Андипал-нео: інструкція, застосування, ціна

Андипал-нео – нестероїдний протизапальний лікарський засіб, який володіє жарознижуючим і знеболюючим ефектом та призначений для лікування больового синдрому, викликаного спазмом гладкої мускулатури внутрішніх органів або судин.

Склад

Діюча речовина: в 1 таблетці міститься 175 мг метамізолу натрію, 10 мг бендазолу гідрохлорид та 10 мг папаверину гідрохлорид.

Допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кальцію стеарат, тальк.

Лікарська форма та основні фізичні і хімічні властивості препарату

Андипал-нео випускається у формі білих або білих із легким жовтуватим відтінком пласких таблеток зі скошеними краями з втиснутою посередині рискою, яка ділить таблетку на дві рівні половини.

Фармакотерапевтична група

Андипал-нео належить до групи знеболюючих та жарознижуючих лікарських засобів; метамізол натрію, комбінація без психолептиків.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Завдяки фармацевтичним інгредієнтам, що входять до складу препарату, Андипал-нео володіє вираженj. знеболюючою, судинорозширювальною, жарознижувальною, спазмолітичною та антигіпертензивною дією.

Діюча речовина метамізол натрію (похідне піразолону), як і інші нестероїдні протизапальні засоби, блокує циклооксигеназу і біосинтез простагландинів із ARA (арахідонової кислоти), перешкоджає проведенню больових пропріо- та екстерорецептивних імпульсів, підвищує поріг збудливості вищого центру больової чутливості, збільшує тепловіддачу, що забезпечує протизапальну, жарознижувальну і анальгезуючу дію препарату.

Інший компонент лікарського засобу – бендазолу гідрохлорид – виявляє судинорозширюючий, гіпотензивний, спазмолітичний та помірний імуностимулюючий ефект, стимулює провідникову і рефлекторну функції спинного мозку, сприяючи тим самим відновленню нормального функціонування периферичної нервової системи.

Третій складник – папаверину гідрохлорид – інгібує фосфодіестеразу, сприяє накопиченню циклічного аденозинмонофосфату, знижує рівень кальцію у крові та розслабляє гладку мускулатуру (м’язи внутрішніх органів і судин), що забезпечує гіпотензивну та міотропну спазмолітичну дію препарату.      

Фармакокінетика. При пероральному прийомі Андипал-нео швидко проникає у мембрани клітин та повністю поглинається ними. Діючі речовини взаємодіють у кишечнику із водою, розкладаючись на активні метаболіти.

Кількість основних субстанцій нестероїдного протизапального лікарського засобу зменшується наполовину через 20 хвилин (максимум - півгодини) після прийому Андипал-нео. Пік концентрації фіксується щонайпізніше через дві години.

Фармацевтичні інгредієнти препарату метаболізуються у печінці і виводяться з організму нирками.

Показання

Нестероїдний протизапальний лікарський засіб призначають для лікування больового синдрому, причиною якого є спазм гладкої мускулатури внутрішніх органів або судин.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до метамізолу натрієвої солі або інших діючих чи допоміжних речовин препарату, похідних піразолону (бутадіону, антипірину, трибузону) – зафіксована у минулому або запідозрена під час прийому вказаних ліків;
• анемія будь-якого походження, зокрема гемолітична;
• лейкопенія (зниження кількості лейкоцитів у крові, що може сигналізувати про різні відхилення у роботі органів та систем, зокрема гострий лейкоз чи розвиток анафілактичного шоку), агранулоцитоз;
• тромбоцитопенія (зниження кількості тромбоцитів у крові, що підвищує ризик кровотеч та проблем з їх зупинкою);
• дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
• кома;
• бронхіальна астма/бронхообструктивний синдром;
• судомний синдром;
• важка серцева недостатність;
• артеріальна гіпотензія;
• хронічний нефрит, що супроводжується набряками і порушенням азотовидільної функції нирок; виражене порушення функції нирок;
• цукровий діабет;
• черепно-мозкова травма;
• недостатність ниркових залоз;
• одночасна терапія інгібіторами моноаміноксидази;
• підозра на гостру хірургічну патологію;
• нейтропенія (зниження кількості нейтрофілів у крові), що пов’язано з лікуванням цитостатиками (онкологічних хворих) або впливом інфекційних агентів;
• гепато-еритропоетична порфірія;
• хвороби, які характеризуються зниженням тонусу м’язів;
• атріовентрикулярна блокада;
• глаукома;
• виражене порушення функції печінки;
• виразка шлунка та/або дванадцятипалої кишки, перебіг якої супроводжується кровотечею;
• гіпотонічний коліт;
• закрепи;
• гіпотиреоз;
• гіпертрофія передміхурової залози;
• вік пацієнта 75+ (через ризик розвитку гіпертермії).

Спосіб застосування препарату та його дозування

Таблетки Андипал-нео приймають внутрішньо після їжі, запивши водою (невеликою її кількістю).

Дорослим пацієнтам і дітям від 14 до 18 років – по одній або дві таблетки 2, максимум 3 рази на день.

Якщо хворий – особа старшого віку – починати лікування слід з однієї таблетки на добу. Якщо пацієнт добре переносить лікування цим препаратом і у нього не виникли небажані побічні реакції, кратність прийому можна збільшити до 3-х (по одній таблетці тричі на день).

Не можна приймати більше п’яти таблеток на добу.

Якщо пацієнт – дитина віком від 12 до 14 років, рекомендується приймати по одній таблетці Андипал-нео один (максимум – два) рази на добу.

Тривалість терапії залежить від особливостей перебігу недуги, терапевтичного ефекту, зумовленого прийомом вказаного нестероїдного протизапального лікарського засобу, іншими ліками, що застосовуються у складі комплексного лікування, проте вона не може тривати довше трьох діб.

Побічні реакції

Прийом Андипал-нео може супроводжуватися нудотою, дискомфортом у шлунку, закрепами, пожовтінням шкіри та склер, підвищенням активності амінотрансфераз печінки (розвитком запальних процесів у цьому органі), сухістю у роті; агранулоцитозом, лейко-, грануло- або тромбоцитопенією, еозинофілією, анемією; атріовентрикулярною блокадою, зменшенням серцевого викиду, слабкістю, тремором і відчуттям оніміння рук, посиленим серцебиттям, що створює відчуття дискомфорту, болем в області серця, шлуночковою екстрасистолією, зниженням кров’яного тиску, втратою свідомості, порушенням серцевих скорочень (при тривалому прийомі препарату – погіршенням показників електрокардіограми, миготінням шлуночків, короткочасним припиненням дихальних рухів, ортостатичною гіпотензією, зупинкою роботи серця, при якій зникає біоелектрична активність цього органу, колапсом); реакціями підвищеної чутливості: почервонінням слизових і шкіри (обличчя, горла тощо), появою висипань на них, свербежу, кропив’янки, нежитем, сухим кашлем, утрудненим диханням/бронхоспастичним синдромом, анафілактичним шоком, набряком Квінке, синдромом Лайелла або Стівенса-Джонсона; появою білка у сечі або зміною її кольору (може забарвитися у червоний), зменшенням її кількості або повним припиненням сечовиділення, інтерстиціальним нефритом.

При появі одного із вище перелічених побічних ефектів, потрібно звернутися до лікаря.

Передозування

Прийом надмірної дози ліків може проявлятися гіпотермією, аритмією, гіперглікемією, гіперкаліємією, частковою/повною AV-блокадою, головним болем, запамороченням, маренням, вираженим зниженням кров’яного тиску, тахікардією, інтенсивним потовиділенням, олігурією, відчуттям жару, утрудненим ковтанням, помірною задишкою, відчуттям неспокою, розладами зору (ністагмом, двоїнням в очах), загальмованістю, сонливістю, атаксією, розладами травного тракту, що супроводжуються закрепами, нудотою, блювотою, висипаннями на шкірі та її почервонінням/посинінням (можуть також синіти слизові оболонки), шумом у вухах. Може розвинутися агранулоцитоз, метаболічний ацидоз, паралізувати дихальні м’язи, знизитися перфузія тканин, виникнути гостра печінкова або ниркова недостатність.

У разі тривалого лікування нестероїдними протизапальними лікарськими засобами у високих дозах (зокрема Андипалом-нео) може порушуватися нормальна робота печінки, знижуватися кількість нейтрофілів у крові, підвищуватися кровоточивість судин. Також це загрожує появою судом і розладами свідомості.

Передозування Андипалом-нео може призвести до пригнічення ЦНС, гіпервентиляції легень, колапсу, коми. 

Якщо у пацієнта з’явилися ознаки передозування препаратом, рекомендується провести промивання шлунку, прийняти сольовий проносний засіб та сорбент (згідно з інструкціями до цих препаратів), провести форсований діурез. Поява судом вимагає пильного медичного моніторингу подальшого самопочуття хворого.  

Взаємодія з іншими препаратами

Метамізол натрієва сіль конфліктує із рентген контрастними речовинами, пеніциліном та колоїдними кровозамінниками; збільшує фармацевтичну активність непрямих антикоагулянтів, глюкокортикостероїдів, ібупрофену та індометацину, витісняючи ці лікарські засоби зі зв’язків із білками крові. При поєднанні глютетиміду з метамізолу натрієвою сіллю, може зменшуватися ефективність останньої. При одночасному прийомі метотрексату і метамізол натрієвої солі у високих дозах, збільшується концентрація метотрексату у сироватці крові, що посилює токсичний вплив препарату на систему кровотворення та ШКТ. Аналгетичний ефект основного фармацевтичного інгредієнту Андипал-нео посилюється у разі комбінації зі заспокійливими ліками і транквілізаторами на кшталт сибазону, валокардину, анаприліну, триоксазину, кодеїну та інгібіторів Н2-рецепторів. Метаболізм діючої речовини препарату у печінці порушується, якщо Андипал-нео приймати разом із трициклічними антидепресантами, зокрема доксипіном та амідолом. Також посилюється її токсичний ефект.

При поєднанні зі спиртними напоями згадана діюча речовина посилює їх заспокійливий ефект. Слід врахувати, що комбінація Андипалу-нео з антидепресантами посилює гіпотензивний ефект останніх.  

Бендазолу гідрохлорид знижує кров’яний тиск, відтак при одночасному прийомі Андипалу-нео з фентоламіном, салуретиками та препаратами для зниження тиску, які виявляють вплив на ренін-ангіотензинову систему, гіпотензивна дія на організм посилюється.

Під дією морфіну ослаблюється спазмолітичний ефект папаверину гідрохлорид, а під дією фентоламіну посилюється дія згаданої діючої речовини препарату на печеристі тіла статевого члена (у чоловіків).

Одночасний прийом нестероїдного протизапального препарату і хлорпромазину або інших похідних фенотіазіну може викликати різке зниження температури тіла до 35ºС і нижче.

При комбінації Андипалу-нео з іншими НПЗП небажані побічні реакції, які виникають, мають більш виражений прояв. Також потрібно зважати на посилення терапевтичного ефекту ліків, тобто жарознижуючої та аналгетичної дії.

У разі одночасного прийому Андипалу-нео з препаратами золота та іншими медикаментами, які пригнічують функції кісткового мозку, зростає ймовірність токсичного впливу на кров, у т.ч. може розвинутися лейкопенія.

При поєднанні з фуросемідом та іншими сечогінними засобами посилюється виділення сечі нирками.

Не рекомендується поєднувати препарат із лева- чи метилдопою, оскільки це може призвести до зниження очікуваного терапевтичного ефекту від прийому цих ліків.

При одночасному прийомі зі серцевими глікозидами зменшується загальний периферичний опір судин, у результаті чого посилюється скорочення серцевого м’яза. При комбінації із лікарськими засобами, які володіють дубильними та обволікаючими властивостями, препарат гірше абсорбується із ШКТ.

На час прийому Андипал-нео рекомендується відмовитися від тютюнопаління, оскільки нікотин знижує ефективність ліків. 

Існує інформація, що одночасна терапія фурадоніном може спровокувати розвиток запальних процесів у печінці (медикаментозного гепатиту).

Особливості застосування

Не рекомендується перевищувати дозу, вказану в інструкції до препарату.

Потрібно зважати, що основна діюча речовина – метамізолу натрієва сіль – знімаючи запалення та усуваючи біль, може утруднити правильну діагностику деяких інфекційних і неінфекційних хвороб та їх ускладнень, що супроводжуються больовим синдромом.

На час лікування бажано відмовитися від тютюнопаління, прийому ліків, які пригнічують ЦНС і алкоголю.

Якщо у пацієнта виявили алергічне захворювання (зокрема поліноз) або таке захворювання було у нього в анамнезі, запальні процеси з локалізацією у кишечнику (у т.ч. хворобу Крона і неспецифічний виразковий коліт) або серцево-судинну недостатність, якщо пацієнт ослаблений (наприклад, важкою хворобою), у нього знижена перистальтика кишечника, препарат мусить приймати з обережністю. Якщо пацієнт – онкохворий і приймає терапію цитостатичними препаратами, одночасна терапія Андипалом-нео повинна проходити під пильним наглядом лікуючого лікаря.

Якщо з’явилися такі симптоми як гарячка, утруднене ковтання, астенія, озноб, біль у горлі, кровоточивість ясен, шкіра бліда, на ній (та/або на слизових оболонках) з’явилися висипання, розвинувся вагініт (у жінок) чи проктит, від подальшого прийому ліків необхідно відмовитись і відразу ж проконсультуватися з лікарем.

Метамізолу натрієва сіль виявляє токсичний вплив на систему кровотворення, тому препарат не можна приймати довше, як 7 днів поспіль, а якщо у цьому є необхідність – потрібно проводити дослідження лейкоцитарної формули.

Діти, які приймають Андипал-нео, вимагають пильного медичного нагляду.

Слід мати на увазі, що під час лікування цим препаратом, сеча може змінювати колір на червоний, але цей симптом не вимагає звернення до лікаря та/або припинення терапії. Також цей лікарський засіб може провокувати виникнення ортостатичної гіпотензії.

Якщо з’явилися ознаки, які сигналізують про порушення роботи печінки (розлади ШКТ, еозинофілія, підвищення рівня печінкових ферментів, пожовтіння шкіри/склер), потрібно припинити прийом препарату.

Застосування у період вагітності та лактації

Вказаний лікарський засіб не рекомендується у терапії вагітних жінок та жінок, які годують дітей грудьми.

Діти

Препарат не призначають дітям, яким ще не виповнилося 12 років.

Вплив лікарського засобу на швидкість реакції при управлінні автомобілем чи роботі з потенційно небезпечними механізмами

При прийомі Андипал-нео не можна сідати за кермо та працювати з механізмами, які при неправильній експлуатації можуть загрожувати здоров’ю і життю пацієнта та оточуючих його людей.

Ціна

180 гривень за Андипал-нео у таблетках №100 (по 10 таблеток у паперовому блістері, по 10 паперових блістерів у стрипі).

Термін придатності та умови їх зберігання

Препарат слід зберігати у заводському упакуванні у місцях, до якого не мають доступу діти при температурі, яка не перевищує 25ºС не довше 2-х років із дати виготовлення.

Категорія відпуску

Відпуск Андипал-нео не вимагає наявності рецепту від лікаря.