Папаверину важливо виключити вживання алкоголю і куріння. В останньому випадку знижується ефект препарату,

Пацієнтам з цукровим діабетом слід звернути увагу, що до складу таблеток входить цукор-рафінад.

Розчин для ін'єкцій. Папаверин вводять підшкірно, внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Підшкірно та внутрішньом'язово дорослим та дітям старше 14 років рекомендується вводити 0,5-2 мл 2% розчину. Треба зазначити, що внутрішньовенне введення вважається найбільш ефективним, але повинно здійснюватися дуже повільно – 3-5 мл/хв. Причому, попередньо потрібно розчинити 1 мл 2% препарату в 10-20 мл 0,9% розчину натрію хлориду.

Літнім пацієнтам до початку терапії показано використовувати 0,5 мл 2% розчину Папаверину (доза не повинна бути понад 10 мг). Максимальні дозування для дорослих пацієнтів при підшкірному та внутрішньом'язовому введенні наступні: одноразова доза становить 5 мл 2% розчину (тобто 100 мг), добова – 15 мл 2% розчину (тобто 300 мг). При внутрішньовенному введенні: разова доза становить 20 мг (1 мл 2% розчину), добова – 120 мг (6 мл 2% розчину).

Дітям віком 1-14 років Папаверин вводять 2-3 рази на добу. Одноразова доза – 0,7-1 мг/кг маси тіла дитини.

Таблетки. Таблетки призначають дітям для внутрішнього прийому, випивати їх слід 3-4 рази на добу. Дозування такі:

• від пів року до року – по 2,5-5 мг за 1 прийом. Максимальна добова доза – 10 мг препарату.
• 1-2 роки – по 2,5-5 мг. Не варто використовувати більше, ніж 20 мг препарату на добу.
• 3-4 роки – по 5-10 мг. Максимальна добова доза становить 30 мг препарату.
• 5-6 років – разова доза 10 мг. Не можна застосовувати на добу більше, ніж 40 мг препарату.
• 7-9 років – 15 мг. Максимальна добова доза становить 60 мг препарату.
• 10-14 років – по 15-20 мг. Максимальна допустима доза на добу – 80 мг препарату.

Якщо Папаверин призначений дитині до 3 років, то попередньо таблетку слід ретельно подрібнити та змішати з 1 ч. л. охолодженої кип'яченої води.

Супозиторії ректальні. Препарат слід вводити глибоко у задній прохід безпосередньо після очисної клізми або акту дефекації. Дорослим і дітям старше 14 років призначають по 1 супозиторію 2-3 рази на добу.

Якщо ж діти старше двох років, то достатньо одного супозиторія на добу. Малюкам у віці 3-4 років призначається 1 супозиторій 1-2 рази на добу, а 5-6 років – 1 супозиторій двічі на добу. Коли дітям 7-9 років, потрібно використовувати 1 супозиторій 2-3 рази на добу, 10-14 років – 1 супозиторій тричі на добу.

Діти

Препарат у формі розчину дозволяється використовувати для купірування спазмів у дітей у віці від 1-го року.

В таблетованій формі – дітям від пів року, але тільки в подрібненому вигляді.

Папаверин у вигляді супозиторіїв дозволяється застосовувати у віці від 2 років.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

В процесі лікування Папаверином потрібно припинити грудне вигодовування. Препарат не рекомендований для прийому під час вагітності, оскільки немає даних щодо безпеки та ефективності його застосування у цей період.

Здатність впливати на швидкість реакції

Папаверин чинить пригнічувальну дію на ЦНС, тому краще уникати керування автотранспортом або іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Папаверин помітно знижує протипаркінсонічний ефект леводопи та гіпотензивний ефект метилдопи.

Важливо враховувати, що Анальгін, Димедрол і Диклофенак посилюють дію папаверину гідрохлориду. Використання разом з антигіпертензивними препаратами потенціює дію гіпотензивного ефекту лікарського засобу.

При прийомі з резерпіном, трициклічними антидепресантами або новокаїнамідом зростає гіпотензивний ефект Папаверину. Також він посилює дію алкоголю.

Фармацевтично Папаверин сумісний з Дібазолом.

Умови та термін зберігання

Зберігати Папаверин можна 2 роки за температури не вище +25°С.

Ціна

Папаверин у формі розчину можна купити від 34 до 69 грн, у формі таблеток препарат коштуватиме 21-25 грн, а у формі супозиторіїв – 68-80 грн.