Діоксидин: інструкція, застосування, ціна
- Склад і форма випуску
- Фармакологічні властивості
- Показання до застосування
- Протипоказання
- Передозування
- Побічні ефекти
- Особливості застосування
- Спосіб застосування та дози
- Застосування під час вагітності та годування груддю
- Здатність впливати на швидкість реакції
- Взаємодія з іншими лікарськими препаратами
- Умови та термін зберігання
- Ціна
Діоксидин – антибактеріальний синтетичний фармакологічний засіб широкого спектру дії.
Склад і форма випуску
Діоксидин випускається у формі розчину.
Діюча речовина: діоксидин; 1 мл розчину містить діоксидину 10 мг в перерахунку на 100% речовину.
Допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора зеленувато-жовта рідина.
Фармакологічні властивості
Діоксидин є антибактеріальним фармакологічним засобом з широким спектром дії. Препарат ефективний у разі інфекцій, що викликані: стрептококами, стафілококами, сальмонелами, патогенними анаеробами (у т. ч. збудниками газової гангрени), синьогнійною паличкою, кишковою/дизентерійною паличками, вульгарним протеєм та паличкою Фридлендера. Діоксидин активний щодо штамів бактерій, які резистентні до нітрофуранів, сульфаніламідів, антибіотиків та інших фармакологічних засобів.
Фармакокінетика
Діоксидин не має місцевоподразнюючої дії й частково всмоктується під час місцевого застосування. Препарат не кумулюється, не зазнає метаболізму, виводиться нирками.
Показання до застосування
Показаннями до застосування є гнійно-запальні процеси різної локалізації:
- абсцес легенів;
- гнійні плеврити;
- цистит;
- абсцеси м'яких тканин;
- післяопераційні рани жовчо- й сечовивідних шляхів;
- емпієма плеври;
- перитоніт;
- рани з глибокими порожнинами;
- флегмони.
Також препарат застосовується для профілактики різних інфекційних ускладнень після катетеризації сечового міхура.
Протипоказання
Протипоказаннями до застосування препарату є недостатність кори надниркових залоз та індивідуальна непереносимість діоксидину.
Передозування
Під час передозування діоксидину може розвинутися гостра недостатність кори надниркових залоз. У цьому разі треба відразу ж припинити застосування препарату та пройти відповідну замісну гормонотерапію.
Побічні ефекти
У разі внутрішньопорожнинного введення можуть розвинутися побічні реакції:
- алергії;
- судомні скорочення м'язів;
- головний біль;
- поява пігментних плям внаслідок впливу сонячних променів (фотосенсибілізувальний ефект);
- озноб;
- диспепсичні розлади;
- підвищення температури тіла.
У разі зовнішнього застосування з'являються свербіж та навколораневий дерматит.
Особливості застосування
Цей препарат застосовується тільки у стаціонарі. Дослідження показали ембріотоксичну й тератогенну дії діоксидину (тому його не застосовують під час вагітності). Також цей фармакологічний засіб має мутагенну дію. Внаслідок чого Діоксидин застосовується тільки пацієнтам з тяжкими формами інфекційних захворювань, а також у разі неефективності інших антибактеріальних фармакологічних засобів, включаючи карбапенеми, фторхінолони та цефалоспорини II-IV поколінь.
Заборонено безконтрольно застосовувати Діоксидин та інші фармакологічні засоби з його вмістом.
У разі ниркової недостатності цей препарат застосовують з обережністю, а у разі хронічної ниркової недостатності рекомендується зменшення дози.
Під час появи пігментних плям на тілі рекомендується збільшити час введення дози до 1,5-2 годин, знизити дозування, призначити антигістамінні препарати, за потреби припинити застосування діоксидину.
Спосіб застосування та дози
Діоксидин застосовують для терапії тільки дорослим пацієнтам.
До початку терапії проводиться проба на переносимість: у гнійну порожнину вводиться 1% розчин (10 мл). Якщо протягом 3-6 годин не буде побічних реакцій (наприклад, підвищення температури тіла, ознобу або запаморочення), починають терапію цим препаратом. Через дренажну трубку, шприц або катетер 10-50 мл 1% розчину вводять в порожнину. Добова максимальна доза 1% розчину – 70 мл. Тривалість терапії може тривати 3 тижні й більше в залежності від характеру та перебігу захворювання. У разі потреби рекомендується повторний курс терапії через 1-1,5 місяця.
Також Діоксидин застосовують місцево: на поверхню рани накладається пов'язка, змочена 1% розчином.
Діти
Для терапії дітям Діоксидин не застосовують.
Застосування під час вагітності та годування груддю
Вагітним та жінкам, що годують груддю, застосування діоксидину протипоказане.
Здатність впливати на швидкість реакції
На час терапії треба дотримуватися обережності при роботах, що вимагають підвищеної уваги та швидкості реакцій, й під час керування автотранспортом або іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими препаратами
Взаємодія діоксидину з іншими фармакологічними засобами не вивчалась.
Умови та термін зберігання
Діоксидин зберігається за температури +18-25˚С у захищеному від світла місці протягом 2-х років.
У разі випадання в ампулах кристалів діоксидину під час зберігання (зазвичай це відбувається за температури нижче +16˚С) їх треба розчинити. Для цього ампули нагрівають на водяній бані (струшуючи) до прозорого розчину (до повного розчинення кристалів). Діоксидин придатний до використання, якщо під час охолодження до +37-38˚С знову не з'являться кристали.
Ціна
10 ампул 1% розчину Діоксидину 10 мл можна купити за ціною у діапазоні 247-282 грн.