Фуросемід таблетки: інструкція, застосування, ціна

Фуросемід – петльовий діуретичний засіб, який також допомагає при серцевій недостатності та гіпертензії.

Склад і форма випуску

Діюча речовина препарату – фуросемід. Допоміжними складовими є крохмаль картопляний, лактоза моногідрат, натрію кроскармелоза, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат. кроскармелоза.

В 1 таблетці препарату 40 мг фуросеміду,

Таблетки – 50 штук в упаковці, вони розміщені у 5 блістерах. Білі таблетки з розподільною лінією

Фармакологічні властивості

Фуросимід має короткий, але достатньо сильний діуретичний ефект, який досягається шляхом блокування Na+K+2Cl-котранспортера, розташованого у базальних мембранах клітин товстого сегмента висхідної частини петлі Генле. В результаті, ефективність залежить від швидкості потрапляння його до канальців у місцях просвітів.

Діуретичний ефект виникає у результаті інгібування реабсорбції натрію хлориду у цьому сегменті петлі Генле. Внаслідок цього фракційна екскреція натрію може досягати 35 % гломерулярної фільтрації натрію. Додатковий ефект – виведення сечі та збільшена дистальна секреція калію. У разі серцевої недостатності фуросемід зменшує гостроту перевантаження, звужуючи місткість венозних судин. В процесі лікування фуросемідом відбувається дозозалежна стимуляція системи ренін-ангіотензин-альдостерон.

Завдяки ефекту впливу на натрій, фуросемід знижує реактивність судин відносно катехоламінів, яка підвищена у гіпертоніків. Антигіпертензивний ефект пояснюється не тільки ексекрецією натрію, а й зменшеною відповіддю гладких м’язів на стимуляцію судин.

Діуретичний ефект проявляється через годину після отримання таблетки. Дозозалежне збільшення ефектів фуросеміду було помічене у здорових добровольців, які приймали по 10–100мг. І ефект проявлявся протягом 3–6  годин після введення 40 мг препарату.

Ефект фуросеміду зменшується при заниженій канальцевій секреції або взаємодії лікарського засобу з альбуміном всередині канальців.

Максимальний час абсорбції фуросиміду – 1–1,5год. Біодоступність до таблеток – 50–70%. Вживання їжі впливає на швидкість абсорбції фуросеміду. При нефротичному синдромі біодоступність знижується до 30%.

Об’єм розподілу фуросеміду становить від 0,1 до 0,2 літра на 1 кг маси тіла. В залежності від хвороби він може збільшуватись. Більш як 98% фуросеміду зв’язується з білками крові.

Метаболіт фуросеміду глюкуронід становить 10–20% від речовин, що містяться у сечі. Інше виводиться фекаліями, шляхом біліарної секреції.

При нирковій недостатності період напіввиведення збільшується до 24 годин. Печінкова недостатність викликає збільшення періоду напіввиведення на 30–90% в залежності від виду хвороби.

При артеріальній гіпертензії, серцевій недостатності та у людей літнього віку період напіввиведення також збільшується індивідуально.

У плоду від 33 тижнів період напіввиведення фуросеміду складає 12 годин, а у немовлят від 2 місяців кліренс відповідає дорослим.

Показання

Фуросемід використовують при лікуванні артеріальної гіпертензії, набряків при гострій сердечної недостатності, нефриту, набряків при хронічному захворюванні серця, набряків під час хронічних захворювань нирок, набряків під час хвороби печінки, набряків при гострій нирковій недостатності, та артеріальній гіпертензії.

Протипоказання

Фуросемід заборонено приймати у разі гіперчутливості до складових препарату, а також у разі:

• Ниркової недостатності через отруєння нефро або гепатотоксичними препаратами;
• Дефіциту калію та натрію;
• Анурії, яка реагує на лікування;
• Зневоднення;
• Предкоматозного або коматозного станів, асоційованих з печінковою енцефалопатією.

Необхідно пильно слідкувати за станом хворих, що страждають на:

• Латентний цукровий діабет;
• Стеноз коронарних артерій;
• Артеріальну гіпотензію;
• Подагру;
• Проблеми з нирками, викликаними проблемами з печінкою;
• За станом недоношених немовлят.

Люди після 60 років, та пацієнти із сильною гіпертензією, серйозними захворюваннями нирок та печінки потребують підвищеного контролю через значне уповільнення виведення препарату з організму.

Фуросимід містить лактозу, і пацієнти, які страждають спадковою непереносимістю галактози, недостатністю лактази чи захворюванням на синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції заборонено приймати таблетки фуросеміду.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Фуросемід заборонено приймати жінкам в процесі лактації та під час вагітності.

У виняткових випадках, лікар може призначити фуросемід, якщо небезпека хвороби матері більша від наслідків від препарату для немовляти.

Здатність впливати на швидкість реакції

Ефекти фуросеміду та його побічні реакції порушують здатність людини до концентрації, тому керування механізмами та авто не рекомендується під час лікування.

Спосіб застосування та дози

Дозування призначає лікар індивідуально для кожного пацієнта. Дозування залежить від хвороби і не може перевищувати 1500 мг на добу. Ліки приймаються натщесерце.

• Для лікування набряків при хронічній застійній серцевій недостатності початкова доза складає 40 мг на добу. Її рекомендовано розбивати на 2–3 прийоми;
• При набряках під час хронічній ниркової недостатності спершу фуросемід приймають у вигляді ін’єкцій, а потім переводять на таблетки. При цьому втрата ваги має бути приблизно на 2 кг (приблизно 280 ммоль Na+). Максимальна добова доза 40–80мг і розбивається на 2–3прийоми. При гемодіалізі доза може становити 250–1500мг;
• При набряках при гострій нирковій недостатності рекомендується в найближчий час переходити на таблетки. Треба компенсувати гіповолемію, артеріальну гіпотензію та кисотно-електролітний дисбаланс.
• Для лікування при захворюваннях печінки та нефрозі мінімальна доза фуросеміду складає 40–80 мг, а далі регулюється і контролюється лікарем.
• Фуросемід призначається дітям з вагою більше ніж 10 кг, і тільки, якщо корисність буде більша, ніж шкода від прийому.

Взаємодія з препаратами

Фуросемід необхідно приймати з інтервалом не менше 2 год із сукральфатом, який зменшує його дію через абсорбцію фуросеміду з кишківнику.

Фуросемід заборонено приймати разом із хлоралгідратом.

Препарат разом з аміноглікозидами, іншими ототоксичними лікарськими засобами викликає потенціює отоксичність.

При використанні цисплатину та фуросеміду посилюється отоксичний ефект. Зокрема, нефротоксичність цисплатину.

Фуросемід підвищує концентрацію літію в організмі, підвищує його кардіо на нейротоксичні ефекти.

У разі першого прийому інгібітору ангіотензинперетворювального ферменту (далі – інгібітор АПФ), зростає небезпека артеріальних гіпертензій та ускладнень стану нирок. В тій самій мірі спрацьовує і антагоніст рецептора ангіотензину ІІ.

Не рекомендується одночасне використання з рисперидоном та іншими діуретиками.

Протизапальні та фенітоїн нівелюють дію фуросеміду.

Кортикостероїди, карбеноксолон, корінь солодки, послаблювальні засоби викликають гіпокалімію.

Будь-які засоби, що знижують тиск, разом із фуросемідом подвоюють дію.

Препарати, що мають аналогічну фармакологічну дію із фуросемідом, зменшують його ефективність, а він зменшує швидкість їх виведення з нирок.

Зменшує ефективність антидібетичних засобів, які підвищують тиск (як епінефрин, норепінефрин).

Загалом підвищує нефротоксичну дію препаратів, які приймаються разом.

Ниркова недостатність може виникнути від окремих цефалоспоринів.

Не рекомендується застосування фуросеміду та циклоспорину А через порушення ниркової екскреції уратів, подагричний артрит, та вторинну відносну гіперурикемію.

Передозування

Передозування Фуросемідом залежить від рівня зневоднення і рівня електролітів, тому можуть проявлятись симптоми починаючи від слабості, запаморока, легкої інтоксикації й зневоднення, і переходить до більш серйозних симптомів – таких як серцева аритмія, тромбофлебіт, фібриляція, артеріальна гіпотензія, втрата свідомості, тромбоз, ниркова недостатність, і навіть до марення, паралічу та порушення свідомості.

Антидоту від Фуросеміду не існує – лікування симптоматичне

Побічні дії

До побічних дій Фуросеміду відносяться такі:

• Порушення слуху і глухота;
• Гострий панкреатит;
• Синдром Стівена-Джонсона;
• Нудота;
• Анафілактичний шок;
• Діарея;
• Токсичний епідермальний некроліз;
• Тромбофлебіт;
• Блювання;
• Тубуло-інтерстиційний нефрит;
• Васкуліт;
• Підвищення толерантності до глюкози;
• Підвищення температури;
• свербіж і висипання;
• Зневоднення;
• Порушення рівня електролітів;
• Підвищення рівня хлору і натрію в сечі;
• Апластична, гемолітична анемія;
• Затримка сечі;
• Токсичний епідермальний некроліз;
• Ускладнення хвороб нирок і печінки аж до відмови органів;
• Підвищений креатинін в крові;
• Ортостатична гіпотензія;
• Системні хвороби шкіри;
• Еозинофілія;
• Холестаз;
• Фоточутливість;
• DRESS-синдром;
• Агранулоцитоз;
• Гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

Термін та умови зберігання

Фуросемід слід зберігати в темному сухому місці, недоступному для дітей тільки при температурі до 25 градусів за Цельсієм.

Ціна

Фуросемід таблетки по 40 мг №50 продається по 7–10грн.