АЦЦ розчин: інструкція, застосування, ціна

АЦЦ – оральний розчин у флаконі, який володіє муколітичним ефектом. Використовується для полегшення відхаркувань у пацієнтів з гострими захворюваннями дихальної системи. Окрім того, препарат ефективно розріджує мокротиння та зменшує його в’язкість.

Відхаркувальний ефект лікарського засобу має хімічне походження. Сульфгідрильна група ацетилцистеїн розриває дисульфідні зв’язки кислих мукополісахаридів, що спричиняє розпад мукопротеїдів мокротиння та сприяє відходженню бронхіального секрету. Важливо врахувати, що це дозволяє препарату зберігати активність й у періоди виникнення гнійного мокротиння.

Діючий компонент препарату — ацетилцистеїн володіє антиоксидантними пневмопротекторними властивостями. Також АЦЦ забезпечує захист організму не тільки від окисних токсинів зовнішнього походження, але й від цитотоксичних речовин.

Склад і форма випуску

діюча речовина: ацетилцистеїн;

1 мл розчину містить 20 мг ацетилцистеїну;

допоміжні речовини: метилпарабен (Е 218), натрію бензоат (Е 211), динатрію едетат, сахарин натрію, ароматизатор вишневий, натрію кармелоза, натрію гідроксид, вода очищена.

Лікарська форма: Розчин оральний.

Упаковка. Розчин оральний 20 мг/мл у флаконах по 100 або по 200 мл; по 1 флакону у комплекті з мірним ковпачком та/або мірним аплікатором (шприцом) у картонній коробці.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, трохи в’язкий розчин з ароматом вишні.

Фармакотерапевтична група

Муколітичні засоби. 

Показання до застосування

Препарат використовується для лікування захворювань бронхів та легень. АЦЦ покращує відхаркування та відходження мокротиння, зменшуючи його в’язкість.

Протипоказання

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки в стадії загострення, кровохаркання, легенева кровотеча, тяжке загострення бронхіальної астми.

Спосіб застосування та дози

Оральний розчин АЦЦ рекомендовано вживати в наступних дозах:

Дорослі пацієнти, а також діти від 12 років, застосовують 10 мл розчину. Рекомендований режим лікування - 2-3 прийоми на добу;

Діти 6-12 років застосовують 10 мл розчину. Рекомендований режим лікування  - 2-3 прийоми на добу;

Діти 2-6 років, застосовують 5 мл розчину. Рекомендований режим лікування - 2-3 прийоми на добу;

10 мл орального препарату можна відміряти за допомогою половини ковпачка або двох шприців.

Особливості прийому.

АЦЦ використовують перорально, після прийому їжі. Необхідну дозу виміряти за допомогою мірного ковпачка або спеціального шприца, які входять в комплект препарату.

Алгоритм застосування АЦЦ:

1. Щоб відкрутити ковпачок, необхідно натиснути на нього та повернути повертаючи вліво.
2. Ввести перфоровану пробку в флакон. У разі, якщо вставити пробку в флакон не вдається, можна використати спеціальний ковпачок та закрутити його до флакона.
   Спеціальна пробка – це засіб для з’єднання флакона та шприца, важливо, щоб вона залишалася всередині флаконі.
3. Далі шприц вводиться в отвір пробки. Поршень вводиться максимально далеко.
4. Флакон зі шприцом слід обачно перевернути й потягнути поршень до відмітки з необхідною кількістю мілілітрів.
   Якщо у шприц разом із розчином потрапило повітря, потрібно очистити шприц від вмісту та набрати розчин ще раз, не допускаючи утворення бульбашок. Якщо пацієнту назначено понад 5 мл препарату, шприц наповнюють декілька разів.
5. З перевернутого флакона, витягнути шприц із пробки.
6. Для того, щоб безпечно напоїти дитину, розчин можна вилити зі шприца на ложку.

У разі, якщо розчин приймається безпосередньо зі шприца – дитину варто розташувати так, як при грудному вигодовуванні або ж рівно. Потрохи виводити розчин зі шприца. Щоб дитина не захлинулася, препарат спрямовують на внутрішню поверхню щоки. Це полегшує застосування препарату.

Шприц промивається після кожного використання.

АЦЦ не використовується понад п’ять днів, якщо попередньо не була проведена консультація з лікарем.

Діти.

Лікарський засіб дозволений для дітей від двох років.

Даних щодо застосування препарату новонародженими немає, тому слід утриматися від його використання. У разі потреби використання для дітей до 2 років, варто проконсультуватися із лікарем.

Особливості застосування

Використовуючи ацетилцистеїн, пацієнт має бути попередженим про побічні реакції зі сторони шкіри (зокрема, синдроми Стівенса-Джонсона та Лайєлла). Якщо спостерігаються перші ознаки ураження слизових оболонок чи епідермісу – застосування лікарського засобу миттєво припиняють. Щоб визначити подальші кроки лікування, слід отримати консультацію лікаря.

Якщо в анамнезі пацієнта знайдено захворювання шлунка чи дванадцятипалої кишки, слід обережно використовувати препарат, адже ацетилцистеїн здатний подразнювати ці органи.

Діюча речовина АЦЦ здатна порушити засвоєння гістаміну. Якщо у пацієнта виявлено несприйняття гістаміну, варто не призначати лікування ацетилцистеїном. В інакшому випадку  можуть загостритися побічні реакції: риніт, головний біль, свербіж шкіри.

До особливих груп пацієнтів відносяться люди з бронхіальною астмою, порушеннями функцій печінки чи нирок. Щоб ацетилцистеїн не нагромаджував в їх організмі  азотовмісних речовин, АЦЦ призначається з обережністю.

Початок лікування ацетилцистеїном може супроводжуватися розрідженням бронхіального секрету та збільшенням його обсягу. У випадках, коли пацієнти не можуть самостійно виводити мокротиння, використовується постуральний дренаж бронхів (статичний чи динамічний).

Якщо препарат віддає легким специфічним сірчаним запахом – це не свідчить про її зміни. Даний запах характерний для діючої речовини лікарського засобу.

Пацієнти, схильні до алергічних реакцій, можуть отримати відстрочені в часі негативні реакції на метилпарабен.

Пацієнти, які перебувають на натрієвій дієті повинні врахувати, що 1 мл розчину включає 1,78 ммоль (41,02 мг) натрію.

Препарат не вливає на швидкість реакції при керуванні транспортом та роботі з іншими складними механізмами.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Ацетилцистеїн не рекомендується до прийому в період вагітності. Якщо ж прогнозована користь для матері вища, ніж ризик для плоду – можливе використання препарату в низьких дозах.

Передозування

Повідомлень про передозування не надходило.

Клінічні дослідження показали, що добровольці, які застосовували 11,6 г ацетилцистеїну на добу протягом трьох місяців не отримали ніяких важких побічних реакцій. При дозуванні в 500 мг ацетилцистеїну на кг маси тіла протягом доби – симптоми інтоксикації не спостерігаються.

Серед рідкісних симптомів передозування виділяють пошкодження функцій шлунково-кишкового тракту: діарея, нудота, блювання. У дітей може виникнути синдром подразненого шлунку (гіперсекреції).

Заходи направлені на покращення стану пацієнта: специфічний антидот не виявлений. Для лікування назначаються симптоматичні заходи.

Побічні реакції

Серед побічних ефектів повідомляється:

Зі сторони серця та судин: 

зрідка – прискорене серцебиття, гіпотензія.

Зі сторони ЦНС:

зрідка — головний біль.

Зі сторони епідермісу:

зрідка — алергічні реакції, серед яких: кропив’янка, свербіж шкіри, екзантема, поодинокі та масштабні висипи екзема, ангіоневротичний набряк.

Зі сторони органів слуху: 

нечасто – шум та дзвін у вухах.

Зі сторони органів дихання:

рідко – бронхоспазми, диспное, ринорея.

Зі сторони ШКТ:

Зрідка — диспепсія, печія, нудота, діарея, стоматит, блювання, абдомінальний біль, різкий запах з рота пацієнта.

Серед загальних розладів зрідка проявляється гарячка.

Зафіксовано поодинокі тяжкі реакції зі сторони шкіри (синдроми Стівенса-Джонсона і Лайєлла). Можливі реакції надчутливості, зниження агрегації тромбоцитів, набряк Квінке. Дуже рідко повідомлялося про побічні реакції, які супроводжувалися набряком обличчя, анемією, анафілактичним шоком. Практично немає повідомлень про кровотечі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Важливо врахувати, що клінічні дослідження щодо одночасного використання речовин проводилося за участю дорослих пацієнтів. Результати у дітей можуть відрізнятися.

• Препарати протикашльової дії можуть загальмувати кашльовий рефлекс та сприяти застою мокротиння.
• Антибіотики (тетрацикліни (окрім доксицикліну), амфотерицин В, цефалоспорини, ампіцилін, аміноглікозиди) можуть понизити дію двох препаратів. Перед застосуванням антибіотиків, потрібно витримати інтервал у 2 години (за винятком цефіксиму й лоракарбефу).
• Нітрогліцерин та ацетилцистеїн можуть спричинити гіпотензію та розширити артерії.
• Активоване вугілля понижує дію ацетилцистеїну.

Ацетилцистеїн не розводиться з іншими лікарськими речовинами.

Ацетилцистеїн:

• Скорочує гепатотоксичні реакції парацетамолу.
• Синергізується з бронхолітиками.
• Виступає донором цистеїну.
• Підвищує концентрації глутатіону.

Здатність вливати на лабораторні дослідження

Ацетилцистеїн впиває на колориметричний аналіз саліцилатів та може показати похибку при визначенні кетонових тіл у сечі пацієнта.

Умови та термін зберігання

Препарат придатний 2 роки.

Умови зберігання.

АЦЦ не вимагає особливих умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Після розкриття упаковки розчин зберігати при температурі не вище 25°C. У розкритому вигляді препарат зберігають не більше 18 днів.