Імунофан : інструкція, застосування, ціна
Імунофан – препарат для терапії та профілактики імунодефіцитних станів та запальних захворювань різного походження. Активна речовина Імунофану допомагає в очищенні організму від токсинів та чинить гепатопротекторну дію.
Імунофан коректує імунну систему пацієнта, підтримує окисний баланс та інгібує стійкість організму до ліків.
Імунофан допомагає у виробленні антибактеріальних та противірусних антитіл, не впливаючи на генерацію імуноглобулінів класу IgE. Окрім цього, препарат не провокує реакції надмірної чутливості негайного типу.
Існує три фази дії препарату: на третій годині після застосування розпочинається швидка фаза, яка переходить в середню (на десяту добу) та повільну (на четвертий місяць). Перша фаза характеризується детоксикацією з підсиленням антиоксидантного захисту. В разі пошкодження печінки препарат знижує активність трансамінази, що є профілактикою цитолізу. Під час середньої фази посилюються реакції фагоцитозу. На останній фазі відбувається покращення усіх показників клітинного та гуморального імунітету.
Склад і форма випуску
діюча речовина: 1 мл містить 50 мкг імунофану (аргініл-альфа-аспартил-лізил-валіл-тирозил-аргініну);
допоміжні речовини: гліцин, натрію хлорид, вода для ін'єкцій.
Лікарська форма. Розчин для внутрішньом`язового та підшкірного введення.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина без кольору та запаху.
Фармакотерапевтична група. Цитокіни та імуномодулятори.
Показання до застосування
Препарат застосовують для:
- терапії та профілактики імунодефіцитних і токсичних станів,
- терапії хронічних запалень різноманітного походження,
- ад'ювантної терапії при вакцинації дорослих пацієнтів для запобігання бактеріальним та вірусним інфекціям.
Протипоказання
Імунофан протипоказаний при індивідуальній гіперчутливості до будь-якого з компонентів препарату, а також дітям віком до 2 років і вагітним (якщо вагітність ускладнена резус-конфліктом).
Спосіб застосування та дози
Імунофан вводиться підшкірно або внутрішньом'язово. Для лікування призначають окремі курси. Тривалість одного курсу визначає лікар, зважаючи на ступінь важкості патології пацієнта, особливості захворювання та індивідуальної реакції на препарат.
Лікування для пацієнтів від двох років та дорослих здійснюється за допомогою одноразової добової дози - 50 мкг.
Найчастіше препарат призначається за такими схемами.
Терапія онкологічних захворювань під час комбінованої терапії радикального типу (хімієтерапія та хірургічні втручання):
- препарат вводиться щоденно до досягнення 8-10 ін'єкцій. Застосовується один раз на добу перед хімієтерапією чи операцією. Курс триває протягом всього періоду лікування.
Комплексна або симптоматична терапія пацієнтів з пухлинним процесом на пізніх стадіях:
- препарат вводиться щоденно, загальний курс — 8-10 ін'єкцій, далі — лікування тимчасово переривається на 15-20 діб. Курс ін'єкцій повторюється протягом всього періоду лікування.
Злоякісні хвороби лімфоїдної чи кровотворної тканин:
- препарат вводиться один раз на добу, курс лікування передбачає 10-20 ін'єкцій. Препарат застосовується протягом всього курсу хіміотерапії та далі – для профілактики токсикозу.
Комбінована терапія для дітей з папіломатозом гортані та ротоглотки:
- препарат вводиться один раз на добу через день. Загальний курс — 10 ін'єкцій.
Для терапії опортуністичних інфекцій:
- препарат вводиться один раз на добу. Загальний курс — до 20 ін'єкцій.
У загальній терапії ВІЛ-інфекції:
- препарат вводиться щоденно, один раз на добу. Загальний курс — до 20 ін'єкцій. Інколи слід повторювати курс кожні 2-4 тижні.
Для загального лікування вірусного гепатиту та хронічного бруцельозу:
- препарат вводиться щоденно, один раз на добу. Загальний курс — до 20 ін'єкцій. Для запобігання рецидивам, курс повторюється кожні 2-3 місяці.
Терапія дифтерії:
- препарат вводиться щоденно, один раз на добу. Загальний курс — 8-10 ін'єкцій. Для лікування дифтерійного бактеріоносійства введення препарату здійснюється один раз через кожні три дні, загальний курс 3-5 ін'єкцій.
Хворі з симптомами токсемії; при опіковій хворобі; у хірургічних пацієнтів із затяжним ендокардитом; в разі травм кінцівок, які не загоюються або виявляють гнійно-септичні ускладнення:
- препарат вводиться щоденно, один раз на добу. Загальний курс — 8-10 ін'єкцій. Якщо не спостерігається покращення стану, терапію продовжують ще на 10 ін'єкцій.
При холецистопанкреатиті та ХОЗЛ:
- введення препарату здійснюється один раз через кожні три дні, один раз на добу. Загальний курс — 8-10 ін'єкцій. Якщо не спостерігається покращення стану, терапію продовжують ще на 10 ін'єкцій за тією ж інтервальною схемою.
При комплексній терапії псоріазу:
- препарат вводиться щоденно, один раз на добу. Загальний курс — 15-20 ін'єкцій.
Вакцинопрофілактика:
- препарат вводиться одноразово в день вакцинації.
Особливості застосування
Наразі немає інформації щодо використання лікарського засобу для хворих з аутоімунними захворюваннями. Препарат протипоказаний для тих, хто отримує імуносупресивне лікування.
Імунофан може призначатися в комбінаціях з протизапальними препаратами.
Діти.
Препарат призначається для пацієнтів від двох років.
Вплив на швидкість реакцій
Препарат не впливає на здатність керувати автомобілем чи працювати з механізмами, які потребують підвищеної швидкості реакцій.
Застосування в період вагітності або годування груддю
Перед призначенням препарату вагітним жінкам та/або жінкам, які годують груддю, лікар повинен визначити потенційні ризики для матері та плоду/новонародженого. Якщо ризики не є суттєвими, а користь від застосування препарату переважає потенційні загрози – препарат можна використовувати під наглядом лікаря.
Передозування
Випадків передозування Імунофаном не зафіксовано.
Побічні реакції
В окремих пацієнтів можуть розвиватися алергічні реакції; рідше проявляється — повнокров'я, свербіж, підвищення температури тіла, печія, біль у суглобі, виникнення ознак грипу.
Умови та термін зберігання
Термін зберігання: два роки.
Розчин зберігається за температури 2-10 °C, в сухому, недоступному для дітей місці.