Анузол : інструкція, застосування, ціна

Анузол –  лікарські ректальні супозиторії для лікування гемороїв та анальних тріщин. Діючі компоненти препарату володіють антисептичними, спазмолітичними та знеболювальними властивостями, підсушують шкіру. Таким чином, при застосуванні препарату у пацієнтів форсується процес заживлення ран слизової оболонки прямої кишки.

В середньому, ефект препарату проявляється через 20-90 хвилин після введення Анузолу в пряму кишку хворого. Ефект зберігається до шести годин.

Склад і форма випуску

діючі речовини: ксероформ, екстракт беладони густий, цинку сульфат.

1 супозиторій містить ксероформу 100 мг (0,1 г), екстракту беладони густого (Belladonnae extractum spissum) у перерахуванні на вміст суми алкалоїдів 1,5% 20 мг (0,02 г), цинку сульфату 50 мг (0,05 г);

допоміжні речовини: твердий жир, гліцерин.

Лікарська форма. Супозиторії ректальні.

Основні фізико-хімічні властивості: супозиторії жовтого кольору з коричнуватим або зеленуватим відтінком, із запахом ксероформу. Допускається поява ледь помітного білого нальоту на поверхні супозиторія.

Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування геморою та анальних тріщин для місцевого застосування. Код АТС: C05A X03.

Показання до застосування

Препарат використовується для лікування різних видів геморою, а також для пришвидшення загоєння анальних тріщин в пацієнтів дорослого віку.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до компонентів препарату.
• Миготлива аритмія, тахікардія, хронічна серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, мітральний стеноз, тяжка артеріальна гіпертензія.
• Гостра кровотеча.
• Тиреотоксикоз.
• Гіпертермічний синдром, захворювання шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються непрохідністю (ахалазія стравоходу, стеноз воротаря, атонія кишечнику).
• Закритокутова глаукома.
• Печінкова і ниркова недостатність.
• Міастенія gravis.
• Аденома передміхурової залози у стадії декомпенсації, гостра затримка сечі.

Спосіб застосування та дози

Препарат для ректального введення. Свічки Анузол акуратно вводяться у пряму кишку. Рекомендоване дозування - 1 ректальна свічка 2-3 рази протягом доби. Не перевищувати рекомендовану дозу, якщо не призначено інше.

В окремих випадках максимально допустима добова доза становить 7 ректальних свічок.

Загальна тривалість лікування визначається індивідуально, в залежності від перебігу, типу та важкості захворювання.

Діти.

Ректальні свічки Анузол не використовуються в педіатричній практиці.

Особливості застосування

Якщо в анамнезі пацієнта виявлено суттєве збільшення об’ємів передміхурової залози без обструкції сечової системи; хворобу Дауна; дитячий церебральний параліч; рефлюкс-езофагіт; грижу стравохідного отвору діафрагми; неспецифічну виразку чи виразковий коліт; мегаколон; хронічні патології легень; гострі захворювання органів дихання з низьким виробленням мокротиння;  вегетативну нейропатію – препарат призначається з обережністю. Пацієнти з перерахованими відхиленнями повинні проходити курс лікування під наглядом лікаря та обов’язково повідомляти про будь-які небажані реакції.

Для хворих літнього віку та для ослаблених пацієнтів рекомендується корекція доз та постійний нагляд за змінами стану.

Якщо на тлі прийому препарату стан пацієнта погіршується – варто звернутися по консультацію лікаря та скасувати застосування ректальних свічок.

Вплив на швидкість реакцій

Під час клінічних досліджень деякі пацієнти зазначали, що препарат провокує галюцинації, різкі запаморочення та порушення чіткості зору. Якщо застосування ректальних свічок супроводжується подібними побічними явищами, рекомендується утриматися від роботи, яка вимагає підвищеної концентрації уваги.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Препарат не використовується для вагітних та жінок, які годують груддю.

Винятком є ситуації, коли за результатами обстеження лікар вбачає невідкладну потребу в такому лікуванні.

Передозування

При введенні надмірних доз препарату в пацієнтів проявляється загострення побічних реакцій.

Серед інших найпоширеніших симптомів передозування: нудота, яка може супроводжуватися блюванням; пониження тиску; збудження центральної нервової системи; судоми; тремор, порушення сну та, як наслідок, денна сонливість; галюцинації, роздратування, стала надмірна температура тіла (гіпертермія).

Передозування може стати причиною:

• пригнічення ЦНС;
• порушення дихального центру;
• ураження судинорухового центру;
• затримки сечовипускання.

Для покращення стану пацієнта рекомендується провести невідкладне промивання шлунку. За допомогою ін’єкцій або інгаляцій здійснюється введення антихолінестеразних та/або холінергічних препаратів.

Якщо в пацієнта спостерігається підвищена температура тіла, слід провести вологі обтирання з призначенням лікарських препаратів для зниження жару. Хворі з надмірним збудженням нервової системи повинні отримати достатні дози тіопенталу натрію або оксибутирату натрію; речовини вводяться внутрішньовенно, щоб уникнути небажаного задіяння шлунково-кишкового тракту. Для пацієнтів з мідріазом призначаються очні краплі (фосфакол, пілокарпін, фізостигмін), систематичне використання яких здатне нормалізувати розміри зіниці ока. Якщо порушення органів зору ускладнилося до глаукоми, пацієнтам закапують 1% розчину пілокарпіну в кон'юнктивний мішок ока. Процедура здійснюється щогодини та передбачає застосування 2 крапель розчину. Паралельно можна використовувати  1 мл 0,05% розчину прозерину підшкірно. Введення прозерину відбувається не більше чотирьох разів протягом доби.

Побічні реакції

Використання препарату в різних дозуваннях ставало причиною:

• порушень ШКТ: пересихання в роті, постійне відчуття спраги, розлад ковтання та порушення відчуття смаку, ураження роботи кишечнику (інколи – з атонією), дисфункція жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, діарея, закреп;
• порушення роботи нирок та сечової системи: затримка випускання сечі;
• порушення роботи серця: відчуття серцебиття, тахікардія, ішемія міокарда, аритмія серця, яка може переростати в екстрасистолію;
• судинних розладів: припливи, почервоніння обличчя;
• неврологічних розладів: мігрень, дратівливість, порушення сну, безсоння, вертиго;
• розладів зору: фотофобія, розширення зіниць, параліч або спазм акомодації, надмірний внутрішньоочний тиск, нечіткість та затуманення зору;
• порушень дихальної системи: виникнення мокротиння, яке важко відходить через в’язкість;
• уражень шкіри: кропив’янка, дерматит Ріттера, висипи на шкірі;
• порушень імунної системи: анафілактичний шок.

Часто спостерігається відчуття печіння в місці введення препарату.

Препарат може порушувати процес потовиділення, провокувати пересихання та лущення шкіри. Рідше фіксують розлади мовлення, дизартрію.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Комбінація з інгібіторами МАО може посилити побічні реакції зі сторони серця та судин; при поєднанні з хінідіном та новокаїнамідом можливе посилення холінолітичного ефекту обох компонентів; взаємодія спостерігається і з таніном – при одночасному прийомі можливе зниження ефективності препаратів.

Анузол нівелює анальгетичний ефект опіатів та зменшує інтенсивність дії інших наркотичних речовин. Димедрол посилює дію Анузолу. Кортикостероїди разом зі свічками провокують порушення внутрішньоочного тиску. Сертралін при лікуванні геморою може загострювати депресивні епізоди.

Поєднання з міноксидилом знижує ефективність діючих компонентів препаратів, водночас – комбінація з пеніцилінами та нізатидином підвищує їхню дію. Варто врахувати, що препарати аскорбінової кислоти та окспренолол здатні мінімізовувати ефекти Анузолу.

Одночасне використання з сульфаніламідами збільшує ризик нефротоксичності препаратів, а інші протизапальні лікарські препарати можуть провокувати виразки шлунка.

Умови та термін зберігання

Препарат придатний до використання протягом двох років.

Препарат зберігається за температури, яка не перевищує 15°C. Зберігати в оригінальній упаковці в місцях, недоступних для дітей.