Грандазол: інструкція, застосування, ціна

Грандазол – це протимікробний засіб системного застосування для лікування різноманітних інфекцій систем органів.

Склад і форма випуску

Головна речовина: левофлоксацин. 1 мл розчину містить орнідазолу 5 мг, левофлоксацину 2,5 мг. 

Додаткові речовини: динатрію едетат, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Випускається препарат у формі розчину для інфузій, всередині прозора речовина.

У аптеці можна придбати за рецептом від лікаря.

Фармакологічні властивості препарату

Фармакодинамічні характеристики

Левофлоксацин

Левофлоксацин - синтетичний антибактеріальний засіб групи фторхінолонів та S-енантіомер рацемічної суміші лікарського засобу офлоксацину.

Як антибактеріальний препарат групи фторхінолонів левофлоксацин діє на комплекс ДНК-ДНК-гірази та топоізомеразу ІV.

Рівень бактеріальної активності левофлоксацину залежить від співвідношення максимальної концентрації у сироватці крові (Сmax) чи площі під фармакокінетичною кривою (АUC) та мінімальної інгібуючої (пригнічувальної) концентрації (МІК (МПК)).

Основний механізм резистентності є наслідком мутації у генах gyr-A. Існує перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими фторхінолонами.

Завдяки механізму дії зазвичай не існує перехресної резистентності між левофлоксацином та антибактеріальними засобами інших класів.

До левофлоксацину чутливі такі мікроорганізми та бактерії:

Зазвичай чутливі види:

Аеробні грампозитивні бактерії	Staphylococcus aureus метицилін чутливий, Staphylococcus saprophyticus, Streptococci, група С і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes
Аеробні грамнегативні бактерії	Burkholderia cepacia, Eikenella corrodens, Haemophilus influenzae, Haemophilus para- influenzae, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri
Анаеробні бактерії	Peptostreptococcus
Інше	Chlamydophila pneumoniae, Chlamydophila psittaci, Chlamidia trachomatis, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum

Види, набута (вторинна) резистентність яких може бути проблематичною:

Аеробні грампозитивні бактерії	Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus метицилінрезистентний, Staphylococcus coagulase spp.
Аеробні грамнегативні бактерії	Acinetobacter baumannii, Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Morganella morganii, Proteus mirabilis, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens
Анаеробні бактерії	Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotamicron, Bacteroides vulgatus, Clostridium difficile

Інше

Госпітальні інфекції, спричинені P. aeruginosa, можуть потребувати комбінованої терапії.

Орнідазол

Механізм дії орнідазолу зумовлений порушенням структури ДНК у чутливих до нього мікроорганізмів.

До орнідазолу чутливі такі мікроорганізми та бактерії: Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Giardia lamblia (Giardia intestinalis), а також деякі анаеробні бактерії, як-от Bacteroides, Fusobacterium spp.; анаеробні грампозитивні бактерії Clostridium spp., чутливі штами Eubacterium spp.; анаеробні грампозитивні коки Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp

Легко проникає у мікробну клітину і, зв’язуючись з ДНК, порушує процес реплікації.

Фармакокінетичні характеристики

Левофлоксацин

Немає суттєвої різниці у фармакокінетиці левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального застосувань.

Після внутрішньовенного введення препарат накопичується у слизовій оболонці бронхів та бронхіальному секреті тканини легенів (концентрація у легенях перевищує таку у плазмі крові), сечі. У спинномозкову рідину левофлоксацин потрапляє погано.

Приблизно 30‒40 % левофлоксацину зв’язується з протеїном сироватки крові. Кумуляції левофлоксацину при багаторазовому застосуванні 500 мг 1 раз на добу практично немає. Існує незначний, але передбачуваний кумулятивний ефект після застосування дози 500 мг двічі на добу. Стабільний стан досягається протягом 3 днів.

Максимальна концентрація левофлоксацину у слизовій оболонці бронхів та бронхіальному секреті легенів після застосування 500 мг перорально становила 8,3 мкг/г та 10,8 мкг/мл відповідно. Ці показники досягалися протягом однієї години після прийому препарату.

Максимальна концентрація левофлоксацину у тканинах легенів після застосування 500 мг перорально становила приблизно 11,3 мкг/г та досягалася через 4‒6 годин після застосування препарату. Концентрація у легенях перевищує таку у плазмі крові.

Максимальна концентрація левофлоксацину 4‒6,7 мкг/мл у вмісті міхура досягалася через 2‒4 години після застосування препарату через 3 дні застосування препарату в дозах 500 мг 1 раз чи двічі на добу відповідно.

Левофлоксацин погано проникає у цереброспінальну рідину.

Після застосування 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 3 днів середня концентрація у тканині простати досягала 8,7 мкг/г, 8,2 мкг/г та 2 мкг/г відповідно через 2 години, 6 годин та 24 години.

Середня концентрація у сечі через 8‒12 годин після разового прийому перорально дози 150 мг, 300 мг та 500 мг левофлоксацину становила 44 мг/л, 91 мг/л та 200 мг/л відповідно.

Левофлоксацин метаболізується дуже незначною мірою, метаболітами є дисметил-левофлоксацин та левофлоксацин N-оксид. Ці метаболіти становлять менше 5 % кількості препарату, що виділяється з сечею. Левофлоксацин є стереохімічно стабільним та не підлягає інверсії хоральної структури.

Після перорального та внутрішньовенного введення левофлоксацин виводиться з плазми крові відносно повільно (період напіввиведення становить 6‒8 годин). Виведення відбувається зазвичай нирками (понад 85 % введеної дози).

Немає вагомої різниці у фармакокінетиці левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального застосувань, що свідчить про взаємозамінність цих шляхів введення (перорального та внутрішньовенного).

Левофлоксацин має лінійну фармакокінетику у діапазоні 50‒600 мг.

Пацієнти з нирковою недостатністю

На фармакокінетику левофлоксацину впливає ниркова недостатність. При зниженні функції нирок знижується ниркове виведення та кліренс, а періоди напіввиведення збільшуються.

Пацієнти похилого віку

Немає значних відмінностей у фармакокінетиці левофлоксацину у молодих пацієнтів та пацієнтів літнього віку, крім відмінностей, пов’язаних із кліренсом креатиніну.

Показники залежно від статі

Окремий аналіз щодо пацієнтів жіночої та чоловічої статі продемонстрував незначні відмінності у фармакокінетиці левофлоксацину залежно від статі. Не існує доказів того, що ці гендерні відмінності є клінічно значущими.

Орнідазол

Орнідазол добре проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар’єри, надходить у спинномозкову рідину, жовч; виділяється з грудним молоком. При внутрішньовенному введенні у дозі 15 мг/кг та при подальшому введенні у дозі 7,5 мг на 1 кг маси тіла кожні 6 годин рівноважна концентрація становить 18‒26 мкг/мл. В організмі метаболізується приблизно 30‒60 % препарату шляхом гідроксилювання, окислення та глюкурування.

Орнідазол виводиться з організму переважно з сечею (60‒80 %), майже 20 % - у незміненому вигляді, 6‒15 % - з калом.

Показання до застосування

Застосовувати препарат Грандазол варто для:

• лікування змішаних інфекцій сечостатевих шляхів, що виникли внаслідок активності збудників (мікроорганізмів і найпростіших), що чутливі до компонентів препарату;
• терапії гострих інфекцій дихальних шляхів;
• профілактики гнійно-запальних ускладнень після проведення операцій на органах черевної порожнини;
• профілактики гнійно-запальних ускладнень після проведення гінекологічних операцій.

Протипоказання для прийому препарату

Протипоказано застосовувати препарат Грандазол у таких випадках:

• у пацієнта наявна алергія на головну речовину та інші компоненти препарату;
• у пацієнта гіперчутливість до інших фторхінолонів, орнідазолу або до інших похідних нітроімідазолу;
• при дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
• якщо у пацієнта є органічні захворювання центральної нервової системи, епілепсія, розсіяний склероз;
• якщо виникають побічні реакції з боку сухожиль після попереднього застосування хінолонів;
• під час порушень кровообігу та паталогічних уражень крові або інших гематологічних аномалій;
• пацієнт має хронічну алкозалежність;
• дітям молодше 18 років;
• вагітним жінкам та у період грудного вигодовування.

Передозування

Симптоми передозування левофлоксацином: сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості та судомні напади, подовження інтервалу QT.

Симптоми передозування орнідазолом: втрата свідомості, головний біль, запаморочення, тремтіння, судоми, периферичний неврит, диспептичні розлади, посилення симптомів інших побічних реакцій.

Лікування передозування: симптоматична терапія, моніторинг ЕКГ. Проведення гемодіалізу та хронічного амбулаторного перитонеального діалізу не є ефективними методами для виведення речовин з організму. 

Специфічного антидоту не існує. Якщо з'явилися судоми, варто застосовувати діазепам.

Побічні симптоми

Частота виникнення реакцій:

Дуже часто	(≥1/10)
Часто	(≥1/100, <1/10)
Нечасто	(≥1/1000, ≤1/100)
Рідко	(≥1/10000, ≤1/1000)
Дуже рідко	(≤1/10000)
Невідомо	не можна оцінити за наявною інформацією

Небажані реакції можуть виникати з боку таких систем органів:

Крові та лімфатичної системи: нечасто- лейкопенія, еозинофілія, рідко- тромбоцитопенія, нейтропенія, невідомо- панцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія.

Імунної системи: рідко: набряк Квінке, реакції гіперчутливості, невідомо - анафілактичний шок* з такими ознаками, як кропив’янка, спазм бронхів і тяжка ядуха, анафілактоїдний шок*, ангіоневротичний набряк.

Обміну речовин: нечасто - анорексія, рідко- гіпоглікемія, особливо у хворих на цукровий діабет, невідомо - гіперглікемія, гіпоглікемічна кома.

Психіки: часто - безсоння, нечасто: тривожність, сплутаність свідомості, нервозність, рідко - психотичні реакції (наприклад, із галюцинаціями, параноєю), депресія, ажитація, порушення сну, нічні жахи, невідомо - психотичні розлади із загрозливою для пацієнта поведінкою, у тому числі суїцидальні думки або спроби самогубства.

Центральної нервової системи: часто- головний біль, запаморочення, нечасто - сонливість, тремор, дисгевзія (суб’єктивний розлад смаку), рідко - судоми, парестезія, невідомо - сенсорна чи сенсомоторна периферична нейропатія, паросмія (порушення нюху), включаючи аносмію (відсутність нюху), дискінезія, екстрапірамідальні розлади, ригідність м’язів, порушення координації, атаксія, агевзія (втрата смаку), тимчасова втрата свідомості, збудження, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія.

Серця: рідко - тахікардія, відчуття серцебиття, невідомо - шлуночкова тахікардія, що може призвести до зупинки серця, шлуночкова аритмія та шлуночкова тахікардія типу «пірует» (спостерігається переважно у хворих із факторами ризику пролонгації інтервалу QT); подовження інтервалу QT, зареєстроване за допомогою ЕКГ.

Судинної системи: часто - флебіт (запалення вен), рідко - зниження артеріального тиску.

Шлунково-кишкового тракту: часто- діарея, блювання, нудота, нечасто - біль у животі, диспепсія, метеоризм, закреп, невідомо - геморагічна діарея, що у рідкісних випадках може свідчити про ентероколіт, включаючи псевдомембранозний коліт, панкреатит, порушення смаку, металевий присмак у роті, сухість у ротовій порожнині, обкладений язик, відчуття тяжкості і болючості в епігастральній ділянці.

Печінки та жовчі: часто- підвищені показники печінкових ензимів (аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, лужна фосфатаза, гамма-глютамілтранспептидаза), нечасто- підвищення білірубіну сироватки крові, невідомо - можливі жовтяниця та тяжке ураження печінки, включаючи випадки летальної гострої печінкової недостатності, при прийомі левофлоксацину, що входить до складу препарату, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями; гепатотоксичність; гепатит.

Шкірного покриву**: нечасто- висипання, свербіж, кропив’янка, гіпергідроз, невідомо- токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса ‒ Джонсона, ексудативна мультиформна еритема, реакції фотосенсибілізації (підвищена чутливість до сонячного та ультрафіолетового випромінювання), лейкоцито-класичний васкуліт, стоматит, гіперемія шкіри.

Опорно-рухового апарату: нечасто - артралгія, міалгія, рідко - ураження сухожилля, зокрема запалення (тендиніт) (наприклад, ахіллового сухожилля), м’язова слабкість, невідомо -гострий некроз скелетних м’язів, розрив сухожилля (наприклад, ахіллового), розрив зв’язок, розрив м’язів, артрит.

Нирок та сечовивідної системи: нечасто - підвищені показники креатиніну в сироватці крові, рідко - гостра ниркова недостатність (внаслідок інтерстиціального нефриту), невідомо - потемніння кольору сечі.

Інфекції та інвазії: нечасто - мікози, включаючи інфекції, спричинені грибками роду Candida, резистентність патогенних мікроорганізмів.

Органів зору: рідко: зорові порушення, такі як затуманений зір, нечасто - транзиторна втрата зору.

Органів слуху: нечасто - вертиго, рідко-  шум у вухах, невідомо - порушення слуху, втрата слуху.

Респіраторної системи: нечасто-  диспное, невідомо - бронхоспазми, алергічний пневмоніт.

Загальне: часто - біль та почервоніння в місці інфузії, нечасто - астенія, рідко - пірексія, невідомо - відчуття печіння y місці введення, підвищення температури тіла, зміни в місці введення, біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках), озноб, загальна слабкість, втомлюваність, задишка.

Інше: напади порфірії у пацієнтів з наявністю порфірії.

Застосування будь-яких антибактеріальних засобів може призвести до порушень, пов’язаних з їхнім впливом на нормальну мікрофлору людського організму. З цієї причини може розвинутись вторинна інфекція, яка потребуватиме додаткового лікування.

* Анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді виникати навіть після введення першої дози препарату.

** Реакції слизових оболонок можуть іноді виникати навіть після введення першої дози препарату.

Особливі застереження до застосування

Дуже обережно та тільки якщо необхідно, варто застосовувати Грандазол хворим з вираженими порушеннями функції печінки та пацієнтам похилого віку. 

Протягом усього курсу терапії необхідно контролювати функцію нирок і печінки.

При застосуванні препарату варто утримуватися від вживання алкогольних напоїв.

У період застосування препарату хворі повинні отримувати достатню кількість рідини для запобігання кристалурії.

Для метицилінрезистентного Staphylococcus aureus (MRSA) існує дуже висока імовірність корезистентності до фторхінолонів, у тому числі до левофлоксацину. У зв’язку з цим левофлоксацин не рекомендований для лікування інфекцій, відомим чи підозрюваним збудником яких є MRSA, за винятком випадків, коли результати лабораторних тестів підтвердили чутливість збудника до левофлоксацину.

Під час призначення левофлоксацину лікарям слід враховувати місцеву поширеність резистентності Escherichia coli до фторхінолонів.

Тендиніт та розриви сухожиль

Рідко можуть траплятися випадки тендиніту, найчастіше ‒ ахіллового сухожилля, що може призвести до розриву сухожилля. Тендиніт та розрив сухожилля, іноді двобічний, можливі протягом 48 годин від початку лікування левофлоксацином, також були повідомлення про такі випадки через декілька місяців після припинення прийому препарату. Ризик тендиніту та розриву сухожилля збільшується у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів, що приймають кортикостероїди. Добову дозу необхідно скоригувати для пацієнтів літнього віку на основі показника кліренсу креатиніну. Тому необхідним є ретельне спостереження за такими пацієнтами, якщо їм призначають препарат Грандазол. Усім пацієнтам слід проконсультуватися з лікарем, якщо вони спостерігають симптоми появи тендиніту. При підозрі на тендиніт лікування препаратом Грандазол слід негайно припинити та розпочати належне лікування (наприклад, забезпечити іммобілізацію ураженого сухожилля).

Захворювання, спричинені Clostridium difficile

Діарея, особливо у тяжких випадках, персистуюча тa/чи геморагічна, під час чи після лікування препаратом Грандазол (у тому числі протягом кількох тижнів після лікування) може бути симптомом хвороби, викликаної Clostridium difficile (CDAD). Ступінь тяжкості CDAD варіює від слабкого стану до стану, що загрожує життю. Найтяжчою формою цього захворювання є псевдомембранозний коліт. Саме тому важливо розглянути такий діагноз у хворих, у яких розвивається тяжка форма діареї під час або після лікування левофлоксацином. Якщо виникають підозри на псевдомембранозний коліт, слід негайно припинити інфузію препарату Грандазол та одразу почати відповідне лікування (наприклад, пероральний прийом ванкоміцину). Засоби, що пригнічують моторику кишечнику, протипоказані у цій клінічній ситуації.

Пацієнти, схильні до судом

Хінолони можуть знижувати судомний поріг і провокувати розвиток судом.

Препарат протипоказаний пацієнтам з епілепсією в анамнезі. Як і інші хінолони, препарат слід застосовувати з надзвичайною обережністю пацієнтам, схильним до судом, таким як пацієнти з ураженнями центральної нервової системи, при одночасній терапії фенбуфеном та подібними до нього нестероїдними протизапальними лікарськими засобами чи ліками, що підвищують судомну готовність (знижують судомний поріг), такими як теофілін. У разі появи судом лікування препаратом потрібно завершити.

Пацієнти з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази

Пацієнти з латентними чи наявними дефектами активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можуть бути схильними до гемолітичних реакцій при лікуванні антибактеріальними засобами групи хінолонів, тому левофлоксацин їм необхідно застосовувати дуже обережно та постійно контролювати ризик виникнення гемолізу.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Оскільки левофлоксацин виводиться переважно нирками, потрібна корекція дози для хворих із послабленою функцією нирок (нирковою недостатністю).

Реакції підвищеної чутливості (гіперчутливості)

Левофлоксацин може призвести до серйозних, потенційно летальних реакцій підвищеної чутливості (таких як ангіоневротичний набряк аж до анафілактичного шоку) в окремих випадках після застосування початкової дози. При виникненні реакцій підвищеної чутливості необхідно відмінити прийом препарату, звернутися до лікаря і розпочати відповідне лікування.

Тяжкі бульозні реакції

При застосуванні левофлоксацину повідомлялося про виникнення тяжких бульозних реакцій, таких як синдром Стівенса ‒ Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. При виникненні будь-яких реакцій з боку шкіри та/або слизових оболонок слід негайно припинити прийом левофлоксацину, звернутися до лікаря і у разі необхідності розпочати відповідне лікування.

Коливання рівня глюкози у крові

Як і при застосуванні інших хінолонів, повідомлялося про коливання рівня глюкози у крові, включаючи випадки гіперглікемії та гіпоглікемії, особливо у пацієнтів, хворих на цукровий діабет, які отримували супутню терапію пероральними гіпоглікемічними засобами (наприклад, глібенкламідом) або інсуліном. Зафіксовано випадки гіпоглікемічної коми. Рекомендується ретельне спостереження за рівнями глюкози в крові у пацієнтів, хворих на цукровий діабет.

Профілактика фотосенсибілізації

Зафіксовано випадки фотосенсибілізації на тлі застосування левофлоксацину. З метою її уникнення пацієнтам не рекомендується без особливої потреби піддаватися дії сильних сонячних променів чи опромінення штучними джерелами УФ-променів (наприклад, УФ-лампою «штучне сонце», лампами солярію) під час лікування та протягом 48 годин після припинення прийому левофлоксацину.

Пацієнти, які отримували антагоністи вітаміну К

Оскільки можливе збільшення показників коагуляційних тестів (протромбіновий час/ міжнародне нормалізаційне співвідношення) і/або кровотечі у пацієнтів, які приймають Грандазол у поєднанні з антагоністом вітаміну К (наприклад, варфарином), показники коагуляційних тестів слід контролювати, якщо ці лікарські засоби застосовують одночасно.

Психотичні реакції

Повідомлялося про психотичні реакції у пацієнтів, які приймали хінолони, включаючи левофлоксацин. У дуже рідкісних випадках вони прогресували до суїцидальних думок та самодеструктивної поведінки, іноді після прийому лише єдиної дози левофлоксацину. Якщо у пацієнта виникають такі реакції, прийом левофлоксацину слід припинити та вжити відповідних заходів. Рекомендується з обережністю застосовувати левофлоксацин пацієнтам із психотичними розладами чи пацієнтам із психічними захворюваннями в анамнезі.

Суперінфекція

Застосування левофлоксацину, особливо протягом тривалого часу, може призводити до надмірного зростання нечутливих до дії препарату мікроорганізмів. Якщо суперінфекція виникає під час терапії, варто вжити відповідних заходів.

Подовження інтервалу QТ

Дуже обережно потрібно приймати фторхінолони, зокрема левофлоксацин, пацієнтам, які мають такі фактори ризику подовження інтервалу QТ:

• вроджений синдром подовження інтервалу QТ;
• супутнє застосування лікарських засобів, відомих своєю здатністю подовжувати інтервал QТ (наприклад протиаритмічних засобів класу ІА та III, трициклічних антидепресантів, макролідів, нейролептиків);
• нескоригований електролітний дисбаланс (наприклад, гіпокаліємія, гіпомагніємія);
• хвороба серця (наприклад, серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).

Пацієнти літнього віку та жінки можуть бути більш чутливими до лікарських засобів, що подовжують інтервал QT. У зв’язку з цим необхідно з обережністю застосовувати фторхінолони, включаючи левофлоксацин, пацієнтам цих груп.

Периферична нейропатія

Повідомлялося про сенсорну чи сенсомоторну периферичну нейропатію, яка може швидко розвиватися у пацієнтів, що приймали фторхінолони, включаючи левофлоксацин. Прийом левофлоксацину слід припинити, якщо у пацієнта спостерігаються симптоми нейропатії, щоб попередити виникнення незворотного стану.

Посилення порушень з боку центральної або периферичної нервової системи можуть спостерігатися у період проведення лікування орнідазолом. У разі розвитку периферичної нейропатії, порушень координації рухів (атаксії), запаморочення або затьмарення свідомості слід припинити лікування.

Порушення з боку печінки

Під час прийому левофлоксацину траплялися випадки некротичного гепатиту аж до печінкової недостатності, що загрожувала життю, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад, сепсисом. Пацієнтам рекомендовано завершити лікування та звернутися до лікаря, якщо виникають такі прояви хвороби печінки, як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж чи біль у ділянці живота.

Загострення міастенії

Фторхінолони, включаючи левофлоксацин, мають ефект нервово-м’язової блокади та можуть загострювати м’язову слабкість у пацієнтів з міастенією. У післяреєстраційний період у пацієнтів з міастенією із застосуванням фторхінолонів були пов'язані серйозні побічні реакції, включаючи летальні випадки та стани, що потребували заходів з підтримки дихання. Левофлоксацин не рекомендовано застосовувати пацієнтам із міастенією в історії хвороби.

Порушення зору

Якщо під час прийому левофлоксацину виникають будь-які порушення зору або побічні реакції з боку органів зору, варто одразу звернутися до офтальмолога.

Вплив на результати лабораторних показників

У пацієнтів, які застосовували левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибно-позитивний результат. Може виникнути необхідність підтвердити позитивні результати на опіати, отримані при скринінговому тесті, за допомогою більш специфічних методів.

Левофлоксацин може пригнічувати ріст Mycobacterium tuberculosis і у зв’язку з цим призводити до хибнонегативних результатів при бактеріологічній діагностиці туберкульозу.

Якщо є будь-які порушення у пацієнта з боку крові, рекомендовано проводити контроль за лейкоцитами, особливо при проведенні повторних курсів лікування.

Може відбутися загострення кандидамікозу, яке вимагатиме відповідної терапії.

Під час проведення гемодіалізу необхідно враховувати зменшення періоду напіввиведення та призначати додаткові дози препарату до або після гемодіалізу.

Концентрацію солей літію, креатиніну та концентрацію електролітів необхідно контролювати під час застосування терапії літієм.

Ефект інших лікарських засобів може бути посилено або послаблено під час лікування орнідазолом.

Період вагітності та грудного вигодовування

Протипоказано застосовувати препарат Грандазол вагітним жінкам та жінкам у період лактації.

Вплив на психомоторні функції організму

Оскільки можуть виникати побічні реакції з боку центральної нервової системи та рухового апарату, зокрема запаморочення/вертиго, ригідність м’язів, тремор, судоми, порушення координації, також під час ходьби, тимчасова втрата свідомості, сонливість, сплутаність свідомості, розлади зору та слуху, не варто сідати за кермо автомобіля та інших небезпечних рухомих механізмів.

Спосіб застосування та режим дозування

Препарат Грандазол потрібно застосовувати внутрішньовенно краплинним методом.

Тривалість і дозування визначається індивідуально для кожного пацієнта та тільки лікарем. Після того, як стан стабілізувався, варто перейти на пероральний прийом левофлоксацину та орнідазолу.

Добова доза Грандазолу становить 100 мл (500 мг орнідазолу та 250 мг левофлоксацину) - 200 мл (1000 мг орнідазолу та 500 мг левофлоксацину) за 1‒2 введення. Терапію варто продовжувати протягом 48‒72 годин після зникнення клінічних симптомів захворювання або отримання лабораторного підтвердження зникнення збудника.

Максимальна добова доза Грандазолу - 200 мл (1000 мг орнідазолу та 500 мг левофлоксацину) за 1‒2 введення на добу.

Дорослі та пацієнти з порушеною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну становить менше 50 мл/хв (дозування розраховують за левофлоксацином)

Кліренс креатиніну	Режим дозування
50‒20 мл/хв	перша доза - 250 мг наступні - 125 мг/ 24 години	перша доза - 500 мг наступні - 250 мг/ 24 години	перша доза - 500 мг наступні - 250 мг/ 12 годин
19‒10 мл/хв	перша доза - 250 мг наступні - 125 мг/48 годин	перша доза - 500 мг наступні - 125 мг/24 години	перша доза - 500 мг наступні - 125 мг/12 годин
<10 мл/хв (а також при гемодіалізі та ХАПД*)	перша доза - 250 мг наступні - 125 мг/48 годин	перша доза - 500 мг наступні - 125 мг/24 години	перша доза - 500 мг наступні - 125 мг/24 години

*Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.

Пацієнти із печінковою недостатністю

Ця категорія пацієнтів не потребує корекції дозування. 

Пацієнти похилого віку

Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби в коригуванні дозування. Грандазол, розчин для інфузій, вводять внутрішньовенно повільно шляхом краплинної інфузії. Тривалість введення 100 мл розчину Грандазолу (500 мг орнідазолу та 250 мг левофлоксацину) повинна становити не менше 60 хвилин.

Відповідно до стану пацієнта через кілька днів можливий перехід від внутрішньовенного введення до перорального прийому у тому ж дозуванні.

Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Як і при застосуванні інших антибактеріальних засобів, рекомендується продовжувати лікування препаратом Грандазол принаймні протягом 48‒72 годин після нормалізації температури тіла або підтвердженого мікробіологічними тестами знищення збудників.

Діти

Протипоказано застосовувати препарат Грандазол у педіатричній практиці дітям молодше 18 років.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Левофлоксацин та інші препарати	Очікувана взаємодія
Теофілін, фенбуфен або подібні нестероїдні протизапальні лікарські засоби	Не було виявлено фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном. Проте можливе суттєве зниження судомного порога при одночасному застосуванні хінолонів із теофіліном, нестероїдними протизапальними препаратами та іншими агентами, які зменшують судомний поріг. Концентрація левофлоксацину у присутності фенбуфену була приблизно на 13 % вищою, ніж при прийомі лише левофлоксацину.
Пробенецид і циметидин	Пробенецид та циметидин статистично достовірно впливають на виведення левофлоксацину. Нирковий кліренс левофлоксацину знижується за наявності циметидину на 24 %, а пробенециду - на 34 %. Це відбувається через те, що обидва препарати здатні блокувати канальцеву секрецію левофлоксацину. Варто дуже обережно приймати левофлоксацин з лікарськими засобами, що впливають на канальцеву секрецію, такими як пробенецид та циметидин, особливо пацієнтам з порушеннями функції нирок.
Циклоспорин	Період напіввиведення циклоспорину збільшується на 33 % при одночасному застосуванні з левофлоксацином.
Антагоністи вітаміну К	Під час одночасного застосування з антагоністами вітаміну К, наприклад, із варфарином, відомо про підвищення показників коагуляційних тестів (протромбіновий час/ міжнародне нормалізаційне співвідношення) і/або кровотечі, які можуть бути вираженими. Зважаючи на це, у пацієнтів, які застосовують паралельно антагоністи вітаміну К, необхідно контролювати показники коагуляції.
Лікарські засоби, що подовжують інтервал QТ	Левофлоксацин, подібно до інших фторхінолонів, варто застосовувати дуже обережно пацієнтам, які приймають лікарські засоби, які здатні  подовжувати інтервал QT, наприклад, протиаритмічні засоби класу ІА та III, трициклічні антидепресанти та макроліди, нейролептики.
Інші	Клінічні дослідження фармакології продемонстрували, що фармакокінетика левофлоксацину не зазнала ніякого клінічно значущого впливу при прийомі левофлоксацину разом з карбонатом кальцію, дигоксином, глібенкламідом, ранітидином. Левофлоксацин не впливає на фармакокінетику теофіліну, який переважно метаболізується з допомогою CYP1A2, тому можна вважати, що левофлоксацин не є інгібітором CYP1A2.

Орнідазол

При одночасному застосуванні з непрямими антикоагулянтами орнідазол потенціює дію антикоагулянтів кумаринового ряду (варфарину та ін.), що вимагає відповідного коригування їх дози. Орнідазол подовжує міорелаксуючу дію векуронію броміду.

Концентрація препарату знижується при одночасному застосуванні з індукторами мікросомальних ферментів (фенобарбітал, рифампіцин) і підвищується при одночасному застосуванні з інгібіторами мікросомальних систем печінки, зокрема з блокаторами Н2-рецепторів (циметидин).

При застосуванні з іншими похідними 5-нітроімідазолу повідомлялося про окремі випадки периферичного невриту, психічної депресії, судом, подібних до епілепсії.

На відміну від інших похідних нітроімідазолу, орнідазол не пригнічує альдегіддегідрогеназу, через це сумісний з алкогольними напоями.

Несумісність Грандазолу

Під час застосування Грандазолу не варто змішувати препарат з іншими ін’єкційними розчинами.

Термін придатності та умови зберігання

Термін придатності - 2 роки.

Зберігати варто у безпечному місці, подалі від дітей, за кімнатної температури.

Ціна

Ціна Грандазолу в аптеках приблизно становить:

Грандазол р-н д/інф. 5мг/2,5мг/мл фл. 200 мл №1 –  305.99 гривень.

Грандазол р-н д/інф. 200 мл №1 – 307.40 гривень.