Глюкоза: інструкція, застосування, ціна

Глюкоза – препарат для внутрішнього застосування, що випускається переважно у формі розчину для інфузій. Застосовується у випадку гіпоглікемії.

Склад і форма випуску

Діюча речовина – глюкоза. 1 мл розчину містить глюкози моногідрату 400 мг (в перерахуванні на 100% речовину);

Допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма: розчин для інфузій.

Випускається за рецептом.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Препарат Глюкози виконує роль вуглеводного живлення. Вона поповнює організм після енерговитрат та активує обмінні процеси. Також препарат підвищує осмотичний тиск крові, внаслідок чого покращується рух рідини із тканин у кров; покращує антитоксичну функцію печінки, підвищує скоротливість міокарда, збільшує діурез.

Фармакокінетика

Після ін'єкції глюкоза потрапляє в органи і тканини, де перетворюється на глюкозо–6–фосфат, що активно входить в різні ланки обміну речовин організму. Запаси глюкози відкладаються у клітинах тканин у вигляді глікогену.

Показання

Препарат Глюкоза використовується у випадку гіпоглікемії – стану, при якому рівень глюкози в крові значно понижений.

Протипоказання

Заборонено до вживання пацієнтам з наявними крововиливами у черепі та шлунку, з присутнім алкогольним делірієм, дегідратацією та високою чутливістю до декстрози та інших складових препарату. Також не можна приймати хворим на анурію, синдром мальабсорбції глюкози–галактози та цукровий діабет. 

Не рекомендується вживати препарат у випадку важких черепно–мозкових травм, при порушенні кровообігу в мозку.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Застосовувати препарат у ці періоди заборонено через ризик появи гіперглікемії у плода та метаболічного ацидозу. 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Оскільки цей препарат застосовується тільки на стаціонарі, дані про вплив відсутні та не спостерігалися.

Передозування

При передозуванні препаратом може розвинутися гіперглікемія, глюкозурія, підвищитися осмотичний тиск крові, гіпергідратація, порушення електролітної рівноваги. У такому випадку препарат потрібно відмінити і призначити інсулін швидкої дії. Рівень глюкози слід знижувати повільно. Одночасно із застосуванням інсуліну потрібно провести інфузію збалансованих сольових розчинів.  

За необхідності потрібно застосувати симптоматичне лікування.

Побічні реакції

З боку ендокринної системи: гіперглікемія, гіпокаліємія, гіпофосфатемія, гіпомагніємія, ацидоз;

З боку травного тракту: полідипсія, нудота;

У місці введення: біль у місці введення, подразнення вен, флебіт, венозний тромбоз;

Загальне: гіперволемія, алергічні реакції (підвищення температури тіла, шкірні висипи, ангіоневротичний набряк, шок).

Спосіб застосування та дози

Глюкози розчин 40 % вводять внутрішньо у вену (дуже повільно).

Дорослі:

По 20–40–50 мл одноразово. Якщо є необхідність, вводять по краплі з швидкістю до 30 крапель за хвилину (1,5мл/кг/год) та до 300 мл за 24 години.

Максимальна добова доза для дорослих становить 15 мл/кг і не має бути більшою за 1000мл .

Діти:

Препарат дітям призначає тільки лікар та вводиться тільки під його контролем.

Особливості застосування

При вживанні глюкози варто відстежувати водно-електролітний баланс та рівень глюкози у крові. Під час тривалого внутрішнього застосування препарату необхідний контроль рівня цукру. Під час введення розчину глюкози необхідно одночасно контролювати та застосовувати корекцію дефіциту калію (через небезпеку посилення гіпокаліємії). 

Для кращого засвоєння глюкози введення варто поєднувати із застосуванням інсуліну швидкої дії.

Не можна застосовувати розчин під шкіру чи внутрішньом’язово, тільки у вену. Вміст одного флакону з розчином розрахований лише на одного пацієнта. Не можна застосовувати відкриту пляшку для іншого.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Розчин глюкози заборонено вживати з: амінофіліном, розчинними барбітуратами, еритроміцином, гідрокортизоном, варфарином, канаміцином, розчинними сульфаніламідами, ціанокобаламіном. 

Не слід вводити розчин разом з такими препаратами: гексаметилентетраміном, оскільки глюкоза є сильним окисником, лужними розчинами, із загальними анестетиками і снодійними, тому що знижується їх активність, розчинами алкалоїдів, стрептоміцином, знижує ефективність ністатину, 

Розчин глюкози зменшує шкідливий вплив піразинаміду на печінку. Через застосування великого об’єму розчину може розвинутися гіпокаліємія, що підвищує токсичність застосованих препаратів наперстянки, які вводились одночасно.

Під дією тіазидних діуретиків і фуросеміду толерантність до глюкози знижується.

Термін та умови зберігання

Термін придатності 3 роки. 

Зберiгати у недоступному для дітей місці, сухому, захищеному від світла, при температурі не вище 25 ºС. Не заморожувати.

Ціна

Ціна флакону розчину глюкози 40% переважно становить 40–45 гривень.