Денебол : інструкція, застосування, ціна

Денебол – нестероїдний препарат-коксиб, який має протизапальну та протиревматичну дію.

Склад і форма випуску

Головна діюча речовина: рофекоксиб. 1 таблетка Денеболу може містити у собі 50 мг або 25 мг рофекоксибу.

Додаткові речовини таблетки 25 мг: бетациклодекстрин, крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, повідон, натрію метилпарабен (Е 219), натрію пропілпарабен (Е 217), тальк, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят (тип А), барвник тартразин (Е 102), барвник діамантовий (блакитний) (Е 133);

Додаткові речовини таблетки 50 мг: бетациклодекстрин, крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, повідон, натрію метилпарабен (Е 219), натрію пропілпарабен (Е 217), тальк, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят (тип А), барвник тартразин (Е 102), барвник діамантовий (блакитний) (Е 133).

Випускається Денебол у формі круглих таблеток світло-зеленого кольору.

В аптеці можна купити за рецептом від лікаря. 

Фармакологічні властивості

Фармакодинамічні характеристики

Денебол - це нестероїдний протизапальний засіб, який має знеболювальну, жарознижувальну, протизапальну дії. Протизапальна дія діючої речовини рофекоксибу зумовлена пригніченням синтезу простагландинів шляхом інгібування ЦОГ-2.

Фармакокінетичні характеристики

Біодоступність препарату становить 93%. Препарат швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Максимальної концентрації в організмі досягає за 2 години. Далі на 85% діюча речовина зв'язується з білками крові. Метаболізується у печінці, а з організму виходить 72% із сечею, а 14% - із калом. 

Показання до застосування

Препарат Денебол використовується для лікування різних ревматичних захворюваннь: остеоартриту та ревматоїдного артриту. Також можна використовувати для полегшення різного гострого болю, а також зубного та сильного менструального болю (альгодисменореї). Можливо застосовувати у післяопераційному періоді. 

Протипоказання

Протипоказано застосовувати Денебол у таких випадках:

• якщо наявна гіперчутливість до діючої речовини та інших компонентів складу;
• пацієнтам, у яких є астма, при гострому риніті, поліпах носа, ангіоневротичному набряку, кропив’янці або інших алергічних реакціях після застосування ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ, зокрема інгібіторів циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), в історії хвороби.
• при активній пептичній виразці або кровотечі шлунково-кишкового тракту;
• жінкам, які планують вагітність, вагітним жінкам та жінкам, які годують груддю;
• при важких порушеннях печінки;
• при кліренсі креатиніну < 30 мл/хв; 
• якщо у пацієнта є запальні захворювання кишківника;
• при наявній застійній серцевій недостатності, ішемічній хворобі серця, облітеруючих захворюваннях периферичних артерій або цереброваскулярних захворюваннях;
• пацієнтам з онкозахворюваннями;
• людям, які перенесли інфаркт, інсульт, які мають артеріальну гіпертензію III ступеня, прогресуючі клінічні форми атеросклерозу;
• страшим людям від 65 років.

Передозування

Симптоми передозування: посилення побічних реакцій при застосуванні 1000 мг на добу або 250 мг/добу протягом 14 днів.

Лікування передозування: симптоматична терапія. Гемодіаліз неефективний.

Побічні реакції

Небажані побічні реакції можуть виникати з боку:

Серця та судин: інфаркт міокарда, порушення ритму серцевих скорочень (брадикардія, миготлива аритмія, поява передчасного шлуночкового комплексу, тахікардія), гостра серцева недостатність, застійна серцева недостатність, набряки нижніх кінцівок, порушення мозкового та коронарного кровообігу, біль за грудиною, внутрішньочерепний крововилив із летальним наслідком, крововилив в око, оклюзія артерій або вен сітківки, інсульт, раптова зупинка серця, емболія легеневої артерії, нестабільна стенокардія, набряк легень; гіпертонічний криз, артеріальна гіпертензія.

Імунної системи: алергічний риніт, васкуліт, анафілактичний шок, анафілаксія, реакції гіперчутливості, зокрема ангіоневротичний набряк та набряк легень.

Шкірного покриву: фоточутливість, синдром Стівенса - Джонсона, кропив’янка, атопічний дерматит, свербіж, екхімоз, алопеція,шкірні висипи, у т. ч. висипи еритематозного типу, бульозне висипання, ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

Шлунково-кишкового тракту: загострення запальних захворювань шлунково-кишкового тракту, перфорація шлунку/кишечнику, дискомфорт/біль в епігастральній ділянці, нудота, афтозний стоматит, виразки шлунка, кишечнику, шлунково-кишкова кровотеча, діарея, метеоризм, блювання, дисфагія, закреп, відрижка, гастрит, езофагіт, мелена, панкреатит, коліт/ загострення коліту, диспепсія, печія.

Печінки та жовчі: некроз печінки, збільшення активності аланінамінотрансферази (АЛТ), інколи - гепатит, зокрема блискавичний, печінкова недостатність, аспартатамінотрансферази (АСТ), підвищення рівня лужної фосфатази.

Органів дихання: бронхіт, грипоподібні симптоми, фарингіт, риніт, кашель, інфікування верхніх дихальних шляхів, синусит, задишка, бронхоспазм.

Нервової системи: тривожність, сплутаність свідомості, галюцинації, атаксія, зміна смакових відчуттів, сонливість, ослаблення швидкості мислення, запаморочення, головні болі, неспокій, депресія. Іноді виникає гіперестезія (парестезія), безсоння, загострення епілепсії, агевзія, аносмія, виснаження, втомлюваність, асептичний менінгіт, марення, судоми кінцівок.

Органів чуття (зір та слух): помутніння зору, кон’юнктивіт; отит, дзвін та шум у вухах.

Нирок та сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит, гіпонатріємія, інфекції сечовивідних шляхів, ниркова недостатність, підвищення рівня креатиніну, підвищення рівня азоту сечовини крові, протеїнурія.

Крові та лімфи: агранулоцитоз, анемія, панцитопенія, зменшення гематокриту, лейкопенія, тромбоцитопенія.

Інше: артралгія, порушення менструального циклу, міозит, гіперкаліємія.

Особливості застосування

Добова максимальна доза становить 50 мг. Заборонено її перевищувати. 

У пацієнтів, які застосовували інгібітори ЦОГ-2, спостерігалися ускладнення з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (перфорації, виразки або кровотечі), у деяких випадках із летальним наслідком. Рекомендується з обережністю приймати препарат пацієнтам, які мають високий ризик розвитку ускладнень з боку ШКТ. До таких належать пацієнти старшого віку, пацієнти, які одночасно приймають будь-який інший НПЗЗ або ацетилсаліцилову кислоту, пацієнти із такими захворюваннями ШКТ, як виразка та шлунково-кишкова кровотеча в історії хвороби.

При одночасному застосуванні високоселективних інгібіторів ЦОГ-2 та ацетилсаліцилової кислоти (навіть у низьких дозах) спостерігалося зростання ризику виникнення побічних ефектів інгібіторів ЦОГ-2 з боку ШКТ (виразки або інші ускладнення). 

Потрібно уникати одночасного прийому рофекоксибу та НПЗЗ, окрім ацетилсаліцилової кислоти.

Через те, що ризики для серцево-судинної системи внаслідок застосування селективних інгібіторів ЦОГ-2 підвищуються зі збільшенням дозування та тривалості терапії, за можливості потрібно застосувати найкоротші курси терапії та мінімальні ефективні дози. Потрібно періодично оцінювати потреби пацієнта у полегшенні симптомів та реакцію на терапію, зокрема у пацієнтів з остеоартритом.

При комбінованій терапії з антикоагулянтами необхідно стежити за протромбінованим часом. Не можна приймати Денебол як засіб для запобігання серцево-судинним захворюванням. Не варто завершувати антиагрегантну терапію.

Як і при застосуванні інших препаратів, здатних пригнічувати синтез простагландинів, у пацієнтів, які застосовували рофекоксиб, спостерігалася затримка рідини в організмі та набряки. Тому рофекоксиб потрібно приймати з обережністю пацієнтам, які мають в історії хвороби серцеву недостатність, дисфункцію лівого шлуночка або АГ, а також пацієнтам з уже наявними набряками будь-якої іншої етіології, оскільки інгібування простагландинів може призвести до погіршення функції нирок та затримки рідини.

Обережно потрібно приймати рофекоксиб пацієнтам, які застосовують діуретики або мають інші фактори ризику розвитку гіповолемії.

Як і всі НПЗЗ, рофекоксиб може призводити до розвитку АГ чи посилювати вже наявну АГ, а також сприяти зростанню частоти виникнення серцево-судинних ускладнень. 

Порушення функції нирок або печінки і, особливо, порушення функції серця можуть розвиватися у пацієнтів старшого віку, тому під час терапії рофекоксибом вони мають перебувати під постійним наглядом медичного працівника.

Пацієнтам з високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень (наприклад, пацієнтам з АГ, гіперліпідемією, цукровим діабетом та курцям) рофекоксиб можна призначати тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.

Рофекоксиб, як і інші НПЗЗ, може токсично впливати на нирки. Пацієнти з порушеною функцією нирок, серцевою недостатністю, дисфункцією печінки та пацієнти літнього віку належать до групи підвищеного ризику розвитку ниркової токсичності. Під час застосування рофекоксибу стан таких пацієнтів необхідно постійно контролювати.

У пацієнтів з підвищеним ризиком порушення ниркової перфузії прийом рофекоксибу, який інгібує синтез простагландинів, може призвести до зменшення ниркового кровотоку і погіршення функції нирок. Найбільша імовірність такої дії у пацієнтів з наявністю в історії хвороби тяжких порушень функції нирок, серцевої недостатності, цирозу печінки. У хворих із порушеною функцією нирок та печінки, серцевою недостатністю протягом усього курсу лікування необхідно контролювати функцію нирок (кліренс креатиніну, загальну секрецію). Пацієнтам зі значною дегідратацією до початку терапії рекомендовано провести регідратацію.

Препарат може маскувати симптоми пропасниці та інші ознаки різноманітних запалень, які можуть бути проявами інфекції.

Відомо про випадки тяжких печінкових реакцій, зокрема блискавичного гепатиту (деякі із летальним наслідком), некрозу печінки та печінкової недостатності при прийомі Денеболу.

Якщо протягом лікування у пацієнта погіршується функція будь-якої системи органів, потрібно провести відповідні заходи та за необхідності завершити лікування рофекоксибом.

Рофекоксиб пригнічує CYP2D6, тому може бути потрібним для зниження дози препаратів, доза яких підбирається індивідуально та які метаболізуються за допомогою CYP2D6, хоча він не є потужним інгібітором цього ферменту. Лікування пацієнтів із низьким рівнем метаболізму CYP2С9 вимагає особливої обережності.

Найбільший ризик розвитку алергічних реакцій є на початкових етапах лікування. Відомо про розвиток серйозних побічних реакцій підвищеної чутливості у пацієнтів, які приймали рофекоксиб. При перших проявах висипу на шкірі, ушкоджень слизової оболонки або інших проявах підвищеної чутливості застосування рофекоксибу потрібно завершити.

У пацієнтів, які одночасно застосовують варфарин, спостерігалися випадки серйозної кровотечі. Рофекоксиб разом із варфарином або іншими антикоагулянтами для перорального застосування потрібно приймати з обережністю.

Варто з обережністю приймати Денебол, оскільки у складі містяться тартразин (Е 102), натрію метилпарабен (Е 219) та натрію пропілпарабен (Е 217), які можуть спричиняти алергічні реакції.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Протипоказано застосовувати вагітним жінкам, матерям, які годують груддю, а також жінкам, які планують вагітність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Оскільки можливе виникнення побічних реакцій з боку нервової системи, варто утриматись від керування автомобілем та іншими рухомими механізмами на період терапії Денеболом.

Спосіб застосування та дозування

Таблетки Денебол потрібно застосовувати перорально. Прийом їжі не впливає на ефективність препарату.

Дорослі

Рекомендована доза для лікування гострого болю та первинної дисменореї становить 50 мг 1 раз на добу, наступні дози - 25 мг або 50 мг 1 раз на день за необхідності.

Максимальна добова доза становить 50 мг. Тривалість терапії не має перевищувати 2 тижнів. 

Для лікування остеоартриту і ревматоїдного артриту рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 1 раз на день, яку можна збільшувати до 25 мг 1 раз на добу, що є максимальною рекомендованою добовою дозою. Курс терапії становить 4-6 тижнів.

Діти

Препарат Денебол застосовувати дітям не можна.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

НПЗЗ мають здатність знижувати ефект діуретиків та гіпотензивних засобів. Також такі засоби мають здатність підвищувати ризик виникнення гострої ниркової недостатності, переважно зворотної, у разі вже наявного порушення функції нирок, а також у разі застосування разом з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту або антагоністами рецептора ангіотензину ІІ. Саме тому такі комбінації потрібно застосовувати з особливою обережністю, зокрема пацієнтам старшого віку від 55 років. У разі застосування таких комбінацій пацієнти потребують гідратації. Потрібно ретельно слідкувати за функцією нирок з моменту початку застосування комбінації препаратів та періодично проводити повторний контроль.

Відомо, що одночасний прийом НПЗЗ та циклоспорину або такролімусу посилює їх нефротоксичний ефект. При одночасному прийомі рофекоксибу та будь-якого з таких препаратів потрібно слідкувати за функцією нирок.

Рофекоксиб можна приймати з невеликими дозами ацетилсаліцилової кислоти, але він не заміщує останню у запобіганні серцево-судинних захворювань. Існує підвищений ризик появи виразок або інших шлунково-кишкових ускладнень при одночасному прийомі високоселективних інгібіторів ЦОГ-2 та низьких доз ацетилсаліцилової кислоти порівняно з монотерапією високоселективними інгібіторами ЦОГ-2.

Також діюча речовина, рофекоксиб, підвищує концентрацію метотрексату у крові на 23 %. Понижує ефективність гіпотензивної терапії інгібіторами АПФ. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами ймовірне збільшення протромбінового періоду.

Рифампіцин, рифаміцин знижують концентрацію рофекоксибу у крові на 50 %. На фармакокінетику преднізолону, гормональних контрацептивів для приймання внутрішньо, дигоксину, антацидів, циметидину, кетоконазолу вагомо не впливають.

Не можна застосовувати препарат суміжно із гемостатиками, а також препаратами, які підвищують артеріальний тиск. Також можливе підвищення АТ при застосуванні одночасно з препаратами та харчовими продуктами, які містять кофеїн.

Термін придатності та умови зберігання

Максимальний термін зберігання – 3 роки.

Тримати потрібно препарат за безпечних умов, у недоступному для дітей місці та за температури не вище, ніж  25 ºС.

Ціна

Ціна Денеболу в аптеці становить: 

Денебол табл. 25 мг №10 – 77-78 гривень;

Денебол табл. 50 мг №10 – 123-124 гривні.