Борна кислота: інструкція, застосування, ціна

Борна кислота – антисептичний та дезінфікуючий засіб, який випускається у вигляді порошку, водного і спиртового розчину та призначений для зовнішнього застосування. Борна кислота є слабкою неорганічною кислотою, що застосовується при гнійних і запальних ураженнях шкіри, ураженнях слизової оболонки ока (кон’юктивітах) та піхви у жінок (кольпітах), запаленнях внутрішнього, середнього і зовнішнього вуха (отитах).

Склад та форма випуску

Діюча речовина: кислота борна (Acidum boricum). В одній банці/контейнері/пакеті міститься 10 г кислоти борної.

Препарат випускається у формі кристалічного порошку у дозуванні по 10 г у контейнері/банці/пакеті, а також у формі порошку, призначеного для зовнішнього застосування у дозуванні по 40 г у контейнері. Борна кислота має вигляд білого кристалічного порошку, білих кристалів або безбарвних, блискучих та жирних на дотик пластинок.

Препарат випускається також у формі 2% спиртового розчину, призначеного для зовнішнього застосування у дозуванні по 10, 20 або 25 мл у флаконі та у формі 3% спиртового розчину, призначеного для зовнішнього застосування у дозуванні по 10, 20 або 25 мл у флаконі. Може також виготовлятися водний розчин (за екстемпоральною рецептурою з порошку).

Фармакотерапевтична група

Борна кислота належить до антисептичних/дезінфікуючих засобів. Код АТХ D08A D.

Фармакологічні властивості борної кислоти

Фармакодинаміка. Acidum boricum виявляє ефект проти мікроорганізмів, а також грибків та їхніх спор. Препарат володіє дубильними (в’яжучими) властивостями, запускає процес коагуляції білків, зокрема ферментних, які входять до складу клітин патогенів, сприяє проникності їхньої клітинної мембрани. 2-4% розчин борної кислоти здатен затримувати процеси росту і розвитку бактерій; 5% - блокує фагоцитоз. Борна кислота може подразнювати грануляційну тканину, яка утворюється на місці сполучної під час загоєння рани.

Фармакокінетика. Acidum boricum всмоктується ушкодженою шкірою, а якщо випадково потрапив всередину ШКТ – його слизовою. З організму виводиться мляво. Є ризик накопичення діючої речовини як у тканинах, так і внутрішніх органах.

Показання

Борну кислоту застосовують при шкірних захворюваннях таких, як мокнуча або інші форми екземи, гнійних або запальних ураженнях шкіри (у т.ч. піодермії у немовлят), дерматитах. Засіб виявляє антисептичну та дезінфекційну дію при вагінітах (у жінок), кон’юктивітах, отитах (як гострих, так і хронічних).

Протипоказання

• Підвищена чутливість до діючої речовини засобу (борної кислоти);
• захворювання нирок;
• хронічний мезотимпаніт (у разі, якщо слизова оболонка незмінена або зміни є, але незначні);
• травматичні ушкодження барабанної перетинки;
• період вагітності/лактаційний період;
• з метою обробки грудних залоз (зокрема у період грудного вигодовування).

Спосіб застосування борної кислоти

З огляду на подразнюючу дію, наносити Acidum boricum можна лише на невеликі ділянки тіла і тільки дорослим пацієнтам.

Пацієнтам з отитами можна застосовувати спиртові розчини борної кислоти: на 100 мл води – 70% спирту етилового та 0,5, 1, 2 або 3 г борної кислоти. Ватний тампон слід змочити у розчині та розмістити його у слуховому проході. Розчин рекомендується також закапувати у хворе вухо – по 3-5 крапель двічі або тричі на добу.

У разі дерматиту або екземи ефективними є примочки із борної кислоти. Для цього використовується 3% водний розчин – у 100 мл води необхідно розвести 3 г Acidum boricum*.

При гнійних або запальних ураженнях шкіри (піодерміях у немовлят), кольпітах у жінок ушкоджені запальним процесом ділянки (або ті, на яких утворюється гнійний ексудат) потрібно змазувати 10% розчином борної кислоти у гліцерині: на 100 мл гліцерину – 10 г діючої речовини.

Хворим із кон’юктивітом кон’юктивальний мішок рекомендується промивати 2% водним розчином борної кислоти: на 100 мл води – 2 г діючої речовини.

Застосовувати засіб необхідно від трьох до п’яти діб, але не довше п’яти. 

Розчин готується із порошку в аптеці за екстемпоральною рецептурою.

Побічні ефекти

Якщо пацієнт перевищив рекомендовану виробником дозу борної кислоти, застосовував її у лікуванні довше п’яти днів або у нього діагностували захворювання нирок, яке супроводжується порушенням нормального функціонування цього органу, у такого хворого може виникнути діарея, нудота та/або блювота, головний біль, порушення свідомості, судоми, висипання на шкірі, особливістю яких є відшарування епітеліальної тканини, алергічні реакції у вигляді почервоніння, свербежу чи набряку шкіри, кропив’янка. Є ризик розвитку анафілактичної реакції, зокрема анафілактичного шоку. Нирки можуть почати виділяти меншу кількість сечі.

У разі якщо не вдалося уникнути появи небажаних побічних реакцій, пацієнту слід проконсультуватися із лікарем.

Передозування

Якщо всередину організму через ротову порожнину потрапила надмірна доза борної кислоти, це проявиться діареєю, нудотою та/або блювотою, еритематозним висипом на шкірі, пригніченням ЦНС (якщо доза – велика може дійти до повної втрати свідомості і розладом життєво важливих функцій організму), порушенням кровообігу (аж до розвитку поліорганної недостатності через те, що організм раптово втратив можливість забезпечити свою потребу у кровопостачанні), зниженням температури тіла.

Якщо отруєння – важке, пацієнт може потребувати реанімативних заходів, замінного переливання крові, підключення до апарату штучної нирки чи очищування крові у черевній порожнині (перитонеального діалізу).

Якщо препарат застосовував довше п’яти діб і на великих ділянках шкіри, може розвинутися хронічна інтоксикація, яка, як правило, супроводжується набряком тканин, запаленням слизової оболонки рота, екземами і втратою волосся, порушенням менструального циклу (у жінок), анемією, судомами, загальним виснаженням організму. Таким хворим призначають симптоматичну терапію. Лікування борною кислотою потрібно негайно припинити!

Увага!

Борну кислоту не можна наносити на великі ділянки шкіри та промивати нею порожнини тіла (черевну, черепну, грудну, хребетного каналу). Необхідно стежити, аби борна кислота не потрапила в очі. Якщо потрібно застосувати водний розчин борної кислоти, слід звернутися в аптеку, де є екстемпоральне виготовлення ліків, а не виготовляти його самостійно. 

Взаємодія борної кислоти з іншими ліками та інші види взаємодій

Інформація про те, що борна кислота може конфліктувати з іншими лікарськими засобами, відсутня, проте при необхідності її застосування, рекомендується повідомити про це лікуючого лікаря.

Застосування у період вагітності та лактації

Препарат забороняється застосовувати вагітним жінкам та годуючим матерям.

Діти

Борну кислоту не застосовують у терапії дітей.

Здатність борної кислоти впливати на швидкість реакції при управлінні автотранспортом та роботі з потенційно небезпечними механізмами

Така властивість препарату не досліджувалася, відтак не має даних, чи може борна кислота уповільнювати швидкість реакції.

Ціна

16 гривень за борну кислоту, випущену у формі кристалічного порошку у дозуванні по 10 г у контейнері/банці.

Умови зберігання і термін придатності

Борну кислоту слід зберігати у заводській упаковці не довше 5-ти років із дати виготовлення при температурі, яка не перевищує 25◦С. Потрібно стежити, аби до препарату не мали доступу діти. Не застосовувати після закінчення терміну придатності!

Категорія відпуску

Acidum boricum можна придбати в аптеках без рецепта лікаря.