Димексид : інструкція, застосування, ціна

Димексид – ефективний засіб при суглобовому та м'язовому болю, призначен для місцевого застосування.

Склад і форма випуску

Діюча речовина: 1 флакон містить 50 мл диметилсульфоксиду.

Випускається у формі нашкірного розчину.

Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна рідина або безбарвні кристали.  Гігроскопічний.

Фармакологічні властивості

Димексид без проблем проникає через біологічні мембрани (в т. ч. бар'єри шкіри), реалізує свої протизапальні, аналгетичні, антисептичні, антипіретичні, помірні фібринолітичні ефекти.  Даний препарат здатний підсилювати проникнення різних лікарських засобів крізь неушкоджену шкіру, слизові оболонки.  Простіше кажучи, у нього є виражена здатність до транспортування різних речовин.

Фармакокінетика

Після аплікації розчину (90 %) цього фармакологічного засоба на шкіру він потрапляє в кров негайно – вже через 5 хвилин.  Димексид досягає максимальної концентрації вже через 4–6 годин, зберігаючи майже незмінений рівень в організмі протягом 1,5–3 діб.  Виділяється диметилсульфоксид з сечею та калом у незміненому вигляді або в якості диметилсульфону.

Показання

Здебільше Димексид застосовується для лікування різноманітних захворювань опорно-рухового апарату запального характеру в комплексі з іншими ліками.  Наприклад, його призначають при: ревматоїдному артриті, виразкової хвороби шлунку, деформуючому остеоартрозі, артропатії, гострих і хронічних остеомиелітах, розтягуванні сухожиль, травматичних інфільтратах.  Також даний препарат використовують при стрептодермії, гнійних ранах на шкірі, абсцесах.

Крім того, Димексид активно застосовують в шкірно-пластичній хірургії з метою приживлення пересаджених ауто- і гомотрансплантантів шкіри, консервування шкірних гомотрансплантантів.

Протипоказання

Протипоказання до прийому Димексиду наступні:

• підвищена чутливість до препарату;
• серцево-судинна недостатність, виражений атеросклероз, стенокардія;
• порушення функції нирок або печінки;
• інсульт, інфаркт міокарда, коматозний стан;
• глаукома, катаракта.

Передозування

Передозування Димексиду загрожує виникненням алергії і посиленням проявів ряду побічних реакцій.  Якщо таке сталося – прийом ліків потрібно припинити.

Побічні реакції

Диметилсульфоксид переважно переноситься пацієнтами без проблем, але іноді спостерігаються з боку:

• імунітету – алергічні реакції: дерматити, висип, ангіоневротичний набряк, свербіж, печіння, гіперемія, еритема, надмірна сухість шкірних покривів;
• шлунково-кишкового тракту – нудота, блювота, діарея.
• нервової системи – запаморочення, безсоння, адинамія, головний біль.
• органів дихання – бронхоспазм.

Особливості застосування

Не можна наносити Димексид на пошкоджену шкіру або, якщо на шкірі є якісь прояви алергії.  Категорично забороняється наносити на шкіру обличчя.

Перед використанням Димексиду вперше важливо провести пробу на чутливість.  З цією метою візьміть ватяний тампон, змочіть його в препараті і нанесіть на шкіру.  Якщо з'явиться різке почервоніння і свербіж, то це означає, що має місце індивідуальна підвищена чутливість до Димексиду.

Потрібно бути гранично обережними з даними ліками пацієнтам похилого віку і застосовувати його лише після консультації з лікарем.

Не можна допускати попадання Димексиду на слизові оболонки тіла і в очі.  Якщо засіб все-таки випадково потрапив в очі, їх потрібно негайно промити під проточною водою.

При температурі 18°С і нижче може відбуватися кристалізація диметилсульфоксиду, але на якості препарату це не позначається.  Щоб розплавити утворені кристали потрібно обережно розігріти флакон на водяній бані (до 60°С).

Спосіб застосування та дози

Димексид використовують як водний розчин (найчастіше 30–50 % концентрації), щоб прикладати компреси.

Марлеві серветки, які змочені в розчині Димексиду, слід накладати прямо на уражені ділянки шкіри (захоплювати потрібно і здорові ділянки), кожну добу на 20–30 хвилин. Зверху серветки рекомендується розміщувати поліетиленову плівку і бавовняну або льняну тканину.  Термін лікування визначає лікар.

У разі дифузної стрептодермії компреси накладають з 40–90 % розчином даного фармакологічного засобу.

При гнійничкових шкірних захворюваннях використовується 40 % розчин димексиду.

Що стосується шкірно-пластичній хірургії, то для пересаджених шкірних ауто- і гомотрансплантатів накладаються пов'язки з 10–20 % розчином димексиду відразу після операції і потім в наступні дні до моменту стійкого приживлення трансплантата.  Тривалість застосування визначає лікар.

Як консервуючий засіб береться 5 % розчин Димексиду, розведений в розчині Рінгера, в ньому відмінно зберігаються шкірні гомотрансплантати.

Нижче наводяться рекомендації щодо приготування розчинів на воді з даного препарату:

Концентрація розчину,%	Кількість препарату, в об'ємних частинах	Кількість води, в  об'ємних частинах
10 20 30 40 50 90	1 1 3 2 1 9	9 4 7 3 1 1

Діти

Не можна застосовувати Димексид ні в якій пропорції дітям до 12-річного віку.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Димексид абсолютно протипоказаний використовувати вагітним.  Під час лікування диметилсульфоксидом варто припинити годування груддю негайно.

Здатність впливати на швидкість реакції

Слід застосовувати Димексид з обережністю, враховуючи його вплив на ЦНС (можливість виникнення запаморочення).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Даний препарат підсилює дію етанолу, причому алкоголь гальмує виведення Димексиду.  Також він підсилює і дію таких препаратів: інсуліну, бутадиону, препаратів дигіталісу, кислоти ацетилсаліцилової, ряду антибіотиків (стрептоміцину, мономицину), гризеофульвіну, хінідину, хлорамфеніколу, рифампіцину, нітрогліцерину.  Може сенсибілізувати організм пацієнта до засобів, що використовуються для введення в наркоз.  Важливо враховувати не тільки те, що Димексид підсилює специфічну активність зазначених препаратів, але і їх токсичність.

Дозволяється застосовувати дані ліки разом з НПС, наприклад, в комплексній терапії деформуючого остеоартрозу, а також ревматоїдного артриту.  Його рекомендують використовувати одночасно з антимікробними засобами (тільки місцевої дії) з метою лікування стрептодермії.

Умови та термін зберігання

Димексид зберігається 3 роки в закритому флаконі при температурі не вище 25°С.

Ціна

Димексид можна придбати у флаконі з об'ємом 50 мл за вартістю від 12 до 32 грн.